Фіалки: вирощування на підвіконні, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 вересня 2016 🕒 21 хвилина 👀 57740 разів 💬 14 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за фіалками
• Квіти фіалки – опис
• Догляд за фіалкою в домашніх умовах
  • Догляд за домашньою фіалкою
  • Горщики для фіалок
  • Ґрунт для фіалок
  • Посадка фіалок
  • Полив фіалок
  • Удобрення фіалок
  • Пересадка фіалок
  • Обрізування фіалок та формування розетки
  • Гігієна фіалок
  • Як розмножити фіалку
  • Розмноження фіалок дітками
  • Розмноження фіалки листком
  • Хвороби фіалок
  • Шкідники фіалок
  • Фіалка не цвіте
  • Фіалка жовтіє
  • Плями на фіалках
  • Фіалки на підвіконні руйнують особисте життя
  • Фіалки – гарні прикмети
  • Коментарі

  Кімнатна фіалка (лат. Saintpaulia), або узамбарська фіалка – рід трав’янистих квітучих рослин родини Геснерієві, дуже поширений у кімнатному квітникарстві. У природі квітка фіалка росте в гірських регіонах Східної Африки – у Танзанії й Кенії, найчастіше вибираючи місця на терасах річок і біля водоспадів. Існує понад 20 видів фіалки узамбарської. Відкрив цю дивовижну квітку в 1892 році барон Адальберт Вальтер Радкліфф ле Тані фон Сен-Поль, військовий комендант Узамбарського округу, який на той час був частиною колонії Німеччини. Перебував округ на території сучасних Бурунді, Руанди й Танзанії. Сен-Поль вислав насіння фіалки своєму батькові Ульріху Сен-Полю, президенту Німецького дендрологічного товариства, а той віддав їх ботаніку Вендландові, який у 1893 році виростив із насіння квітку й описав її як сенполію фіалкоквіткову, виділивши в окремий рід.

  Того ж року сенполія була представлена на виставці квітів у Генті, де було продано право на її промислове розведення. У 1927 році сенполії потрапили до Північної Америки й одразу ж завоювали на цьому материку нечувану популярність – до 1949 року було відомо вже понад 100 сортів кімнатної фіалки. Сьогодні ж рослина фіалка налічує 32 тисячі з гаком сортів, які є гібридами сенполії фіалкоквіткової і сенполії гнмрпажньої.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за фіалками

  • Цвітіння: майже цілий рік.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло (північні, північно-східні, північно-західні підвіконня). Світловий день сенполії має тривати 13-14 годин.
  • Температура: у період вегетації – 18-24 ˚C, узимку – не нижче 15 ˚C.
  • Полив: регулярний – 2 рази на тиждень, 1 раз на півтора тижні бажано застосовувати спосіб нижнього поливу.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
  • Підживлення: у період активної вегетації 1 раз на 10 днів мінеральним добривом для квітучих кімнатних рослин, додаючи його в воду для нижнього поливу. Дозування добрива має бути вдвічі слабкішим, ніж вказано в інструкції.
  • Період спокою: яскраво не виражений, але іноді взимку потрібно дати сенполії відпочити.
  • Пересадка: міняти субстрат у горщику потрібно щорічно, але горщик змінюють на більший тільки в міру необхідності.
  • Розмноження: дітками, листовими живцями та насінням.
  • Шкідники: павутинний кліщ, щитівки та несправжньощитівки, попелиці, трипси, нематоди, червці, білокрилки, мокриці, мушки й комарики.
  • Хвороби: фузаріоз, борошниста роса, іржа, сіра гниль і фітофтороз.

  Квіти фіалки – опис

  Домашня фіалка – низькоросла вічнозелена багаторічна трав’яниста рослина з укороченими стеблами й прикореневою розеткою округлих шкірястих ворсистих листків, зелених на так званих рослинах-хлопчиках (boys) і зі світлою плямою біля основи на сенполіях-дівчатках (girls). У листя домашніх фіалок нерівнобічні серцеподібні основи й загострена або округла верхівка. Квітки у сенполій діаметром від 2 до 4 см, прості, п’ятипелюсткові, або махрові, каймисті, зіркоподібні чи гофровані, зібрані в грона. Забарвлення квіток може бути практично будь-яким – одного відтінку або двоколірним. Цвітіння фіалок при правильному догляді триває майже цілий рік. Плід сенполії – коробочка з великою кількістю насіння.

  Власне, сенполію називають домашньою фіалкою тільки тому, що її квітки схожі на квітки фіалки лісової або садової, насправді сенполія належить до зовсім іншої родини і не є родичкою такої широко відомої садової рослини, як фіалка триколірна, або братки. Фіалки на підвіконнях – це сенполії, африканські квіти, які зуміли за короткий проміжок часу завоювати весь світ. Ми розповімо вам, як посадити фіалку, як доглядати за домашньою фіалкою й опишемо найбільш популярні в культурі сорти фіалок.

  Догляд за фіалкою в домашніх умовах

  Догляд за домашньою фіалкою

  Як доглядати за домашніми фіалками, щоб вони цвіли якнайдовше? Кімнатні фіалки дуже люблять світло, але бояться прямих сонячних променів, тому найкраще місце для них – північне, північно-східне або північно-західне підвіконня, освітлюване розсіяним світлом. Можна тримати їх і на південному вікні, до середини завішаному тканиною – не біда, якщо на фіалки впаде промінь сонця, що заходить, але від полуденних палючих променів ніжні листки та квітки сенполій слід захистити. Світловий день для домашньої фіалки має тривати 13-14 годин, і якщо ви в зимовий час зумієте організувати для неї додаткове освітлення, вона невтомно цвістиме навіть у лютневі холоди.

  Як виростити фіалку в умовах міської квартири і який температурний режим є для неї оптимальним? Квіти фіалки перестають розвиватися, коли температура опускається нижче 15 ºC, тому необхідно підтримувати в приміщенні помірно теплу температуру влітку й помірно прохолодну взимку. Оптимальна температура для сенполій 18-24 ºC. Погано впливають на них протяги та різкий перепад температур – саме тому кімнатні фіалки не люблять проводити літо на свіжому повітрі. Має значення для сенполій і вологість повітря – ідеально, коли вона підвищена, але при цьому вода не повинна потрапляти ні на квіти, ні на листя рослини, що перебуває на світлі.

  Горщики для фіалок

  Горщик для сенполії має бути невеликим, оскільки корінь фіалки багато місця не займає, та й рясно цвісти рослина починає тільки тоді, коли коріння освоїть весь внутрішній простір горщика. Молодим сенполіям потрібен горщик діаметром 5-6 см, а для дорослої фіалки досить мати горщик діаметром 7-9 см. І тільки дуже великим рослинам знадобиться посудина діаметром 11-13 см. Розрахунок для підбору посуду простий: діаметр посудини має бути втричі меншим за діаметр розетки листя. І зауважте, що кімнатна фіалка воліє не дорогі глиняні горщики, а пластикові.

  Ґрунт для фіалок

  Догляд за домашньою фіалкою передбачає вибір для неї ґрунту певного складу. У магазинах продається ґрунтова суміш для сенполій, проте досвід показує, що вона підходить далеко не всім фіалкам. А ось універсальний квітковий ґрунт типу «Терра-віта» фіалкам підійде. Можна скласти субстрат самостійно з дернової й листової землі, піску та перегною в пропорції 0,5:2:1:1. У відро готової суміші можна внести столову ложку суперфосфату та півсклянки кісткового борошна й усе ретельно перемішати. Основні вимоги до ґрунту для сенполій: він має бути пухким, швидко вбирати воду й добре пропускати повітря. Але перш ніж наповнити горщик субстратом, помістіть у нього шар дренажу з керамзиту, вермикуліту, шматочків пінопласту або моху-сфагнуму об’ємом у третину горщика – дренаж захистить вашу фіалку від застою води в коренях, від якого вона може загинути. На дренаж можна покласти шматочок деревного вугілля.

