Ялівець козацький: посадка, розмноження, вирощування і догляд – обрізка, живцювання ялівцю козацького

Розмноження ялівцю козацького проводиться насінням, вегетативним способом (відводками і живцями) рідше – щепленням. При посадці слід не забувати, що рослини цього виду на відміну від ялівців звичайних, китайських, Віргінських і китайських характеризуються швидким, інтенсивним зростанням.

Гілки, що лежать на поверхні грунту, міцно вкорінюються і за короткий час утворюються щільні, густі зарості. Тому при посадці ялівцю козацького важливо витримувати потрібну відстань між рослинами – від 1 до 2 м. Чагарники терпимо реагують на стрижку і обрізання, тому при необхідності можна контролювати їх буйний ріст і надавати незвичайну форму.

Як розмножити козацький ялівець насінням

Перед тим як розмножити козацький ялівець насіннєвим способом, потрібно підготувати ящики для стратифікації (тривалого витримування насіння при певній температурі для прискорення їх проростання). Шишкоягоди, що сформувалися на жіночих екземплярах, дозрівають в серпні-жовтні. Як тільки зелені плоди стають фіолетово-чорними, і на них з’являється сизуватий восковий наліт, можна приступати до збору. У кожній Шишкоягоди міститься 1-2 насінини. Для підвищення схожості насіння потрібно відокремити від оболонок, помістити на 30 хвилин в кислотний розчин, а потім промити. З настанням холодів насіння ялівцю козацького висівають в ящики із землею і закопують під сніг, де вони і зберігаються всю зиму. Навесні перезимували (стратифіковані) насіння можна висівати у відкритий грунт. Якщо ви вирішили вдатися до вирощування ялівцю козацького насінням без стратифікації, то слід пам’ятати про те, що перші сходи з’являться лише на майбутній рік.

В основному, насіннєвим способом ялівцеві рослини розмножуються в дикій природі. Для розмноження культіварав найкраще вдатися до живцювання або укоріненню відводків.

Розмноження: живцювання ялівцю козацького

Живцювання ялівцю козацького рекомендується проводити в квітні, поки рослина знаходиться в стані відносного спокою, або в серпні, коли нижня частина приросту поточного року дерев’яніє. Переважно всього дочекатися похмурої погоди, так як яскраве сонце в перші дні може надати згубну дію як на самі живці, так і на дорослі рослини, від яких брали посадковий матеріал.

Кращі живці виходять з верхівок пагонів. Для нарізки посадкового матеріалу у ялівців узкопірамідальной і колонновидних форм потрібно брати виключно прямі, вертикальні пагони. Якщо ви вирішили проводити живцювання сланких форм, обрізаються тільки горизонтальні пагони. У рослин округлих форм можна нарізати будь-які живці. Необхідно пам’ятати, що живцевих посадковий матеріал не може залишатися тривалий час без вологи, тому при перенесенні з однієї ділянки на іншу потрібно помістити їх в змочений водою поліетиленовий пакет. Живці завжди беруть виключно «з п’ятою» (шматочком старої кори і деревини). Від маточного примірника відокремлюють розгалужений приріст, який досяг не менше 10 см і не більше 30 см в довжину. «П’яти» обробляють гострим ножем, залишаючи на кожному черешку по 0,5-1 см старої деревини. Пам’ятайте про те, що на кожному черешку обов’язково повинна залишитися кора, інакше вкорінення не відбудеться. Всі розгалуження, розташовані в нижній частині живця, слід видалити.

Перед тим як посадити ялівець козацький, слід обладнати теплицю туманообразующей установкою. Тривалість корнеобразования становить 50-90 днів, укореняемость живців відбувається в 85-95% випадків. Для підвищення виходу вкорінених стебел живці перед посадкою рекомендується обробити розчином індолилмасляної кислоти. Посадка ялівця козацького проводиться в 10-сантиметровий субстрат, що складається з великого річкового піску і кислого торфу в співвідношенні 3: 1. На дно посадкової ями можна додати вермикуліт або перліт. Бажано, щоб в теплиці підтримувалася висока вологість, і температура від +23 до +26 ° С.

