Дефектолог – це хто і чим займається? Дефектолог для дітей

Дефектолог – це фахівець, який допомагає дітям, які мають психічні та фізичні недоліки, адаптуватися в суспільстві. Дану професію можна віднести до групи педагогів, діяльність яких пов’язана з психологією, соціологією, медициною.

Особливості спеціальності

Професія «дефектолог» – окрема спеціальність, не пов’язана з логопедами, які займаються корекцією мови здорових школярів. Дефектологія передбачає роботу з дітьми, що страждають від затримок мовного розвитку, хвороб центральної нервової системи. Далі ми розповімо про це докладніше.

Умовна класифікація

Згідно класифікації, дефектолог – це фахівець, який займається науковою роботою, або є практикуючим корекційним педагогом. Виділяють деякі напрямки дефектології, що визначають сфери діяльності педагога:

• Логопед – вивчає проблеми мовленнєвого розвитку, займається їх виправленням.
• Сурдопедагог і тифлопедагог – працюють з людьми, що мають проблеми зі слуховим і зоровим апаратом.
• Амблиолог – працює з пацієнтами, що володіють порушеннями зору, а також зі сліпими дітьми.
• Олигофренопедагог і ортопедагог – займаються з дітьми, які мають проблеми розумового розвитку, а також опорно-рухового апарату, відповідно.

Вчитель-дефектолог, який працює з будь-яким з напрямків, зазначених вище, пов’язаний не тільки з корекцією поведінки, але і адаптацією пацієнтів у суспільстві, їх навчанням, вихованням, реабілітацією. Такий фахівець зобов’язаний любити і розуміти своїх вихованців, інакше він не зможе працювати в даній області.

Як дефектолог працює з дітьми – Хто такий дефектолог, чим займається з дітьми та які заняття проводить

Деякі батьки, на своє щастя, навіть не знають, для чого потрібний вчитель-дефектолог у дитсадку. А батькам дітей, які мають відхилення у розвитку, довелося тісно зіткнутися з наукою дефектологією та познайомитися із фахівцями цієї галузі.

Дефектологія – це наука, що поєднує в собі медицину, психологію та педагогіку.

Дошкільний педагог-дефектолог – це спеціаліст широкого профілю, який працює з усіма видами порушень у розвитку дитини.

У широкому розумінні дефектологом є фахівець, який займається вивченням, навчанням, вихованням та соціалізацією дітей, які мають відхилення у своєму розвитку. У вузькому значенні дефектолог – це корекційний педагог.

Основні форми роботи-дефектолога: підгрупові та індивідуальні заняття. У практичній діяльності вчителя-дефектолога переважають індивідуальні заняття, оскільки дозволяють максимально врахувати індивідуальні особливості кожної дитини.

Головне завдання дефектолога – визначити індивідуальний маршрут розвитку, виховання та навчання дитини, надати психологічну та консультативну підтримку батькам. А надалі підготувати дитину до навчання у школі.

Мета корекційно-розвивальних занять – конкретна допомога конкретній дитині.

Функції дефектолога у дитячому садку

• Проводить повне та докладне обстеження кожної дитини на предмет особливостей її мовного, пізнавального та соціального розвитку, в процесі якого вона визначає здатність дитини до навчання та гри, що допомагає їй організувати роботу з цією дитиною так, щоб максимально компенсувати та підкоригувати виявлені недоліки розвитку. Вивчає медичну карту, що допомагає зрозуміти характер недостатності розвитку дитини та її причини. Якщо дитину переведено з іншого дитсадка, обов’язково потрібно ознайомитися з педагогічною характеристикою. Під час проведення обстеження основна роль приділяється дефектологу, потім до обстеження підключаються, логопед, психолог, інструктор ЛФК, керівник музики, вихователь.
• Дефектолог підвищує пізнавальну активність дітей і у своїй розвиває основні психічні процеси, такі як мислення, уяву, увагу, допитливість, пам’ять, сприйняття.
• Діяльність дефектолога спрямована на розвиток комунікативної діяльності дітей та розвитку ігрової спроможності, яка є головним видом діяльності для дітей цього віку.

Дефектологічний супровід забезпечує включення роботи фахівця до всіх сфер виховно-освітнього процесу. Зміст роботи дефектолога є цілісний комплекс заходів, вкладених у надання допомоги, як дитині у вигляді занять і динамічного спостереження ходом розвитку, і батькам, вихователям у вигляді консультацій. Під час яких батьки навчаються необхідним прийомам навчання своєї дитини. Так що, дорогі батьки, знайте, що дефектолог може зробити дуже багато для Вашої дитини, але вона не зможе замінити їй Вас у повсякденному житті. Подякою за Ваше терпіння, турботу та любов буде щаслива посмішка Вашої дитини!

Звичайно, не всі діти потребують послуг дефектолога. Однак дітям з порушенням інтелекту або із затримкою психічного, психомоторного та сенсорного розвитку, не кажучи про комплексні порушення, дефектолог у дитячому садку просто необхідний. А батькам треба пам’ятати, що більшість часу дитина проводить не в дитячому садку, а в сім’ї. Тому одні заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати за тривалої та цілеспрямованої роботи фахівця спільно з батьками.

Логопед-дефектолог – хто це такий, чим займається?

Логопед-дефектолог – це педагог, який спеціалізується на логопедичної роботи з дітьми, які потребують корекційної допомоги.

