Як виростити ідеальну розсаду перцю: покрокова інструкція + маленькі хитрощі!

Автор: Олександр П. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=23 Перша редакція: 14 квітня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 5 хвилин 👀 7171 раз 💬 0 коментарів

Сьогодні я хочу докладно розповісти вам про вирощування розсади болгарського перцю: як правильно посіяти насіння, коли і як підживлювати сіянці, і взагалі про все, що дозволить виростити ідеальну розсаду перцю.

Підготовка насіння та ґрунту

Найкращий час сіяти перець на розсаду в нашому регіоні – 10 лютого, але якщо у вас весна настає пізніше, то сійте перець наприкінці місяця. Проростає насіння болгарського перцю протягом 10-14 днів, але щоб запустити процеси проростання, потрібно спочатку замочити його у відстояній воді на добу.

Потім слід висадити насіння в неглибоку ємність з ґрунтом, що складається з двох частин городньої землі, однієї частини перегною та однієї частини піску або тирси дерев фруктових порід, але в жодному разі не хвойних рослин.

Пісок, на мій погляд, набагато кращий, але я для розпушування додаю свіжу тирсу. Якщо ви хвилюєтесь через те, що ґрунт у вас занадто кислий, можете додати в нього трохи деревного попелу.

Сіяти перець потрібно в добре зволожений ґрунт, тому я рясно обприскую ґрунтову суміш із пульверизатора. Потім я добре ущільнюю субстрат, вирівнюю поверхню і роблю в ґрунті борозенки глибиною 0,5 см на відстані 2,5-3 см одну від одної.

Це дуже важливо для рівномірної схожості: коли насіння поміщене на однакову глибину, воно дружно і одночасно проростає.

Посів перцю на розсаду

Тепер можна розкласти по борозенках на відстані 1,5-2 см вимочене протягом доби насіння. Рідше сіяти не потрібно, тому що навряд чи у вас зійде все насіння, та й пікірувати розсаду перцю ми будемо на ранньому етапі – у стадії розвитку сім’ядольного листя, а до цього моменту життєвого простору сіянцям буде цілком достатньо.

Загорнувши борозенки, я ущільнюю поверхню, ще раз поливаю субстрат, накриваю посіви плівкою, щоб створити парниковий ефект, і поміщаю ємність у тепле місце. Якщо насіння знаходитиметься в прохолодному приміщенні, процес проростання затягнеться, а може й взагалі не початися.

Не забудьте написати на посівах дату, назву культури та сорти.

Догляд сходів перцю

Як тільки насіння проклюнеться, а станеться це приблизно через два тижні, необхідно організувати для сходів десяти-дванадцятигодинний світловий день. Без джерела штучного освітлення ви цієї пори року навряд чи обійдетесь.

Свою саморобну діодну лампу я сьогодні рекламувати не буду, оскільки вже розповідав вам про неї, але нагадаю, що зробити її нескладно та недорого, а готова подібна лампа коштує немалих грошей.

Розсадні стаканчики з поліетилену

Пікірую я сіянці в саморобні стакани з поліетилену. Як шаблон для їх виготовлення я використовую обрізану літрову або півторалітрову пластикову пляшку: зрізаю з неї верхівку та дно, щоб залишився порожнистий циліндр.

Потім я обгортаю навколо циліндра шматок поліетилену, який повинен бути довшим за шаблон сантиметрів на п’ять, і скріплюю місце напуску (бік стакана) скотчем у двох-трьох місцях. Напуск повинен бути не меншим за 1,5 см. Підгорнувши вільний край плівки всередину циліндра (це буде дно стакана), я компактно укладаю поліетилен і теж скріплюю його скотчем.

У такому стаканчику коренева система розсади відмінно розвивається, зайва волога в ємності не затримується, тому сіянці не вражає чорна ніжка, а при пересаджуванні перцю у ґрунт потрібно лише зняти скотч і обережно розгорнути поліетилен; коріння при цьому зовсім не пошкоджується, і рослини надалі показують стовідсоткове приживання.

