20 речей, які потрібно знати перед поїздкою до Гавани

Попри всі свої тропічні принади, Гавана – не найпростіше місто у світі для мандрівників.

Унікальна економічна ситуація, потужна державна бюрократія та десятиліття ізоляції від свого ворога на півночі (США) можуть створювати перешкоди на шляху навіть простих видів діяльності. Але хоча подорож кубинською столицею може підкинути вам несподівані повороти, вона рідко буває обтяжливою і ніколи не буває нудною. Щоб полегшити вам завдання, ось кілька порад для початківців, які допоможуть вам стати на правильний шлях у Гавані.

Отримуйте максимум від кожної пригоди за допомогою нашої щотижневої розсилки, що надходить на вашу поштову скриньку.

1. мати при собі страховий поліс

Незважаючи на розгалужену державну систему охорони здоров’я, для в’їзду на Кубу необхідно мати медичну страховку, і вам потрібно мати при собі цифрове або друковане підтвердження вашого полісу. В аеропорту проводяться вибіркові перевірки; якщо ви прибуваєте без страховки, вас попросять придбати кубинський поліс в аеропорту.

2. заздалегідь заповніть імміграційну онлайн-форму

Оскільки Куба є однією з останніх комуністичних держав у світі, тут існує певна бюрократична тяганина. Всі мандрівники повинні заповнити онлайн-форму під назвою D’Viajeros, що містить імміграційну та медичну інформацію. Ви можете заповнити форму в електронному вигляді за 72 години до прибуття на Кубу, тож зробіть це частиною вашої підготовки до реєстрації на в’їзд.

3. якщо ви з США, для вас діють додаткові правила в’їзду

Внаслідок напружених політичних відносин між Кубою та США, для американців, які подорожують на Кубу, діють інші правила. Щоб відвідати країну, вам потрібно подати заявку на отримання ліцензії на в’їзд в одну з 12 спеціальних категорій. Категорії “відпустка” не існує, але відвідувачі часто можуть отримати в’їзд під досить непрозорою категорією “підтримка кубинського народу”. Ознайомтеся з нашим детальним посібником з правилами для американців.мандрівники.

4. перевірте наявність туристичної карти

Для в’їзду на Кубу всі відвідувачі повинні пред’явити заповнену туристичну карту. Цей проїзний документ зазвичай можна отримати у вашій авіакомпанії, і він включений у вартість багатьох авіаквитків, але перевірте це у вашій авіакомпанії. Якщо ваша авіакомпанія не надає вам туристичну карту, ви можете придбати її в кубинському туристичному агентстві; вартість варіюється від 50 до 85 доларів США. Двадцять африканських і азіатських країндля в’їзду на Кубу потрібна офіційна віза, тому перед бронюванням квитків перевірте правила вашої країни у місцевому представництві Куби.

5. краще бронювати житло заздалегідь

Бронювання житла до приїзду не лише гарантує, що вам буде де зупинитися, але й дозволить вам заплатити заздалегідь і подорожувати з меншою кількістю готівки, що дуже добре, враховуючи складні правила здійснення платежів на Кубі.

Забронюйте готель через авторитетне агентство – канадська компанія A Nash Travel пропонує чудові пропозиції. Якщо ви віддаєте перевагу зупинитися в casa particular (приватна оселя), скористайтеся оголошеннями Lonely Planet, щоб зв’язатися з власниками безпосередньо через електронну пошту або WhatsApp, або перегляньте варіанти на Airbnb.

6. розібратися в ситуації з новими грошима

Правила здійснення платежів на Кубі завжди були заплутаними, навіть для кубинців, а останнім часом ситуація стала ще більш заплутаною. У січні 2021 року країна скасувала конвертований кубинський песо (CUC), а в червні 2021 року вивела з обігу долар США, що призвело до масової інфляції та появи нестримного чорного ринку. Наслідком цього стала заплутана подвійна економіка.

Офіційною валютою Куби є кубинський песо (CUP), але іноземні валюти також широко приймаються, особливо приватним бізнесом, якому потрібна готівка для купівлі ненормованих товарів у спеціальних магазинах, що дозволяють здійснювати покупки з використанням Moneda Libremente Convertible (MLC) – по суті, вільно конвертованої валюти.

Державні підприємства та банки використовують офіційні курси обміну валют, але кращі послуги, пропоновані приватними компаніями, зазвичай відображають більш вигідні курси обміну валют на чорному ринку. Купуючи щось у приватного підприємства – чи то ресторан, чи щось інше – ви можете розраховувати на більш вигідний курс, casa particular або таксі – зазвичай краще платити в іноземній валюті. Завжди запитуйте заздалегідь, які валюти приймаються і який обмінний курс використовується для опублікованих цін у песо.

Євро – найбільш обмінна валюта, якій віддають перевагу кубинці. Ви також можете використовувати та обмінювати канадські долари та фунти стерлінгів, але уникайте доларів США. Коли ви вперше приїжджаєте, найкращою політикою буде тримати більшу частину грошей в іноземній валюті і лише міняти невеликі суми на песо для непередбачених витрат, таких як плата за вхід до музею, квитки на концерт та чайові. Існує також велика кількістьщо можна побачити і зробити в Гавані безкоштовно.

7. візьміть з собою одяг, який відповідає вашим планам

Одяг на Кубі досить повсякденний. Джинси та футболка або сорочка на ґудзиках є стандартним одягом для хлопців та дівчат, хоча деякі кубинські жінки одягають барвисті сукні румби для особливих випадків. Єдиний справжній дрес-код – це кінотеатри, театри, нічні клуби та висококласні ресторани, де відвідувачі-чоловіки зобов’язані одягати довгі штани та сорочки з рукавами або з напіврукавами.

8. вивчити розмовні гаванські привітання

Як і більшість великих міст, Гавана має багатий пласт міського сленгу. Класичне привітання хабанеро між друзями звучить так qué bola, asere? – що означає щось на кшталт “як справи, чуваче?” або “як життя, приятелю?” Слово asere походить від нігерійського привітання ігбо, яке спочатку використовувалося афро-кубинським братством Абакуа. Привітання прижилося і тепер стало формою звертання, властивою Гавані; не використовуйте його в Сантьяго-де-Куба, де вживають слово платити натомість.