У цьому випадку маються на увазі вихованці дитячих садків і шкіл для слабозорих і сліпих, для слабочуючих і глухих, для дітей з порушенням рухової системи, з УО (розумовою відсталістю), ЗПР (затримкою психічного розвитку), для аутистів.

Поняття «логопед-дефектолог»: у чому особливість професії

Логопед корекційної установи є спеціалістом широкого профілю. У штат корекційної групи входить вчитель-дефектолог, вихователі та помічник вихователя. Логопед-дефектолог ж у свою чергу, як і лікар, може бути закріплений за певною групою вихованців, а може курирувати дітей усієї установи. Все залежатиме від наповнюваності груп та специфіки психічного розвитку дітей.

Педагог допомагає компенсувати мовні недоліки кожного з дітей, також проводить індивідуальну роботу, як і вчитель-дефектолог групи (тифло-, олігофрено-, сурдопедагог тощо), відповідно до розвитку дитини, її віку та психічних особливостей. Логопед у корекційному дитячому садку взаємодіє з психологом, учителем-дефектологом, з вихователями та лікарем-педіатром, які працюють з цими дітьми. Як правило, мовні порушення у таких дітей є вторинними, тобто такими, що проявилися на тлі первинної (основної) проблеми розвитку. І вже залежно від того, що виступає як першопричина, будуватиметься робота логопеда-дефектолога. Тому цей фахівець має доступ до медичних карт кожного вихованця: висновків нейропсихолога, психіатра та інших лікарів.

Історія появи професії

Дефектологія почала активно розвиватися із середини ⅩⅨ століття. Сама професія у нашій країні з’явилася відносно недавно. На початку минулого століття лікарі та педагоги виявили необхідність роботи з особливими дітьми комплексно по кожному напрямку, що передбачало розширення штату співробітників у корекційних дитячих садках і школах, оскільки одним лише вихователям або лікарю не під силу приділити належну увагу всім дітям відразу.

І вже за радянських часів у столиці було відкрито перший дослідницький центр – НДІ дефектології. Сама логопедія не відразу стала «до лав педагогічних наук», фахівці цього профілю працювали спочатку у сфері медицини в логопунктах.

Відомі педагоги в галузі логопедії та дефектології

Логопедія, як галузь дефектології, була предметом дослідження багатьох вчених у галузі педагогіки та психології. Але найбільший внесок у розвиток науки та розробку програм з усунення мовленнєвих порушень зробили учасники наукової школи Л. С. Виготського.

Завдяки роботам таких видатних радянських педагогів, як М. С. Певзнер, Р. М. Боскіс, Р. Є. Левіна, А. Р. Лурія, формувалася ця галузь.

Але, якщо говорити про вужче розуміння логопедичної роботи саме в рамках дефектології, то необхідно відзначити Л. С. Волкову, яка протягом усього свого життя займалася дослідженнями в цій галузі.

Відмінності логопеда від логопеда-дефектолога

У чому різниця між цими двома фахівцями, які виконують по суті ту саму функцію? І в першому, і в другому випадку педагог займається розвитком мови дитини:

• формуванням правильної вимови: постановкою, автоматизацією та диференціацією звуків;
• активізацією та розширенням словникового запасу;
• розвитком просодичного боку мови;
• компенсацією мовленнєвих порушень при ОНР (загальному недорозвиненні мови).

Найголовніша відмінність у тому, що, на відміну логопеда-дефектолога, звичайний логопед працює з дітьми лише з збереженим інтелектом.

А ось другий фахівець найчастіше має справу з дітьми, які мають порушення в інтелектуальному розвитку. Він тісно взаємодіє з учителем-дефектологом, з лікарями (педіатром, психоневрологом), психологом, вихователями та іншими фахівцями.

Показання для звернення за допомогою до фахівця

До логопеда-дефектолога слід звертатися за допомогою, якщо малюк має відхилення від норми у фізичному чи психічному розвитку, а саме:

• Проблеми із зором (слабкозорі та сліпі діти).
• Порушення слуху (глухі і слабкі).
• Затримка у розвитку (порушення уваги, пам’яті, мислення, сприйняття та інших пізнавальних психічних функцій), ММД (мінімальна мозкова дисфункція).
• Розумова відсталість чи синдром Дауна.
• Аутизм.
• ДЦП (дитячий церебральний параліч); порушення функцій рухового апарату.

У деяких випадках при збереженні інтелекту, але при нестійкості ЕВС (емоційно-вольової сфери) та поведінки, дитині також може бути рекомендована робота з корекційними педагогами, у тому числі і з логопедом-дефектологом, якщо у малюка є проблеми з мовленням.

Проблеми, з якими працює спеціаліст цього профілю

Логопед корекційного профілю вирішує проблеми вторинних порушень мови у дітей, які потребують спеціалізованої допомоги. Діти з УО, глибокою ЗПР, аутизмом та ДЦП мають і затримку у мовному розвитку. Ускладнення роботи може полягати:

• У небажанні з боку малюка йти на контакт із дорослим (особливо це яскраво спостерігається у аутистів).
• В обмеженні фізичних можливостей дітей (у разі порушення моторної системи спостерігаються ускладнення координування м’язів мовного апарату).
• У нерозумінні або у повній відмові від допомоги з боку батьків особливу дитину (протест проти комплексної лікарсько-педагогічної допомоги). Часто корекційні фахівці стикаються з тим, що дорослі не можуть прийняти той факт, що малюк «не такий, як усі». У цьому випадку важливо вміти заспокоїти батьків, пояснити та довести їм необхідність роботи в умовах саме спеціалізованої установи чи групи. Чим раніше буде надано допомогу, тим більше шансів компенсувати недоліки у розвитку та соціалізувати дитину.