Розмноження вкорінених живців ялівцю козацького триває в розпліднику, протягом 1-3 років. Термін дорощування посадкового матеріалу залежить від окультуреності грунту, ступеня розвитку кореневої системи і догляду. Чим живці крупніше, тим краще розвиваються їх коріння, отже, період дорощування в розсаднику скорочується. Для посилення кореневої системи застосовують стимулятори коренеутворення. При пересадці ялівцю козацького в розплідник готується субстрат, що складається з чорнозему, хвойних тирси і річкового піску (в рівних частинах). На дно посадкової ями укладається дренажний шар висотою до 15 см. Живці рослин поглиблюють в грунт на 5-7 см, рясно поливають і обприскують. Укорінення в розпліднику триває до 2,5 місяців. Протягом всього терміну ялівцю козацького необхідний ретельний догляд: молоді деревця потрібно щодня поливати і кілька разів на добу обприскувати. У сонячну погоду живці притіняють, в похмуру погоду притенение знімається. В кінці осені, коли встановлюються нульові температури, грунт необхідно мульчувати 5-сантиметровим шаром тирси. З віком зимостійкість рослин підвищується, вони можуть переносити холодні температури без мульчування.

Розмноження ялівцю козацького відводками і щепленням

Протягом усього вегетаційного періоду ялівець козацький можна розмножувати відводками. Переважно, це стосується сланких форм. Для цього гілки рослини пригинають до землі і пришпилюють дерев’яними шпильками, грунт навколо підгортають і періодично поливають. Найкраще використовувати молоді пагони, так як багаторічні, здеревілі галузі вкорінюються неохоче.

Перед тим як розмножити ялівець козацький відводками, слід підготувати грунт навколо втечі: скопати, розпушити, підмішати трохи вологого сфагнового торфу і крупного садового піску. Досить ефективно додавання в грунт волокон від шкаралупи кокосового горіха. На відстані 30 см від кінця втечі потрібно обірвати всю хвою, залишивши лише голий стебло. Для збільшення швидкості вкорінення можна зробити косий надріз довжиною до 5 см на глибину до середини стебла і присипати його спеціальним порошком, стимулюючим корнеобразование. Оброблену частину стебла пригинають до землі і зміцнюють, залишаючи надріз відкритим.

Протягом 6-12 місяців відведення вкорінюються, на них з’являються вертикальні пагони, які можна відокремити від материнської рослини і пересадити у відкритий грунт.

Особливо цінні культивари розмножуються щепленням. До цього способу при розмноженні ялівців козацьких вдаються нечасто, так як відсоток приживлюваності дуже невеликий. Зазвичай бажаний сорт прищеплюють на ялівець звичайний, а місце щеплення обмотують поліетиленовою плівкою. З настанням теплого сезону плівку можна замінити мішковиною. Для успішної щеплення необхідний щільний контакт підщепи та прищепи, тому важливо стежити за тим, щоб тканини обох рослин знаходилися в хорошому стані (без тріщин, надламів і ознак захворювань).

При пересадці ялівцю козацького важливо не пошкодити стрижневу кореневу систему. Тому підкопувати саджанці потрібно якомога глибше, намагаючись зберегти потужний земляний кому. У природному середовищі рослини даного виду живуть понад сто років. Тривалість життя культиваров при правильному догляді і дотриманні необхідних умов утримання становить близько 30 років.

Догляд за ялівцями козацькими

Посадка і догляд за ялівцем козацьким не становить великої складності. Важливо не забувати поливати рослини в посушливі періоди, обприскувати водою крону, уберігати від прямих сонячних променів, молоді рослини підгодовувати в період вегетації, а з настанням холодів вкривати.

Оптимальна кислотність ґрунту для цього виду – від 4,5 до 7 pH, в залежності від сорту перед посадкою корисно проводити вапнування (підмішувати до грунту доломітове борошно або вапно). Надлишку добрив ялівець козацький не переносить – досить внести навесні нітроамофоску з розрахунку 30-40 г на один квадратний метр. Після поливу або прополки бур’янів грунт потрібно неглибоко розпушити і мульчувати торфом, тирсою або тріскою на 5-8 см.