  Посадка фіалок

  Коли посудина для фіалки заповнена дренажем, можна братися до посадки сенполії. Насипте на дренаж шар субстрату, помістіть рослину по центру горщика й поступово досипте субстрат із різних боків під рослину, трохи струшуючи горщик, щоб заповнити ґрунтом усі порожнини. Коли до краю горщика залишиться незаповненими 2 см, злегка притисніть поверхню субстрату й полийте фіалку.

  Полив фіалок

  Фіалки в домашніх умовах вимагають регулярного поливу. Як поливати фіалку? Найкраще для зволоження ґрунту в горщику використовувати спосіб нижнього поливу. Один раз на тиждень-півтора налийте в глибоку миску теплої відстояної води й занурте в неї горщик із фіалкою так, щоб вода майже доходила до краю горщика, але не переливалася в нього. Через певний час, коли верхній шар ґрунту фіалки заблищить від вологи, дістаньте горщик із миски й дайте стекти зайвій воді. Частий або верхній полив можуть призвести до загнивання коренів рослини. Зволожувати фіалку потрібно тільки тоді, коли земляна грудка майже вся суха. Якщо у вас є фіалка з листям на довгих черешках, стежте за нею: тільки-но вона опустила листя, значить, прийшла пора поливати всі фіалки.

  Удобрення фіалок

  Догляд за фіалкою в домашніх умовах вимагає внесення добрив у ґрунт. Починають удобрювати фіалки на початку вегетації, і продовжують вносити підживлення раз на тиждень-півтора доти, доки фіалка не ввійде в період спокою. Як добриво використовують рідкі комплекси для квітучих кімнатних рослин. Найкращий спосіб – додавати добриво в воду для нижнього поливу, тим паче що періодичність зволоження ґрунту збігається з періодичністю внесення підживлення. Однак майте на увазі, що концентрація добрив має бути вдвічі слабшою, ніж вказано в інструкції.

  Пересадка фіалок

  Вирощування фіалок вимагає щорічної заміни субстрату в горщику, а ось сам горщик можна і не міняти. Якщо ж рослині потрібен горщик більшого розміру, ви визначите це по тому, що листя фіалки стало дрібнішим і блідішим, а цвітіння мізерним. У цьому разі слід пересадити сенполію в горщик діаметром на 2 см більший. Як пересадити фіалку, щоб якнайменше її потурбувати? Легше зносить пересадку фіалка в березні. Постарайтеся обережно перевалити її з одного горщика в інший, не порушивши земляної грудки. Коренева шийка рослини має опинитися на 2-3 см нижче краю горщика. Після перевалки сенполії в новий горщик на дренажний шар рівномірно заповніть свіжим субстратом проміжки між земляною грудкою рослини і стінками, струшуючи горщик, щоб ґрунт заповнив увесь простір. Після пересадки не забудьте добре полити фіалку.

  Обрізування фіалок та формування розетки

  Кущик фіалки мусить мати три яруси листя. Листя, розташовані нижче, можна обривати, не залишаючи черешків, особливо якщо воно блякле і в’яле. Своєчасно видаляйте зів’ялі квіти й деформоване та пожовкле листя, щоб кущик виглядав охайно. Час від часу повертайте горщик із фіалкою навколо осі, щоб листя в розетці розвивалося рівномірно. Згодом через те, що ви видаляли нижнє листя, у фіалки оголюється стовбур. Що старша рослина, то вищий стовбур, і це не додає рослині декоративності. Є два способи виправити становище: пересадити фіалку, заглибивши стовбур у ґрунт, або зрізати всю розетку, залишивши під нею частину стовбура заввишки до 2 см, помістити кущик пеньочком у склянку з водою, дочекатися утворення на ньому коренів і висадити фіалку в ґрунт.

  Гігієна фіалок

  Догляд за фіалками полягає також у дотриманні гігієни. У природних умовах африканських гір, де фіалки поливає дощ і сушить вітер, вони прекрасно почуваються і виростають іноді до 30 см заввишки. Тому на запитання читачів, чи можна фіалки мити і чому фіалки не можна обприскувати, відповідаємо: і мити, й обприскувати фіалки можна. Коли листя рослин вкриється пилом, віднесіть їх у ванну, увімкніть душ і змийте пил із листя слабким напором теплої води. Однак не поспішайте повертати фіалки на підвіконня, залиште їх у ванній доти, доки не стече зайва вода й не висохне листя, інакше на ньому під яскравим світлом з’являться плями.

  Кімнатна фіалка – розмноження

  Як розмножити фіалку

  Як бачите, посадка і догляд за фіалками зовсім не складні, а ненав’язлива, однак майже досконала краса сенполій робить будь-яке житло привабливим і затишним. Той, кого підкорила невибаглива чарівність кімнатних фіалок, обов’язково захоче навчитися їх розмножувати, і ми готові поділитися з вами своїм досвідом у цьому питанні. Розмножуються домашні фіалки насінням, дітками й листковими живцями, але простіше використовувати вегетативні способи розмноження.

  Розмноження фіалок дітками

  Іноді один кущик сенполії може утворити кілька розеток – діток. Коли дітки фіалок підростають, їм стає тісно в одному горщику з материнською рослиною, і фіалка починає занепадати. Вийміть фіалку з горщика, обережно розділіть коріння всіх розеток і розсадіть дітки по окремих горщиках. Здорові рослини добре зносять пересадку навіть у квітучому стані.

  Розмноження фіалки листком

  Найпростіше вирощується фіалка з листка. Відокремте здоровий, красивий листок із другого ярусу розетки й поставте його черешком у воду, щоб він пустив коріння. Довжина черешка має бути близько 4 см, а у мініатюрних і напівмініатюрних фіалок – не менше 1,5 см. Багато хто воліє відразу висаджувати листок у посудину з дренажними отворами, дренажним шаром і пухким ґрунтом, що складається з 4 частин грубозернистого піску, 2 частин листової землі й 1 частини торфу. Зверху горщик накривають прозорим ковпаком, після чого поміщають у тепле світле місце, захищене від прямих сонячних променів. Час від часу субстрат поливають, але не допускають його перезволоження. Листок може довго сидіти в ґрунті без будь-яких змін, але ви мусите проявити терпіння. Іноді листок брижиться, чахне й відмирає, але не слід поспішати його викидати: нова рослина зароджується під землею, в найнижчій частині черешка, тому потрібно просто чекати. Коли з’являться молоді листочки, батьківський листок, якщо він у гарному стані, відрізають. Його можна відразу ж укоренити ще раз. Якщо з одного листка з’являється відразу кілька розеток, потрібно почекати, поки вони підростуть, розділити й розсадити їх по окремих горщиках. Недолік процесу вкорінення листка в ґрунті полягає в тому, що ви не можете побачити, коли з’явилося коріння, але зате час окорінення значно скорочується, а ймовірність появи нової рослини збільшується практично до 100 %.

  Шкідники і хвороби фіалок

  Видові фіалки рідко вражаються шкідниками або хворобами, але рослини, створені в результаті селекційних робіт, у цьому відношенні не такі благополучні.

  Хвороби фіалок

  Найчастіше сенполії потерпають від фузаріозу, борошнистої роси, іржі, сірої гнилі та фітофторозу.

  Борошниста роса вкриває листя, черешки й квітконоси фіалки білястим нальотом. Провокує розвиток захворювання погане освітлення, низька температура на тлі високої вологості повітря, запиленість листя, надлишок у ґрунті азоту при нестачі калію й фосфору. Лікують захворілу рослину обробкою розчином Фундазолу або Бентлану. При сильному ураженні повторіть обприскування через 10 днів.

  Фітофтороз виникає при проникненні в кореневу систему фіалки через ранки або тріщини грибкової інфекції, у результаті чого відбувається загнивання кореневої шийки рослини, а на листках з’являються бурі плями. Передусім фітофтороз губить рослини, ослаблені поганим доглядом. Небезпека захворювання в тому, що його не можна вилікувати. Хвору рослину знищують, а горщик стерилізують. Щоб уникнути ураження фітофторою, обов’язково вносьте в ґрунт суперфосфат і не допускайте занадто високої вологості повітря в приміщенні.

