Страсний тиждень перед Великоднем 2023 року: традиції кожного дня

Вже зовсім скоро християни всього світу зустрічатимуть свято Великодня. 2023 року християни Західного обряду святкуватимуть – 9 квітня, Східного – 16 квітня. Що потрібно робити кожного дня в страсний тиждень – у матеріалі ТСН.ua

Страсна неділя, або страсна седмиця – останній, найважливіший тиждень перед Паскою. Він присвячений останнім дням життя Христа, його земним стражданням, розп’яттю та похованню. Тому на цей тиждень випадають найсуворіші обмеження. Також у страсний тиждень готуються до світлого Воскресіння.

Коли страсний тиждень 2023

Для християн Західного обряду (католиків) страсний тиждень триває від 2 по 7 квітня, Христове Воскресіння буде 9 квітня. Страсний тиждень у християн Східного обряду – від 10 до 15 квітня, а сам Великдень – 16 квітня.

Що означають дні страсного тижня

Вербна неділя

Останню неділю перед Великоднем називають “вербною”. За християнським писанням Христос в цей день в’їхав до Єрусалиму, а миряни устелили йому дорогу пальмовим листям. В Україні пальмове листя замінили на вербу. Через це у вербну неділю у церкві освячують вербу та несуть її до дому.

Великий понеділок

В цей день проводяться церковні служби під час яких згадується сюжети про патріарха Йосифа, якого зрадили брати, про прокляття Христом безплідної смоковниці – символу душі, що не покаялася у гріхах. Цього дня починається суворий піст, можна їсти лише хліб, фрукти та овочі, а для ченціва відмова від їжі взагалі. Цього дня починається підготовка дому до свята. Чоловіки займаються дрібним ремонтом, жінки – прибиранням, пранням тощо.

Великий вівторок

В богослужіннях цього дня згадують бесіди та притчі Ісуса Христа в Єрусалимському храмі – пророцтва Христа про зраду Юди, зречення Петра, вчення про добрі справи, Страшний суд.

У вівторок традиційно готують одяг для свята, вибирають скатертину на святковий стіл та рушник з яким підуть до церкви на Великодню службу, починають купувати продукти до свята. У цей день можна працювати на землі.

Велика середа

Вважається, що цього дня Юда зрадив Ісуса Христа за 30 срібників, згадують грішницю, яка омила ноги Ісуса та помазала їх миром. Цього дня віряни сповідаються у церкві.

В середу завершують прибирання в хаті та починають прикрашати дім до Паски, починають купувати яйця щоб пофарбувати на Великдень.

Великий четвер

Цього дня перед розп’яттям Христа відбулася Таємна вечеря. Під час богослужінь, що проводяться в цей день згадують страждання Сина Божого. У Великий четвер зазвичай християни причащаються.

Великий четвер називається “Чистим”. Традиційно цей день починають до сходу сонця, купанням з молитвою. Саме цього дня проводять генеральне прибирання, печуть паски, фарбують яйця.

Страсна п’ятниця

Остання п’ятниця перед Великоднем називається страсною. Цього дня Ісуса розп’яли на хресті, цього дня він помер заради людей. Цей найбільший день скорботи. Багато хто в цей день взагалі відмовляється від їжі до вечірньої служби коли виносять Плащаницю. Традиційно цього дня скорботи поводились дуже стримано, у молитвах.

Велика субота

Цього дня згадують про поховання Христа, його перемогу над смертю. На вечірній службі в храмах проводять Святу літургію, після якої оголошують благу звістку про Христове Воскресіння. Ввечері закінчується Великий піст, і всі збираються до храму.

Читайте також:

Страсний тиждень: традиції та заборони напередодні Великодня

Страсний тиждень, або Страсна седмиця – тиждень перед Великоднем. Це особливий період, коли православні християни згадують про останні дні земного життя Ісуса Христа.

Цьогоріч Страсна седмиця проходить із понеділка 10-го до суботи 15-го квітня, а вже в неділю 16-го числа віряни східного обряду відзначатимуть світле свято Великодня.