Перевалювання сіянців у стакани

Наповнюю я стакани ґрунтовою сумішшю того самого складу, що і для пророщування насіння: ретельно змішую одну частину перегною, одну частину тирси та дві частини городньої землі.

Відділивши сіянці один від одного, я перевалюю їх у стаканчики разом із земляною грудкою. Роблю я це на ранньому етапі розвитку розсади, тому коренева система, що складається всього з двох тонких корінців, практично не ушкоджується.

Від того, наскільки обережно ви діятимете, залежить приживання рослин, тому є сенс постаратися. Після пересаджування потрібно рясно полити рослини, а надалі слід тримати їх при температурі 20-25 ⁰C під штучним освітленням, щоб сіянці не витягнулися.

Я свій перець цьогоріч навіть не ставив на вікно – весь час тримав під фітолампою, і розсада вийшла ідеальною.

Підживлення розсади перцю

Підживлення дріжджами

Перший раз я підживлюю розсаду перцю дріжджами на стадії формування двох справжніх листочків. Для приготування підживлення я розчиняю 10 г сухих дріжджів в 1 л теплої води і додаю 5-6 столових ложок цукру. Через 4-5 годин закваска буде готова і вам потрібно полити нею сіянці під корінь.

У дріжджах багато мікро- та макроелементів, а також інших поживних речовин, які потрібні перцю на цьому етапі розвитку.

Підживлення попелом

Через два тижні потрібно внести калійне підживлення: висипте в трилітрову банку 200 г деревного попелу, залийте ємність до верху окропом і настоюйте добу, потім обережно злийте жовтувату водичку, залишивши осад у банці. Отриманий розчин розведіть водою у співвідношенні 1:10 і використовуйте як кореневе підживлення.

Третє підживлення

Останній раз я підживлюю розсаду за 4-5 днів до її висаджування у відкритий ґрунт, але про це я розповім іншим разом. Оскільки рослини вбирають поживні речовини не тільки корінням, а й листям, можна робити позакореневі підживлення розсади, а також у спеку обприскувати сіянці по листю звичайною водою.

За такого догляду коренева система перцю чудово розвивається і до моменту пересаджування в ґрунт заповнює практично весь стаканчик, у той час як надземна частина виглядає компактною та кремезною. Надалі така розсада дасть добрий урожай.

Ваше основне завдання – помірно витрачати воду під час поливання, не допускаючи перезволоження ґрунту, та своєчасно вносити підживлення. Якщо ви будете дотримуватися моїх рекомендацій, у вас не буде проблем з розсадою.

Четверте підживлення – трав’яний настій

Через 7-10 днів я вже буду висаджувати перець на грядку. У відкритому ґрунті перше підживлення я роблю азотними добривами, а саме трав’яним настоєм, про який я вам уже розповідав неодноразово. Вношу я його, лише коли рослини приживуться і підуть у ріст. Поспішати з цим підживленням не можна, тому що після пересаджування на корінні перцю залишаються мікротріщини, і потрібно почекати, поки вони заживуть.

Ну ось, про найважливіше я вам розповів. Бажаю вам міцної, здорової розсади та всього найкращого.

10 питань і відповідей про доломітове борошно

Доломітове борошно одне з найпопулярніших натуральних добрив. Воно дуже шановане дачниками, які на своїх ділянках застосовують іноді виключно його. Використовується це добриво і в якості розкислювача грунту, і як повноцінне добриво, що містить мікроелементи, а також як речовина, здатна боротися з рядом бур’янистих рослин (у вигляді мульчі), і навіть з деякими видами комах (наприклад, з колорадським жуком). У цій статті ми відповімо на 10 найпопулярніших запитань про доломітове борошно.