  Сіру гниль, або ботритис, можна впізнати по пухнастому коричнево-сірому нальоту цвілі на наземних частинах рослини. Розвивається захворювання стрімко, і в результаті рослина гине. Побурілі частини потрібно відразу ж видаляти, а фіалку обробити фунгіцидом. Згнилу рослину викидайте разом із ґрунтом – він вам більше не знадобиться. Щоб не спровокувати розвиток хвороби, бережіть фіалки від протягів, різкого перепаду температур і перезволоження ґрунту.

  Фузаріоз, або загнивання розетки, виникає в умовах надлишкового поливу, використання для зволоження ґрунту холодної води, перепадів температури, вирощування фіалок у важкому ґрунті або в занадто просторому горщику. Дізнатися, що у рослини фузаріоз, можна за такими симптомами: черешки листя набувають бурого відтінку, листя опадає, а коріння темніє і легко відокремлюється від ґрунту. При перших же ознаках хвороби видаліть загнилі частини рослини й обробіть фіалку якимсь фунгіцидом.

  Іржа проявляється у вигляді жовто-помаранчевих горбиків на верхній стороні листя та іржаво-бурих подушечок на нижній. Із розвитком хвороби листя фіалки починає опадати. Знищують грибок обробкою рослини одновідсотковою бордоською рідиною або розчином будь-якого іншого фунгіциду, а також опудрюванням фіалки сірчаним пилом.

  У ролі профілактики від будь-якого грибкового захворювання, зокрема й від фузаріозу, обробляйте фіалку один раз на два місяці розчином Фундазолу.

  Шкідники фіалок

  Зі шкідників небезпеку для фіалки становлять кліщі, щитівки й несправжньощитівки, попелиці, трипси, нематоди, червці, білокрилки, мокриці, мушки й комарики.

  Кліщі. При зараженні кліщами на листках фіалки з’являються вдавлені коричневі плями, ніби зроблені тупою голкою. Вражають фіалку червоні павутинні, цикламенові й плоскі кліщі, які харчуються соком рослини, від чого вона слабшає і марніє. Позбавити фіалку від усіх видів кліщів можна обробкою акарицидами – Акарином, Актелліком або Фітовермом, причому двома останніми препаратами потрібно додатково пролити земляну грудку в горщику. Проводять процедуру на свіжому повітрі – у дворі або на балконі, оскільки акарициди токсичні для людини. Не забудьте надіти рукавички, окуляри й маску.

  Щитівки і несправжньощитівки воліють селитися в розетках із гладким листям. Впізнати їхню появу можна по липких крапельках виділень. Якщо при огляді ви виявили хоч одну дорослу комаху, обробці препаратом Агравертін підлягає вся рослина.

  Трипси можуть потрапити в приміщення разом із тополиним пухом або квітами з саду. Небезпечні ці сисні комахи тим, що моментально розмножуються і здатні окупувати сусідні рослини. Вони порушують цілісність тичинок, залишають на квітках сріблясті погризи, а на пошкоджених листках коричневі чи чорні плями. У боротьбі з трипсами потрібно видалити на фіалці всі квітконоси й обробити рослину Фітовермом, Актелліком або Актарою.

  Нематоди – це мікроскопічні черв’яки, що живуть у ґрунті і вражають кореневу систему фіалки, висмоктуючи з неї соки й натомість виділяючи токсини. У результаті життєдіяльності нематод на коренях рослини утворюються галли – здуття, схожі на намистинки. Нематоди бувають і листовими, що паразитують на листках і бруньках фіалки: спочатку на листках з’являються світлі плями, що поступово темніють і загнивають. Симптоми присутності листових нематод нагадують ознаки захворювання сірою гниллю, але без нальоту цвілі. Позбутися від нематод не можна – доведеться знищити хвору рослину, щоб шкідники не поширилися на сусідні квіти. Можна спробувати відновити фіалку, укоренивши здоровий листок без будь-яких плям. Запобігти появі нематод можна, вирощуючи квіти в безземельних торф’яних ґрунтах, додаючи при цьому в кожен горщик таблетку Піперазину.

  Червці найчастіше селяться на молодих квітконосах, у пазухах і складках листя. У місцях укусу червцем рослина деформується і забарвлюється в червоний або бурий колір. Ґрунтові червці вважають за краще харчуватися корінням фіалки. Виявити їхню присутність можна при пересадці рослини – ґрунт набуває кислого грибного запаху, а самиці червців укриті білою субстанцією, що нагадує грудочку пуху або вати. Знищують червців, що живуть на наземних частинах, двоетапною обробкою фіалки Ателліком або Фітовермом, а проти ґрунтових паразитів застосовують Моспілан, Регет або Дантоп, проливаючи розчином препарату земляну грудку фіалки тричі з інтервалом 10 днів.

  Попелиця вражає квітконоси, бутони, квітки фіалки, висмоктуючи сік рослини, через що деформуються пелюстки квіток, і цвітіння фіалок виглядає неповноцінним. При сильному ураженні на листках і квітконосах утворюється клейкоподібна рідина – виділення попелиці, на яких селиться сажистий гриб, утворюючи чорний наліт. Щоб позбутися від попелиці, проводять 2-3 сеанси обробки рослини Актелліком (1 мл препарату на 1 л води).

  Мокриці з’являються на фіалці в тому випадку, якщо ви весь час тримаєте ґрунт у горщику вологим, не даючи часу земляній грудці висихати. За зовнішнім виглядом вони нагадують маленьких черепашок, що не перевищують у довжину 1,5 см. Ушкоджують мокриці коріння й листя рослини, що призводить до вторинних інфекцій. Найефективніший спосіб боротьби з мокрицями – обробка фіалки й ґрунту в горщику акарицидами. Рослину обприскують, а субстрат проливають розчином Актелліка або Фітоверма.

  Мушки і комарики поселяються на фіалці при хронічному перезволоженні ґрунту в горщику. Самі вони великої шкоди не завдають, але їхні личинки руйнують субстрат, пошкоджують коріння рослини, сприяють ущільненню ґрунту, що скорочує доступ повітря до коріння. Найбільше потерпають від комах молоді рослини. У результаті життєдіяльності цих комах починається загнивання коренів і стебла. Виявивши шкідників, пролийте ґрунт у горщику розчином Карбофоса, обведіть крейдяним олівцем від тарганів край посудини, натріть олівець на тертці і присипте цими стружками поверхню ґрунту в горщику. Дорослі особини можна знищити аерозолем Рейд або Дихлофос. І перегляньте графік поливу фіалки.

  Ногохвістки, або колемболи, теж заводяться на фіалці від вогкості. Вони нешкідливі для фіалки, але коли їх стає забагато, вони можуть пошкоджувати коріння рослини. Пролийте земляну грудку фіалки піретрумом і перестаньте заливати рослину.

  Білокрилки – яскраво-білі мушки невеликого розміру, які сидять на поверхні листя і залишають на ньому липкі випорожнення – улюблене середовище для сажистих грибів. Тому поверхня листя спочатку біліє, а потім чорніє. Як наслідок – у фіалки припиняється ріст пагонів. Ефективним заходом є обробка фіалок сумішшю системного інсектициду й акарициду. Аби позбутися білокрилок, вам знадобиться як мінімум два сеанси.

  Фіалка не цвіте

  Квітникарі-початківці іноді звертаються до нас зі скаргами, що, попри всі їхні старання, вони не можуть дочекатися від своєї фіалки цвітіння. Отже, чому фіалка не цвіте? Проаналізуймо причини цього явища. Важко чекати від фіалки цвітіння, якщо:

  • їй бракує світла;
  • світловий день у неї менше 12 годин;
  • субстрат перенасичений азотними добривами;
  • порушені правила поливу рослини;
  • у кімнаті недостатньо вологе повітря – фіалці потрібна вологість на рівні 50 %;
  • у горщику занадто важкий і щільний ґрунт;
  • у рослини дуже просторий горщик;
  • фіалка вражена шкідниками або хворіє.