Кожен день Страсного тижня має своє значення і називається Великим. У храмах на цьому тижні не відзначаються дні святих, не проводяться вінчання та хрещення, адже проходять урочисті служби та підготовка до Великодня.

Великий понеділок

У цей день віряни згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого брати продали в рабство. Він став прообразом Спасителя. Цього дня під час служби у храмі читається євангельський уривок про прокляття Христом безплідної смоковниці – символ нерозкаяної душі. Цього дня дозволяється прибирати вдома й наводити лад у господарстві, також можна поратися на землі. Також у поеділок починається суворий піст – можна їсти лише хліб, фрукти та овочі.

Великий вівторок

У богослужіннях згадуються бесіди та притчі Ісуса Христа в Єрусалимському храмі – пророцтва Христа про зраду Юди, зречення Петра, вчення про добрі справи та Страшний суд.

У вівторок традиційно готується одяг для свята, обирається скатертина на святковий стіл та рушник, із яким підуть до церкви на Великодню службу. Цього дня можна купувати продукти до свята і працювати на землі.

Велика середа

Саме цього дня Іуда зрадив Христа за 30 срібників. Також у Велику середу віряни згадують Марію Магдалину, яка омила ноги Спасителя і витерла їх власним волоссям. Із цього дня починається найретельніша підготовка до Великодня. У середу в храмах востаннє читається молитва з поклонами, після чого поклони під час літургії скасовуються аж до Трійці. Вважається, що в середу Господь спокутував наші гріхи, тому сповідатися рекомендується саме в цей день. Обмежень щодо хатньої роботи немає.

Великий четвер

Цього дня перед розп’яттям Христа відбулася Таємна вечеря. Під час богослужінь згадуються страждання Сина Божого. У Великий четвер християни зазвичай причащаються.

Великий четвер називається «Чистим». Традиційно цей день починають до сходу сонця купанням із молитвою. Саме в четвер проводять генеральне прибирання, печуть паски та фарбують яйця.

Страсна п’ятниця

Найскорботніший день року, адже за Біблією, саме в п’ятницю було розіп’ято Ісуса. У храмах у цей день проходить літургія спогаду Христових мук: із вівтаря виноситься плащаниця – зображення Христа, що лежить у труні, а віряни вклоняються цій святині. Будь-яка робота в цей день заборонена.

Велика субота

Цього дня віряни згадують про поховання Христа та його перемогу над смертю. На вечірній службі в храмах проводиться Свята літургія, після якої оголошується блага звістка про Христове Воскресіння. Ввечері закінчується Великий піст і всі збираються до храму.

Що категорично заборонено протягом Страсного тижня

• Не можна їсти молочні та м’ясні страви, рибу і яйця.
• Під забороною будь-які веселощі, танці та співи.
• Вважається гріхом задовольняти інтимні бажання.
• Не можна в цей період відмовляти в допомозі. Вважається, що на Страсний тиждень сам Господь у подобі людини може про щось просити.
• Не можна сваритися й гніватися, під забороною також заздрощі та брехня.

Читайте також:

Кожен день – великий. Історія, звичаї, традиції і прикмети Страсного тижня

Як проводять православні останній тиждень перед Великоднем: за що моляться, у що вірять, що мають зробити і чого не можна робити, що можуть їсти, а що – ні

Напевне, у житті кожного християнина нема більш значимого тижня, більш важливого, як тиждень перед Світлим Воскресінням – Страсний або Великий тиждень. Уся історія християнства, головні її віхи і головні посили відображає цей тиждень, під час якого ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя, Його страждання і Його смерть. Осмислюючи Страсті Христові – зраду Іуди, Тайну вечерю, Молитву Спасителя у Гетсиманському саду, ми й називаємо цей тиждень Страсним.

У ці дні ми особливо замислюємося над болючим засудженням судом Синедріону Сина Божого, про неправедний суд над Ним у Пілата, про Його страждання, гоніння, розп’яття та хресну дорогу. Усе земне життя Спасителя має бути цього тижня – як на долоні, щоб зробити висновки, щоб зміцнитися у вірі й у власних силах, навести лад у думках і помислах.

А Великим цей тиждень називається, бо Христос, добровільно сходячи на Хрест, довів нам, що любов є, що життя вічне і що людство врятоване.