Ялівець козацький досить морозостійкий, тому на зиму його досить вкривати лутрасилом (нетканим синтетичним матеріалом з поліпропіленового волокна). Причому укривання необхідно тільки для молодих дерев, дорослі рослини зимують без додаткового захисту. Найбільшу стурбованість садівників викликають сланкі форми, так як взимку вони повністю виявляються під снігом, практично не пропускає світла. Однак фахівці поспішають заспокоїти: в зимові місяці рослини знаходяться в стані спокою, їх зростання практично припинений, відповідно, немає ніякої необхідності поповнювати запаси поживних речовин за рахунок фотосинтезу.

Обрізка ялівцю козацького

Обрізку ялівцю козацького потрібно проводити дуже обережно, в основному лише видаляти хворі, пошкоджені або сухі гілки за допомогою секатора або садових ножиць. Крону формувати слід в міру необхідності, переважно, у густих сланких сортів. Формує обрізка проводиться не частіше двох разів на рік (навесні та восени) при середньодобовій температурі повітря не нижче + 4 ° С. В основному, до обрізку вдаються в тому випадку, якщо є необхідність направити зростання гілок в певну сторону, обмежити розміри зростання або надати більшу декоративність. Річний приріст цих рослин становить близько 10 см, обрізається не більше 20% нового приросту. Рани при обрізанні ялівцю НЕ замазують, в рідкісних випадках, при сильному пошкодженні можна обробити обрізані кінчики гілок смолою або обприскати Епін (адаптирующим регулятором, що володіє сильним антистресову дію).

Найбезпечніше під час формування крони вдаватися до вищипування кінчиків нових пагонів. Це посилить розгалуження, додасть куща пишності і не завдасть такої шкоди, як під час обрізання. У разі якщо гілка не хоче самостійно рости в заданому напрямку, її можна повернути в потрібну сторону за допомогою мотузки або м’якого дроту.

Ялівець козацький: вирощування в саду, опис сортів

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 серпня 2017 🕒 15 хвилин 👀 36842 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за ялівцем козацьким
• Ялівець козацький – опис
• Посадка ялівцю козацького
• Догляд за ялівцем козацьким
  • Як виростити ялівець козацький на ділянці
  • Пересадка ялівцю козацького
  • Хвороби і шкідники ялівцю козацького
  • Ялівець козацький Тамарісціфолія
  • Ялівець козацький Варієгата
  • Ялівець козацький Рокері Джем
  • Ялівець козацький Нана
  • Ялівець козацький Мас
  • Ялівець козацький Блю Дануб
  • Ялівець козацький Глаука
  • Ялівець козацький Аркадія
  • Ялівець козацький Бродмур
  • Ялівець козацький Баффело
  • Ялівець козацький Купрессіфолія
  • Ялівець козацький Еректа
  • Ялівець козацький Фастігіата
  • Ялівець козацький Феміна

  Ялівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор’я, Уралу й Сибіру.

  Посадка й догляд за ялівцем козацьким

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху, або у вересні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: добре дренований, легкий і пухкий, на ділянці з глибоким заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: нечастий навіть у посуху: 2-3 рази за літо при витраті води від 10 до 30 л на рослину залежно від її розмірів і віку.
  • Вологість повітря: у спеку та посуху один раз на тиждень увечері рослину обприскують літеплою водою.
  • Підживлення: у квітні або травні – розчином Нітроамофоски або Кеміри-люкс.
  • Обрізування: санітарне прочищення або формувальне обрізування в міру необхідності проводять навесні або восени при температурі повітря в саду 4 ˚C.
  • Розмноження: насінням, відсадками, щепленням, живцями.
  • Шкідники: не вражають.
  • Хвороби: буре шютте, нектріоз кори гілок, біаторреловий рак, альтернаріоз, всихання гілок, фузаріоз і іржа.
  • Властивості: пагони рослини містять отруйну олію сабіноль.

