Тема заняття: Травлення в шлунку жуйних.

У свиней шлунок також однокамерний, змішаного типу. При вході в шлунок розміщений куполоподібний випин — сліпий мішок. За будо­вою слизова оболонка шлунка свині має такі зони: стравохідну, кардіальну, сліпого міш­ка, фундальну і пілоричну.

Стравохідна зона не має залоз. Слизова сліпого мішка і кардіальної зони має за­лози, які виділяють слиз. Залози фундальної і пілоричної зон виділяють секрет, багатий на ферменти і соляну кислоту.

У свиней шлунковий сік виділяється безперервно. Приймання корму спричинює по­силення його секреції. У свиней добре виражена також рефлекторна фаза діяльності шлункових залоз. Шлунковий сік поширюється в шлунку поступово, знизу вгору. У шлунку свиней корм розміщується шарами і не перемішується. Спочатку після годівлі в шлунку перетравлюються вуглеводи корму під дією ферментів слини, бактерій і рослин­ної їжі. Через 2—3 год, коли вміст шлунка зволожується шлунковим соком, під дією фер­менту пепсину розпочинається розщеплення білків.

Корм у шлунку свиней довго не затримується, значна частина його залежно від складу раціону залишає шлунок протягом 6—12 год після годівлі. На швидкість евакуа­ції впливає також ступінь наповнення шлунка кормом: чим більше його в шлунку, тим швидше він переміщується в кишки.

Шлунок жуйних багатокамерний, має чотири від­діли: рубець, сітку, книжку і сичуг. Перші три відділи називаються передшлунками, їх слизова оболонка не містить залоз. Сичуг є власне шлунком, і його слизова містить пристінкові шлункові залози, які виробляють шлунковий сік.

1.Травлення в рубці. Роль мікроорганізмів Після ковтання корм потрапляє в найбільшу камеру шлунка — рубець. Об’єм його у корів становить 100—300 л; в овець та кіз — 12—25 л. Він займає всю ліву і частково праву половини черевної порожнини жуйних тварин. Слизова обо­лонка рубця має на поверхні сосочки заввишки до 1 см, в її товщі немає залоз. У руб­ці відбуваються бродильні процеси, внаслідок яких клітковина грубого рослинного кор­му розщеплюється під дією рубцевої мікрофлори. У рубці корм знаходиться доти, доки не досягне певного ступеня подрібнення. Подрібнюється корм у результаті акту жуван­ня, за якого корм із рубця відригується в ротову порожнину, де ретельно жується, змі­шується із слиною і знову ковтається. Подрібнений корм у рубці зазнає дії значної кіль­кості мікроорганізмів: бактерій, грибів та інфузорій. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту рубця може досягати 100 млрд, а інфузорій — 1 млн.

Періодичне надходження в рубець корму, слини, оптимальна реакція середовища і стала температура, перемішування і переміщення корму — все це створює сприятли­ві умови для життєдіяльності, розмноження й росту мікрофлори рубця. Мікроорганізми сприяють розщепленню і засвоєнню клітковини і простіших небілкових азотистих речо­вин корму.

Під дією целюлозолітичних бактерій у рубці жуйних розщеплюється до 60—70% клітковини грубого корму. Бактерії розщеплюють клітковину до дицукридів і моноцукридів, які потім зазнають бродіння. Під час бродіння цукрів з’являються леткі жирні кисло­ти (ЛЖК): оцтова, пропіонова, масляна і молочна. За добу в рубці корови їх утворюєть­ся до 4 л. З усіх ЛЖК з клітковини найбільше утворюється оцтової кислоти. Раціони, в складі яких багато крохмалю і цукристих кормів, сприяють утворенню пропіонової кис­лоти. Концентровані зернові раціони при нестачі грубих і цукристих кормів сприяють утворенню значної кількості масляної кислоти. Це може призвести до виникнення у ко­рів захворювань на кетоз і ацидоз.

ЛЖК всмоктуються в передшлунках у кров і лімфу і використовуються організмом як головні джерела енергії та для утворення жиру.

Під дією протеолітичних ферментів мікроорганізмів у рубці білки рослинного корму розщеплюються до пептидів, амінокислот та аміаку. Мікроорганізми рубця використо­вують не лише білок, а й небілкові азотисті речовини. Тому частину білка в раціоні жуй­них можна замінити синтетичною сечовиною (карбамідом). У рубці сечовина розщеп­люється ферментом уреазою до аміаку і вуглекислого газу. З аміаку і продуктів розщеп­лення цукрів корму мікроорганізми синтезують повноцінний білок свого тіла, до складу якого входить багато незамінних амінокислот.

У раціон корів за наявності в ньому легкоперетравлюваних цукрів можна добавля­ти по 80—150 г карбаміду на 1 голову на добу. За недотримання цих умов і давання значної кількості карбаміду коровам можливе їх отруєння.

Замість карбаміду жуйним можна згодовувати в якості мінеральної підгодівлі амо­нійні солі оцтової та пропіонової кислот.