“Тяжко страждає душа моя, аж до смерті” – передає Святе Письмо слова Сина Господнього, а ікони – його тяжкий, але усвідомлений шлях. Тому кожен християних розуміє, що його шлях – хресний, що треба нести свій хрест без нарікань і йти за Христом.

Цей тиждень починається і завершується великими святами – Вербною неділею і Світлим Воскресінням – що свідчить про те, що яким би тяжким був шлях, але якщо він осмислений, якщо на ньому головне – це любов, він усе одно буде щасливим.

У 2018 році Страсний тиждень триватиме з 2 по 7 квітня. Затим – Великдень – 8 квітня.

Кожен день Страсної седмиці супроводжується історіями з церковних літописів, розповідями дослідників народної старовини, підкріплюється прикметами, прислів’ями і приказками, які пройшли шліфування в народу протягом століть.

Страсний понеділок

Перший день Страсної седмиці – день повного занурення в роздуми про життя Христа. Церква радить християнам прожити цей день зі своїм Спасителем – співподорожувати з Ним, вивчити Його шлях і пережити його, відмовитися від насолод, до мінімуму звести їжу і мирську суєту.

Цього дня служиться молебень, з якого починається мироваріння. Миро – це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Це святиня, яка зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз на рік – з понеділка по середу Страсного тижня, а в четвер освячується.

Господарі у Страсний понеділок прибирають дім і обійстя, готуючись до свята: миють, чистять, підмітають двори, фарбують.

“У понеділок, особливо для жінок, день починався рано, – пише краєзнавець Дмитро Копинець у книжці “Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину”. – Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння”.

У понеділок віруючі їдять сирі овочі та фрукти, а також хліб, мед і горіхи. За стіл сідали один раз на добу – ввечері.

Страсний вівторок

У Страсний вівторок християни згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.

Цей день також присвячений прибиранню, пранню, прасуванню. Якщо дозволяла погода, господині виносили на вулицю все, що треба просушити, витріпати, а також готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали город, прибирали обійстя, заготовляли дрова для випікання пасок.

З їжі також, як і в понеділок, дозволено сирі фрукти та овочі, мед, горіхи та хліб. І також – раз на день.

Страждальна середа

Середа – ще більш складний день у православних – день, коли віддали Ісуса на страждання і смерть: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна “грішниця” вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя.

Господарі у середу намагалися завершити найважливіші роботи: прибрати оселю й навколо неї, позагрібати город і підготувати його до весни. Господині розчиняли тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували барвники тощо, хлопці ж прибирали подвір’я.

Також в цей день готували свічки, які захищали сім’ю від хвороб.

Їли цього дня також хліб, овочі та фрукти, холодну сиру їжу без олії.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятниця та субота.

Чистий, Страсний, Живний четвер

У четвер у церкві читається Євангеліє, віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – євхаристії. Великої сили цього дня набувають свічки, принесені з церкви. Вони цілий рік захищатимуть будинок від пожеж. Страсною свічкою випалюють хрест на одвірку над входом до хати і зберігають її до наступного Страсного четверга.

У четвер починаються приготування власне до Великодня. За традицією, ще на світанку всі – і дорослі, й малі – мають помитися, щоб весь рік бути при здоров’ї і в гарному настрої. Здавна робили це біля ставків, озер, або й біля криниці. Для дівчат існувало багато примовок, але кожна могла своїми словами попросити у водиці ще більшої вроди. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості.

• До Чистого четверга оселя має бути вже чисто прибрана, уквітчана вишитими рушниками, сплетеними серветками та іншими прикрасами для дому, які вміють робити господині.
• Ще в цей день господарі запікали в печі сіль, яка очищала від погані, а також набувала унікальних цілющих властивостей.
• У Чистий четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки, сувеніри, подарунки.
• У цей день починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини окремо, і одну велику – для всіх.

“Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч, – пише Дмитро Копинець. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб ізмалечку вчилися пекти”.

У народі вважалося, що в цей день душі праведників повертаються на землю, щоб справити «Мертвецький Великдень». Уночі в церкві в цей день можна побачити померлих священиків і парафіян.