Найскладніше педагогові працювати з дітьми, які мають важкі форми порушення.

Що входить до обов’язків логопеда-дефектолога?

Спеціаліст цього профілю виконує роботу з особливими дітьми в рамках освітньої програми корекційної установи. Логопед-дефектолог проводить:

• діагностику розвитку мовлення дітей із проблемами у розвитку;
• профілактику та корекцію звуковимови, загального дефіциту мови;
• роботу при порушенні письма та читання;
• роботу з формування правильної швидкості та ритму мови;
• корекцію щодо усунення порушень голосу.

До його обов’язків входить:

• Діагностувати дітей, згідно з їх віком, особливостями психіки, вести індивідуальні логопедичні карти обстеження на кожну дитину.
• Тісно взаємодіяти з батьками кожного учня чи вихованця, надаючи необхідну інформацію про динаміку успішності та розвитку мовлення, давати консультації з різних питань, що перебувають у його компетенції.
• Проводити систематичні індивідуальні та підгрупові заняття з усунення проблем із мовою.

Як стати логопедом-дефектологом, що для цього потрібно?

Що потрібно робити, щоб стати корекційним логопедом? Щоб стати педагогом у цій галузі недостатньо пройти звичайні курси, саме документ про вищу освіту знадобиться для роботи у зазначеній сфері діяльності.

Фахівці даного профілю здобувають освіту на психолого-педагогічному факультеті.

Навчання на кафедрі спеціальної (корекційної) педагогіки та психології за відповідним напрямом дозволяє студентам отримати після закінчення диплом бакалавра або магістра (за умови проходження другого ступеня вищої освіти) та працювати надалі логопедом у корекційних школах або ДНЗ.

Крім цього, необхідно мати як певні професійні, так і особистісні якості.

До перших відносяться:

• Компетентність педагога.
• Уміння застосовувати отримані у ВНЗ знання практично в роботі з особливими дітьми.
• Бажання вдосконалювати свої навички, реалізовувати корекційну програму та займатися самоосвітою з метою підвищення рівня своєї кваліфікації, постійно вчитися чогось нового.
• Відповідально ставитися до своєї діяльності, якісно здійснювати роботу з усунення проблем із мовою.

До других можна віднести:

• Любов до дітей (прояв емпатії).
• Терплячість, стресостійкість.
• Винахідливість та вміння творчо підходити до справи.

Заробітна плата спеціаліста

Зарплата педагога в середньому дещо вища, ніж у вихователя корекційної групи, але при цьому робочий графік у них різний. Різниця у фінансовому плані залежить від кількох факторів, завдяки чому можна відзначити таке:

• У державних установах заробітна плата працівників дещо нижча, оскільки вони належать до бюджетних організацій. Приватні ДНЗ та школи, що мають акредитацію, виплачують співробітникам щомісячний оклад у більшому розмірі, проте вимоги та умови можуть відрізнятися (робота у вихідні, у приміщенні із встановленими камерами тощо).
• Зарплата залежить від ставки педагога, кількості груп дітей, із якими проводить заняття.

Більшість логопедів-дефектологів має додаткове навантаження як уроки з учнями, з якими вони займаються приватним чином вдома. Така практика поширена країни, вона обумовлена ​​необхідністю систематичних корекційних занять з особливими дітьми. Погодинна оплата за працю педагога значно вища, ніж в освітній установі.

У чому полягає робота вчителя-дефектолога?

Працюючи в загальноосвітній школі, я зіткнулася з проблемою, яка підштовхнула мене до публікації цього матеріалу. У «Ніхто не знає, хто такий дефектолог, але всі знають з ким він повинен займатися». На жаль, мова йде не тільки про батьків. Коли мова заходить про вчителя-дефектолога, багато батьків впадають у паніку, деякі починають обурюватися-«Який ще дефектолог? У мене нормальна дитина! Мені доводилося чути і таку фразу, що дефектолог — це вчитель, який навчає розумово відсталих. А ось педагоги компетентні в цьому питанні із задоволенням би направили дитину на заняття до дефектолога!

То хто ж такий, цей дефектолог?

Дефектолог – це фахівець, який займається вивченням, навчанням, вихованням та соціалізацією дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Також вчитель-дефектолог займається з дітьми, які мають труднощі у засвоєнні навчальної програми. А також він може займатися з дітьми, які з різних причин трохи не засвоюють програму загальноосвітньої школи або зазнають труднощів під час навчання. Здебільшого це учні початкової школи. Робота вчителя-дефектолога полягає у розумовому розвитку дитини та розвитку її пізнавальних здібностей.

Професія дефектолога знаходиться на стику медицини і педагогіки і включає безліч напрямків: сурдопедагог (працює зі дітьми, що слабо чують), олігофренопедагог (з вадами розумового розвитку), тифлопедагог (з вадами зору), логопед (з мовними порушеннями).

Робота дефектолога починається з діагностики. Діагностика здійснюється лише за запитом педагогів та батьків. Я не можу прийти до класу і просто взяти когось із дітей на діагностику. Для діагностики потрібні обґрунтування.

Паралельно з діагностикою виявляються ті проблеми та проблеми, які можуть виникнути у дитини, якщо вчасно не скоригувати порушення.

На підставі проведеної діагностики та виявлення найближчої зони розвитку дитини складається корекційно-розвивальна програма на кожну дитину або групу дітей.

