6 способів облагородити доріжки між грядками на дачі

Мудрі фермери прекрасно знають, що між рядами бур’янів часом не менше, ніж на самих грядках. Деякі використовують досить оригінальний вихід: засівають міждуряддя газонною травою або сидератами, скашуючи їх у період підростання. В інших випадках, як тільки зайвих шкідників видаляють, гола земля починає пересихати, висмоктуючи воду з посаджених поруч рослин.

Для уникнення даної проблеми якраз і необхідні повноцінні доріжки в міждурядді. Вони повинні бути без звивин, максимально близько до посівів. На території середніх розмірів цілком достатньо пару головних доріг до 60 сантиметрів шириною і безлічі стежок в 30 сантиметрів. Вони можуть бути жорсткі, стаціонарні (наприклад, з бетону) або насипні. Другий тип можна реалізувати з безлічі варіантів (картон, руберойд, тирси, стружка тощо).

Тирси

Насипні доріжки тимчасові, але в кінці сезону дозволяють використовувати матеріал в якості добрива, що приносить лише подвійну користь. Перший спосіб облагородити доріжку – засипати її тирсою. Це не тільки візуально прикрасить ділянку, а й добре удобрить землю під час осіннього збору врожаю. Перед процесом мульчування міждуряддя необхідно пролити водою, злегка зволоживши землю. Зверху закласти шар тирси в три сантиметри, добре утрамбувати наближений насип. Тирси можна брати як крупно дроблені, так і дрібні.

Дошки

Другим способом простого оформлення ділянки є прокладання дощок у міждурядді. У цьому випадку знадобляться не широкі дошки, заздалегідь відшліфовані, оброблені розчином від гниття. Доріжка підійде для любителів міняти місця посадки, так як дошки фіксуються не навічно і легко прибираються в кінці сезону.

Спили дерева

Третій спосіб прикрасити територію – облаштувати доріжки між грядками за допомогою вузьких спилів дерева. У наш час цей популярний вид оформлення відповідає всім вимогам ландшафтної естетичності, екологічності, довговічності, не поступаючись за міцністю бетону або каменю. Не варто упускати і властивість теплоізоляції, адже можна спокійно ходити босоніж по доріжках, не переживаючи за здоров’я. Для викладання доріжок необхідно взяти круглі спили товщиною до 20 см, закласти в заздалегідь підготовлені котловани на глибину 15 сантиметрів. На дно і в щілині між спилами засипається двошаровий рівний дренаж з піску, гравію. Все це слід залити водою, а в процесі сушіння обробити антисептиком. Нижню частину можна покрити бітумом.

Щебінь, галька, цегла

Це один з оптимальних способів облаштування стаціонарної доріжки. Якщо ціликові цеглини слід щільно закласти в землю, складаючи поступово стежку вздовж грядок, то щебінь і гальку можна просто засипати. Важливо лише фіксувати краї доріжки за допомогою бортиків, інакше насип з часом розповзеться.

Тротуарна плитка

П’ятий спосіб для багатьох може здатися найбільш зручним, комфортним. Плиткове покриття активно перешкоджає розвитку бур’янів, допомагає без проблем займатися городніми справами навіть після рясних дощів. Такі доріжки важливо робити прямими, близько до самих грядок. Якщо мова йде про вузьке міждуряддя, то заздалегідь готується подушка з пісочного насипу. Якщо тема проростання бур’янів турбує особливо активно, то допоможе відділення поверхні ґрунту за допомогою геотекстилю.

Газети

Садові стежки з газет вигідні з двох причин: на них практично не потрібно ніяких витрат, а при вірній застілці їх вистачить не на один сезон. Для конструювання таких доріжок потрібна підшивка старих журналів або газет, кілька відер піску. Навіть траншею необов’язково копати, можна лише прополоти траву і відразу ж настилати поверх газети. Підшивки з 12 газет, щільно застелених внахлест, цілком вистачить на стежку довжиною в п’ять метрів. Невелика проблема може виникнути лише через рік-два, коли земля по краях почне осідати, обсипатися. Саме в таких випадках і допоможе бордюрний камінь або траншея. Щоб правильно закласти газетний шар, підшивку необхідно розділити на аркуші, а кожен розворот скласти навпіл, збризнувши трохи водою (щоб не розліталися при вітрі). Поруч укласти другий лист газетного розвороту з нахлестом до 5 сантиметрів і так далі. Як тільки перший шар паперу викладено до кінця, можна приступати до другого. Для захисту від дощу отриману доріжку слід укрити за допомогою тирси, гравію або піску, посипаючи невеликим шаром зверху (в 5-10 сантиметрів), щільно розрівнюючи.

Всі викладені способи облаштування доріжок між грядками цілком підійдуть як для звичайних дачних ділянок, так і для присадибних територій з ландшафтним дизайном. Використовуючи їх, можна не тільки красиво облагородити міждуряддя, а й принести користь землі.

Чим закрити доріжки між грядок, щоб не росла трава

У садах і квітниках є одвічна проблема бур’янів. Як садівники конструюють доріжки між грядок, чим закривають, щоб трава не росла? У цій статті зібрано інформацію про те, як позбутися трави між грядками.