Що таке доломітове борошно

Це порошок, що виробляється з доломіту, тобто карбонатного кристалічного мінералу, має або білий або сірий колір. В окремих випадках може мати більш контрастні відтінки, але про причини цього має бути зазначено на упаковці – можливо, виробник включив додаткові компоненти. В результаті дроблення виходить дуже дрібний пісок, який іменують порошком або ще частіше – борошном.

Своєму широкому розповсюдженню доломітове борошно зобов’язане низькій ціні і дуже ніжному впливу на грунт. Якщо взяти в якості такого елемента гашене вапно, яке попередньо збагачують кальцієм і вносять у грунт, то воно вважається більш «шкідливим», тому що не дозволяє різним культурам швидко адаптуватися до фактично нових грунтових умов, які створює» вапно.

Що ж стосується деревної золи, то тут «шкідливий» ефект мінімальний, але часто буває вкрай складно підібрати оптимальні дозування золи.

Які властивості доломітового борошна

Як ми вже вказували вище, властивості доломітового борошна дозволяють використовувати його як хороше добриво, як розкислювач ґрунту і як «препарат для боротьби з шкідливими організмами і навіть певними хворобами (наприклад, гниллю).

Найбільш часто використовується доломітове борошно саме через його властивості розкислювати грунт, тому борошно вносять зазвичай в грунти, що відрізняються підвищеною кислотністю, які для вирощування більшості культур просто непридатні.

Завдяки внесенню доломітового борошна покращується ріст і розвиток рослин, а багато добрив, які недоступні для рослин в кислому грунті, стають цілком доступними для них, тобто підвищується поживна цінність колись кислого грунту.

Безпосередньо у складі доломітового борошна головними компонентами є магній і кальцій. Магній при внесенні в грунт сприятливо діє на фотосинтез рослин, а кальцій стимулює ріст і розвиток кореневої системи.

Доломітове борошно чудово підходить для таких овочевих культур, як столовий буряк, картопля, ріпчаста цибуля і морква, завдяки його внесенню краще ростуть кормові трави і навіть ягідні кущі та дерева, особливо кісточкові культури.

Використовувати доломітове борошно можна як для збагачення грунту відкритого, так і захищеного, причому нерідко застосовують його і любителі кімнатних рослин. Зазвичай, крім кислих ґрунтів, доломітове борошно використовують на супісках і пісковиках, ґрунтах з дефіцитом магнію.

Яка ефективність доломітового борошна

Завдяки ефекту нейтралізації кислотності грунту, рослини отримують з грунту необхідні елементи і повноцінно розвиваються, сама земля за своєю структурою стає кращою, поліпшується її біологічний і хімічний склади, відбувається повноцінний перерозподіл корисних речовин у грунті.

Внесення доломітового борошна дозволяє прискорити обмінні процеси в організмі рослин, поліпшити роботу фотосинтетичного апарату. Врожай, зібраний з ділянок, де в якості добрива використовувалася в тому числі і доломітове борошно, довше зберігається і його смакові якості бувають кращими.

Все це досягається завдяки здатності доломітового борошна стимулювати ріст і розвиток кореневої системи рослин і підвищення імунітету.

Як визначити кислотність ґрунту для внесення доломітового борошна

Планувати внесення доломітового борошна потрібно після з’ясування складу ґрунту, тобто визначення його кислотності. Доломітове борошно, у разі якщо земля за рівнем pH ближче до лужної, може заподіяти деяку шкоду, посиливши лужну реакцію середовища.

Кислотність ґрунту визначають різними способами, а сам рівень pH укладено в цифровому коді «» від 0 до 14, чим менше число, тим грунт кисліший, а чим більше число, тим вона має лужний характер. Зрозуміло, що десь посередині знаходиться значення, що вказує на нейтральну реакцію грунту.

Визначати кислотність грунту краще в лабораторії, зібравши проби з різних місць ділянки, буквально по 100 грамів. Можна визначити і самостійно, але в даному випадку досить легко допустити помилку.

Найвірніше «домашнє» визначення кислотності грунту – з використанням набору лакмусових папірців (часто оранжевого кольору) і шкали, на якій різними кольорами відзначені рівні кислотності – червоний, значить земля кисла, зелений – нейтральна, а синій – лужна.