Потім здійснюється сам корекційний процес, який здійснюється у проведенні групових, підгрупових та індивідуальних занять.

Паралельно з коригуванням здійснюється динамічне спостереження за всім навчальним процесом дитини, причому не тільки на дефектологічних заняттях.

А так само йде консультація педагогів і батьків з питань, що цікавлять.

Метою роботи дефектолога є корекція прогалин у розвитку.

Робота вчителя-дефектолога містить кілька напрямів. Корекційна робота поділена на блоки.

Блоки корекційної роботи

1 блок «Розвиток психомоторики та сенсорних процесів». Це дуже великий блок, основним напрямком якого є розвиток дрібної моторики. Адже як відомо, якщо не розвинена дрібна моторика, виникають труднощі з листом, якщо є труднощі з листом, тобто і проблеми зі зв’язковою мовою.

2 блок «Формування просторово-часових відносин». Тут вивчаються не тільки такі поняття, як «право і ліво», а й такі як «правий верхній кут», «лівий нижній кут», «2-мірний і 3-мірний простір». При недорозвиненні цього напряму можуть виникнути проблеми з читанням та письмом.

3 блок “Розумовий розвиток”. Також дуже великий напрямок, у якому коригуються вищі психічні функції, такі як увага, сприйняття, пам’ять, мислення.

4 блок “Нормалізація провідної діяльності віку”. Як відомо, у учнів провідною діяльністю віку є навчальна. На жаль не у всіх дітей вона провідна, особливо у учнів початкової школи та у учнів, які навчаються за корекційними програмами VII та VIII виду. Вони як правила дуже довгий час провідною діяльністю віку є ігрова.

5 блок «Формування уявлень про предмети та явища». У цьому напрямі коригуються ті проблеми, які виникли у зв’язку з прогалинами в попередньому розвитку. Наприклад, дитина не ходила до дитячого садка, адже у цьому віці формуються такі уявлення як колір, форма, розмір та ін. Це дуже важливий напрямок, адже воно є передумовою розвитку математичних навичок.

6 блок «Збагачення словника та розвиток зв’язного мовлення». Назва цього напряму говорить сама за себе і, звичайно, воно більше відноситься до логопедів, але і дефектолог не повинен оминати його стороною.

7 блок “Готовність до сприйняття навчального матеріалу”. Цей блок спрямований переважно на учнів 1-го класу. Він допомагає їм підготуватись до вивчення великої кількості нового навчального матеріалу. Через війну корекції з цього напряму в учнів формуються знання і вміння, які допомагають засвоїти їм навчальний матеріал.

Вчитель-дефектолог не вчить дітей математики чи української мови, хоча дані заняття здійснюються у корекційному процесі. На своїх перш за все я коригую причину проблеми, внаслідок чого і відбувається корекція порушених функцій. Наприклад, через несформованість просторових уявлень випливають труднощі письма, читання. Їх можна компенсувати як роботою, спрямованої безпосередньо на формування читання та письма, чим і займається вчитель, а так само і розвитком просторових уявлень у дитини, чим займається вчитель-дефектолог.

Мої дефектологічні заняття дітям дуже цікаві, адже на моїх заняттях вони навчаються у грі. Набір посібників, що розвивають, настільки великий, що діти з великим інтересом займаючись, начебто простими іграми, не помічають як чогось навчаються. Кожне заняття є цілим комплексом з розвитку пізнавальної діяльності, моторики, мовлення, фонетичного слуху.

На заняттях використовуються іграшки, картини, комп’ютер, пісок, картки, олівці, фарби та багато іншого різноманітного дидактичного матеріалу.

Ось кілька прикладів занять

1. Шнурівка. Працюючи зі звичайними шнурками, у дитини розвивається не тільки дрібна моторика, а й мислення, зв’язкова мова, посидючість.
2. Забарвлення. На перший погляд, розмальовка і є розмальовка, але вона не звичайна, вона з математичними прикладами, перш ніж почати розфарбовувати, дитина повинна зробити математичний підрахунок в умі, потім вибрати заданий колір і тільки після цього приступати до розфарбовування.
3. Кубики. Всім відома така іграшка, як кубики, тільки наші кубики незвичайні, кожна сторона має свій колір, а то й два. Завдання хлопців – скласти візерунок. На виконання цього завдання в дитини включається зорове сприйняття, образне мислення, уяву.
4. Пісок. Це одне з найулюбленіших занять усіх дітей, ніхто не відмовиться засунути руки в теплий пісок, закопати очі та уявити себе на узбережжі… На піску можна малювати пальчиками, викладати візерунки з намистин, пограти з дрібними іграшками.
5. Малювання крапельки води. Це заняття заспокоює дітей, заряджає позитивними емоціями, і це дуже красиво.

Насамкінець хочеться побажати батькам, педагогам терпіння, успіху, мудрості у вихованні Ваших дітей. Ну а якщо у вас виникають проблеми, ви можете звернутися за допомогою до фахівців, що розуміють у цьому питанні: дефектологам, логопедам і психологам.

це хто та чим займається? Дефектолог для дітей :: SYL.ru

Дефектолог – це фахівець, який допомагає дітям, які мають психічні та фізичні недоліки, адаптуватися у суспільстві. Цю професію можна віднести до групи педагогів, діяльність яких пов’язана з психологією, соціологією та медициною.