  Фіалка жовтіє

  Часто турбує початківців-фіалколюбів і той факт, що у фіалок жовтіє листя. Чому це відбувається? Іноді листя жовтіє від природної причини – старості. Такі листки краще видаляти разом із черешками. Другою причиною є вигоряння листя під яскравими променями сонця, пересихання ґрунту або перегрів рослини. Зволожте ґрунт у горщику способом нижнього поливу й організуйте захист рослини від сонця в полуденний час – можна повісити на вікно фіранки, а можна покрити скло сонцезахисною плівкою. Якщо є така можливість, помістіть фіалки на підвіконня північної, північно-західної або північно-східної орієнтації. Обов’язково стежте за кислотністю ґрунту – норма для сенполій 5,5-6,5 pH. І не захоплюйтеся фосфорними добривами на шкоду азотним – рослині азот необхідний, зокрема для того, щоб листя фіалки було зеленим.

  Якщо після того, як пожовтіло листя, основа стебла побуріла та обм’якла – рослина потерпає від надлишку вологи й занадто низької температури.

  Плями на фіалках

  Плями на листках фіалки з’являються з різних причин. Наприклад, світло-жовті плями – це робота трипсів. А якщо на листку під збільшувальним склом видно чорні цятки, то це спори грибка-паразита. Чорний наліт на листках – від сажистого грибка. Округлі світло-коричневі плями на листі й квітках рослини – сонячні опіки. Сіро-бежеві дрібні плями у вигляді плям, смужок і завитків по всьому листкові – наслідки протягів. Темні плями по краях старого листя виникають від нестачі калію – це сигнал для зміни субстрату в горщику. Білі плями або наліт – ознаки борошнистої роси. Темні плями, вкриті сірим пушком цвілі – сіра гниль. Темно-руді плями – іржа.

  Види і сорти фіалок

  Зважаючи на величезну кількість сортів, вмериканська класифікація кімнатних фіалок, якою користується більшість квітникарів, досить складна, але ми все-таки спробуємо дати вам уявлення про те, які сорти й гібриди сенполій існують у культурі. Сортові фіалки розрізняють за такими ознаками:

  – розмір розетки – мікроміні mM (діаметр розетки до 6 см), міні M (діаметр від 10 до 15 см), напівміні, або міді SM (діаметр від 15 до 20 см), стандарт S (діаметр від 20 до 40 см), великий стандарт L (діаметр від 40 до 60 см). Окремою категорією є фіалки трейлерні, або ампельні;

  – тип листя – овальне, округле, брунькоподібне, подовжено-серцеподібне, подовжено-овальне на довгих черешках, цілокрає, зазубрене, хвилясте по краю або гофроване. Окрім того, є листя з плямою біля основи пластини – його називають «герл», а є листя без плями – «бой». Поверхня листя може бути гладкою, стьобаною, ложкоподібною, слабко- або густоопушеною, однотонною або строкатою;

  – забарвлення листя може бути згори будь-якого відтінку зеленого кольору, іноді темно-коричневим або майже чорним, оливковим, сіро-зеленим, з бризками або жилками білого кольору, світло-зеленого з рожевими бризками. Нижня сторона може бути світло-зеленою, рожевою, майже білою, ліловою з пурпуровими плямами, темно-пурпуровою, зеленою з ліловими плямами;

  – тип квітки у сенполій буває: класичний, як у братків, зіркоподібний – з п’ятьма пелюстками одного розміру, дзвонові – з одним або двома рядами пелюсток, оса – дуже рідкісний тип зі згорнутими пелюстками верхньої губи й широкими пелюстками нижньої та павук – квітки з подовженими пелюстками, які ніби охоплюють півсферу. Квітки всіх типів можуть бути простими, напівмахровими та махровими. Квітки дзвонового типу бувають тільки простими та напівмахровими.

  Окрім основних форм, із появою дедалі більшої кількості гібридів фіалок розрізняють сорти з такою формою країв пелюсток, як гофрована (каймиста або мереживна), закруглена, загострена, рвана й рівна;

  – забарвлення пелюсток у фіалок може бути однотонним, двотоновий (два відтінки одного кольору), двоколірним або багатобарвним. Двоколірне, багатобарвне й двотонове забарвлення може бути фантазійним (із цятками, бризками, горошинами, променями або плямами іншого кольору або тону на пелюстках) і каймистим (на квітках одна або дві облямівки різної ширини одного чи двох кольорів). Двоколірне забарвлення може бути також пальчиковим – на пелюстках контрастна кольорова пляма у вигляді кола або овалу. Що стосується безпосередньо кольорів, у які можуть бути забарвлені квітки фіалки, то існують буквені позначення для всієї колірної гами:

  • B (Blue) – блакитна або синя;
  • C (Multicolor) – різнобарвна;
  • P (Pink, Rose) – яскраво-рожева або темно-рожева;
  • O (Orchid, Mauve, Levender) – орхідейна, лавандова, рожево-бузкова або блідо-фіолетова;
  • R (Red, Mahagon, Plum, Burgundy) – червона, червоно-каштанова, сливова, вишнева;
  • V (Violet, Purple) – фіолетова або пурпурна;
  • W (White, Creamy, Blash) – біла, кремова або ледь рожева;
  • X (Bicolor) – двоколірна;
  • Y – біла з жовтим.

  Останнім часом при описі фіалок у побут увійшли й такі незвичайні кольори, як беж, палевий, помаранчевий, індиго, лососевий, попелястий, сизий, теракотовий, електрик і фуксієвий;

  – кількість пелюсток – квітки фіалки можуть бути простими, або одинарними, з п’ятьма-шістьма пелюстками, напівмахровими – в центрі квітки утворюються дві додаткові зморщені пелюстки-гребінці, і махровими.

  Із величезного різноманіття сенполій пропонуємо вам чудові сорти фіалок із назвами й описом, які вам напевно запам’ятаються. Не станемо стверджувати, що це найкращі фіалки з вирощуваних у культурі, але ви зможете вибрати серед них квітку для свого дому.

  Каприз – біла фіалка з махровими квітками із зеленими торочками по краях пелюсток. Листя строкате, хвилясте.

  Мачо – фіолетові фіалки з бордовим відтінком великих напівмахрових квіток із білою облямівкою по хвилястим краях. Листя зелене, просте, яйцеподібне.

  Ваша величність – рожева фіалка з густомахровими квітками зі хвилястими краями пелюсток і яскраво-зеленим листям;

  Водяник – махрова синя фіалка, яка до країв пелюсток стає рожевою. По торочкуватих краях яскрава бронзово-зелена облямівка. Листя світло-зелене, хвилясте.

  Морський вовк – гігантська, до 8 см у діаметрі, напівмахрова блакитна фіалка зі хвилястими пелюстками, прикрашеними тонким сітчастим малюнком. Листя темно-зелене.

  Томагавк – яскрава червона фіалка з квіткою класичного типу. Сорт вирізняється рясним цвітінням. Листя у цієї фіалки темно-зелене.

  Паризькі таємниці – великі махрові квітки темного лілово-чорного забарвлення з переливчастим аметистового-сітчастим малюнком по всіх пелюстках. Центральні пелюстки зібрані в щільну кульку, як капустяний качан. По торочкуватих краях пелюсток біло-зелений рюш. Листя фестончасте, строкате – зелене з білим.

  Жабо – фіалка з махровими темно-блакитними пелюстками, загорнутими в качанчики. На краях пелюсток кручений яскраво-салатовий рюш. Листя зелене, хвилясте.

  Макс Блек Перл – оксамитова чорна фіалка з фіолетовим вилиском і компактним напівмініатюрним листям.

  На жаль, не виведена поки ні зелена фіалка, ні жовта, проте селекціонерами вже розроблено сорти з жовтим відтінком або з жовтим малюнком на листі – Лемон кіссіз, Меджесті, Ворм Санрайз, Санкіст Роуз. Існує також кілька сортів сенполій із пазеленню, які заведено називати зеленими фіалками – Сільверглейд Епплз, Фрозен ін Тайм, Баккал Айріш Лейс, Айріш Крім, Спрінг Роуз, Грін Лейс та інші.

  Фіалки на підвіконні – прикмети

  Фіалки на підвіконні руйнують особисте життя

  Неймовірна популярність сенполій стала причиною багатьох забобонів і прикмет, з якими пов’язують цю квітку. Кажуть, наприклад, що фіалка – чоловікогон, тобто у незаміжньої жінки, яка вирощує кімнатні фіалки, нібито немає шансів вийти заміж, а у заміжньої любительки сенполій є ризик залишитися без чоловіка. Але якщо добре подумати, то виявиться, що серед ваших знайомих є заміжні жінки, які роками вирощують фіалки. Та й у тих ваших подруг, які не так давно вийшли заміж, можна виявити на підвіконні фіалку-другу. Якщо пошукати.