Цей набір можна придбати в садовому магазині. Вам потрібно взяти жменю землі і розмішати її в склянці з водою, потім, коли каламуть осяде, опустити в розчин лакмусовий папірець. Далі – потримати 15-20 секунд, вийняти з води і порівняти колір папірця з кольором на шкалі, так ви визначите кислотність грунту.

Якщо лакмусового папірця під рукою немає, а кислотність грунту визначити потрібно, то можна зробити це буквально своїми спостереженнями. Для цього уважно огляньте ділянку, якщо на ній ростуть такі рослини, як мокриця, подорожник, ромашка, кульбаба, мати-й-мачуха, кропива і лобода, то сміливо можна застосовувати доломітове борошно, тому що грунту потрібне розкислення.

Як вносити доломітове борошно

Після того як ви визначите pH гземлі і зрозумієте, що вона не лужна, можна приступати до внесення доломітового борошна. Намагайтеся орієнтуватися саме на кислотність ґрунту, наприклад, при кислотності грунту 4,0 і менше, тобто коли земля кисла, на сотку допустимо внести 60 кілограмів доломітового борошна. Якщо рівень рн знаходиться в межах від 4,1 до 5,0, це говорить про те що гземля середньокисла, тоді «дозу» добрива можна зменшити до 50 кілограмів на сотку землі. Якщо рівень pH від 5,1 до 6, то це слабокислий грунт, і якщо ви використовуєте доломітове борошно в якості розкислювача, то на сотку можна внести приблизно 30 кілограмів доломітового борошна.

Також потрібно орієнтуватися і на тип грунту: так, на суглинках і глиноземах кількість добрива можна збільшити відсотків на 20, а от якщо грунти легкі за механічним складом, то на той же обсяг (у%) зменшити.

В середньому, на стандартні шість соток дачникові треба від 250 до 400 кг доломітового борошна, вкрай рідко більше. До речі, вартість доломітового борошна невисока, а якщо брати до уваги, що вносять його один раз в чотири, а то й п’ять років, то навряд чи ці гроші ви взагалі помітите.

Але не тільки доломітове борошно в чистому вигляді можна вносити на ділянку, цілком допустимо змішувати, наприклад, з компостом, мідним купоросом чи додавати до складу пару грамів на 10 кг борошна борної кислоти.

Коли вносити доломітове борошно

Дане добриво допустимо вносити і до початку сезону, як до висадки рослин, так і одночасно з ними, так і в самому його кінці, до листопада.

Добре розсипати доломітове борошно прямо з поверхні ґрунту, як тільки ви зберете урожай, такий нехитрий агротехнічний прийом абсолютно не нашкодить культурним рослинам в майбутньому, але дозволить ґрунту відновити свої сили.

Чи є противники використання

Як не дивно, але є і супротивники цього добрива. І практично всі противники доломітового борошна не вносять його на ділянку тільки через більш високу ціну, ніж у гашеного вапна. Може і справді вапно краще і не варто переплачувати? Давайте розберемося в цьому питанні.

Отже, згадаймо в якому вигляді в вапні знаходиться кальцій. Правильно – у вигляді гідроксиду, звідси і більш агресивний вплив на грунт, а ось в доломітовому борошні кальцій – це карбонат, отже, він нехай і повільніше, зате набагато акуратніше (ніжніше) змінює кислотність і склад грунту.

Отже, окремі особи, яким, за великим рахунком, не важливо, що буде творитися з грунтом, головне, щоб був блискавичний результат, можуть вносити вапно, але при цьому не варто забувати, що, змінюючи склад грунту з такою великою швидкістю, ви ризикуєте отримати менше врожаю, більш низькі показники його якості, скромні періоди зберігання, так і засвоювати азот і фосфор рослини (при внесенні вапна) будуть значно слабше, ніж при внесенні доломітового борошна.