  Ялівець козацький – опис

  Ялівець козацький є дводомним сланким чагарником заввишки до півтора метра, що швидко розростається й утворює щільні зарості. Іноді він росте у вигляді дерева з вигнутим стовбуром і червоно-коричневою корою, що відшаровується, сягаючи у висоту 4 м. Отруйні пагони рослини містять ефірну олію. Хвоя у ялівцю козацького двох типів: голкоподібна, м’яка, загострена, прямостояча, синювато-зелена, завдовжки 4-6 мм, із явною серединною жилкою на зростаючих у затінку пагонах молодих рослин і розташована на кшталт черепиці лускоподібна на дорослих ялівцях. При розтиранні хвоя цього виду, що зберігається три роки, видає характерний різкий запах.

  Шишкоягоди у рослини дрібні (5-7 мм), никлі, округло-овальні, буро-чорного кольору з сизим нальотом, найчастіше двонасінні. Насіння дозріває восени й навесні. Ялівець козацький світлолюбний, добре зносить посуху, не особливо вимогливий до складу ґрунту та стійкий до газів і диму. У культурі цей вид дуже давно.

  Посадка ялівцю козацького

  Виберіть для ялівцю сонячну ділянку з глибоким заляганням ґрунтових вод. Якщо ви посадите його в затінку, він виросте крихким і безформним. Майте на увазі, що саджанці з відкритою кореневою системою можна садити тільки в квітні або вересні, тоді як посадковий матеріал у контейнері можна висаджувати практично впродовж усього вегетаційного періоду. Однак найкращим часом для посадки ялівцю козацького є весна.

  Купуючи саджанці, слід уважно оглянути їхню хвою, і при виявленні найменших ознак захворювання чи ураження шкідниками від купівлі краще відмовитися. Не варто купувати саджанці з сухим або підгнилим корінням.

  Перед посадкою саджанці в контейнері слід рясно полити, щоби коріння наситилося вологою, а відкриті корені потрібно кілька годин потримати в воді, після чого обробити їх стимулятором коренеутворення. Під час посадки між саджанцями витримують відстань не менше півметра.

  Глибина посадкової ями залежить від розміру кореневої системи і земляної грудки саджанця. Ялівцю козацькому потрібен котлован, розмір якого перевищуватиме обсяг кореневої системи в 2-3 рази. Для заповнення ями приготуйте заздалегідь ґрунтову суміш із торфу (2 частини), дернової землі (1 частина) і піску (1 частина). У цю суміш бажано додати люсоване вапно або доломітове борошно, хоча для вапнування підійде і цементний пил, і вапняний пуф, і просто мелений вапняк. Приблизна витрата вапнуючого матеріалу – 80-100 г на яму розміром 50х50х60 см. На дно котловану укладають шар дренажного матеріалу завтовшки 15-20 см, потім шар ґрунтової суміші, на якому розташовують саджанець ялівцю таким чином, щоб після посадки його коренева шийка опинилася на 5-10 см вище рівня землі. Яму заповнюють ґрунтовою сумішшю, поверхню навколо саджанця утрамбовують і рясно поливають. Коли вода вбереться, в пристовбурні кола укладають шар торфу, соснової кори або компосту завтовшки 5-8 см.

  Догляд за ялівцем козацьким

  Як виростити ялівець козацький на ділянці

  Посадка ялівцю козацького та догляд за ним здійснюють відповідно до агротехніки хвойних рослин. Полив ялівцю потрібен тільки в посушливий час, та й то нечастий – усього 2-3 рази за літо. Витрата води – від 10 до 30 л на одну рослину. У спеку й посуху кущ бажано обприскувати один раз на тиждень у вечірній час. Ґрунт навколо молодих рослин неглибоко розпушують після поливання, водночас видаляючи бур’яни.

  У якості добрива ялівцю підійде Нітроамофоска, внесена в квітні або травні з розрахунку 30-40 г на м², або розчин 20 г Кеміри-люкс у 10 л води. На зиму теплолюбні сорти рослини мульчують торфом, листям або іншою органікою, навесні ж цю мульчу необхідно прибрати, щоб уникнути загнивання кореневої шийки.

