Інтегроване управління водними ресурсами

Мета реформи – досягнення і підтримання «доброго» екологічного стану вод, забезпечення їх раціонального використання та доступ населення до якісної питної води шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами.

Навіщо щось змінювати?

Наявна система управління водними ресурсами України не може в повній мірі забезпечити вирішення основних проблем галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів, до яких можна віднести:

• зменшення обсягів доступних до використання прісних водних ресурсів, обміління поверхневих та вичерпання підземних вод;
• критичний екологічний стан переважної більшості поверхневих водних масивів, який класифікується як «задовільний», «поганий» і «дуже поганий»;
• неврегульованість нормативів екологічної безпеки водокористування та екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод;
• щорічне зростання збитків, завданих повенями (паводками) чи посухами, що посилюються негативним впливом зміни клімату;
• руйнування інфраструктури водопостачання, водовідведення та гідротехнічних споруд внаслідок російської збройної агресії;
• відсутність державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства щодо скидання забруднених промислових та комунальних стоків у водні об’єкти, і тих, що подаються до очисних споруд, забруднення із сільськогосподарських джерел.

Що передбачає реформа?

• забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів;
• забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водопостачання;
• досягнення та підтримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод;
• нормативно-правове врегулювання екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства ЄС;
• забезпечення впровадження в промисловому та сільськогосподарському виробництві найкращих доступних технологій і методів управління, спрямованих на зниження рівня забруднення водних об’єктів;
• зменшення потенційних збитків, що можуть бути завдані шкідливою дією вод, зниження негативного впливу зміни клімату, зменшення збитків від посух;

• запровадження державного нагляду (контролю) за використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого рівня скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Ключові результати за 2022 рік:

• затверджено державні програми моніторингу вод, у тому числі діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих, підземних і морських вод (накази Міндовкілля від 05.01.2022 № 1, № 2, № 3);
• затверджено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 895);
• оновлено склад інституту Уповноважених Уряду у рамках виконання п’яти двосторонніх міжурядових Угод щодо співробітництва на транскордонних водотоках;
• схвалено Водну стратегію України на період до 2050 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134).

Цілі та завдання на 2023 рік:

• прийняття Верховною Радою України Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод», який спрямований на створення сприятливих умов життєдіяльності людини та захист навколишнього природного середовища від негативного впливу стічних вод;
• прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства» (реєстр. № 7346 від 03.05.2022) щодо дерегуляції у сфері розвитку водного господарства та удосконалення механізму водокористування;
• визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, що сприятиме зменшенню надходжень забруднюючих речовин із сільськогосподарських угідь та міської забудови до водних об’єктів;
• завершення розробки Планів управління річковими басейнами для дев’яти річкових басейнів (Вісли, Дніпра, Дністра, Дону, Дунаю, Південного Бугу, Приазов’я, Причорномор’я, річок Криму), що забезпечить виконання умов з імплементації Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС;
• затвердження методичних рекомендацій з ренатуралізації та ревіталізації водних об’єктів, що забезпечить подальшу роботу по поверненню річок і водойм у їх природний стан та покращенню екологічного стану;
• впровадження заходів відповідно до Планів управління ризиками затоплення, що забезпечить захист населення від шкідливої дії вод та негативного впливу повеней і паводків;
• затвердження Державної цільової наукової програми інтегрованого управління водними ресурсами до 2030 року, що визначить новий принцип інтегрованого управління водними ресурсами України.

Вплив війни (бойових дій)

Повномасштабне військове вторгнення призвело до значних, а іноді невідновних, руйнувань критичної інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення міст, гідротехнічних споруд, що мали протипаводкове призначення та використовувалися для боротьби зі шкідливою дією вод, а також об’єктів гідротехнічної мережі систем зрошення і дренажу.

721 об’єкт водогосподарської інфраструктури зазнав прямого впливу військових дій. Руйнувань зазнали близько 827 погонних км водопровідних мереж, частково пошкоджено або повністю зруйновано 71 насосну станцію. Зруйнованими і пошкодженими також вважаються 23 очисні споруди і 64 каналізаційні насосні станції, пошкоджено 244 погонних км каналізаційних мереж. Прямі збитки об’єктів водопостачання, водовідведення, теплопостачання та об’єктів поводження з відходами становлять $ 2,3 млрд.

