Волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ)

Волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ) – в даний час вважаються найдосконалішою фізичним середовищем для передачі інформації через оптичне волокно.

ВОЛЗ доцільно використовувати при об’єднанні локальних мереж в різних будівлях, в багатоповерхових і протяжних будівлях, а також в мережах, де пред’являються особливо високі вимоги до інформаційної безпеки і захисту від електромагнітних завад. Волоконнооптичні кабелі забезпечують більш високу швидкість передачі інформації, низький рівень шумів, невелику вагу і діаметр при більшій можливості передачі даних на тривалі відстані, а також більш довгий термін служби.

Оптоволоконні кабелі розрізняють:

• зовнішні – для зовнішньої прокладки і зв’язку окремих будівель;
• внутрішні – при організації внутрішніх магістралей однієї будівлі;
• кабелі для шнурів – для виготовлення сполучних, комутаційних шнурів, при виконанні немасштабної горизонтальної розводки (до робочого місця тощо).

В асортименті компанії Технології Мереж ви також можете вибрати волоконнооптичний кабель, уточнюйте деталі поставки та замовляйте за телефоном +38 (044) 355-53-23 або по імейлу [email protected].

Волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ)

Волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ) – в даний час вважаються найдосконалішою фізичним середовищем для передачі інформації через оптичне волокно.

ВОЛЗ доцільно використовувати при об’єднанні локальних мереж в різних будівлях, в багатоповерхових і протяжних будівлях, а також в мережах, де пред’являються особливо високі вимоги до інформаційної безпеки і захисту від електромагнітних завад. Волоконнооптичні кабелі забезпечують більш високу швидкість передачі інформації, низький рівень шумів, невелику вагу і діаметр при більшій можливості передачі даних на тривалі відстані, а також більш довгий термін служби.

Оптоволоконні кабелі розрізняють:

• зовнішні – для зовнішньої прокладки і зв’язку окремих будівель;
• внутрішні – при організації внутрішніх магістралей однієї будівлі;
• кабелі для шнурів – для виготовлення сполучних, комутаційних шнурів, при виконанні немасштабної горизонтальної розводки (до робочого місця тощо).

В асортименті компанії Технології Мереж ви також можете вибрати волоконнооптичний кабель, уточнюйте деталі поставки та замовляйте за телефоном +38 (044) 355-53-23 або по імейлу [email protected].

Словник української мови

1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. Розрізнюємо кілька головних об’явів душевного [духовного] життя: .. волю, тобто можливість звернення наших фізичних чи духовних сил в якімсь однім напрямі (Іван Франко, XVI, 1955, 260) ; Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364) ; Він зусиллям волі подавив у собі те бажання (Іван Цюпа, Назустріч. 1958, 59) ;
// Прагнення досягти своєї мети; рішучість. Наполегливість, воля — усе на путі переможе — І гірські перевали, і хащі, й глибокі моря (Степан Крижанівський, Під зорями. 1950, 28) .

2. Бажання, хотіння. Якби її воля, привчилася б і письма (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 312) ; — Хай іде своїм власним шляхом! Це — його воля, його право (Олесь Донченко, V, 1957, 467) ;
// Вимога, наказ. — У мою хату вступив — мою й волю чини, — промовив він (Панас Мирний, I, 1954, 161) ; Накажи йому Ларивон голими руками вигребти жар із горна, — Іванко, не задумуючись, кинеться виконувати волю старшого брата. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 16) .
Волити волю див. волити; Воля ваша (твоя) — як хочете (хочеш), як бажаєте (бажаєш); З доброї (по добрій) волі — без примусу, добровільно. Ніхто з доброї волі землі не дасть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 67) ; Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі (Номис, 1864, № 1058) ; Люди доброї волі — ті, що бажають народові добра, миру; Остання воля чия — бажання, розпорядження, висловлене перед смертю; заповіт. Бійці виконували останню волю свого героя (Яків Качура, Вибр., 1953, 323) ; По [своїй і т. ін. ] волі: а) як хто хоче (хотів), за своїм уподобанням. Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли, женихались (Іван Котляревський, I, 1952, 115) ; б) за власним бажанням, без примусу. [Лукаш:] По волі ж і піду, як тільки схочу, ніхто нічим мене тут не прив’яже! (Леся Українка, III, 1952, 239) .
♦ По волі-неволі ; По волі чи по неволі — так чи інакше; все одно. По волі-неволі Найду свою долю! (Тарас Шевченко, I, 1951, 162) .