Особливості спеціальності

Професія «дефектолог» – окрема спеціальність, не пов’язана з логопедами, котрі займаються корекцією мови здорових школярів. Дефектологія передбачає роботу з дітьми, які страждають від затримок мовного розвитку, хвороб центральної нервової системи. Далі ми розповімо про це детальніше.

Умовна класифікація

Згідно з класифікацією, дефектолог — це фахівець, який займається науковою роботою або є практикуючим корекційним педагогом. Вирізняють деякі напрями дефектології, що визначають сфери діяльності педагога:

1. Логопед – вивчає проблеми мовного розвитку, займається їх виправленням.
2. Сурдопедагог та тифлопедагог — працюють з людьми, які мають проблеми зі слуховим та зоровим апаратом.
3. Амбліолог – працює з пацієнтами, які мають порушення зору, а також зі сліпими дітьми.
4. Олігофренопедагог та ортопедагог – займаються з хлопцями, які мають проблеми розумового розвитку, а також опорно-рухового апарату відповідно.

Вчитель-дефектолог, який працює з будь-яким із напрямів, зазначених вище, пов’язаний не лише з корекцією поведінки, а й адаптацією пацієнтів у суспільстві, їх навчанням, вихованням, реабілітацією. Такий фахівець зобов’язаний любити і розуміти своїх вихованців, інакше він не зможе працювати у цій галузі.

Специфіка діяльності

Вчитель-дефектолог має розвивати навички, які дозволять дитині знайти у майбутньому своє місце у суспільстві, адаптуватися у соціумі.

Дефектологи постійно контактують із хлопцями, їхніми батьками, ведуть наукову діяльність, консультуються з колегами, пов’язаними з медициною, соціологією, педагогікою. Вони допомагають своїм маленьким та дорослим вихованцям знайти у світі своє місце.

Основні обов’язки

Дефектолог у школі виконує певні функції:

• оглядає пацієнтів, оцінює їхній стан, рівень розвитку;
• працює з медичними картками пацієнтів;
• вибирає певні методичні матеріали, складає індивідуальні програми з огляду на особливості дітей;
• проводить роботу, спрямовану на корекцію недоліків у поведінці та розвитку вихованців;
• займається регулярними обстеженнями, коригуванням індивідуальної програми за отриманими результатами обстеження;
• веде роботу з батьками дітей, освітянами.

Такий співробітник вивчає захоплення, схильність дітей, допомагає їм вибирати професію, адаптуватися у суспільстві.

Дефектолог для дітей у своїй роботі застосовує сучасні методики, займається наукової діяльністю.

Переваги та недоліки професії

Зазначимо деякі відмінні риси даної спеціальності. Почнемо з її позитивних характеристик:

1. Дефектолог – це людина, яка надає реальну допомогу дітям та підліткам.
2. У професії існує чудова перспектива кар’єрного зростання, поєднання практики з науковою діяльністю.
3. Такі фахівці затребувані ринку праці, вони отримують повний соціальний пакет, державні гарантії.

• Консультація дефектолога передбачає постійне спілкування з різними людьми, які по-різному реагують на методи його діяльності.
• У процесі спілкування з дітьми виникають складності, до того ж, є серйозні психоемоційні навантаження.
• Дефектолог – це фахівець, праця якого не надто високо оплачується.
• Також серед мінусів можна відзначити суттєву кількість посадових обов’язків, постійну залежність від батьків, лікарів, педагогів, які курирують дитину.

Особистісні якості

Для того щоб рекомендації дефектолога були почуті і виконані, він повинен мати певні якості:

• терпінням;
• любов’ю до підростаючого покоління;
• відповідальністю;
• строгістю;
• врівноваженістю;
• терпінням;
• об’єктивністю;
• лідерськими якостями;
• уважністю;
• креативністю.

Щодня корекційні педагоги стикаються з сумом та радістю, конфліктними ситуаціями, тому вони повинні завжди зберігати витримку, внутрішній спокій, гармонію.

Справжній професіонал має бути миролюбною, доброзичливою, захопленою своєю професією людиною, готовою завжди прийти на допомогу хворим дітям.

Як здобути професію

Нині працювати дефектологом, які мають вищої освіти, неможливо. Саме тому абітурієнт, який ухвалив рішення пов’язати своє майбутнє життя з дефектологією, має подавати документи до такого навчального закладу, де є спеціальність 44.03.03.

Щоб потрапити на факультет дефектології, необхідно скласти іспити у формі ЄДІ з української мови, біології, математики.

Також можна перекваліфікуватися на дефектолога тим людям, які мають профільну освіту у сфері психології чи педагогіки. У такому разі тривалість навчання становитиме лише кілька місяців. Перепідготовку можна пройти дистанційно, здобувши сертифікат встановленого державного зразка.

Тривалість курсів становить від 500 до 1000 годин, передбачається стажування, планові заліки. Протягом усього курсу перепідготовки студенти мають доступ до спеціальних навчальних матеріалів.

Місце роботи

Працювати дипломовані фахівці можуть у різних приватних та державних освітніх закладах:

• у школах-інтернатах;
• дитячих центрах;
• у санаторіях;
• у спеціалізованих шкільних закладах;
• у медичних центрах.

У багатьох державних школах є кабінет дефектолога, обладнаний спеціальною комп’ютерною технікою, укомплектований методичними посібниками.

Досвідчені дефектологи ведуть і приватну практику, працюючи з дитиною чи групою вихованців. Затребувані корекційні педагоги у тих установах, що спеціалізуються на лікуванні, навчанні, соціалізації школярів та підлітків.