  Пересадка ялівцю козацького

  Пересаджувати ялівець козацький краще в молодому віці, оскільки доросла рослина важко приживається на новому місці через те, що при викопуванні сильно травмується розросла коренева система. Пересаджують ялівець козацький напровесні, щойно зійде сніг, проте готувати кущ до пересадки потрібно як мінімум за півроку: рослину обкопують по периметру проекції крони, вертикально підрізаючи занадто довге коріння. Роблять це для того, щоб до пересадки кущ устиг сформувати компактну кореневу систему в обмеженій вами ділянці й пережив пересадку не так болісно.

  Яму на новому місці готують у тому ж порядку, що і для первинної посадки, враховуючи розміри кореневої системи куща. Пересаджують тільки здорові рослини, без ознак будь-яких захворювань. Перш ніж викопати ялівець, пов’яжіть на одну зі спрямованих на північ гілок стрічку, тому що при пересадці необхідно зберігати орієнтацію «північ-південь». Перед пересадкою саджанець обкопують якнайглибше, щоби зберегти якомога більше коренів. Викопаний кущ перевалюють на великий шматок щільного поліетилену й обробляють його кореневу систему стимулятором коренеутворення, після чого перетягують рослину до місця посадки, поміщають його в котлован і заповнюють порожнини заздалегідь підготовленою ґрунтовою сумішшю. Поверхню навколо куща старанно притоптують, потім роблять по периметру посадкової ями бортик і вливають під кущ два відра води. Коли вода вбереться, пристовбурні кола заповнюють перегноєм із-під ялівцю або лісовою підстилкою, а по краях ями на рівній відстані один від одного глибоко вбивають три міцні кілочки з нахилом від саджанця і підв’язують до них кущ.

  Крону ялівцю козацького обробляють розчинами фунгіциду доти, доки рослина не приживеться. Зробіть по периметру пристовбурного кола канавку та двічі на тиждень виливайте в неї по відру води: вода не повинна потрапляти ні на хвою, ні на стовбур рослини. У якості добрива застосовують розчин Епіну по листю, в спеку ялівець прикривають від палючого сонця мішковиною, а вечорами обприскують крону водою.

  Хвороби і шкідники ялівцю козацького

  Ялівець, як жодна інша рослина, схильний до ураження іржею, тому не саджайте його близько від яблунь, груш та інших представників родини Розові. Ознакою іржі є утворення на пагонах рослини маленьких, розміром у півсантиметра, утворень рудого кольору, що нагадують трутовики. Якщо ви помітили такі нарости, пагін потрібно негайно видалити, обрізавши його нижче ураженої ділянки на кілька сантиметрів. Після цього потрібно обробити рослину розчином фунгіциду. З метою профілактики обробку ялівцю препаратом Топаз або іншим фунгіцидом подібної дії здійснюють із середини липня до середини вересня кожні два тижні.

  Вражає ялівець і грибкове захворювання фузаріоз, або трахеомікозне в’янення, що викликає загнивання кореневої системи. Грибниця проникає в корені рослини й заповнює їх, у результаті чого коріння буріє, надходження поживних речовин у крону припиняється, хвоя жовтіє, починаючи з нижніх пагонів, червоніє й опадає, а сам кущ усихає. Найбільше від трахеомікозу потерпають молоді рослини. Виявити це захворювання на ранній стадії важко тому, що воно перебігає в прихованій формі, а коли ураження виявляється, вживати заходів, як правило, вже пізно. При перших же симптомах в’янення потрібно знезаразити ґрунт, у якому росте ялівець, розчином Фітоспоріну-М, Аліріну-Б або Гамаїра. У якості профілактики та для викорінення інфекції використовують обробки рослини й пролив ґрунту розчином Фундазолу. Рослини, які не можна врятувати, викорчовують і спалюють, а ґрунт, в якому вони росли, проливають фунгіцидом.

  Буре шуте розвивається на ялівці козацькому взимку, а навесні ви раптом виявляєте на звільнених від снігу гілках жовту й коричневу хвою, обплутану павутинистою грибницею сірого кольору, яка з часом стає чорно-бурою і клейкою. Тонкі гілки відмирають, але брудно-бура хвоя довго не опадає. Треба якомога швидше видалити з рослини уражені ділянки й обробити кущ одновідсотковою бордоською рідиною, препаратами ХОМ або Абіга-Пік. Найімовірніше, однією обробкою проблеми не вирішити: доведеться через тиждень-два проводити повторне обприскування, а може, й не одне.