9. розгляньте можливість інвестувати в якісні беруші

З переповненими будинками, вузькими вуличками і схильністю до гучної живої музики, Гавана може бути дуже гучним містом – і шум з вулиці та сусідніх кімнат і будівель може легко перекинутися на межі вашої кімнати.

Якщо у вас чутливий слух, візьміть з собою беруші або плануйте зупинитися в більш тихій частині Гавани. Приміська (східна) половина Ведадо і дипломатичний район Мірамар – менш галасливі райони, з кількома невеликими готелями і великою кількістю особливі випадки але, що важливо, мало нічних закладів.

10. вулиці часто мають дві назви

Деякі вулиці Гавани мають дві назви: сучасну, яка позначена на мапах і вуличних знаках, і дореволюційну, яка досі широко використовується місцевими жителями. Це може заплутати, якщо ви вирушите пішки досліджувати різноманітні райони Гавани, особливо коли місцеві жителі починають давати вказівки або адреси, використовуючи стару номенклатуру.

Деякі вулиці завжди називають своїми старими назвами – наприклад, Пасео-де-Марті, головний обсаджений деревами проспект Гавани, незмінно називають Ель-Прадо. Так само найвідоміша дорога Гавани, Авеніда-де-Масео, повсюдно відома як Малекон, а головна торгова вулиця в центрі Гавани (Авеніда-де-ла-Італія) – Гальяно, яку всі люблять називати Гальяно.

11. дізнатися про незвичні правила очікування в кубинських чергах

Кубинцям доводиться довго чекати в нудних чергах, тому вони винайшли спосіб стояти в черзі, який не передбачає фізичного стояння в черзі. У кубинській черзі ви просто під’їжджаєте до пекарні/клініки/візового центру і вигукуєте Quien es último? – що означає “хто останній?” – до натовпу, що зібрався. Усе гаразд, хтось за чверть милі від вас відповість на ввічливе запитання словом Йоу. (мене), і ця людина буде для вас мірилом. Поки вона поруч, не соромтеся гуляти, сидіти в позі лотоса або купувати морозиво. Коли ж її покличуть, будьте напоготові – ви наступні!

12. задавайте питання більше одного разу

Завдяки потужній кубинській бюрократії відповіді на прості запити не завжди прості, а інформація, яку ви отримуєте, навіть з офіційних джерел, може виявитися невірною. Ввічливо розпитайте принаймні п’ятьох різних людей, перш ніж приймати важливі рішення. Ви можете заплатити за це таксі в євро? Чи є це casa particular ви залишилися в минулому році дійсно зачиненими назавжди? Правда часто знаходиться десь посередині між першою і останньою відповіддю, яку ви отримаєте.

13. з’ясувати, як розрізняти державні та приватні підприємства

Тим, хто вперше відвідує Кубу, не завжди легко відрізнити державний бізнес від приватного – обидва типи мають свої плюси і мінуси, але, обираючи приватний бізнес, ви вкладаєте гроші безпосередньо в кишені кубинського народу, а приватний бізнес часто пропонує кращі стандарти.

Що стосується ресторанів, то якщо їжа хороша, а обслуговування привітне і цікаве, ви, швидше за все, їсте в приватному закладі. Що стосується магазинів і галерей, то місця, де продаються офіційні товари, такі як сигари і ром, зазвичай є державними, в той час як більш езотеричні підприємства, що продають мистецтво, букіністичні книги та унікальні ремесла, як правило, є приватними.

14. ховайте цінні речі, щоб не приваблювати кишенькових злодіїв

Гавана – безпечне місто, в якому здебільшого немає насильницьких злочинів. Кишенькові крадіжки трапляються частіше, але не повсюдно, і їх можна уникнути, якщо вжити кількох елементарних заходів обережності. Носіть пояс для грошей, користуйтеся сейфами в готельних номерах і не виставляйте готівку напоказ на людях. Ходити з гаманцем, виставленим напоказ у задній кишені штанів, також не можна.

15. не міняйте гроші на вулиці

Широко розповсюджений чорний ринок Куби пропонує всілякі варіанти обміну грошей, але не піддавайтеся на вмовляння обміняти свої іноземні банкноти у неліцензованих торговців на вулиці. Ви ризикуєте отримати естафи (підроблені купюри) та інші види шахрайства.

16. приносити власні ліки

З одного боку, Куба має хорошу систему охорони здоров’я – як один із прикладів, кубинські медики винайшли і швидко розповсюдили три різні вакцини проти COVID-19 – але їй постійно не вистачає імпортних фармацевтичних препаратів. Візьміть із собою всі ліки, які, на вашу думку, вам знадобляться, в тому числі рецептурні ліки та аптечні препарати першої необхідності, такі як ібупрофен і парацетамол.

Якщо ви хочете пожертвувати медикаменти для народу Куби, наразі можна ввезти 10 кг (22 фунти) медикаментів без сплати податків, але вам потрібно буде упакувати їх в окремий пакет. Замість того, щоб роздавати речі навмання, краще залишити ваші пожертви довіреній особі на Кубі, яка розподілить їх (якщо ви зупинилися в готелі casa particular запитайте у власника).

17. уникайте неякісних сигар та інших шахрайств

Шахрайство здійснюють хінерос (хастлерів) є звичним явищем і зазвичай передують дружній балаканині, за якою слідують докладні розповіді про супердешеві сигари або експертні послуги екскурсовода. хінерос можуть бути наполегливими, рідко погрожують; ввічливі, але тверді Ні, дякую. зазвичай відлякує їх.

Як правило, сигари, що продаються на вулицях, є фабричними відливками або підробками справжніх брендів. Якщо ви хочете придбати справжню річ, купуйте сигари в державних магазинах, таких як мережа Casa del Habano. Гіди можуть бути як хорошими, так і поганими, і ті, хто з надмірним ентузіазмом намагається вмовити вас скористатися їхніми послугами, часто потрапляють в останній табір. Найкраща стратегія – зв’язатися з авторитетним гідом.люди з Free Walking Tour Havana.