  Інший забобон стверджує, що кімнатна фіалка є енергетичним вампіром і що не можна тримати її у себе в спальні, оскільки вона викликає сонливість і занепад сил. Але, якщо вдуматися, фіалки, як і будь-які інші рослини, вдень, при світлі, виробляють кисень, а вночі, навпаки, його поглинають і виділяють вуглекислоту. І від нестачі кисню вас і хилить у сон. Звідси висновок: не потрібно влаштовувати на підвіконні в спальні цілу оранжерею.

  Фіалки – гарні прикмети

  А ось астрологи вважають, що фіалка, поєднуючи в собі енергію Тельця й Місяця, діє на людину заспокійливо, приносить у дім затишок і гарний настрій. І як усі квіти, які стосуються знаку Тельця, мають силу талісмана, що гарантує забезпеченість, стабільність, гармонійність, і наділяють людину мудрістю, витривалістю і натхненням у творчості. Ось так…

  Сенполія або фіалка – інформація для початківців

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано: 31 січня 2024 Перша редакція: 20 квітня 2012 🕒 4 хвилини 👀 23426 разів 💬 0 коментарів

  • Листові живці
  • Мої фіалки через півроку
  • Догляд за фіалками
    • Освітлення
    • Посуд для фіалок, полив
    • Субстрат для фіалок
    • Добриво для сенполій
    • Місцерозташування
    • Міні-фіалки

    Багато читачів запитують нас про утримання тих чи інших кімнатних рослин. Дуже багато запитань ставлять про орхідеї, оскільки ці екзотичні рослини віднедавна набули широкої популярності. Але є рослини, які популярні в кімнатній культурі завжди, незалежно від моди – це сенполії, домашні фіалки.

    Авторка нашої статті розповість вам, як вона стала прихильницею цих затишних і прекрасних квітів, який ґрунт і який посуд найкраще використовувати для їхнього вирощування, як поливати й чим підживлювати сенполії.

    Листові живці

    Сенполії, або узамбарські фіалки – одні з найулюбленіших і найбільш поширених кімнатних рослин. Вони приваблюють різноманіттям кольорів, форм і розмірів розеток. Фіалками я захопилася всього лише півроку тому. Я була у великому торговому центрі і побачила виставлену на продаж величезну кількість фіалок промислових сортів. Я зірвала і принесла додому кілька листочків, хоча досі доглядати за фіалками не вміла.

    Мої фіалки через півроку

    Відтоді я займаюся фіалками, і певний досвід у мене вже з’явився. Всі мої фіалочки вирощені з тих листочків промислових сортів, які я принесла додому півроку тому. Листочки благополучно вкоренилися і дали діток, які сформували цілі шапки прекрасних квітів. Цікаво, що на одній із фіалок квіти двох забарвлень. Цей сорт називається Лінда.

    Інший сорт теж зацвів неймовірно красивими квітками. У торгових центрах фіалки стоять недоглянуті, їм бракує світла, а в горщику часто з’являється цвіль через регулярне перезволоження. А вдома, за гарного догляду, цей сорт сформував акуратну розеточку листя діаметром не більше 20 см, а над листям піднялася пишна шапка яскраво-синіх квіток. На жаль, я не знаю назви цього сорту.

    Третій сорт теж утворив розетку діаметром близько 30 см, над якою, незважаючи на листопад, вже розпускаються квіти і формується безліч бутонів.

    Догляд за фіалками

    Освітлення

    Відкрию невеличкий секрет для квітникарів-початківців: оскільки для росту й розвитку фіалок дуже важливе гарне освітлення, чоловік спорудив на підвіконні світлодіодну лампу, яку я вмикаю о 8-й ранку і вимикаю о 8-й вечора. Тобто додаткове освітлення працює 12 годин на день, тож навіть на маленьких розеточках уже є безліч бутончиків, які ось-ось почнуть розкриватися.

    Сорт Рапсодія Клементина, який мене буквально зачарував, теж готується цвісти своїми ніжно-блакитними квіточками.

    Посуд для фіалок, полив

    Саджаю я фіалки в недорогі горщики діаметром 9,5 см з товстого пластику з пристосуванням для нижнього поливу, а фіалки дуже люблять цей спосіб зволоження. У піддон можна влити до 50 мл води. Я поливаю фіалки відстояною теплою водою двічі на тиждень – у вівторок і п’ятницю. Бутель з водою я тримаю біля радіатора, щоб вода одночасно відстоювалася і нагрівалася.

    Субстрат для фіалок

    Як субстрат для фіалок я використовувала різні ґрунти. Дуже сподобався мені біоґрунт Екофлора для фіалок: він пухкий, повітряний і довго не злежується. До складу ґрунту входять торф, сапропель, річковий пісок, вермикуліт, гумінові та азотно-фосфорні добрива, вапнякове (доломітове) борошно. У субстрат я додаю трохи перліту.

    Добриво для сенполій

    З моменту посадки фіалок у свіжий субстрат я починаю вносити підживлення тільки через два місяці. Я перепробувала різні добрива, але найпростіше підживлювати фіалки спеціальними паличками для декоративно-квітучих культур. Ці палички я просто встромляю в ґрунт, і цієї кількості добрив вистачає рослині на три місяці. Палички поступово розчиняються і поживні речовини надходять у ґрунт.

    Місцерозташування

    Стоять фіалки на північному підвіконні, вікно виходить на балкон, тому рослинам не холодно. Взимку мені доводиться навіть прикривати радіатор, щоб не було занадто спекотно.

    Міні-фіалки

    Є в моїй колекції дві міні-фіалочки, які я купила у великому торговому центрі в період їхнього цвітіння. Одна цвіла рожевими квітами, інша фіолетовими. Вони являли собою кущі з величезною кількістю пасинків, квітконосів і квітів. Цвіли вони недовго, тому що маленьким кущикам не вистачило сил на всі бутони. Я дочекалася, коли фіалки відцвітуть, видалила всі пасинки і квітконоси, сформувала акуратні розеточки, і ось ці фіалочки вже знову почали формувати бутони.

    Так я стала шанувальницею фіалок і стала збирати з них колекцію. Кілька листочків нових сортів поставлені на укорінення, але я продовжую ходити по виставках і купувати різні сорти сенполій.

    Сенполія – ​​догляд у домашніх умовах, розмноження, фото

    Сімейство Геснерієві включає близько 3200 видів. Його яскравий представник – сенполія (Saintpaulia) (узамбарська фіалка). Культура є надзвичайно популярною кімнатною рослиною.
    Квітникарі вперше звернули увагу на дикорослі сенполії наприкінці XIX століття. Вони були привезені до Європи зі Східної Африки. Потім німецький ботанік Герман Венланд описав рослини та виділив їх у окремий рід. Відразу після цього узамбарську фіалку презентували на міжнародному показі квітів у бельгійському місті Генті. З цього моменту розпочалася активна селекція культури.

    Усі представники роду Сенполія (Saintpaulia) – трав’янисті багаторічники. Рослини низькорослі та компактні: висота екземплярів не перевищує 20 см, діаметр – 35-40 см. Шкіристе округле листя опушене дрібними ворсинками. Основа пластин серцеподібна, асиметрична. Забарвлення їх може бути однорідним (темно-зеленим) або плямистим.

    Сенполія відрізняється швидким зростанням. Тривалість життя становить 3-4 роки, потім декоративні якості втрачаються. Такі екземпляри омолоджують шляхом переукорінення верхівки. Цвіте узамбарська фіалка майже безперервно.

    Швидко зростає.

    Цвіте з кінця весни на початок осені.

    Рослину легко вирощувати.

    До 4 років далі слід омолодити.

    Корисні властивості сенполії

    Препарати з рослини додають до косметики: вони здатні знімати подразнення, загоювати дрібні тріщини на шкірі, підвищувати її еластичність. Листові пластини використовують для лікування акне. Ефірна олія застосовується парфумерами для створення ароматів. Відвар із фіалки допомагає при бронхіті, ангіні, атеросклерозі.