Серед професійних знань, які має мати такий фахівець, виділимо володіння корекційно-педагогічними методиками. Важко уявити дипломованого дефектолога, не має базових психологічних і медичних знань.

Що входить у галузь знань дефектолога

Дефектологія є наукою про психофізіологічні особливості розвитку дитини з фізичними та психічними недоліками, а також про закономірності їх навчання та виховання.

Саме тому корекційний педагог – це поняття. Як дефектологи виступають педагоги, які спеціалізуються на роботі з дітьми, що володіють різними відхиленнями в розвитку. У своїй роботі вони застосовують різні засоби, що сприяють корекції та компенсації недоліків.

Корекція передбачає виправлення проблем, які передбачають серйозних змін. Компенсація втраченого чи порушеного аналізатора, функції, здійснюється з допомогою збереженого качества.

Крім педагогічних дисциплін, майбутні спеціалісти-дефектологи обов’язково вивчають деякі медичні предмети, патопсихологію, спеціальну та загальну педагогіку. Вони не дипломовані лікарі, але можуть працювати в різних реабілітаційних медичних центрах, поселеннях для дорослих інвалідів.

Спочатку необхідно вивчити ступінь виразності якогось дефекту. І тому фахівцем проводиться діагностика психічних вищих функцій, оцінюється увагу, мислення, уяву, сприйняття, мова, пам’ять. Залежно від отриманої спеціалізації, дефектолог наголошує на зорі, слуху, інтелектуальному розвитку, сприйнятті.

Після завершення діагностики, він визначає напрями корекційної роботи, вибирає необхідні прийоми, методи роботи, складає план корекційного на пацієнта.

Залежно від віку та особливостей людини, дефектолог підбирає умови виховання, навчання. Після консультації з іншими фахівцями підбираються конкретні лікувально-оздоровчі заходи.

Пацієнт проходить додаткове обстеження спеціалістів: психіатра, невролога, ортопеда, ортодонта, окуліста, ортопеда. Роботу дефектолог вибудовує з урахуванням індивідуальних здібностей та можливостей кожної людини, орієнтується на ступінь виразності дефекту. Останніми роками термін «дефектолог» використовується рідко, його замінюють словосполученням «соціальний педагог». Насправді, це абсолютно різні поняття, які не можна поєднувати в одне визначення.

Наприклад, у звичайній загальноосвітній школі немає дефектолога-сурдопедагога, який працює зі слабочуючими, глухими, глухонімими дітьми. Такі фахівці – це вузька професія, вони працюють у корекційних школах-інтернатах. Від професіоналізму таких співробітників, любові та співчуття до хворих дітей залежить можливість успішної соціалізації інвалідів, часткова корекція певних умінь і навичок, а також набуття нових комунікативних якостей, що дозволяють спілкуватися зі здоровими людьми.

Вчитель-дефектолог робота у школі

Працюючи в школі вже 2-й рік я зіткнулася з деякою проблемою, яка підштовхнула мене до публікації даного матеріалу. Проблема полягає у виразі-«Ніхто не знає хто такий дефектолог, але всі знають з ким він повинен займатися». На мій великий жаль я говорю не тільки про батьків. Коли мова заходить про вчителя-дефектолога, багато батьків впадають у паніку. Багато хто з них починає обурюватися-«Який ще дефектолог! У моєї дитини немає жодних дефектів! Він у нас нормальний! багато батьків думають, що якщо потрапила дитина до дефектологу, отже тепер у нього проблеми протягом усього життя. Неодноразово доводилося чути і таку фразу, що дефектолог це вчитель, який вчить, перепрошую, дурнів. А вже педагоги всіх дітей відправили б до нього!!

То хто ж такий, цей дефектолог? Що за страшилка така для батьків?

Дефектолог – це фахівець, який займається вивченням, навчанням, вихованням та соціалізацією дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Також вчитель-дефектолог займається з дітьми, які мають труднощі у навчанні. Іншими словами, вчитель-дефектолог займається з дітьми, які не засвоюють і не навчаються за програмою загальноосвітньої школи. А так само він може займатися з дітьми, які з різних причин трохи не засвоюють програму загальноосвітньої школи або зазнають труднощів при навчанні. Здебільшого це учні початкової школи. Робота вчителя-дефектолога полягає у розумовому розвитку дитини та розвитку її пізнавальних здібностей.

Професія дефектолога знаходиться на стику медицини і педагогіки і включає безліч спеціальностей: сурдопедагог (працює зі дітьми, що слабо чують), олігофренопедагог (з вадами розумового розвитку), тифлопедагог (з вадами зору), логопед (з мовними порушеннями).

Чим же займаюся саме я? Зміст моєї роботи міститься у завданнях.

1. Моя робота починається з діагностики. Діагностика проводиться неодноразово. І діагностика здійснюється лише за запитом-педагогів та батьків. Я не можу прийти в клас і просто взяти Петю чи Машу. Для діагностики потрібні обґрунтування.
2. Паралельно з діагностикою я виявляю ті труднощі та проблеми, які можуть виникнути у дитини, якщо вчасно не скоригувати порушення.
3. На підставі проведеної діагностики та виявлення найближчої зони розвитку дитини складається індивідуальна корекційно-розвивальна програма на кожну дитину або групу дітей.
4. Потім здійснюється сам корекційний процес, який здійснюється у проведенні групових, підгрупових та індивідуальних занять.
5. Паралельно з коригуванням здійснюється динамічне спостереження за всім навчальним процесом дитини, причому не тільки на дефектологічних заняттях.
6. А так само йде консультація педагогів і батьків з питань, що цікавлять.