18. остерігайтеся перешкод на тротуарі

Тротуари Гавани сповнені прихованих – і не дуже – перешкод. Візки з фруктами, нерівна бруківка, собачі екскременти та відкриті каналізаційні люки – це лише деякі з небезпек, які можуть зіпсувати вашу ідилічну вечірню прогулянку. Якщо вдома ви схильні гуляти, мріючи або втупившись у телефон, будьте особливо уважними в Гавані.

19. Пакуйте туалетний папір

Пандемія зробила надання антисептичного лосьйону для рук більш поширеним явищем, але цього не можна сказати про туалетний папір. Громадські туалети рідко надають запаси, тому носіть з собою власний рулон або зупиняйтеся в чотири- чи п’ятизіркових готелях, якщо вам не вистачає в місті.

20. Не пийте воду.

Гаванська водопровідна вода, ймовірно, не вб’є вас, але може викликати легку нудоту або розлад шлунку. Воду в пляшках легко знайти і вона дешева, але щоб зменшити використання пластику, подумайте про те, щоб купити дорожню пляшку з вбудованим фільтром перед поїздкою і наповнювати її в місцях проживання (на жаль, в місті немає громадських фонтанчиків з водою).

James Ball

Джеймс Бол — тревел-блогер, який досліджує світ більше десяти років. Після закінчення університету за спеціальністю «Міжнародні відносини» Джеймс вирішив продовжити свою пристрасть до подорожей і почав документувати свої подорожі у своєму особистому блозі. З роками його блог став популярним джерелом для читачів, які шукають натхнення, поради щодо подорожей і розповіді з перших вуст про деякі з найцікавіших місць у світі. Джеймс відвідав понад 40 країн і має гостре око, щоб зафіксувати особливі моменти, які роблять подорожі справді незабутніми. Його стиль написання привабливий, вдумливий і часто гумористичний, що дозволяє читачам відчути, ніби вони прямо з ним у його пригодах. Коли він не подорожує і не пише, Джеймс любить походи, фотографує та пробує нові страви з усього світу.

Схожі Повідомлення

• Найкращі пляжі Гондурасу, від узбережжя Карибського моря до островів 04-08-2023
• Найкращі способи пересування по Чарльстону 02-08-2023
• 20 найкращих безкоштовних розваг у Парижі: досліджуємо столицю Франції дешево 12-10-2023
• 10 найкращих місць для відвідування в Японії 12-10-2023
• Голий, оголений чи натурал: всі питання про натуризм, які ви соромитеся задати 12-10-2023

Як бюджетно поїхати з України на Канари: поради, ціни, маршрути та особистий досвід

Чверть століття тому Канарські острови вважалися раєм для мільйонерів. Це міф, забудьте. Вони цілком доступні для відпочинку середнього класу. Але ж «Канарики», як їх ласкаво називають, майже за 5000 кілометрів від України – чи можна туди дістатися, а там жити і подорожувати бюджетно? Цілком! Не вірите? Поїхали!

Заради чого їхати на Канарські острови

1. Тут помірний клімат круглий рік. Вода в океані – 20–22 градуси. Немає поняття «несезон».
2. Природа, пляжі, піші прогулянки, серфінг, дайвінг.
3. Немає отруйних змій і комах, екзотичних хвороб.
4. Місцева їжа якісна і недорога.
5. Туристична інфраструктура з адекватними цінами.

Що там європейського, а що африканського

Це Європа, у всіх сенсах. Офіційно Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія складається з двох провінцій: Санта-Крус-де-Тенеріфе і Лас-Пальмас. Кожні чотири роки місцевий уряд переїжджає то на Тенеріфе, то на Гран-Канарію. Бо демократія.

Це Африка – флора схожа з африканською тропічною та субтропічною. До чорного континенту – трохи більше 100 кілометрів. Вітер харматан приносить африканське гаряче повітря і пісок. Харматан «надув» невеликі пустелі з барханами і дюнами в Маспаломасі і Коральєхо.

Як найзручніше добиратися до островів з різних куточків України

Прямих авіарейсів на Канарський архіпелаг з України немає. Найзручніше добиратися так.

1. Через Польщу (Варшава, Краків, Вроцлав). Звідти можна дістатися на Фуертевентуру, Гран-Канарію, Тенеріфе.
2. Через Німеччину (Берлін). Зручно летіти зі Львова WIZZAIR, далі RYANAIR або AIRBERLIN.
3. Через Іспанію (Мадрид, Барселона). Найбільш бюджетний варіант – FLYUIA. Трохи більше 2 тисяч гривень коштує переліт Київ – Мадрид – Київ (лоукост-тариф, за умови купівлі майже за рік до подорожі). З приходом на український ринок RYANAIR квиток з Києва до Барселони можна купити за 80 євро в обидва боки. Далі летимо RYANAIR, IBERIA, VUELING.

І ще, лоукост-тариф передбачає лише ручну поклажу, 7 (іноді 10) кг. Онлайн-реєстрація на рейс, роздруківка посадкового талона – самостійно.

Розглянемо більш детально варіанти, в яких транзитною країною є Польща.

Перший крок – купівля авіаквитків. Найбюджетнішим варіантом у цьому випадку є лоукост-авіаперевізник Ryanair, що здійснює рейси з Варшави, Кракова і Вроцлава. На офіційному сайті перевізника заведіть особистий акаунт, всі операції будете проводити в ньому.

На момент написання цієї статті картина така.

Варшава (Модлін)

Варшава – Фуертевентура. Один рейс на тиждень, по суботах. Зараз можна купити квитки на період з листопада 2018 по березень 2019. Ціни майже 200 євро туди/назад. Це багато (ми ж будуємо бюджетний маршрут). Якщо хочете відвідати саме Фуертевентуру, варто відстежувати ціни регулярно. Політику ціноутворення зрозуміти важко, але вона є. І дочекатися недорогих квитків реально.