    Обприскування

    Кімнатні квіти сенполія категорично забороняється обприскувати. Частинки води збираються у великі краплі на оксамитових листочках і ведуть до виникнення негарних плям та розлучень. Ще одна небезпека від обприскування – вода з листя затіче всередину розетки та викличе загнивання рослини.

    Якщо повітря в приміщенні сухе, вибирайте будь-які способи зволоження, крім обприскування.

    Догляд за сенполією у домашніх умовах. Коротко

    Культура зарекомендувала себе як невибаглива. За наявності базових навичок виростити її буде під силу навіть квітникарю-початківцю. Щоб сенполія в домашніх умовах почувала себе комфортно, необхідно дотримуватись ряду параметрів.

    Основні вимоги (пам’ятка):

    Температура	У зимовий період має бути не нижче 19 °C, влітку – близько 22-25 °C.
    Вологість повітря	55-65%, проте зрошувати листя з пульверизатора не можна (для підвищення показника горщика ставлять на керамзит, який потім обприскують водою).
    Освітлення	Помірне, допустиме розміщення на північних вікнах.
    Полив сенполії	Залежно від сезону року (влітку зволожують ґрунт щодня, взимку – 1 раз на 4 дні).
    Грунт	Добре дренований, спеціально призначений для фіалок.
    Підживлення та добриво	Тільки в теплу пору року (1 раз на 2 тижні).
    Пересадка	Щорічна (навесні) з повною заміною ґрунту.
    Розмноження сенполії	Здійснюється верхівковим черешком, повітряними відведеннями та частинами стебла, щоб на ньому було кілька нирок.
    Особливості	Легкість розмноження (черешками, дітками, насінням), можливість отримання нових сортів з незвичайним забарвленням пелюсток шляхом штучного запилення.

    Перевагою узамбарської фіалки є відсутність потреби в обрізанні. До процедури вдаються, якщо на сенполії з’явилися слабкі листові пластини у разі механічних пошкоджень, а також з метою отримання нових рослин.

    Загадковий квітка незвичайна знахідка губернатора

    Як виростити фейхоа з насіння в домашніх умовах

    Сенполія іонанта послужила основою гібридизації та отримання величезної кількості сортів фіалки.

    Був 1892 рік. Стояв спекотний літній день. Губернатор провінції Танга (Танганьїка, Танзанія) у Східній Африці здійснював прогулянку своїми плантаціями ванілі та каучуку. Губернатор був молодий і щасливий, адже поряд з ним була його наречена. За плантаціями починався тропічний ліс, а далі була скеляста ущелина, дном якої протікала річка. Тут, у тіні дерев, губернатор помітив ніжні синьо-фіолетові квіти. Вони росли у зламах скель. Рослини пустили коріння в невеликих тріщинах, де скупчилося трохи землі, і перегнивали залишки рослинності. Небачена квітка «ніби світилася блідо-блакитним світлом…, а в середині її горів яскраво-жовтий вогник»; губернатор підніс його захопленій нареченій. Це був добрий знак. Маленькій рослині з фіолетовими квітами було передбачено велике майбутнє.

    Фіалка або сенполія – ​​фатальна помилка Венланда

    Що ж сталося далі? Adalbert Emil Walter Redliffe le Tonnevy Von St.Paul-Illaire (Адаберт Еміль Волтер Редліфф ле Тонневі фон Сент-Паул-Іллаїр) — таке було повне ім’я губернатора, — хотів подарувати прекрасну квітку всім красуням Європи і послав зразки нової рослини своєму батькові любителю ботаніки, до Німеччини

    Його батько, розуміючи всю важливість відкриття, відніс їх своєму другові Герман Вендланд, який був ботаніком і займав посаду директора Королівського Ботанічного Саду в Герренсхаузені, поблизу Ганновера. Отримане насіння було негайно посаджено, і в 1893 році нова рослина вперше зацвіла в Європі.

    Протягом наступних 10 років рослина стала європейською сенсацією. Але прекрасна рослина ще не мала імені. Перед ботаніком постало завдання визначити, до якого сімейства, роду та виду воно відноситься, і дати йому ім’я.

    Після ретельного вивчення пан Вендланд дійшов висновку, що рослина належить до сімейства геснерієвих, проте його не можна віднести до жодного відомого на той час роду цього сімейства, і слід вважати його новим родом. Герман Вендланд дав цього роду найменування. Він назвав його Saintpaulia (Сенполія), увічнивши цим ім’я першовідкривача Африканської рослини.

    Тепер залишалося визначити його вигляд. Пан Вендланд зауважив, що квіти незвичайної рослини мають форму, характерну для фіалки, і назвав її ionantha, що в буквальному розумінні означає „схожий на фіалку”, „фіалкоквітковий”, адже слово „ion” латиною означає „фіалка”. Так пан Вендланд, сам того не бажаючи, на довгі роки вніс плутанину, що походить від назви квітки. А сталося ось що. Нова рослина сподобалася людям. Його стали вирощувати вдома, і всі називали його «фіалка», забувши про слово „схожий”, або навіть не підозрюючи про нього, хоча до справжньої фіалки (Анютині очі) ця рослина не має жодного відношення!

    Отже, знахідка отримала наукову назву: сімейство – Gesneriaceae (геснерієві), рід – Saintpaulia (Сенполія), вид – ionantha H. Wendl (фіалкоквіткова Г. Вендл). Рослину називають Африканською фіалкою, Узамбарською фіалкою, або Сенполією.

    Догляд за сенполією у домашніх умовах. Детально

    Багато квітникарів роблять колекціонування екземплярів своїм хобі. Нові сорти культури виводяться майже завжди, деякі гібриди навіть існує мода. Що ж потрібно для того, щоб домашня сенполія безперервно радувала господаря появою нових ефектних бутонів? Розглянемо докладніше вимоги рослини до мікроклімату.

    Цвітіння сенполії

    Інтенсивність процесу регулюється зміною рівня освітленості. При велику кількість сонячних променів узамбарська фіалка здатна постійно випускати бутони. Однак це загрожує виснаженням рослини. Тому рекомендується 1 раз на рік на 1,5-2 місяці переміщати горщик у затінене місце, щоб забезпечити відпочинок.
    Різноманітність сортів не дозволяє дати однозначний опис зовнішнього вигляду культури. Існують як гібриди з простими квітками, що складаються з 5 пелюсток, так і екземпляри з махровими бутонами. Вони можуть бути однотонними або поєднувати кілька відтінків.

    Температурний режим

    Квітка сенполія в домашніх умовах віддає перевагу теплу. Влітку температура повітря в приміщенні повинна становити 22-25 ˚C, взимку – близько 19 ˚C. На надмірну спеку рослина погано реагує: у такі періоди вона може повністю припинити цвітіння.

    Узамбарські фіалки не можна виносити на відкрите повітря. У теплу пору року допускається переміщення горщиків на засклену лоджію або балкон. При цьому слід стежити, щоб сенполія була захищена від протягів.

    Обприскування

    Культура любить вологе повітря. Однак опушені листові пластини не виносять потрапляння на них води. Тому зрошувати рослину з пульверизатора не можна: це призведе до її загнивання.

    Для підтримки параметра на рівні не нижче 55 % необхідно поміщати ємності з квітами у піддони, наповнені змоченим сфагнумом або дрібним керамзитом. При цьому не можна забирати блюдця, на які встановлюються горщики. Можна придбати зволожувач повітря промислового виробництва та періодично включати його.

    Освітлення для сенполії

    Для фіалок протипоказано розміщення на південних вікнах. Листові пластини в таких умовах вигинаються назовні і скручуватимуться. Найкраще рослина розвивається при розташуванні на західному або східному боці. Оптимальна тривалість світлового дня – 12 годин.
    Сенполія тіньовитривала, тому здатна благополучно цвісти навіть на північному вікні. Якщо за такої локалізації бутонів з’являється мало, слід встановити додаткове джерело світла (фітолампу).

    За наявності відповідного обладнання вирощувати сенполію у домашніх умовах можна навіть у глибині квартири.