Тут, звичайно, варто зробити застереження, що користь буде лише при внесенні помірних доз. Наприклад, якщо на шість соток всипати тонну(!) доломітового борошна, то й вона може фосфор так зв’язати в ґрунті, що він рослинам взагалі не дістанеться.

Що маємо у підсумку? Ті, хто поспішав змінити кислотність грунту і вносив вапно, тепер як мінімум рік, повинен дати відпочити, а ось ті, хто використовував доломітове борошно, вже вирощують на цій ділянці прекрасні рослини. Нехай миттєвого розкислення і не сталося, але земля стала «прийнятною» для рослин без будь-якого періоду «очікування».

Як правильно вносити

Почнемо з овочевих. Для більшості культур доломітове борошно буде корисне і вносити його можна на початку сезону, у його розпалі і в кінці; але ось, наприклад, картопля може на внесення доломітового борошна відреагувати і негативно, тому перед внесенням під картоплю переконайтеся, що грунт, дійсно, кислий або середній по кислотності. Тоді доломітове борошно можна вносити сміливо, воно може звести до мінімуму зараження картоплі паршею, підвищить крахмалістость бульб і навіть знизить чисельність колорадського жука, для чого порошок борошна потрібно розсипати прямо по поверхні грунту всієї ділянки, де росте картопля.

Йдемо далі. Суниця садова. Під неї рідко вносять чисте доломітове борошно, зазвичай, його змішують і вносять в самому кінці сезону. На квадратний метр суничної грядки потрібно приблизно півтори столові ложки нітрофоски, змішані з 300 г деревної золи і 200 г доломітового борошна.

Плодові культури, зокрема добре відкликаються на доломітове борошно кісточкові, вони люблять підгодівлі в самому кінці сезону, в даному випадку під кожну рослину можна внести кілограма півтора доломітового борошна.

Що до плодових культур, але зерняткових, скажімо, яблуні, то застосовувати доломітове борошно можна раз в пару років, і якщо земля точно кисла, але якщо вона близька до нейтральної, то вистачить внесення по парі кілограм під кожну яблуню один раз у шість років.

Кущі – знову осіннє внесення, вистачить по 500 г на рослину, розсипаючи його біля самої кромки прикущової зони.

Важливо! Завжди розподіляйте доломітове борошно на ділянці максимально рівномірно, заглиблювати звичайно можна, але не більше, ніж на штик лопати.

При попаданні в землю, при змішуванні з її структурою доломітове борошно почне діяти відразу, збагачуючи грунт і раскислюючи його, тим самим покращуючи структуру грунту.

Чим загрожує передозування доломітовим борошном

Так, з внесенням доломітового борошна теж можна перестаратися, і тоді це цілком може викликати навіть загибель рослин. Щоб цього уникнути обов’язково з’ясовуйте pH грунту перед внесенням доломітового борошна, якщо показник вище шести, то внесення доломітового борошна краще відкласти на потім або використовувати абсолютно безпечні дози, типу 250-300 г на квадратний метр грунту.

Враховуйте, що не з усіма добривами доломітове борошно може поєднуватися, наприклад, з аміачною селітрою і сечовиною його краще не вносити, не любить доломітове борошно внесення одночасно з органічними добривами.

– Але як же? – здивуєтеся ви, – куди без органіки на ділянці?

Якщо внесення органічних добрив для вас – непорушне правило, то внесіть їх окремо, скажімо, доломітове борошно в кінці сезону, а органіку – рано навесні або безпосередньо перед випаданням снігу і початком морозного періоду.

Чи є культури, які не люблять доломітове борошно

Так, ті, які люблять кислий грунт, це всім відома лохина, щавель і журавлина.

В загальному і цілому, внесення доломітового борошна з високою часткою ймовірності позитивно позначиться на стані грунту і на ваших рослинах. Якщо все робити, як ми радили, то можна підвищити врожайність на чверть і це не в один рік, а протягом двох або трьох сезонів.