Варшава – Гран-Канарія. Рейс по п’ятницях. На дати 18 травня – 25 травня ціна становить 528 злотих (близько 125 євро). Це не погано. Але до Варшави з Києва (як і зі Львова) долетіти бюджетно в ці дати вже навряд чи вийде.

Але! Якщо збираєтеся в подорож на архіпелаг наступної зими і хочете не їхати в Польщу, а саме летіти – вартість перельоту Київ – Варшава – Київ вам, сподіваюся, сподобається. Для лютого, наприклад, 1050 гривень. Це МАУ. Тут завдань буде два в одному: знайти недорогі квитки на острови з польських аеропортів, і в той же час не пропустити момент купити бюджетний переліт з України до Польщі (чим раніше, тим дешевше).

Після початку польотів RYANAIR з України (30 жовтня 2018 роки):

• з Києва до Варшави і Кракова можна буде долетіти за 60 євро (в обидва боки);
• з Києва до Вроцлава – за 50 євро;
• зі Львова до Варшави – за 50 євро;
• зі Львова до Кракова – за 54 євро.

Квитки за такими цінами можна купити вже зараз. Вартість може змінюватися так в один, так і в інший бік.

Варшава – Тенеріфе (Tenerife South). Ось що знаходимо: 23 травня – 6 червня, 130 євро туди/назад. Така ціна підходить. Можна, звичайно, почекати ще краще, але раптом ціни поповзуть вгору?

Як по-іншому бюджетно дістатися до Варшави

Автобус

Рейсів з України до Варшави багато, як і перевізників. З різних міст. Дивитися можна тут. Звертайте увагу на відгуки про перевізників та оцінки пасажирів.

Але. Не дуже вже й гуманно – їхати сидячи добу безперервно. А доведеться, якщо ви відправляєтеся в далеку дорогу з центральної України, півдня чи сходу. Скажімо, автобусом дорога від Дніпра до Варшави займає 24 години. Ціна питання – 800 грн. Чи варта гра свічок? Вирішувати вам.

Автобуси з України прибувають на вокзал Варшава-Західна (Warszawa Zachodnia). Від автовокзалу потрібно дістатися до аеропорту Варшава-Модлін (Warszawa/Modlin). Саме звідти літають рейси на Канарський архіпелаг. (Про те, як дістатися до Модліна, буде трохи далі).

Поїзд + автобус

Поїзд № 67 за маршрутом Київ – Варшава ходить щодня. Час у дорозі – 15 годин. Квитки можна купити тільки в касах. Ціни від 1500 грн (45 євро) в один бік.

Поїзд до Львова + автобус Львів – Варшава (Вроцлав, Краків)

Припустимо, поїздом з Дніпра їдемо до Львова. Плацкарт коштує 146 грн, купе – 238 грн (трускавецький). З Одеси йде поїзд до Яремче через Львів, тут ціна 123 грн за плацкарт, купе – 192 грн. Тобто ціни стартують від 5 (п’яти!) євро. Якщо є час, гуляємо по Львову.

Зі Львова до Варшави їдемо нічним автобусом близько 9 годин. Ціна залежно від перевізника 450–500 грн (15 євро) в один бік. Плюс у тому, що можна вибрати рейс, який прибуває в місто рано вранці, і мати достатньо часу для переїзду в аеропорт. Рейси на Канарські острови відправляються після 11 години ранку.

Такий варіант видається оптимальним і за логікою, і за ціною.

Щоб не нервувати («Чи встигнемо. Адже це автобус, кордон. »), можна приїхати зі Львова до Польщі напередодні ввечері і переночувати в готелі, вибір яких дуже великий. Нерви це збереже, але гаманець схудне. Ціни від 5 євро за ліжко в хостелі.

Підсумок: ціна на квитки з України до Польщі виходить найнижчою, якщо їхати в плацкарті до Львова, а далі добиратися автобусом.

До аеропорту Варшава-Модлін з автовокзалу Варшава-Західна (Warszawa Zachodnia)

До аеропорту Варшава-Модлін (Lotnisko Modlin) від автовокзалу Варшава-Західна 40 кілометрів. О 6:20 від зупинки на Єрусалимських алеях (Aleje Jerozolimskie), яка розташована зліва на шосе поряд з вокзалом, якщо дивитися від центрального входу, відправляється перший автобус № 127. За 10 хвилин він довезе вас на головний автовокзал Варшави.

Зупинка експреса в Модліні – за пару сотень метрів від нього, на площі Дефіліад (з тильного боку Палацу культури і науки). Наприклад, для бажаючих встигнути на літак Ryanair до Гран-Канарія найзручніші рейси відправляються о 8:05 і 8:30. Час у дорозі – від 40 хвилин до години. Ціна квитка від 9 до 33 злотих, тобто 3–9 євро (при купівлі онлайн). Розклад експреса тут.

Електричка

Електричка S1 теж довезе від автовокзалу Варшава-Західна в центр міста. Їхати потрібно на станцію Warszawa Śródmieście 01, ціна проїзду до 7 злотих. Переваги: 1) дешево, 2) ходить цілодобово. Недолік – до залізничної станції від автовокзалу доведеться йти близько півкілометра. Вдень нормально, вночі – вирішуйте самі. Далі на експресі в аеропорт.

Вроцлав – Тенеріфе

З Вроцлава серед всіх островів архіпелагу можна долетіти тільки на Тенеріфе. Рейси раз на тиждень, по понеділках.

Цікаві пропозиції є. Наприклад, переліт 7–14 травня за ціною 508 злотих (120 євро) в обидва боки.

Як дістатися до Вроцлава

А подивимося, хто у нас з України літає до Вроцлава. З Києва рейси до Вроцлава є у Wizzair, і навіть на наші дати. Але їх розклад не підходить. А ось переліт з Вроцлава до Львова Віззейр на зворотному шляху можливий на наступний день після повернення з Тенеріфе, 15 травня. 129 злотих – 33 євро – близько 1085 гривень. Так що можна комбінувати. Але ночувати доведеться у Вроцлаві. Місто красиве, є що подивитися.