У цей день можна їсти гарячу рослинну їжу з олією двічі на день.

Велика п’ятниця

Це – найскорботніший день, день жалоби на спомин про страсті й смерть Христа, тому що саме в п’ятницю Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, розплатившись за людські гріхи. У суботу тіло Спасителя “перебувало в труні”, але душею Він зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуте Духом безмежної любові і милосердя до людського роду, до нас, грішних.

Головною у церковному обряді є Плащаниця – болюча історія спасіння роду людського.

“Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив”, – співається в тропарі Великої П’ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

Православні особливо ставляться до Плащаниці – з безмежною любов’ю і пошаною. У Велику п’ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці, віддаючи три доземні поклони зі словами: “Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!”

“У Великодню п’ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах, – пише Дмитро Копинець.- У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо”.

• У народі вважається, що у Велику п’ятницю найкраще фарбувати яйця, пекти паски. Перед початком роботи господині повинні прочитати “Отче наш”, попросити благословення і приступати до готування.
• Цього дня християни строго постять, особливо набожні загалом нічого не їдіть аж до самої неділі.
• Не можна співати й веселитися.
• Не можна нічого садити, загалом працювати в землі – нічого не приживеться. Не треба в п’ятницю сушити білизну, бо тоді на ній можуть з’явитися червоні плями, схожі на кров.

Велика субота

У Велику суботу треба готувати Великодній кошик. Так повелося, що у кожній родині є для цього спеціальний, свій кошик, у якому освячують паски та скоромні страви на Великдень, його називають дарником. А ще спеціально до Великодня господині мають вишитий рушник, яким прикривають усі смаколики святкового кошика – пасочки, писанки і крашанки, ковбаси, масло, сир, сало, хрін, сіль, часник, свічку.

Вся велика субота присвячувалася великоднім стравам – пекли паски, фарбували яйця, робили писанки. Господарі прикрашали будинок до свята і готувалися до Всеношної. Цієї ночі не бажано спати взагалі, бо якраз цієї ночі ходить щастя. А ще всю ніч горить світло – і в хаті, і на вулиці.

Велика субота – останній день Великого посту. За церковним статутом, бажано в суботу, як і в Страсну п’ятницю, утримуватися від їжі по максимуму: їсти лише хліб і пити воду. До того ж, не зважаючи на те, що Великдень настане вже опівночі, святкова трапеза дозволяється тільки вранці.

У Велику суботу, звичайно, не копаються в городі, не прибирають (тільки прикрашають квітами, сувенірами тощо) будинок, не перуть, не займаються рукоділлям, уникають веселощів і розваг.

Отож, у Страсну суботу ми закінчуємо підготовку до Великодня, обов’язково ввечері йдемо до церкви, щоб освятити їжу в кошиках і відстояти святкову Всеношну.

Не робити цього в Страстний тиждень!

• Звичайно, цього Великого тижня не можна лаятися, сваритися, з’ясовувати стосунки і ображатися. Треба присвятити максимум часу своєму духовному світу, покаянню й очищенню. Нехай віра, благодать і любов наповнять душу і думки – насправді це найголовніше у великій підготовці до Світлого Воскресіння.
• Не можна відмовляти в проханнях – вважається, що прохання ближнього цього тижня йдуть від самого Бога.
• Серед найголовніших заборон на Страсному тижні – найсуворіший піст.

І от, коли душа і тіло готові прийняти радість Спасіння, приходить Велика неділя – Світле Христове Воскресіння.

Це – найважливіша подія духовної історії людства, те, що нас найбільше об’єднує. Через Христове Воскресіння ми відкриваємо для себе вічне життя, ми віримо в безкорисливу, справжню любов, віримо в перемогу життя над смертю і в перемогу загалом.

Ми вітаємо один одного словами “Христос Воскрес!” та відповідаємо “Воістину Воскрес!”. І ці слова ехом розносяться світлим ранком Воскресіння і наповнюють кожного непереборною вірою в те, що так і є, що наша віра недаремна. Бо Христос воістину постав із мертвих!

Христос Воскрес!