3. Право розпоряджатися на свій розсуд; влада. Еней кричить: — Моя тут воля (Іван Котляревський, I, 1952, 164) ; З них один промовив: — Браття! Часу маєте доволі, Щоб Бертольда покарати, Він же й так у вашій волі (Леся Українка, I, 1951, 376) ;
// Дозвіл, згода, рішення. — А їдучи, прийшлось би брати і жінку, і діточок; а сього без начальства та без їх волі не можна (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 130) ; Йон хутко довідався про батькову волю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246) .
♦ Віддаватися (віддатися) на волю кому, чому — давати можливість кому-, чому-небудь володіти, розпоряджатися собою. Він віддався на волю своїм думкам (Панас Мирний, I, 1954, 357) ; Воля друку — право вільно висловлювати в пресі свої думки, ідеї. Ми дістали врешті закон про волю друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285) ; Вольному воля — як собі хочеш (хочете). — Не хочеш говорити — вольному воля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 301) ; Мати волю над ким — вільно ким-небудь розпоряджатися; впливати на когось. Одна ще Галя має над ним волю: він її все ще кохає й поважає (Панас Мирний, I, 1954, 285) ; Пускати (пустити) на волю що — перестати чим-небудь керувати, що-небудь свідомо спрямовувати; пускати напризволяще; Своя воля кому — хтось має право робити що-небудь на свій розсуд. — Він ще й рад буде, щоб збути нас і щоб тут йому своя воля була з Тимохою поратись (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 258) .

4. Відсутність обмежень; привілля. І пташкам воля, в чистім полі І пташкам весело літать (Тарас Шевченко, II, 1953, 100) ; Хай погуляє дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14) ;
// Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу тощо). — Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись, щоб було чим волю спом’янути (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 291) .
Давати (дати) волю кому, чому — не обмежувати когось у діях, у виявленні почуттів, не стримувати своїх почуттів. Вона дала велику волю своїй невістці (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 224) ; Не міг дати волю своїм почуттям (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 406) ; На волі: а) не в приміщенні. Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 466) ; б) будучи неув’язненим, вільним; протилежне у неволі . Краще на волі на вітці, чим у неволі в золотій клітці (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 293) ; в) без будь-яких обмежень. Добре вам, бабуню, було тут жити на волі, а що я витерпіла за тим ученням! (Марко Вовчок, I, 1955, 104) ; г) будучи звільненим від кріпацтва. І сниться їй той син Іван.. Уже не панський, а на волі (Тарас Шевченко, II, 1953, 287) ; На волю: а) назовні. Тим запеклим душам треба було десь дівати свою силу, що пручалася, рвалася на волю (Панас Мирний, II, 1954, 286) ; б) поза межі в’язниці. Джерю випустили з тюрми на волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261) ; По волі — поза приміщенням, надворі. — Де та доля пишається? Чи то в шинках з багачами. Чи то в полі на роздоллі 3 вітром віється по волі? (Тарас Шевченко, II, 1953, 294) .
♦ Давати (дати) волю ногам — швидко бігти, пускатися навтікача. Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий, — і не чекала довго. Дала ногам волю та до лісу (Іван Франко, IV, 1950, 86) ; Давати (дати) волю рукам: а) хапати, чіпати руками. [Тетяна:] Тілько знайте: язиком що хочеш роби, а рукам волі не давай (Іван Котляревський, II, 1953, 47) ; б) битися.

5. Свобода, незалежність; протилежне неволя , рабство . Не вмирає душа наша, Не вмирає воля (Тарас Шевченко, I, 1951, 325) ; Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю (Іван Франко, X, 1954, 7) ; [Неофіт-раб:] А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка, II, 1951, 241) ;
// Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Тарас Шевченко, II, 1953, 90) ; — Яке прекрасне слово: ко-за-ки! Українські козаки, що віками боролися за волю українського обездоленого народу (Олександр Довженко, I, 1958, 162) ; Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла.. і зникла в глибині (Михайло Стельмах, Хліб. 1959, 108) .

6. іст. Звільнення селян від кріпацтва. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Панас Мирний, II, 1954, 192) .