Зі Львова до Вроцлава їхати автобусом близько 10 годин. З міст, які подалі, ще довше. Знову-таки, вирішувати вам. Ціна – від 577 грн (18 євро).

Автовокзал Вроцлав – Вроцлавський аеропорт

Щоб потрапити до місцевого аеропорту (Port Lotniczy Wrocław im. Mikołaja Kopernika), з території вокзалу по пішохідному тунелю потрібно вийти в місто. З вулиці Пілсудського, на яку потрапите, повернути різко праворуч на Двірцеву площу. Автобус № 106 довезе до аеропорту приблизно за півгодини. Тут розклад. Одна поїздка автобусом коштує 3,40 євро вдень, 3,60 євро – вночі.

І нарешті, третє місто, з якого можна почати подорож на Канарські острови.

Краків

Найприємніший цінової сюрприз на цей момент нас очікує тут.

Краків – Гран-Канарія

Ось він, сюрприз. Переліт Краків – Гран-Канарія – Краків 15–22 травня 447 злотих (106 євро). Відправлення вдень, о 13:30. Ціна – відмінна. До того ж є час після нічного переїзду зі Львова автобусом перекусити і спокійно дістатися до аеропорту. Якщо дати влаштовують, купуйте, не довго думаючи. Поки вас не випередив хтось інший.

Доїхати (якщо ви не на Західній Україні) найкраще описаним способом – поїздом до Львова, далі автобусом до Кракова.

І ще важливий момент: у Львові іногороднім бажано обирати початковою точкою свого маршруту до Польщі Двірцеву площу, яка розташована поруч із залізничним вокзалом, а не автовокзал на Сихові (він знаходиться далеко від центру міста). Вартість квитка до Кракова – від 400 гривень. Час у дорозі 6–8 годин.

Краків: з автовокзалу до аеропорту

Від автовокзалу Кракова на вулиці Босацькій (поруч з ним розташований і головний залізничний вокзал) до аеропорту в Баліце (Kraków Airport im. Jana Pawła II) ходить автобус кампанії «Leoexpress». Їхати близько півгодини. Ходить досить рідко. Розклад тут.

Власне, з головного це все, що потрібно знати на перший випадок. Варто підписатися на розсилку авіакомпаній. Регулярно моніторте ціни, якщо поки не знайшли те, що шукали. І вірте, що все вийде.

Маршрут на прикладі Тенеріфе в лютому

Маршрут, який буде докладно описано далі, було складено з урахуванням інтересів усіх трьох учасників поїздки, а це:

• природні пам’ятки;
• піші походи;
• історичні місця і міста;
• місцева кухня;
• трохи музеїв.

Ну і само собою, враховували час року: дуже хотілося тепла.

Поїздка видалася досить насиченою, ми багато їздили і ходили, але не «галопом».

Десять днів перебування на Тенеріфе були розділені на три частини. Перші три з половиною дні ми обстежили північ острова, вибравши місцем базування Пуерто-де-ла-Крус. Далі, заїхавши по дорозі на кілька годин у Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна, півтора дня (одну ніч) провели в столиці, Санта-Крус-де-Тенеріфе. І завершальні 5 днів, вибравши місцем проживання Адехе, робили вилазки південною частиною острова.

Що вдалося за ці десять днів?

1. Відвідати історичні міста Пуерто-де-ла-Крус, Ікод-де-лос-Вінос, Ла-Лагуну.
2. Побачити лавові басейни в Гарачико.
3. Відчути атмосферу карнавалу в Санта-Крус.
4. Помилуватися гірською частиною острова поблизу Адехе.
5. Побувати на пляжах півдня острова і скупатися в океані.
6. Погодувати лемурів і подражнити мавп (зовсім трохи).
7. Спуститися по одній з найглибших на острові ущелин у Масці.
8. Проїхатися на кораблику.
9. Скуштувати безліч смачної їжі.

І найголовніше, познайомитися з Тейде в однойменному Національному парку. Адже без Тейде і Тененіфе – не Тенеріфе.

Тепер кілька слів про переліт.

Два аеропорти Тенеріфе

Аеропортом прибуття на Тененіфе ми невипадково вибрали північний – Aeropuerto de Tenerife Norte, або Лос Родеос. Він невеликий, рейсів приймає значно меншу кількість, ніж його південний побратим, і вони переважно внутрішньоіспанські. Але тут є бонус: приземляючись, можна побачити з неба вражаюче видовище – красень-гігант Тейде як ніби поруч з тобою. (Якщо є можливість, вибирайте місця з правого боку салону).

Другий аеропорт – південний, сучасний, розташований поруч з берегом El Aeropuerto Tenerife Sur Reina Sofia, або просто Королева Софія. З нього ми, як і більшість гостей острова, поверталися на материк.

Ось приблизний план-маршрут, яким можна скористатися, якщо збираєтеся відвідати острів Тенеріфе і якщо наші з вами інтереси певною мірою збігаються.

Дні 1–4. Пуерто-де-ла-Крус

Як доїхати з аеропорту Aeropuerto de Tenerife Norte в Пуерто-де-ла-Крус

З аеропорту в Пуерто йде автобус TITSA № 102 (вартість квитка 3,60 євро, купують у водія). Розплачуватися можна купюрами номіналом максимум 20 євро. У місті туристам буде цікавий історичний центр, площа Чарко. Варто відвідати форт Сан Феліпе на березі океану. Цю будівлю в колоніальному стилі зараз використовують для проведення виставок і концертів, там відмінна акустика. Бажано прогулятися набережною. Тут ви вперше звернете увагу на колір піску. Він темний, як і майже скрізь на островах Канарського архіпелагу, що мають вулканічне походження.

Наступного дня можна продовжити знайомство з Пуерто-де-ла-Крус, відвідавши археологічний музей (квиток коштує 1 євро), ботанічний сад (3 євро), розважальний центр з комплексом штучних озер з океанічною водою поруч з берегом – Лаго Мартіанес (5,5 євро).