Метою моєї роботи, якщо сказати своїми словами, є корекція! Тобто. корекція прогалин у розвитку.

Робота вчителя-дефектолога містить дуже багато напрямів. Основними з яких є такі:

1 блок «розвиток психомоторики та сенсорних процесів». Це дуже великий блок, основним напрямком якого коригується дрібна моторика. Адже як відомо, якщо не розвинена дрібна моторика – немає листа, немає листа – немає і зв’язного мовлення.

2 блок «формування просторово-часових відносин». Тут вивчаються не тільки такі поняття, як «право і ліво», а й такі як «правий верхній кут», «лівий-нижній кут», «2-мірний і 3-мірний простір». При недорозвиненні цього напряму можуть виникнути проблеми з читанням та письмом.

3 блок “розумовий розвиток”. Також дуже великий напрямок, в якому коригуються ВПФ, такі як пам’ять, мислення, аналіз та синтез та ін.

4 блок “нормалізація провідної діяльності віку”. Як відомо, у учнів провідною діяльністю віку є навчальна. На жаль так далеко не у всіх, особливо у учнів початкової школи та у учнів, які навчаються за корекційними програмами 8 та 7 види. Вони як правила дуже довгий час провідною діяльністю віку є ігрова.

5 блок «формування уявлень про предмети та явища». У цьому напрямі коригуються ті проблеми, які виникли у зв’язку з прогалинами в попередньому розвитку. Наприклад дитина не ходила до дитячого садка. Тут формуються такі уявлення як колір, форма, розмір та ін це теж дуже важливий напрям, т.к. воно є передумовою розвитку математичного досвіду.

6 блок «збагачення словника та розвиток зв’язного мовлення». Назва цього напряму говорить сама за себе і звичайно воно більше відноситься до логопедів, але і дефектолог не повинен оминати його.

7 блок “готовність до сприйняття навчального матеріалу”. Цей блок спрямований переважно на учнів 1-го класу. Він допомагає їм підготуватись до вивчення великої кількості нового навчального матеріалу.

8 блок «формування вмінь та навичок, необхідних для засвоєння програмного матеріалу». Цей блок спрямований переважно на учнів 2-4-х класів. Через війну корекції з цього напряму в учнів формуються знання і вміння, які допомагають засвоїти їм навчальний матеріал.

Як видно з вищесказаного, вчитель-дефектолог не вчить дітей математики або української мови (хоча дані заняття здійснюються в корекційному процесі). Мої заняття такі, що перш за все я коригую причину проблеми, внаслідок чого і відбувається корекція порушених функцій. Наприклад, через несформованість просторових уявлень випливають труднощі письма, читання. Їх можна компенсувати як роботою, спрямованої безпосередньо на формування читання та письма (чим і займається вчитель) а також і розвитком просторових уявлень у дитини (чим і займається дефектолог).

Кабінет дефектолога – це якась казка, куди потрапляють діти.

Структура моїх дефектологічних занять дуже різноманітна та цікава. Набір посібників, що розвивають, настільки великий, що діти з великим інтересом займаючись, начебто простими іграми, не помічають як чогось навчаються. Кожне заняття є цілим комплексом з розвитку пізнавальної діяльності, моторики, мовлення, фонетичного слуху та ін.

Ось кілька прикладів занять.

1. пізнавальні розмальовки

На перший погляд звичайне забарвлення. Насправді відпрацьовується математична навичка. Тобто. щоб розфарбувати картинку – треба вирішити приклади. Певний колір відповідає певній цифрі. У результаті формуються як математичні навички, а й сенсорні процеси(закріплення кольору), закріплюються просторові навички і розвивається дрібна моторика.

2. Робота з фланелеграфом.

На цьому занятті відпрацьовується просторово-часовий напрямок. Вивчаються пори року. Начебто нічого незвичайного, але дітей приводить у дике захоплення, коли звичайні папірці без клею приклеюються до тканини. Для них це справжнє диво. На додаток розвивається мислення, дрібна моторика, мова.

3. Робота з піском.

Теж нічого незвичайного…. Але якщо заплющити очі. Сунути ручки в цей теплий пісочок… уявити, що у небі світить яскраве сонечко, що поряд співають пташки…. В результаті – розвиток дрібної моторики, сенсорних процесів, уяви, мови. Так само в даному посібнику можна відпрацьовувати навички рахунку та читання.

4. робота з прищіпками.

За допомогою прищіпок додаємо відсутні елементи. У результаті коригується не тільки дрібна моторика, а й зв’язкова мова, мислення, словник та ін.

І на закінчення Бажаю Вам, батьки, успіхів, терпіння, мудрості у вихованні та навчанні Ваших діток.

10 ознак хорошого дитячого дефектолога

Дефектолог – незвичайний фахівець для незвичайних дітей. Це лікар і вчитель в одній особі, яка допомагає наздогнати однолітків у розвитку, налагодити спілкування з ними, пристосуватися до навколишнього світу. До його вибору потрібно підійти дуже уважно!