  Всихання гілок ялівцю викликають кілька видів грибків. Недуга проявляється всиханням кори й утворенням на ній бурих і чорних плодових тіл, потім ялівець козацький жовтіє і всихає. Сприяє розвитку захворювання загущеність посадок. Необхідно видалити хворі гілки, а зрізи й рани на корі обробити одновідсотковим мідним купоросом із подальшим замазуванням їх садовим варом, пастою Ранет або олійною фарбою на оліфі. Рослинні залишки необхідно спалювати, а навесні й восени проводити профілактичні обробки ялівцю козацького та ґрунту під ним одновідсотковою бордоською сумішшю або препаратами ХОМ і Абіга-Пік.

  Альтернаріоз ялівцю козацького можна визначити за побурілою хвоєю й утворенням на ній чорного оксамитуватого нальоту. Хвоя опадає, гілки сохнуть.

  Біатореловий рак уражає ялівець козацький при механічному пошкодженні гілок. Гриб проникає в тканини кори, від чого вона буріє, сохне й дає тріщини, потім на деревині утворюються поздовжні виразки, і вона поступово відмирає. Хвоя на ялівці жовтіє й сохне.

  Нектріоз кори гілок визначають по утворенню на ураженій корі безлічі подушечок червоно-цегляного кольору діаметром до 2 мм, що поступово темніють і засихають. Розвиток захворювання викликає відмирання кори, пожовтіння й опадання хвої та всихання всієї рослини.

  Способи боротьби з альтернаріозом, біатореловим раком і нектріозом ті самі, що і з всиханням гілок.

  Що стосується шкідників, то вони отруйний ялівець не турбують.

  Обрізування ялівцю козацького

  Стрижка ялівцю козацького має проводитися з максимальною обережністю, оскільки його пагони містять отруйну олію сабіноль. Випадків зі смертельними наслідками не спостерігалося, але свербіж і біль у районі отриманих під час обрізування подряпин можуть турбувати вас дуже довго.

  Загалом цей вид ялівцю потребує лише санітарного прочищення – видалення сухих, підморожених, пошкоджених, хворих або загущующих пагонів і гілок. До формуючого обрізування вдаються, щоб змінити напрямок росту гілок, призупинити їхнє зростання або з метою надати якоїсь особливої форми. Коли і як обрізати ялівець козацький? Краще це робити навесні або восени, коли середньодобова температура становить 4 ºC. За умови, що щорічний приріст рослини не перевищує 10 см, вкорочувати пагони можна лише на 2 см. Але набагато ефективніше й безпечніше не обрізати, а вискубувати кінчики пагонів: таким чином ви підсилюєте розгалуження крони, і кущ стане пишнішим.

  Розмноження ялівцю козацького

  Розмножується ялівець козацький насінням і вегетативно: відсадками, живцями й щепленням. До насіннєвого способу розмноження вдаються рідко, оскільки посівний матеріал вимагає спеціальної попередньої обробки. Але з тим, хто хоче знати, як розмножити ялівець козацький насінням, ми готові поділитися інформацією: насіння витягають із шишкоягід, очищають, занурюють на 10 хвилин у розчин сірчаної кислоти, після чого промивають від неї і піддають природній або штучній стратифікації. Найкраще посіяти насіння в ящики із землею восени, винести їх у сад і закопати в сніг на 4-5 місяців, а навесні, дочекавшись сходів, пересадити їх у ґрунт.