Доріжки між грядок – чим закрити, щоб не росла трава

Перегородки між рядами саджанців варто робити за особливими правилами і укладати такі конструкції іноді просто необхідно. Правильно підібране покриття зможе вирішити цілий ряд проблем одночасно:

• Неможливість розростання бур’янових рослин на грядки. Більш того, зелені шкідники поширюють своє насіння і на культурні рослини, перетворюючи вирощування сільгосппродукції на нескінченну боротьбу.
• Створення зручної зони для підходу до грядок. Особливо після дощів при наявності покриття можна не замислюватися про наявність гумових чобіт.
• Наявність спеціальних стежок зменшує витрату води, оскільки волога буде випаровуватися менш швидко через щільний матеріал, ніж з відкритою прополотою землі.
• Підвищення комфортабельності при роботі в городі.
• Досягнення естетично оформленого саду.

Різновиди доріжок

Існує безліч різних матеріалів, з яких споруджуються доріжки-переходи. Крім цього, є величезна кількість способів, яким чином ці доріжки виготовити.

• доріжки, створені власними руками з тирси;
• засипання щебенем;
• мульчування скошеною травою;
• пластикові доріжки (продаються в готовому вигляді в садівничих магазинах).

Доріжки з тирси

Саморобні перегородки з тирси – один з найбільш економічних способів, який допоможе позбутися від шкідливих рослин на кілька років.

1. В першу чергу, всі бур’яни видаляються з тієї поверхні, на якій планується вистилати покриття.
2. Після ретельної прополки земля розрихується граблями, потім вирівнюється.
3. Далі по всій траєкторії майбутньої доріжки вистилається папір (з підручних матеріалів можуть підійти і газети).
4. Завершальним етапом є викладання тирси, які також повинні бути підготовлені заздалегідь. Суміш повинна бути сухою і рівномірною, без занадто великих вкраплень.
5. Після чого отримана доріжка утрамбовується лопатою.

Важливо! Тирси мають властивість окисляти ґрунтовний покрив, тому їх залишають на просушку протягом року. Якщо ж матеріал застосовується відразу, то варто обробити його сечовиною або золою (можна поєднати обидва засоби).

Доріжки з щебеню

Засипання щебенем – використовується вона для тих же цілей, що і викладання тирси. Щебінь захищає землі від бур’янів, а також не дає ґрунту втратити вологу, необхідну для створення найбільш сприятливих умов вирощування культурних рослин. Грядки повинні бути високими, мати перегородки, що відокремлюють їх від захисних доріжок. На самому початку стежки зміцнюють за допомогою геотекстильної сітки. І тільки після такої процедури садівники посипають дороги будівельним щебенем.

Важливо! Будівельний щебінь недорогий, а метод конструювання доріжок з таким матеріалом вкрай простий. Їм варто зміцнювати широкі і довгі стежки.

Мульчування

Мульчування скошеною травою – вигідний спосіб позбутися трави між грядками. Мульчування проводиться з використанням різних матеріалів. У ролі мульчі можуть використовуватися:

• бур’яни;
• газонна трава;
• стружка і тріска;
• опале листя;
• шишки;
• тирси;
• торф;
• перегний або компост.

Мульча у вигляді скошеної трави допоможе домогтися створення доріжок без трави на дачі. Багато дачників задаються питанням про те, чим засипати доріжки між грядками, щоб не росла трава. Після кошіння газону залишається трава, яка відмінно підходить для мульчування. Головне підсушити скошену траву перед тим, як покласти її. Якщо укладання буде проводитися відразу після скоса, то трава перетвориться на повітропроникний шар, який зіпсує процес вирощування рослин. Укласти шар скошеної травички на стежки не так складно, робиться це приблизно так само, як і з тирсами.

Готові доріжки з пластику

Готові пластикові доріжки з гуми мають ряд переваг:

• морозостійкість;
• вологопроникність;
• кільказька поверхня;
• прослужать близько 10 років.

Важливо! На доріжки можна постелити агроволокно. Але його потрібно закривати тирсами.

Хорошим варіантом стане також і тротуарна плитка. Вона стійка і міцна.

Трава, яка проросла з-під щебеню

Укривні матеріали, які кладуть під щебінь для боротьби з бур’янами:

• Мульчуюче волокно – чорно-білий матеріал, чорною стороною вкладається вниз, білою – нагору. Біла поверхня відображає сонячні промені і дозволяє рослинам вирости швидше.
• Агроволокно – пропускає воду, під ним не з’являється цвіль, захищає землю від пересихання.

Нетканий матеріал перешкоджає зростанню бур’янів між окремими ділянками, добре пропускає воду. Легкими полотнами з низькою щільністю вкривають грядки для протекції від холоду. Від бур’янів добре захищають найбільш щільні матеріали.