Якщо дозволяє бюджет, дуже легко витратити цілий день у величезному Лоро-парку (автобус № 381 йде від автобусної станції Пуерто на вулиці Ель Посо). Можна дійти і пішки – від площі Чарко до парку трохи менше 3 кілометрів. Лоро-парк вважається найкращим на островах архіпелагу. Є шоу дельфінів, косаток, морських котиків, океанаріум, пінгвінарій. А одних тільки папуг більше 4 тисяч. Ціни, щоправда, кусаються: 35 євро для дорослих, 24 євро для дітей від 6 до 11 років, до 6 років – безкоштовно. Відвідувачі в захваті, незважаючи ні на що.

Ікод і Гарачико

Ще варіант – одноденна поїздка в Ікод-де-лос-Вінос і Гарачико. Від автостанції в Пуерто-де-ла-Крус туди ходить автобус TITSA № 363 (ціна квитка 4 євро). Розклад тут. До речі, на сторінці автобусної компанії TITSA можна перевірити розклад і за всіма іншими напрямками, які вас цікавлять (сайт іспанською, але цифри і географічні назви зрозуміти неважко).

Отже, їдемо до Гарачико. Виходимо на зупинці «Piscina». Перейшовши дорогу і трохи піднявшись, оглядаємо фортецю Сан-Мігель, церкву Санта Анна – лише ці дві споруди зберегли колишній вигляд (і то лише частково), вцілівши після виверження вулкана Монтанья Негра. Якщо погода хороша, можна покупатися в лавових басейнах Ель Калетон, які з’єднані з океаном. Є сходинки вниз. Слизько. У шторм дуже красиво.

Нагулявшись по Гарачико, сідаємо знову на автобус № 363 в протилежному напрямку і їдемо до Ікод-де-лос-Вінос. Головна визначна пам’ятка міста – тисячолітнє драконове дерево. Можна зайти в Драго-парк, присвячений йому (вхід платний). Але дерево добре видно, якщо пройти трохи вглиб території музейного кварталу, на оглядовий майданчик. Неподалік сувенірні магазинчики і Музей метеликів.

За пару сотень метрів вниз – Музей гуанчів на вулиці Пепе Флоро. Він не перевантажений інформацією, експозиція швидше видовищна. Сподобається дітям. Багато макетів, є воскові фігури гуанчів. Експозиція розповідає про їхню історію і побут (вхід 6 євро, є текст російською).

Варто відвідати в Ікод також Музей мальвазії. Мальвазія – це місцевий сорт вина. Музей маленький. Дегустація трьох видів вина і трохи закуски коштує 2,5 євро. Можна вино купити із собою, але ціни негуманні (від 25 євро), мальвазія дульче продається і в звичайному магазині.

З Пуерто-де-ла-Круз в Національний парк Тейде

Однією з головних туристичних цілей на Тенеріфе є відвідування Національного парку Тейде. Туди можна доїхати одним з двох маршрутів автобусів компанії Titsa. Перший маршрут відправляється з Пуерто-де-ла-Крус (№ 348), другий – з Коста Адехе (№ 342). Ми вивчали обидва варіанти, оскільки в разі поганої погоди нагорі (дивитися погоду і чи працює канатка – тут) залишали собі запасний варіант, як через кілька днів потрапити в парк з Адехе. У підсумку, з’їздили з Пуерто (вартість квитка на автобус в один бік 6,20 євро). Рейс один раз на день – вранці (9:00) туди, ввечері (близько 4-ї години дня, залежить від зупинки) назад.

Вхід до Національного парку Тейде безкоштовний.

Ця карта дає загальне уявлення про Національний парк, також на ній є мережа маркованих маршрутів. Уважно вивчіть все, що про маршрути написано, щоб зважити свої фізичні можливості і час, який знадобиться для проходження. Якщо приїхали на машині, поспішати до відправлення автобуса, звичайно, не доведеться.

Телеферіко на Тейде

Є на території нацпарку підвісна канатна дорога (Teleferico). З її допомогою можна піднятися за кілька хвилин з висоти 2 356 до 3 555 метрів. Краще купувати квиток заздалегідь тут, а не витрачати час в немаленькій живій черзі. Ціна – 27 євро. Teleferico піднімає охочих не на саму вершину. До неї ще близько півтори сотні метрів.

Сходження на пік

Піднятися безпосередньо на сам верх можна тільки пішки, для цього потрібно заздалегідь отримати дозвіл на сходження (на сайті) в розділі booking. Чому так? Для максимального збереження екосистеми в Національному парку Тейде діє квота на відвідування вершини. На місці (по прибутті) дозволу на підйом отримати не вдасться.

Нагорі холодно. Беріть із собою теплі речі. Повітря розріджене, дихається важко. Прислухайтеся до самопочуття.

Нагулявшись північною частиною острова, переміщаємося на північний схід, в Санта-Крус-де-Тенеріфе.

День 5. Санта-Крус

Дорогою з Пуерто-де-ла-Крус в Санта-Крус можна заїхати на кілька годин в місто Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна, яке раніше було столицею Канарських островів, а тепер входить до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відвідування можна рекомендувати тим, хто пересувається на машині, оскільки в разі переміщення автобусом досить далеко від зупинки автобуса № 101 до центру міста (близько 800 метрів) доведеться йти пішки. У Ла-Лагуні цікаві центр старого міста, кафедральний собор, Музей науки і космосу, Художня експозиція фонду Крістін де Вера, Музей історії та антропології Тенеріфе.

Ла-Лагуну і Санта-Крус з’єднує трамвайна лінія L1 – трамвайчиком і доїдемо до центра міста Санта-Крус (за 1,35 євро). Поселившись у готель, можна оглянути центр. Обов’язковий до відвідування знаменитий символ Канарських островів – Аудиторіо. Ця споруда вважається одним з найбільш значних творів сучасної архітектури. Дійти до нього неважко пішки з центру, по набережній.

Якщо ваша поїздка намічається на зиму, не проґавте можливість подивитися карнавал в Санта-Крусі. Ось тут зібрані всі новини про нього, фото та інша інформація.