Обсяг втрачених водних ресурсів внаслідок руйнувань гідроспоруд становить 811,5 млн. куб. метрів води. Не мають належного доступу до питної води 4,6 млн. осіб.

Над реформою працюють

Кабінет Міністрів України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна служба геології та надр України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Представництво Європейського Союзу в Україні, Програма «EU4Environment in the Eastern Partnership: Water Resources and Environmental Data», Екологічний Консалтинг Blue Rivers, Проект EUWI+, Офіс підтримки реформ при Міндовкілля.

Матеріали та посилання для більш детальної інформації:

• Закон України від 12.01.2023 № 2887-IX «Про водовідведення та очищення стічних вод»;

• постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 № 1186 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 126 «Про призначення уповноважених Кабінету Міністрів України з питань співробітництва на прикордонних водах та їх заступників»;

• розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №895 «Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок»;

• розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134 «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»;

• проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства (реєстр. № 7346 від 03.05.2022).

Баланс водоспоживання та водовідведення – приклад розрахунку

Проектування систем водопостачання та відведення стоків проводиться для кожного об’єкта індивідуально з урахуванням специфіки експлуатації будівлі. Враховується призначення будівлі, чисельність користувачів, максимальна кількість води, необхідної для господарсько-побутових або виробничих цілей. Включає баланс водоспоживання та водовідведення всю воду, що протікає по призначеним для неї трубопроводами: питну, технічну, відпрацьовані стоки, рідкі опади і воду для поливання зелених насаджень.

1. Зміст
2. Мета складання балансу постачання води та відведення відпрацьованих стоків ?
3. Складання водогосподарського балансу для підрядників ?
4. Лічильник – спрощення способів розрахунку з підрядниками ?
5. Способи розрахунку та оплати послуг ?
6. Коли застосовуються усереднені ліміти? ?
7. Пара слів у висновку ?

Зміст

• Мета складання балансу постачання води та відведення відпрацьованих стоків
• Складання водогосподарського балансу для підрядників
  • Лічильник – спрощення способів розрахунку з підрядниками
  • Способи розрахунку та оплати послуг

  Мета складання балансу постачання води та відведення відпрацьованих стоків ?

  Розрахунок співвідношення обсягу водоспоживання та обсягу каналізаційних стоків, які включають зливові опади, необхідний:

  • для проектування комунікацій, бездоганно справляються з постачанням води та відводом забрудненої рідини через каналізацію;
  • для розрахунку потужності та геометричних параметрів трубопроводів, обладнання, а також заглибних насосів, що залежать від ширини свердловини у разі вибору її як незалежної джерела води;
  • для отримання дозвільних документів про відпуск води та прийом стоків в разі підключення об’єкта до центральних комунальних споруд;
  • для отримання ліцензованого дозволу, який надає право користуватися надрами;
  • для складання договірної документації та укладення угод з представниками місцевого комунального господарства.

  Питома розрахунковий показник водоспоживання для розрахунку балансу

  [include title=”РМЯ – у запису”]

  Виробляють розрахунок водоспоживання та водовідведення за розробленими методиками, наведеними у будівельних нормативах. У розрахунках використовуються регламентовані технічними вимогами норми споживання, дані технічних паспортів включеного в комунікації обладнання.

  Складання водогосподарського балансу для підрядників ?

  Перед укладанням договору на прийом стоків і поставку води з питними і технічними характеристиками підраховується баланс водоспоживання та водовідведення: зразок для складання стандартного договору споживачеві зазвичай передає підрядна організація. Типовий формуляр договору можна знайти на сайтах підрядників. Водогосподарське співвідношення користувач може розрахувати самостійно або довірити складання балансу фахівцям організації, з якою доведеться укласти договір.

  При складанні водогосподарського співвідношення використовуються правила водопостачання і водовідведення, перелічені у Сніп 2.04.01.-85. Методику розрахунку визначає сумарний обсяг споживаної користувачами води, який залежить:

  • від чисельності споживачів;
  • від кліматичної специфіки регіону,
  • від ступеня розвитку інфраструктури,
  • від стану комунікацій.

