Заборонений плід

Фразеологізм тісно пов’язаний із висловом “дерево пізнання добра і зла” і походить з тієї самої легенди.

Заборонене, недосяжне буває особливо привабливим і спокусливим, а вся насолода найчастіше — у порушенні заборон. Заборонений плід — це сильна спокуса, оволодіння якою може призвести до біди.

Заварити кашу

Слово “каша” колись було багатозначним і, окрім страви, позначало ще й велике зібрання людей: весілля, толоку, свято з нагоди хрестин тощо. Згодом ним стали називати метушню, сум’яття, плутанину, безладдя.

У сучасному розумінні “заварити кашу (пиво, халепу)” — затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

За великим рахунком

Походження цього вислову пов’язане з німецьким містом Гамбург. Щороку тут відбувалися змагання циркових борців, на яких судді з’ясовували дійсні класи професійної боротьби, на відміну від циркових поєдинків, де часто практикували програші за домовленістю і панував дух наживи. Тому кваліфікацію борців визначали подвійно — за звичайним рахунком і за гамбурзьким, тобто за великим.

Фразеологізм “за великим рахунком” означає по-справжньому, як потрібно, зрозуміло як.

За душею нічого не мати

За народними уявленнями, душа людини міститься в ямочці між ключицями на шиї, тому цю заглибнику теж називали душею. Раніше гроші зберігали зазвичай на грудях, тобто “за душею”. Фразеологізм “за душею нічого не мати” означає бідування, коли людина не має ні грошей, ні житла. Із цим уявленням пов’язані також інші вислови. “Душа навстіж (нарозхрист)” означає, що сорочка на грудях розстібнута і людина не боїться показати, що в неї за пазухою. Згодом цей вислів набув значення: щира, відверта, чистосердечна людина. Виставити душу — розстібнутися, а сховати душу — закутати шию, застібнути комірець.

Зайти в тупик (глухий кут)

Залізничники вислів “зайти в тупик” уживають у прямому значенні: загнати локомотив на колію, яка не має продовження. Тупиком (глухим кутом) називають також вулиці та провулки, які не мають наскрізного проходу.

У переносному значенні фразеологізм “зайти в тупик (глухий кут)” означає потрапити в безвихідне становище.

Закачати (засукати) рукави

Цей вислів з’явився в сиву давнину, коли носили одяг з довгими рукавами: у чоловіків вони досягали майже метра, а в жінок були ще довшими — 130—140 см. Щоб виконувати якусь роботу, їх обов’язково потрібно було закачати, аби не заважали. Мода на рукави змінилася, а вислів зберігся у значенні: ретельно, хвацько взятися за роботу.

Закопати талант у землю

В одній із євангельських притч розповідається про чоловіка, який перед тривалим від’їздом доручив рабам оберігати його гроші: одному дав п’ять талантів (талант — давня єврейська срібна монета), другому — два, а третьому — один. Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб зберегти. Повернувшись, хазяїн наказав рабам звітувати про майно. Він похвалив тих, хто вклав гроші у справу й отримав прибуток для господарства, і висварив того, хто не скористався можливістю збагатити хазяїна.

Отже, “закопати талант у землю” означає не використати всіх можливостей, не розвивати своїх здібностей, втратити їх.

Записати в аннали

Слово “аннали” походить з латинської мови і означає щорічні записи подій. У давнину в Римі перед будинком верховного жерця щороку виставляли дошки, на яких жерці та працівники магістрату записували імена консулів, відомості про підвищення цін, про війни та перемир’я, перемоги й поразки та інші надзвичайні події. УII ст. до н. е. ці записи було об’єднано у великий літопис.

У сучасній мові слово “аннали” вживають у значенні історичної праці, що покликана зберегти відомості про найважливіші події. “Записати в аннали” — значить записати події в цю історичну працю, щоб увічнити в пам’яті нащадків.

Не яблуко: яким фруктом був “заборонений плід”, який з’їла Єва?

“Заборонений плід” – це фрукт із “дерева пізнання добра і зла”, який Єва і Адам з’їли в Едемському саду.

Так перші люди порушили єдину заборону Бога і були вигнані з Раю, йдеться у Біблії.