Якщо карнавал вас не цікавить, можна здійснити одноденний виїзд із Санта-Круса на північно-західний край острова, там розташований лісовий масив Анага. Чудове місце для піших походів. Наприклад, рано вранці автобусом № 946 (розклад на сайті перевізника Titsa) їдемо до Альмасіги або Таганани. Там є маршрути красивим лісом. Біля Альмасіги праворуч – затишний пляж Беніхо. У селах є кафешки і ресторанчики, можна перекусити. Назад повертаємося тим же автобусом. Виселившись з готелю, ввечері з вокзалу (Intercambiador Santa Cruz) автобусом 110 або 111 їдемо в Коста-Адехе (або Адехе, якщо житло вибрано там).

Дні 6–10. Адехе

Реперні точки цієї частини маршруту – пляжі і купання, Маска і Тейде (якщо з першого разу потрапити не вийшло).

Пляжів багато, тому залиште в запасі час, щоб відвідати кілька і знайти той, який найбільше сподобається саме вам. У нашому рейтингу на першому місці – Пуерто Колон (Playa de Puerto Colon). Кам’яні моли навколо роблять його майже недосяжним для великих хвиль. І вода прогрівається тут краще. Вхід на пляжі всюди безкоштовний. Людей багато всюди і в будь-який час.

Маска

Якщо плануєте подивитися гірську ущелину Маска і зробити пішохідний трек до океану (близько 6 кілометрів), потрібне взуття з неслизькою підошвою, одяг на випадок холоду (все-таки гори), трохи їжі, вода, купальник (біля пристані є невеликий пляж). У самій ущелині купити нічого не вдасться, а в Масці – так.

Квиток на кораблик

Дуже важливий момент: у магазинах і кафе Маски обов’язково купіть квиток (вони продаються в різних місцях) на кораблик, який доставить вас по морю в Лос-Гігантес. Іншого шляху вибратися з берега назад у цивілізацію немає (точніше, є – повернутися наверх в Маску тим же шляхом, яким спускалися). Дорога ущелиною займає 3–4 години. У квитках вказують час відправлення за вашим бажанням. Краще залишити час у запасі, ніж не встигнути.

Складність маршруту

Наскільки складний маршрут? Швидше легкий, ніж середньої складності. Але є ділянки, які долаються майже «на пузі». Вікові категорії подорожуючих тут найрізноманітніші. Хоча якщо ви з маленькими дітьми, навряд чи цей варіант вам підійде. Фізична форма бажана, хоча б мінімальна. Маршрут мальовничий практично на всіх ділянках. Стежка маркована, людей багато, але ніхто нікому не заважає. Загубитися нереально. А ось закохатися в ці місця – запросто.

Як доїхати до ущелини Маска

З Адехе (або Коста Адехе) автобусом № 460, що йде в бік Ікод-де-лос-Вінос до зупинки «Сантьяго-дель-Тейде». Далі автобусом № 355 в бік Буенавіста-дель-Норте до зупинки «Маска». Приїхавши в Сантьяго, запитайте у кого-небудь з місцевих людей, де точно зупиняється цей автобус. Насправді це дуже близько, але потрібно перейти дорогу в правильний бік. Також із Сантьяго-дель-Тейде, щоб не морочитися, можна швидко доїхати до Маски на таксі (приблизно за 10 євро). Там таки-и-и-ий серпантин!

З Лос-Гігантес в Адехе (або Коста Адехе) повертаємося автобусом № 473 (вартість квитка 3,5–4 євро).

Парк мавп

Недалеко від Адехе, в районі Лос-Крістіанос, є парк мавп (Monkey Park). Він невеликий, але гарний тим, що з деякими тваринами можна поспілкуватися безпосередньо у вольєрах: це лемури, великі папуги та інші. Зможете декого погодувати (наприклад, тих же прикольних лемурів). Бажано приїхати до відкриття парку, поки його мешканці не поснідали без вас і не заснули. В Monkey Park досить багато мавп різних видів, птахів, крокодилів. Вхід 10 євро для дорослих. Їжа продається тут же, але можна привезти із собою (співробітники перевіряють і дозволяють заносити всередину тільки те, чим годувати можна. Банани, наприклад, не можна).

Як доїхати в Monkey Park

Від автостанції Коста Адехе їдемо автобусом № 467 в бік Коста дель Сіленсіо, до зупинки «Сан-Франциско». Далі їдемо на таксі (5 євро).

Якщо після всього цього у вас ще залишається вільний час – присвятіть його океану. Після повернення додому найчастіше згадується саме він.

Де зупинитися

Великий вибір житла на популярному ресурсі booking.com. Можна скористатися пропозиціями Airbnb (квартири від власників) або hostelworld.

Недороге житло бронюється за кілька місяців до поїздки або навіть за рік (з опцією безкоштовного скасування). Тоді можна знайти такі пропозиції, як ця на Лансароті – 5 ночей для 4 осіб в окремому будинку за 250 євро (увага, немає громадського транспорту). У хостелах вартість житла стартує від 11 євро на добу, це хороший варіант для компанії. Ось цікавий варіант на Тенеріфе в Пуерто-де-ла-Крус: басейн, близько магазини, музеї, автостанція. Ось на Ла Пальма: велика квартира в красивому місці, затишно, тихо і дуже чисто.

Де поїсти

По-перше, спробуйте традиційну картоплю по-канарськи із соусами верде і рохо, її подають всюди. І гофіо, страву гуанчів.

По-друге, рибу і морепродукти. На Тенеріфе зверніть увагу на це популярне місце: тут замість меню – вітрина, кухарі готують те, що ви виберете. І демократичні ціни.

На Гран-Канарія любителям риби варто відвідати рибальське селище Пуерто-де-лас-Ньєвес з його ресторанчиками вздовж набережної. Наприклад, тут подають велику рибну тарілку на двох за 24 євро.

Ще один варіант поїсти бюджетно і смачно – шведський стіл, по-тутешньому «буфет». Фіксована ціна (9–10 євро), їжте стільки, скільки зможете. Наприклад, у такому місці.

А ще купіть у супермаркеті місцеві овочі – помідори, перець. І банани. І папайю. І вино. І козячий сир.