  Таблиця для розрахунку водовідведення та водоспоживання для будівель з різними технічними умовами в різних кліматичних регіонах

  Сумарна кількість прийнятої абонентом води включає гарячу і холодну воду, поставляється в сантехнічні прилади, воду для поливання насаджень і для догляду за територією, воду для забезпечення гасіння пожеж. Враховується також періодично приймається споживачем вода, наприклад, теплоносій для опалювальних комунікацій.

  Власникам житла, які бажають дізнатися, як розрахувати водовідведення, слід врахувати витрати сантехнічного обладнання, обсяг рідкого теплоносія, сливаемого з мережі опалення в завершенні опалювального сезону, опади, відводяться зливової каналізацією. Розрахунок балансу для підприємств включає весь спектр витрат на виробничі, господарські та побутові потреби.

  Лічильник – спрощення способів розрахунку з підрядниками ?

  Нещодавно прийняті і затверджені на державному рівні правила холодного водопостачання та водовідведення зумовлюють встановлення лічильних приладів. Показання вимірювальної техніки надають можливість зі скрупульозною точністю визначити кількість витраченої води. Придбання, установка і контроль лічильників здійснює споживач.

  Лічильник — оптимальний варіант по виробництву даних для точних розрахунків

  Включення лічильних пристроїв в постачають воду та каналізаційні комунікації позбавляє від необхідності підраховувати витрати в залежності від сезону, періоду в добі з активним споживанням води, виключає розбіжності між підрядною організацією та споживачем.

  Обсяг витраченої води буде визначатися за пропускної здатності комунікаційних споруд, якщо:

  • не встановлені технічні засоби вимірювання;
  • лічильник несправний або не має пломб;
  • при несанкціонованому приєднання забирають воду і зливають стоки систем;
  • контроль показань лічильника не був здійснений через відсутність доступу до вимірювальних пристроїв.

  Зверніть увагу. В ситуаціях, пов’язаних з порушеннями пунктів укладеного договору, витрата води прирівнюється до обсягу водоспоживання.

  Способи розрахунку та оплати послуг ?

  При наявності відлікового пристрою методика розрахунків з організацією, що постачає воду і приймає стоки, гранично проста. Відомості, зняті з приладів, про обсязі поставляється холодної води множаться на тариф, точно також підраховується кількість гарячої води. Дані підсумовуються, оплата послуг підрядника провадиться відповідно до фактичної сумі з включенням ПДВ.

  [include title=”РМЯ – у запису”]

  Коли застосовуються усереднені ліміти? ?

  Не мають лічильників власники автономних будинків, члени РК і власники квартир, вступають у договірні відносини безпосередньо із підрядником, на питання «як розраховується водовідведення» отримають інший відповідь. Вихідним розрахунковим значенням для оплати в таких випадках будуть служити прийняті місцевими органами нормативи, обчислені за середньостатистичним даними про споживання води в конкретному регіоні. Ці дані щорічно перераховуються, оновлюються і публікуються в місцевих ЗМІ. Їх також можна знайти на сайтах, що належать регіональної адміністрації.

  Нормативні значення водоспоживання і водовідведення

  Використовувати в розрахунках середньостатистичні норми водоспоживання та водовідведення невигідно споживачам, так як середньостатистичний ліміт включає масу додаткових витрат, які розподіляються на жилтоварищество, багатоповерховий будинок або на групу користувачів, не всі з яких прагнуть підтримувати комунікації в належному технічному стані. Втрати води, що виникають внаслідок аварій, також перерозподіляються між абонентами, які не використовують лічильні пристрої. Набагато розумніше встановити особистий вимірювальний прилад, точно підраховує споживання.

  Пара слів у висновку ?

  Точний баланс водоспоживання та водовідведення – значущий параметр, необхідний для проектування мереж, для укладання договорів про постачання води і передачу відпрацьованої рідини в централізовані каналізаційні мережі. Складання даного співвідношення потрібен для розрахунків з підрядником при експлуатації комунікацій, підключених до централізованих об’єктів, абонентам яких доцільно використовувати лічильний прилад.