  Живцювання є універсальним, але не найуспішнішим способом розмноження для всіх видів і сортових форм ялівцю. Найкращим часом для живцювання вважається весна. Заготовляють живці в похмуру погоду. Як живці використовують верхню частину напівздеревілих пагонів, і дуже важливо, щоб ці пагони не росли в вертикальному напрямку. Відокремлюють живець гострим ножем, залишаючи на ньому п’яту – частина гілки або пагона, від якої відріс живець. На п’яті має бути шматочок деревини. Живці звільняють від гілочок і хвої на висоту 3-4 см від п’яти, відразу ж висаджують їх у пухкий, водопроникний субстрат, що складається з рівних частин ріні й торфу, і поливають субстрат Гуматом натрію або гетероауксину, щоб прискорити утворення на живцях корінців. За посуд використовують дерев’яні ящики з дренажними отворами. Живці занурюють у ґрунт на 3 см і під нахилом 60º. Утримують живці в теплиці при високій вологості повітря. До початку розпускання бруньок температура утримання має бути в межах 16-19 ºC, а щойно бруньки розкриються, її підвищують до 23-26 ºC. Бережіть живці від прямих сонячних променів, регулярно поливайте їх і обприскуйте не менше 5 разів на день. Укорінення живців відбувається за 50-90 днів, але не поспішайте пересаджувати їх, оскільки перші корінці дуже слабкі й легко пошкоджуються. Залиште саджанці в теплиці до наступної весни, щоб їхня коренева система розвинулась і зміцніла.

  Ялівець козацький сланкий легко розмножується відсадками, причому робити це можна впродовж усього вегетаційного періоду. Використовуйте для вкорінення тільки гілочки, що визріли, але ще не здерев’яніли. Спочатку потрібно підготувати ґрунт навколо куща: скопати, додавши кислого торфу й річкового піску, і зволожити. Гілки очищають від хвої на висоту 10-20 см від основи, притискають очищену частину до землі й закріплюють у такому положенні. Час від часу пришпилену ділянку гілки потрібно підгортати, в той же час верхівка пагона має залишатися над поверхнею. Вкорінюється відсадок від 6 до 12 місяців. Коли на ньому утворяться і зміцніють нові пагони, його відділяють і пересаджують на нове місце.

  Особливо цінні сорти ялівцю козацького розмножують щепленням: на сіянець ялівцю звичайного прищеплюють сортовий живець. Зрізаний сортовий живець щільно притискають до підщепи й обв’язують місце з’єднання прозорою еластичною стрічкою. Але частіше садівники використовують спосіб укорінення відсадків або живцювання, оскільки щепи до підщепи приживаються нечасто.

  Сорти ялівцю козацького

  Ялівець козацький Тамарісціфолія

  або Тамаріс – низькорослий чагарник заввишки до 1 м із декоративною вічнозеленою кроною завширшки до 2 м, із висхідними або розпростертими гілками, покритими переважно голкоподібною сизою хвоєю, зібраною в волоті по 3 тупозагострені, злегка зігнуті, з білою смужкою зверху голки. У культурі цей ялівець, відомий із 1730 року, може жити до 30 років.

  Ялівець козацький Варієгата

  сягає у висоту 1 м при діаметрі крони 2,5 м. Росте він повільніше, ніж основний вид. У нього розпластані пагони з вигнутими верхівками, у лусковидної хвої біло-строкате забарвлення.

  Ялівець козацький Рокері Джем

  є карликовою формою виду заввишки до 50 см, при цьому діаметр крони у рослини сягає від 2 до 3,5 м. Кора у Рокері Джем червонувато-сіра, пагони темно-зелені, хвоя синьо-зелена, колюча, голчаста й луската. Зростає цей ялівець повільно, живе довго, вирізняється високою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Нана

  – чоловіча карликова форма заввишки до 80 см із короткими пагонами й щільно притиснутими гілочками. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лускоподібна. Форма вирізняється високою жаро- і посухостійкістю.

  Ялівець козацький Мас

  – ця форма виглядає як чоловіча рослина, але на дуже старих екземплярах можна виявити плоди. Висота Маса не більше 2 м, але діаметр крони може сягати 7-8 м. Кора у рослини червонувато-сіра, хвоя колюча, переважно голчаста, зверху сизувата, знизу зелена. Узимку хвоя набуває пурпурового нальоту. Зростає ця форма швидко: річний приріст у висоту становить 10, а в ширину 20 см. Рослина вирізняється довговічністю і морозостійкістю.

  Ялівець козацький Блю Дануб

  – декоративна форма австрійської селекції, отримана в 1961 році: широка й низька рослина з загнутими верхівками гілок. Хвоя частіше лускоподібна, але всередині рослини – голчаста, світло-сизо-блакитна.