    Якщо черешки листя витягуються, а самі пластини приймають вертикальне положення, інтенсивність освітлення слід посилити.

    Полив

    Для зволоження використовують м’яку воду кімнатної температури, що відстояла протягом 3-4 днів. Деякі рослинники віддають перевагу талій або відфільтрованій. Влітку процедуру проводять щодня, взимку – 2 рази на тиждень.
    Субстрат поливають, коли його поверхня повністю висохне. Це можна зробити двома способами: за допомогою невеликої лійки або шляхом поміщення горщика в ємність із водою на 20-25 хвилин. У першому випадку слід стежити, щоб краплі не потрапляли на листя. Важливо не допускати застою вологи в ємності з квіткою.

    Ґрунт для сенполії

    Щоб приготувати ґрунт, потрібно змішати:

    • 1 частина великого піску;
    • 3 частини торфу;
    • 5 частин листового перегною.

    Можна придбати готовий субстрат у магазині.

    Універсальні склади для вирощування сенполій не підійдуть. Необхідно вибирати спеціальні ґрунти для фіалок.

    Підживлення та добриво

    У природному середовищі рослина мешкає на збіднених ґрунтах, в яких міститься мало поживних речовин та мікроелементів. Тому захоплюватися внесенням підживлення не можна. У зимовий період процедури припиняють, поновлюючи їх наприкінці квітня. Слід уникати добрива фіалок сумішами з підвищеним вмістом азоту.

    Для сенполій підійде засіб «Кемір-Люкс». При розведенні препарату додають у 2 рази більше рідини, ніж потрібно за інструкцією. Підживлення вносять 1 раз на 2-2,5 тижні. Не можна застосовувати такі органічні добрива, як «м’ясна» вода, заварка чайна: це сприяє появі на субстраті листових комариків (сциарид).

    Пересадка сенполії

    Для молодої рослини підійде ємність діаметром 6-7 см, для дорослого – близько 12 см. Якщо використовувати занадто великий посуд, почнеться інтенсивний розвиток кореневої системи, що негативно позначиться на цвітінні. Процедуру проводять 1 раз на рік, повністю оновлюючи субстрат. На дно горщика укладається шар середнього розміру керамзиту.
    Грунтову грудку акуратно відокремлюють від стінок ємності, потім витягають рослину. Коріння звільняють від залишків землі, видаляють фрагменти, що підгнили. Якщо на екземплярі помічені ознаки захворювання, можна занурити коріння на 5-7 хвилин у розчин марганцівки.

    Обрізка

    Догляд за сенполією в домашніх умовах включає регулярні профілактичні огляди надземних частин. Підсохле або механічно пошкоджене листя відразу ж відсікають гострим продезінфікованим інструментом.

    Деякі квітникарі видаляють «зайві» пластини, щоб рослина виглядала симетрично. В інших випадках сенполія не потребує обрізки.

    Період спокою

    Узамбарська фіалка – вічнозелений багаторічник. Вона ніколи не скидає листя, тому вираженого періоду спокою вона не має. У сенполії спостерігаються лише короткочасні перерви між фазами цвітіння. У такі моменти можна забезпечити культурі затінення та трохи скоротити полив: завдяки цьому згодом сформується більше бутонів.

    Cенполія кімнатна: труднощі догляду, рекомендації

    Іноді потрібно листя змивати від пилу. Фіалці влаштовують літній душ, оберігаючи точку зростання та землю від влучення води. Потім 4 години квітку тримають у тіні до повного висихання. Душ запобігає появі шкідників.

    Щоб фіалка завжди була красивою і пишною, вчасно видаляйте сухе і пожовкле листя.

    • Надлишок світла – розетка стає плоскою, листя згортається, квітконос зменшується в розмірах, припиняється цвітіння.
    • При недостатньому розсіяному сонячному світлі черешки і квітконос подовжується, а листя витягується вгору.
    • Якщо листочки піднімаються вгору – освітлення збільшують, при згортанні на край горщика – кількість світла зменшують.
    • Листя жовтіє і з’являються плями – надлишок добрив, або недостатній полив.

    Розмноження сенполії

    Отримати нові екземпляри можна кількома способами.

    Розмноження сенполії листовими живцями

    За допомогою листових живців. Для цього пластину зрізають стерильним ножем разом із черешком, залишаючи довжину 4-5 см. Ранку присипають подрібненим активованим вугіллям. Порошок також додають у воду, яку потім поміщають фрагменти рослини (1 таблетка на склянку рідини). Перші коріння з’являться за 2,5-3 тижні. Після цього живці розсаджують по невеликих горщиках і накривають поліетиленом на 1-2 тижні.

    Вирощування сенполії із насіння

    Насіння. Вибирають вихідні рослини, які мають ознак захворювань. Потім м’яким пензликом проводять штучне запилення. Для цього пилок з одного екземпляра переносять на маточки іншого. Коробочки повністю дозріють приблизно через 4 місяці. Для посадки вилученого насіння верхній шар ґрунту зволожують. Матеріал змішують із піском і розподіляють на ґрунті, не присипаючи при цьому. Посуд накривають склом і поміщають у тепле місце. Пікірування проводять, коли розетки досить розвинуться.

    Розмноження пасинкуванням

    Пасинками. Для того, щоб вони з’явилися, у рослини видаляють точку зростання. Через деякий час виростають дочірні пагони. Коли вони досягають 4-5 см у діаметрі, їх відокремлюють та розміщують по індивідуальних ємностях.

    Історія відкриття

    Батьківщиною сучасної узамбарської фіалки є Східна Африка. Треба відразу сказати, що фіалка триколірна, яку ми так часто зустрічаємо в наших лісах і луках не має жодного відношення до узамбарської сенполії, це зовсім інший вид. Належить фіалка триколірна до лікарських рослин і в медицині використовується як чудовий засіб від кашлю. Тут же йтиметься саме про нащадків африканської фіалки.

    Регіоном природного поширення сенполії є Узамбарські гори, це межі Танзанії та Кенеї.

    1. У дев’ятнадцятому столітті ця місцевість була німецькою колонією і називалася Узамбарський округ Німецької Східної Африки. Начальником округу було призначено барона Вальтера Сен Поля Іллера.
    2. В 1892 саме Вальтер Сен Поль, гуляючи по околиці зі своєю нареченою, виявив в ущелині елегантне рослина, яке справило на нього сильне враження. Захоплений наречений зірвав для своєї коханої букет синіх квітів.

    Барон був просто підкорений квіткою. Сен Полю вдалося зібрати насіння квітки (за однією з версій, за другою версією це були рослини) і переправити їх своєму батькові квітнику та колекціонеру Ульріху фон Сен-Полю — президенту Німецького дендрологічного товариства у Фіш-бах у Сілезії, який написав своєму другові до Англії : «Сенполія відкрита моїм сином, який живе у Східній Африці

    Місця, де було знайдено рослину

    1. Один поблизу меридіана у Тангі в лісистому місці, в тріщинах вапняних скель, у яких удосталь накопичується рослинний перегній, не більше ніж на 50-150 футів вище за рівень моря.
    2. Другий — незаймані ліси Узамбари, також у тінистому місці, але на гранітних скелях на висоті 2500 футів над рівнем моря. Вона більш рясна в першому місці».

    Так рослина отримала ім’я сенполія або фіалка узамбарська і почала підкорювати уми та серця любителів квітів.

    Хвороби та шкідники

    Сенполії не відрізняються високою опірністю недугам. Однак за належної профілактики їх цілком можна вберегти від напасті.

    Комахи та павукоподібні

    Вид шкідника визначають за характерними симптомами (ознаками).

    • білий ватоподібний наліт на живцях сенполії з’являється при ураженні борошнистими червцями;
    • квітки, що швидко засихають, і жовтий пилок на листі спостерігаються при атаці каліфорнійськими трипсами;
    • верхнє листя сенполії згортається, а ворсинки на пластинах подовжуються, якщо на рослині оселилися цикламенові кліщі.

    Для усунення паразитів застосовують інсектициди. У разі можуть допомогти біологічні чи хімічні акарицидні препарати.