Наводжу для порівняння вартість деяких продуктів:

• Сніданок у кафе, по-іспанськи desayuno (наприклад, кава, сік, круасан) – від 3 євро.
• Сир свіжий, типу адигейського 1 кг – 6 євро (тут і далі ціни в супермаркетах).
• Вода 1,5 л – від 0,60 до 1,20.
• Хліб (багет) – 1 євро
• Оливкова олія (Aceite de Oliva Extra Virgen) 1 л – 6 євро.
• Полуниця, упаковка 500 г – 1,39 євро.
• Молоко, 1 л – від 0,85 євро.
• Пиво San Migel 0,33 л – 0,50 євро.
• Папайя 1 кг – від 2 євро.
• Перець болгарський 1 кг – від 1,25 євро.
• Риба свіжа (дорада, лаврак), 1 кг – 7 євро.

Корисна інформація

• Зупинки громадського транспорту на островах підписані тільки індивідуальним номером.
• Місцева назва автобусної станції – «Guaguas».
• У неділю більшість мережевих супермаркетів закриті.
• Увечері в деяких супермаркетах свіжу рибу продають зі знижками. Якщо пощастить, купите тунця по 8–10 євро за кілограм.
• Візьміть з дому сонцезахисний крем. Легко обгоріти. На узбережжі і в горах вітряно.
• В день сходження на Тейде перевірте, чи працює підйомник (якщо частину шляху збираєтеся здолати на фунікулері). В негоду його закривають.
• У пустелі Маспаломас бережіть гаджети. Пісок і дрібний пил можуть вивести їх з ладу.
• Місцеві авіакомпанії, що з’єднують острова, – це Вinter і Сanaryfly.

Канарські острови – головні туристичні місця

На кожному з островів є місця, які варто відвідати або на орендованому авто, або скориставшись громадським транспортом – він ходить чітко за графіком.

Тенеріфе

Завдяки вулкану тут близько 30 мікрокліматичних зон. Північ вологіша, південь спекотніший. Основні історичні пам’ятки розташовані на півночі, курорти – на півдні.

• Must see № 1 – вулкан Тейде, третій у світі за висотою. З вершини видно сусідні острови.
• Ущелина Маска. Популярний піший маршрут до океану.
• Столиця Санта-Крус. Архітектурний символ островів – Аудиторіо. Щорічно взимку проходить карнавал, один з головних у світі.
• Пуерто-де-ла-Крус: комплекс басейнів «Лаго Мартіанес», кращий зоопарк на островах архіпелагу – «Лоро-парк».
• Курортна зона на південному заході (Коста Адехе, Лас Амерікас, Лос Крістіанос) приймає найбільшу кількість туристів. Тут комфортно купатися в океані, є нічні клуби, п’ятизіркові готелі.
• Ель Медан, столиця місцевих серфінгістів.

Ла Пальма

Найзеленіший острів архіпелагу. Туристів небагато, зручних пляжів негусто, а ось подивитися є на що. Водоспади, ліси, вулканічні райони, природні басейни, печери, дельфіни. А ще незвичайні вина і смачні сири.

Є два місцевих свята:

1. День індіанця, присвячений землякам-емігрантам. Білий одяг, карибська музика, ром річкою, усе навколо засипано тальком.
2. Танці гномів – люди у величезних капелюхах в танці висловлюють подяку Сніговій Мадонні – покровительці острова.

Серед найбільш цікавих об’єктів Ла Пальми:

• Санта-Крус-де-ла-Пальма. У минулому третій за значенням порт Іспанської імперії.
• Містечко Масо (сигари ручної роботи, плетені кошики, вишукані мережива).
• Лас Ньєвес і його статуя Снігової Мадонни.
• Кальдера Табурієнте – незайманий ліс з унікальними соснами, а також пальми, мигдаль, апельсини.

Ла Гомера

Ла Гомера – маленький гористий сусід Тенеріфе. Єдиний на архіпелазі, де немає слідів вулканічної активності. Тут вирощують банани, роблять пальмовий мед і спиртні напої з нього. Розвинений хайкінг. Родзинки острова:

• Гірський масив Гарахонай і реліктові лаврові ліси.
• «Гомерський свист» сільбо – мова пастухів. Національне надбання. Сільбо вивчають у школах.

Ієрро

Ієрро – колишній «пуп землі», від нього картографи вели відлік географічної довготи. Острів найзахідніший і менше всіх. Головні риси – спокій, природа, пейзажі. Це біосферний заповідник, населення мало.

• Ієрро населяло плем’я бімбаче. В екомузеї Гінеа розкажуть про його історію та побут.
• У Ла Рестінга безліч дайвінг-центрів.

Гран-Канарія

Змагається з Тенеріфе за звання головного острова архіпелагу. Особливо цікава гірська частина. Місця, де варто побувати:

• Лас-Пальмас (вважається, що тут найкращий клімат у світі). Квартал Вегета, місця Колумба.
• Маспаломас (дюни, пляжі, нудисти).
• Місто Терор, собор Нуестра Сеньйора дель Піно.
• Пуерто-де-лас-Ньєвес, рибальське селище на березі океану.
• Артенара, найвисокогірніше селище острова.
• Фіргас і його «бульвар-географія» архіпелагу.

Лансароте

Лансароте – «острів вогнедишних гір» – має розвинену інфраструктуру. Серед цікавого:

• перший і єдиний в Європі Атлантичний музей під водою;
• виноробний регіон Ла Херіа;
• Національний парк Тіманфайя;
• споруди видатного архітектора Сезара Манріке;
• вулканічна печера Куева-де-лос-Вердес;
• вілла Омара Шерифа;
• соляні копальні;
• занурення на субмарині.

Фуертевентура

Тут найпротяжніші пляжі і завжди вітряно. Майже вся центральна частина острова збереглася в незайманому вигляді. Багато вінд- і кайтсерферів.

• Хороші музеї – сиру, солі, алое, рибальства і навіть музей мрії.
• Два головних курорти, Корралехо і півострів Хандія.

Отже, buen viaje! Хороших вражень. «Канарики» здатні їх вам забезпечити цілком.

Автор фото у статті Nina Zhezhera IGotoWorld PG.