“Ми не знаємо, що це було. Немає жодних вказівок, що це було яблуко”, – розповів виданню Арі Животовські – рабин і професор Ізраїльського університету Бар-Ілан.

За його словами, у Біблії вживається загальне слово “peri”, що означає фрукт і в біблійному, і в сучасному івриті.

Водночас сучасного слова, що означає “яблуко” (“tapuach”), немає ні в Книзі Буття, ні в перших п’яти книгах єврейської Біблії.

Воно трапляється у більш пізніх біблійних текстах.

Отже, чим насправді був “заборонений плід”?

У Талмуді, збірці вчення рабинів і біблійних законів, завершених приблизно до 500 р. н.е., є кілька версій щодо походження таємничого фрукта.

Рабини припускали, що плід міг бути інжиром, враховуючи, що після гріхопадіння Адам і Єва почали соромитися своїх оголених тіл і використали листя інжиру, щоб прикритися.

Також, за версією деяких рабинів, це було пшеничне зерно, тому що єврейські слова “пшениця” (“chitah”) і “гріх” (“cheit”) – подібні між собою.

Рабини також припускали, що фруктом міг бути цитрон або “etrog” на івриті – гірко-солодкий плід, схожий на лимон, який їли під час юдейського осіннього свята врожаю Суккот.

Зрештою, за однією з гіпотез, Єва могла спокуситися виноградом або вином.

Звідки виникла версія про яблуко?

Самі яблука прийшли навіть не з Близького Сходу, а з Центральної Азії, пояснює Животовські.

І ця інтерпретація, імовірно, виникла не у єврейській культурі.

“Я не думаю, що в рамках єврейської традиції плід коли-небудь вважали яблуком, тобто в єврейському мистецтві ви цього не знайдете”, – сказав Животовські.

Тоді Єронім переклав слово “peri” на латинське “malum”, каже професор англійської літератури Уппсальского університету Швеції Роберт Аппельбаум.

“Слово [“malum”] з латини перекладається як яблуко, але воно ще означало будь-який фрукт, що має серцевину з насінням і м’якоть навколо неї. Це також був загальний термін для фруктів”, – розповів Аппельбаум у коментарі Live Science.

За Етимологічним онлайн-словником, слово “аpple” мало таке ж загальне значення до 17 століття.

Єронім міг обрати термін “malum” для позначення фруктів, тому що це слово також може означати “зло”, зауважує Аппельбаум.

Імовірно, це був такий собі каламбур, оскільки заборонений фрукт пов’язаний з першою великою помилкою людей, коли вони вперше пізнали зло.

Образ яблука також закріпився через картини та інші художні відтворення Едемського саду.

У живописі, на відміну від літератури, фрукт не може бути абстрактним плодом, сказав Аппельбаум.

Однак художники не завжди показували яблуко: на різних картинах плід зображали у вигляді:

• цитрона ( “Гентський вівтар” Губерта та Яна ван Ейка);
• абрикоса ( “Єва, спокушена змієм” Defendente Ferrari);
• і граната ( “Падіння людини” Пітера Пауля Рубенса).

У вигляді яблука “заборонений фрукт” переважно зображували у XVI столітті, зокрема німецькі художники Альбрехт Дюрер та Лукас Кранах Старший.

Водночас в епічній поемі “Втрачений рай” 1667 року англійський поет Джон Мільтон двічі використовує слово “яблуко”.

Однак він міг описувати інший фрукт, наголошує Аппельбаум.

“Мільтон описує “яблуко” як нечіткий зовні, надзвичайно соковитий, солодкий та амброзійний [ароматний, божественний – ред.] плід. Усе це асоціюється з персиком”, – говорить експерт.

Однак науковці навряд чи зможуть точно визначити, про який фрукт йдеться у Біблії.

Також наразі неможливо встановити, наскільки точними були події, описані у Святому Письмі.

Вас також може зацікавити:

Чому більшість християн світу святкує Різдво не 7 січня

Не 25 грудня: коли народився Ісус?

Як українці святкували Різдво: нові та старі традиції

Останні новини

Головне сьогодні

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.