    Захворювання

    Причина таких станів нерідко у неправильному догляді. Найчастіше квітникарі спостерігають на фіалках:

    • сенполія не цвіте – через надлишок азоту у ґрунті або нестачі освітлення;
    • плями на листі сенполії – внаслідок поливу холодною водою, впливу протягів, потрапляння прямих сонячних променів;
    • зниження тургору листя – при перезволоженні чи пересиханні субстрату;
    • в’янення бутонів, що не розкрилися, – через зниження вологості повітря;
    • подрібнення центрального листя розетки – при сухості повітря або надлишку освітлення;
    • сохнуть краї листя сенполії – внаслідок рідкісних підживлень;
    • білий наліт на надземних частинах сенполії – при ураженні грибком («борошняна роса»);
    • пожовтіння або почервоніння листя – внаслідок нестачі поживних речовин;
    • загнивання листя – через розмноження збудників фітофторозу або сірої гнилі.

    Примірники необхідно щодня оглядати щодо появи симптомів недуг. При виявленні таких негайно розпочинають лікування, щоб уникнути загибелі рослини.

    Якщо потрібно виїхати у відпустку

    Більш ніж дві доби залишати сенполії не рекомендується. Передбачаючи тривалу відсутність, потрібно попросити когось періодично поливати субстрат та контролювати рівень вологості у кімнаті. Догляд також має включати своєчасне внесення добрив.

    Якщо помічника немає, а від’їзд неминучий, можна обладнати горщики системою ґноту.

    Фіалки кімнатні – в чому їхня користь і чи є від них шкода

    Про придбання фіалок потрібно задуматися людині, яка почувається самотньою і нікому не потрібною. В цьому випадку кімнатні фіалки наповнюють душу теплом.

    Якщо у вас є маленькі діти, то обов’язково поставте ці рослини в дитячій кімнаті і ви оціните їх користь дуже скоро. Під впливом фіалок, ваша дитина стане більш спокійною, менше капризуватиме і краще спатиме.

    Червоні фіалки кімнатні – користь

    Якщо у вас не ладнаються стосунки з протилежною статтю, або кохана людина завдала вам великих страждань, то фіалка кімнатна діє таким чином, що ви не відчуваєте сильних страждань. Особливо в таких випадках добре допомагають білі квіти, що очищають душу від негативних переживань.

    У кожної людини бувають складні періоди життя. І якщо у вас зараз розпочався такий непростий період, то терміново придбайте кімнатну фіалку, користь її буде величезною. Вона допоможе вам впоратися з неприємностями та поганим настроєм.

    Багато людей страждають від зайвої ваги і все тому, що не в змозі впоратися зі своїм апетитом. Надмірний апетит є шкідливою звичкою, яка не приносить нічого хорошого. У цьому випадку шукайте допомоги у кімнатних фіалок з червоними квітами, тому що вони допомагають людині впоратися зі шкідливими звичками. Червоні фіалки корисно мати тим людям, яким не цікаво нічого, крім фізичних насолод.

    Види сенполії домашньої

    Завдяки різноманітності сортів вибір фіалок у квіткових магазинах дуже широкий. Розглянемо найпопулярніші на сьогоднішній день види.

    Blue Dragon (Блакитний Дракон)

    Гібрид має потужну велику розетку. Листя однотонне, насичено-зелене. Краї пластин зубчасті, виворот їх – червона. Квітки напівмахрові, блакитно-лілові пелюстки мають гофровані краї.

    Midnight Frolik (Опівнічні веселощі)

    Сорт ряболистий: пластини зелені з білими вкрапленнями по краях. Пухка розетка досягає діаметра 40 см. Черешки листя довгі. Гібрид зацвітає лише на 2-3 році життя. Пелюстки мають пурпурово-лілове забарвлення.

    Midnight Twist (Опівнічний Твіст)

    Фіалка з гофрованими напівмахровими квітами з фіолетовою облямівкою. Листя однотонне, зелене. Акуратна розетка компактна та щільна. Сорт відрізняється дуже пишним та тривалим цвітінням.

    Kissing Bandit (Поцілунок Бандита)

    Квітки гібриду махрові або напівмахрові, фіолетово-сині. Розкриті бутони досягають у діаметрі 6 см. Листя блискуче, темно-зелене. Розетка велика, розлога.

    Harry Potter (Гаррі Поттер)

    Листя сорту зелене, «стьобане», розетка акуратна і компактна. Фіолетові пелюстки окантовані білою облямівкою. Термін життя кожної квітки – близько 2 місяців.

    Cupidon (Купідон)

    Квітки гібриду махрові, пелюстки білі або рожеві, краї їх – зеленувато-лимонні. Листові пластини однотонні зі злегка хвилястими краями. Розетка велика, акуратна. Сорт характеризується раннім початком цвітіння.

    Breath Thunderstorms (Дихання грози)

    Бутони гібрида дуже великі, пелюстки ближче до серцевини бордові, по краю – фіолетові, махрова окантовка біла. Цвітіння не багате, але тривале. Листя темно-зелене, злегка хвилясте.

    Вивчивши вимоги узамбарських фіалок до догляду легко уникнути поширених помилок. При створенні правильного мікроклімату та своєчасній профілактиці недуг ця рослина радуватиме найкрасивішими квітами майже цілий рік.

    Класифікація фіалок

    По діаметру розетки

    • Мікромініатюри: до 6 см, рослина «на долоні»
    • Мініатюрні: до 15 см
    • Напівмініатюрні: до 20 см, строгого поділу зі стандартними немає
    • Стандартні: до 40 см
    • Великий стандарт (великі): понад 40 см без межі
    • Форма: округла, подовжена, загнута, турнюрна та загострена
    • Край листа: хвилястий, гладкий, зубчастий, бахромчастий
    • Колір: однотонний зелений, двоколірний, оздоблювальний ряболистий, мозаїчний ряболистий і химери
    • Розміщення: на подовженому черешку, на укороченому, сплощеною кроною або пишною
    • За розміром, будовою та забарвленням суцвіть Сенполії – це докладна частина класифікації рослини
    • За формою квітки: «дзвіночок», «зірка», «осина» та класична
    • За кількістю пелюсток: прості (5 пелюсток), гребінцеві (7), напівмахрові (2 ряди), махрові (кілька рядів)
    • За формою пелюсток: загострені, заокруглені, бахромчасті, мереживні, гладкі, рівні, хвилясті
    • За забарвленням квіток: тут фантазія селекціонерів не знає меж. Кольори від чорно-фіолетового до білого, однотонні, двокольорові та багатобарвні. Зараз можна зустріти сорт із зелено-жовтими пелюстками, дуже рідкісний

    Фантазійні сорти розташовують по основному тону краплями, штрихами, смугами та бризками іншого забарвлення, що, у поєднанні різних кольорів, надає квіткам надзвичайного та екзотичного вигляду.

    Облямовані сорти красуються квітками, наче їх вмочили у фарбу відмінного тону, особливо цінуються двокаємчасті екземпляри. Однак, не варто квітникарю-початківцю відразу купувати дорогі сортові відведення, спочатку необхідно «потренуватися» у вирощуванні більш простих і невибагливих у побуті Фіалок узамбарських.

    Пересадка

    При виборі ємності для фіалки слід пам’ятати, що діаметр горщика повинен у 3 рази бути меншим за діаметр розетки. Місткість дорослої рослини зазвичай діаметром 13 см і висотою 10 см.

    Якщо Ви пересадите рослину у більший горщик, то ризикуєте ніколи не насолодитись цвітінням сенполії.

    Сам процес пересадки рослина переносить тяжко. Ніжні тоненькі коріння сильно схильні до механічних пошкоджень. Тому рекомендовано перевалювання рослини з грудкою землі до більш просторого горщика.

    Якщо Ви виявили на корінцях наявність загнивання, видаліть його і для профілактики помістіть оброблене коріння в розчин марганцівки.

    Верхній полив

    Лійте воду зверху під корінь рослини, не допускаючи попадання між стеблами. Після того як вода просочить весь горщик і витікає в піддон, злийте її.

    Мінус цього способу поливу в тому, що вода випадково потрапить у розетку та призведе до захворювання рослини.