Інфузорії відіграють також важливу біологічну роль у рубцевому травленні. Вони піддають корм механічній обробці, подрібнюють його до маленьких часточок, внаслідок чого він стає доступнішим для дії бактеріальних ферментів. Інфузорії досить швидко розмножуються, їх тіла стають повноцінним білком для тварини.

Загалом за рахунок усіх мікроорганізмів жуйні тварини отримують за добу близько 100 г повноцінного білка.

У процесі життєдіяльності мікроорганізми рубця синтезують вітаміни групи В і віта­мін К. Тому дорослим тваринам при збалансованій годівлі не потрібне добавляння цих вітамінів у раціон. Проте молодняк, у якого рубець ще не функціонує, повинен отриму­вати ці вітаміни з кормом.

Внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів у рубці утворюються гази: вуглекислий газ, азот, метан, водень, сірководень. Вони беруть участь у хімічних реакціях, внаслідок яких утворюються цінні поживні речовини. Кількість і склад газів залежать від виду кор­му і рівня ферментації в рубці. За добу в рубці корови може утворитися до 100 л газів. Найбільше їх утворюється при згодовуванні жуйним зелених соковитих кормів, особли­во з бобових рослин.

Частково гази використовуються мікроорганізмами, а їх надлишок виводиться з ор­ганізму під час відригування або через легені під час дихання. Досить інтенсивний перебіг бродильних процесів у рубці при надходженні значної кількості зелених соковитих кормів може спричинити у жуйних захворювання на тимпанію (здуття).

Сітка — це сортувальний орган, куди потрапляє із рубця уже оброб­лений і перетравлений корм. Між сіткою і рубцем є складка, яка під час скорочення рубця частково закриває отвір, і крізь нього проникає тільки подрібнена і напіврідка ма­са, а грубі великі часточки залишаються в рубці для подальшого перетравлювання. Потрапивши в сітку, далі корм переміщується в книжку. Крім того, сітка сприяє відригу­ванню корму.

Як правильно зберігати комбікорм у домашніх умовах? Ознаки псування корму

Люди часто спостерігають, що тварини інколи, або часто, їдять зовсім неапетитний, відверто зіпсований корм. Це формує уяву, що тваринам все одно який корм їсти. Насправді, це зовсім не так.

Організм тварини потребує якісної поживної енергетичної безпечної їжі.

Від якості останньої напряму залежить як швидко та повно буде реалізовуватися генетичний потенціал тварини: прирости живої маси, кількість молока, яйця, якість хутра, вовни.

Зіпсований корм не забезпечує тварину якісними поживними компонентами, навіть більшу, зіпсований корм отруює організм.

Тварина, що постійно змушена їсти зіпсований корм втрачає вагу, різко знижує продуктивність, погано переносить холод чи спеку, часто хворіє, не реагує на вакцинацію.

Ознаки псування корму

Як можна визначити якість корму у домашніх умовах без спеціального обладнання та підготовки? Дуже просто. Довіряйте своїм очам та носу.

Зазвичай, псування корму досить легко визначити за зовнішнім виглядом. Першими ознаками псування кормів є часткова або повна зміна кольору, поява неприємних кислих, гнильних, прогірклих запахів, зміна консистенції, злежування у грудочки, руйнування гранули, ослизнення. Знаходження у кормі ґрунту, камінців, піску, фекалій гризунів та птахів, шкідників зерна, насіння отруйних рослин свідчить про псування корму.

Ознаки псування зерна

Першими ознаками ураження зерна є зміна кольору, поява кольорових (часто чорних) плям на поверхні та у середині зернин. Підвищена волога призводить до злежування, утворюються грудки зерна та цвілі, з’являється неприємний затхлий запах.

Ознаки псування комбікорму

Комбікорм – це суміш подрібненого зерна із кормовими добавками білка, мінералів та вітамінів. У цій суміші усі компоненти взаємодіють, тому термін зберігання більше ніж один місяць призводить до інтенсивного прогіркання корму. Зіпсований комбікорм набуває неприємного запаху прогірклого сала.

Довге зберігання у вологому приміщенні призводить до злежування, утворюються грудки із цвіллю.

Якщо комбікорм зберігається насипом на підлозі, він забруднюється ґрунтом, фекаліями гризунів, птахів.

Особливий комбікорм у гранулі має переваги перед звичайним комбікормом у суміші. У гранулі поживні компоненти зберігаються краще, проте під час зберігання у вологому приміщенні гранулка розсипається, втрачає свою захисну оболонку. Такий комбікорм швидко псується, втрачає привабливий аромат, смак та консистенцію.

Ознаки псування преміксу

Премікс – спеціальна кормова добавка, що містить концентровану кількість мінералів та вітамінів на певному наповнювачі. Зіпсовані премікси містять неоднорідну суміш із грудками різних компонентів. Якщо відкритий мішок зберігається у вологому приміщенні, премікси дуже швидко натягують вологу та починають злежуватися або навіть «текти».

Ознаки псування БМВД

БМВД – це кормовий концентрат, який містить крім мінералів та вітамінів ще додаткове джерело білка. Тому зберігання БМВД довше зазначеного терміну (як правило, це один-три місяці) призводить до інтенсивного прогіркання кормової добавки. Зберігання у вологому приміщенні призводить до злежування та інтенсивного забруднення цвіллю.