1. Він терплячий і не вимагає від малюка відразу багато чого. Для корекції розвитку потрібно чимало часу, іноді роки, і дефектолог крок за кроком рухається вперед разом із дитиною. Такий фахівець обов’язково повинен мати міцну нервову систему.
2. Він наполовину педагог та трохи психолог. Він добре розуміється на міжособистісних відносинах і вміє визначити підхід до дитини.
3. Його головне завдання – навчити малюка спілкуватися та висловлювати свої думки. Дефектолог також допомагає дитині осягнути навколишній світ.
4. Він має медичну освіту. Дефектологів навчають у педагогічному інституті, але під час підготовки такі фахівці обов’язково проходять і медичне навчання. Саме тому вони добре знаються на діагнозах і можуть ретельно проаналізувати стан дитини.
5. Він витрачає багато часу на діагностику. Хороший дефектолог ретельно протестує дитину, попросить виконати різні дії, а може навіть спеціально роздратувати малюка, щоб оцінити його реакцію.
6. Він не лише виправляє, а й поповнює. Він знає, що корекція – це виправлення проблеми, яка порушує дитяче сприйняття світу, а компенсація – це відшкодування нестачі за рахунок розвитку інших можливостей та навичок.
7. У нього виразна мова та гарна пам’ять. Хороший дефектолог має високий рівень інтелекту та грамотно поставлену мову. А ще він хоче (і може!) передавати свої знання.
8. Він відчуває кожну дитину. Саме інтуїція допомагає йому підбирати методику для кожного випадку. Він спостережливий і легко підлаштовується під дитину.
9. Він навчає всього одразу. У своїх заняттях він допомагає дітям розрізняти форми, величини, кольору та інші характеристики предметів, встановлювати закономірності, причинно-наслідкові зв’язку. Він розвиває дрібну моторику рук, разом із дитиною ліпить, малює, конструює. Дефектолог обов’язково грає з малюком, адже це допомагає йому впізнавати навколишній світ та спілкуватися з однолітками.
10. Він працює не лише з дитиною, а й із батьками. Консультування батьків – обов’язкова частина роботи дефектолога, адже дуже важливо, щоб дитина мала здорову атмосферу в сім’ї. Саме вона як ніщо інше впливає на розвиток малюка.

Хорошого дефектолога непросто знайти, та й варті його заняття чимало. Але якщо вам пощастило, і ви знайшли свого фахівця, то це вже п’ятдесят відсотків успіху! Будьте здорові!

дякую, ваш голос прийнятий

Стаття з логопедії на тему: Дефектолог – це хто? У чому полягає робота вчителя-дефектолога? Навіщо дитині заняття з дефектологом?

Дефектолог – це хто? У чому полягає робота вчителя-дефектолога? Навіщо дитині заняття з дефектологом?

Діти квіти життя! Саме зі своїми чадами пов’язані найзаповітніші мрії кожного з батьків. І перше, чим повинні забезпечити дитину батьки – правильне зростання та розвиток, тому при виявленні найменших відхилень треба одразу звертатися за допомогою до фахівців. Дефектолог- це хто такий? Існує професія, яка поєднує медицину та педагогіку. Це дефектологія. Фахівець у галузі дефектології має стати найкращим другом та порадником для особливих діток та їхніх батьків. Дефектолог – це викладач, який спеціалізується на заняттях із дітьми, які відстають у фізичному чи психічному розвитку. Якими якостями повинен володіти дефектолог Дефектолог – це в першу чергу людина, яка отримала відповідну освіту. Педагог повинен вміти діагностувати наявні відхилення у дітей та шукати способи їх компенсації, а також проводити певний курс занять, спрямованих на розвиток проблемної дитини. Віковий бар’єр між дитиною та фахівцем повинен бути відсутнім. Останній повинен уміти входити в довіру до молодшого покоління та стати для дитини другом. Серед особистих якостей, які має мати вчитель-дефектолог, виділяють такі: Високий рівень інтелекту. Є потребою при оволодінні професією дефектолога. У педагога має бути грамотно і виразно поставлена ​​мова, він повинен мати чудову пам’ять, вміти правильно вибудовувати та структурувати заняття. Фахівець повинен вміти знаходити спільну мову з дітьми та бути товариською з ними, завжди вміти розговорити дитину та спровокувати на двосторонній діалог. Емоційна непохитність та терплячість. Міцна нервова система – запорука ефективності та продуктивності занять дефектолога з дітьми, які мають фізичні чи психічні відхилення. Потрібно розуміти, що робота дефектологом – складна праця. Дефектолог – це перша людина, яка має прийти на допомогу нужденним, вона не повинна бути байдужою до чужих проблем. Фахівець повинен виявляти максимальну ввічливість та обережність у спілкуванні з особливими дітками та їхніми батьками.

Проводить заняття (у групі або в індивідуальному порядку), спрямовані на виправлення відхилень у розвитку та відновлення функціональних особливостей. Заняття з проблемними дітьми будуються на основі застосування певних методик та прийомів. Вибір тієї чи іншої методологічної програми залежить від специфіки відхилень у учнів. Проводить консультації та бесіди з батьками дітей, які перебувають у нього на реабілітації. Крім того, дитячий дефектолог має систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію. Функції вчителя-дефектолога

Проводить детальне обстеження дитини, виходячи з якої діагностує її здатність до навчання. Якщо відхилення у розвитку виявлено, організується робота, спрямовану максимальне поповнення і відновлення недоліків у розвитку. Проводить заняття, метою яких є розвиток основних психічних процесів (сприйняття, уваги, пам’яті, розумових процесів тощо). Розвиває комунікативні здібності дітей. Розвиває кульмінаційний вид діяльності для дітей певної вікової категорії. Так, для компенсації у розвитку дошкільнят дефектолог у дитсадку наголошує на ігрову діяльність, для школярів – на читання, лист і т.д.