  Ялівець козацький Глаука

  – розлогий чагарник заввишки не більше 1 м, а завширшки до 2 м, із лускатою і голкоподібною синьо-зеленою хвоєю, яка взимку набуває рудо-зеленого забарвлення. Шишкоягоди у цієї форми синюватого відтінку.

  Ялівець козацький Аркадія

  – горизонтальний чагарник заввишки всього 40 см, а завширшки понад півтора метра, з м’якою, довгою і яскравою світло-зеленою хвоєю. Пагони у рослини розташовані майже горизонтально. Форма вирізняється високою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Бродмур

  – чоловіча форма, схожа на Тамаріс, але з більш сильними й ніжними пагонами з дрібними сіро-блакитними голками. Крона плоска, завширшки до 3,5 м, але зі склепінчастою серединою.

  Ялівець козацький Баффело

  – теж подібна до Тамарісціфолії форма, але ширша та нижча, зі світло-зеленою хвоєю. Баффело вирізняється винятковою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Купрессіфолія

  – жіноча форма, що є низькорослим сланким чагарником заввишки до півметра з широкою кроною, розпростертими пагонами, блакитно-зеленою хвоєю, частіше лускатою, притиснутою, але всередині нижньої частини крони можна виявити й голки. Ця зимостійка рослина рясно плодоносить. У культурі вона відома з 1789 року.

  Ялівець козацький Еректа

  сягає у висоту 2 м. Його косо висхідні гілки утворюють пірамідальну крону. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лусковидна. Еректа вирізняється жаростійкістю й добре зносить сухе повітря. Виведено цю форму в Голландії в 1891 році.

  Ялівець козацький Фастігіата

  – рослина з вузькоколоноподібною кроною заввишки 5-6, а іноді й 8 м. Хвоя у неї зелена, переважно лускоподібна.

  Ялівець козацький Феміна

  – жіноча форма заввишки до 1,5 м при діаметрі крони 4-5 м, з червонувато-сірою корою і темно-зеленими пагонами. Хвоя щільна, темно-зелена, переважно луската, отруйна, з неприємним запахом. Зростає Феміна довго, але вирізняється морозостійкістю й довговічністю.

  Ялівець козацький у ландшафтному дизайні

  Завдяки своїй високій декоративності, посухостійкості й морозостійкості цей вид ялівцю широко використовують при складанні ландшафтних композицій, у садово-паркових посадках, для декорування схилів і кам’янистих гірок. Прекрасно виглядає ялівець козацький у сольних і групових посадках на газонах або узліссях. Вирощують його і як ґрунтопокривну рослину, і як солітер на тлі більш рослих дерев.

  Ідеально вписується ялівець козацький у скандинавський стиль, виражено грубуватий, що передбачає відкриті скелясті простори, лаконічну стриманість і різкі лінії. Сорти ялівцю з жовто-зеленою хвоєю гармоніюють із мохами, лишайниками, карликовими чагарниками інших порід і вересу.

  Рослі сорти ялівцю козацького з кроною правильної форми й стриманого блакитно-сріблястого або зеленувато-сизого забарвлення використовують при оформленні ландшафтних композицій у манірному англійському стилі.

  Знайде своє місце ялівець і в японському садку: його сорти суворої форми підкреслять яскраві фарби та специфіку східного стилю. Їх висаджують поблизу кам’янистих острівців поруч із вересом жовтого, червоного, помаранчевого, блакитного або білого забарвлення.

  При всій своїй декоративності сад, де ростуть тільки ялівці, дещо одноманітний, але в поєднанні з листяними чагарниками, деревами й багаторічними квітами він буде прекрасний. Відповідним фоном для ялівцю козацького може послугувати газон або мальовнича купа з каменів, а зростаючі поруч вереси й барбариси стануть яскравим тлом для його шляхетної краси. На березі водойми або струмка привабливість ялівцю підкреслять помаранчеві або жовті спіреї. Якщо ж ви хочете оформити галявину поряд зі спорудою, то найкращими сусідами для ялівцю козацького можуть стати інші хвойні рослини – низькорослі ялини, плакучі модрини або гірські сосни.

  Не поєднуються з ялівцем великолисті багаторічні дерева й великі садові квіти.