Правильне зберігання комбікорму. Це як?

Для правильного зберігання корму для тварин, зокрема комбікорму слід дотримуватися простих, але дієвих порад.

• Зберігайте корм в окремому, спеціальному приміщенні. В ідеалі це темне, сухе (вологість нижче 70%) приміщення з гарною вентиляцією. Зберігання корму у приміщенні разом із тваринами призводить до швидкого псування корму.

Категорично забороняється зберігати разом корм та матеріали із сильним запахом (отрути, хімічні реактиви, паливно-мастильні матеріали).

Зберігати корм слід на підвищеннях (палетах). Це дозволяє повітрю циркулювати у приміщенні, а корму не тягнути вологість із підлоги.

При зберіганні комбікорму за вологості понад 85% термін зберігання комбікорму зменшується до 15 діб. Якщо комбікорм містить м’ясокісткове борошно або тваринний жир – його зберігають не довше 5-10 діб.

Різні партії корму мають зберігатися окремо і використовуватися за принципом: перший прийшов на склад-перший був використаний.

Не слід змішувати свіжий та старий комбікорм.

• Дотримуйтеся строків зберігання корму. Комбікорм, або мелене зерно зберігає свої властивості протягом одного місяця. Тому, якщо ви закуповуєте готовий корм, звертайте увагу на строки виготовлення. Закуповувати готовий комбікорм або робити його самотужки на тривалий період збільшує вірогідність псування корму.
• Зберігайте корм у закритій тарі. Якщо ви не можете використати корм чи кормову добавку зразу, відкривайте тільки необхідну разову кількість тари (мішків), яку за можливості знову закривайте.
• Використовуйте спеціальний інвентар для відбору та замішування корму. Використання одного інструменту (ківш, лопата, миска) для різних цілей призводить до інтенсивного забруднення невикористаного залишку корму.
• Категорично забороняється використовувати один той самий інструмент для корму та прибирання.
• Боріться зі шкідниками. Щури, миші, горобці, голуби не повинні контактувати з зерном, меленою крупою, готовим комбікормом та кормовими добавками. Гризуни та птиця охоче поїдають корми та заражують їх небезпечними вірусними, бактерійними та гельмінтними збудниками.

Для боротьби із шкідниками використовуйте виключно закриті пастки (на липкій основі) та відлякувачи.

Розсипання отрути на підлогу у приміщенні для зберігання корму категоричного заборонено, отрута може потрапити у корм та призвести до загибелі тварин.

Що робити якщо комбікорм зіпсований?

Згодовування зіпсованого комбікорму призводить до важких отруйних станів тварин. Тому, якщо цей корм призначений для молодих тварин, вагітних та лактуючих самок все ж прийдеться його замінити на якісний.

Але якщо у господарстві велика кількість зіпсованого цілого або меленого зерна, на жаль, рідко коли його можна замінити на таку ж партію якісного. Тому, враховуючи важку ситуацію, слід шукати більш оптимальні шляхи розв’язання проблеми.

Якщо комбікорм зіпсований, тоді:

Рішення 1. Не використовувати для годівлі. Замінити виключно свіжим якісним комбікормом.

Рішення 2. Розбавляти зіпсований комбікорм свіжим якісним безпечним в залежності від ступеня псування (1:2, 1:4, 1:6).

Рішення 3. До розбавленого зіпсованого комбікорму додавати спеціальні кормові добавки-адсорбенти токсинів. Слід пам’ятати, що адсорбенти необхідно використовувати виключно у випадку токсичності корму. Вони не призначені для постійного згодовування.

Під час вибору адсорбенту необхідно звертати увагу на швидкість сорбції та сорбуючу поверхню препарату. Найкращими серед адсорбентів у категорії ефективність/екологічність/технологічність/ціна є вугільні сорбенти, зокрема,адсорбент «Бетасорб».

Корм не перемішується у шлунку

Нашей кошке для выведения шерсти прекрасно подошли подушечки Бифар, жаль что их не всегда и не везде купишь. От мальтпасты она отказалась, а корм от комков оказался малоэффективным, правда брали Роял, может стоит другой попробовать?

Чому кіт випрошує чи краде їжу? Як відучити кішку красти їжу? ✅ Блог зоомагазину Zootovary.com

Хибна вагітність у собак – часте явище, яке потребує розуміння, чому це відбувається, як проявляється, лікується та попереджається. Вся інформація в ✅ Блозі зоомагазину Zootovary.com.

Що робити, якщо кіт боїться гучних звуків? Як убезпечити тварину під час обстрілу? Як знизити стрес у кота? Подробиці в ✅ Блозі зоомагазину Zootovary.com.

Чому кіт відмовляється від їжі? Що робити, якщо кішка не їсть? Відповіді у ✅ Блозі зоомагазину Zootovary.com

• 0 800 30 99 39 безкоштовно з міських і мобільних номерів
• (044) 332 20 23 безкоштовно по Києву з міських номерів
• (067) 326 41 52
• (050) 422 41 52