Матеріали для квітників

Що робити, якщо в квітниках ростуть бур’яни? На самому початку необхідно ретельно прополоти клумби. І після цього застосувати один з трьох оптимальних способів захисту від сортних рослин:

• Можна застелити площу нетканим матеріалом, який чудово захищає від бур’янів. Нетканий захисний шар розстилається на поверхню клумби, після чого в ньому робляться прорізи, в які необхідно висадити рослини або квіти. Також потрібно замаскувати нетканий захисний шар відсипанням. Під час захисту клумб можна використовувати різні види нетканих матеріалів – агроволокно, що мульчує двостороннє або одностороннє щільне волокно.
• Можна розглянути і більш економний варіант з використанням газет. Після висадки рослин ґрунт між паростками закривається двома або трьома шарами газет. Газети прикриваються відсипанням.
• Третій варіант – засипання мульчів. У якості мульчі можна використовувати тирси, солому, торф і опале листя. Але не можна забувати про те, що мульчу потрібно обов’язково просушити, робити це необхідно вкрай ретельно. Інакше погано просушена мульча нашкодить квітам.

На ринку представлена величезна кількість захисних матеріалів. Але крім них є безліч саморобних варіантів, які також дуже популярні серед садівників. Важливо пам’ятати лише те, що доглядати за грядками потрібно регулярно. Якщо сад не запущений, то боротьба з бур’янами не буде складною.

Як зробити доріжки, щоб не росли бур’яни

Доріжки в саду завжди були частиною ландшафтного дизайну, навіть якщо мова йшла про крихітні ділянки в 5 або 8 соток. Вони повинні бути зручними, красивими і функціональними. Але коли мова заходить про город і проходи між грядками, велика частина дачників мріє лише про те, щоб вони не заростали травою, і не довелося б нескінченно прополювати ще й доріжки.

Насправді робота в городі повинна не тільки приносити їстівні плоди у вигляді овочів і ягід. Вона повинна приносити ще й радість від самого процесу, інакше дуже скоро загрожує перейти у важкий і нестерпний обов’язок. Оскільки люди проводять на городах значну частину свого часу, то місце, де вони знаходяться, має бути зручним для виконання всіх робіт: поливу, прополювання, обрізки, підживлення. Як правило, саме проходи між грядок є тим самим основним робочим місцем будь-якого городника. І облаштувати їх так, щоб перебувати там було максимально зручно, не менш важливо, ніж облаштувати самі грядки.

Постійні грядки

Найбільший вибір варіантів для того щоб на доріжках не росла трава, існує в тому випадку, якщо у вас стаціонарний город з високими грядками, зробленими, як кажуть, на століття.

Для цього годяться будь-які будматеріали, які можна закріпити на основі бетону: тротуарна плитка, цегла, кам’яна крихта, кам’яна плитка та інші. Можна також відлити доріжки з бетону, використовуючи як готові форми, так і саморобні опалубки.

Виглядати подібний город буде дуже естетично, але найголовніше, ви зможете без зусиль переміщатися по таких доріжках в будь-яку несправжню погоду, з них легко видаляти всіляке сміття і на них не ростуть ніякі бур’яни.

Якщо все перераховане вище здається занадто трудомістким для вас або ви боїтеся великих матеріальних витрат, то найпростішим варіантом буде зробити доріжки для городу з щебеню. Це найменш витратний матеріал, який при цьому виглядає в проходах між грядками дуже красиво. Необхідно лише при підготовці доріжок спочатку скосити всі рослини під нуль, а потім застелити проходи геотекстилем. Тільки після цього зверху можна насипати щебінь. У цьому випадку пророслі бур’яни вам на доріжках не загрожують.

Укриття доріжок для мобільного городу

Як не гарні стаціонарні грядки, дуже багато хто ще не наважилися пов’язати долю свого городу з подібними спорудами і по-старому перекопують щоосені всю територію городу, включаючи і доріжки між грядками. Інші ж, користуючись з року в рік одними і тими ж грядками, все-таки вважають за краще не споруджувати бетонних доріжок, оскільки в цьому випадку зміни в плануванні городньої ділянки стають практично нереальними. Проте, і тим і іншим хочеться, щоб проходи між грядками не заростали травою, не бруднили взуття, і на них було б зручно і комфортно працювати.

Тому питання «чим застелити доріжки між грядками від бур’янів?» постає у всій своїй гостроті.

Готові вироби

На даний момент при різноманітності садово-городніх товарів виробники ніяк не могли упустити таке важливе питання зі сфери своєї уваги. Тому в продажу можна знайти досить різноманітні види покриттів, спеціально призначених для цих цілей. Інтерес представляють спеціальні гумові доріжки, які випускаються різних кольорів і розмірів. Вони відрізняються морозостійкістю, вологопроникністю, не гниють і при цьому мають кільказьку поверхню. Доріжки є чудовим готовим матеріалом, що захищає від бур’янів. За твердженням виробника гумові доріжки мають термін служби при цілорічному використанні – 10 років.

Непоганим і недорогим варіантом при пристрої доріжок між грядками буде використання агроволокна чорного кольору. Для того щоб не допустити зростання бур’янів і для продовження терміну його служби бажано зверху засипати його піском, тирсою або деревною корою.

Проходи з природних матеріалів

Різноманітні природні матеріали легко використовувати, вони нічого не варті і доріжки, виконані з їх допомогою, виглядають акуратно і практично. Крім того, коли вони відслужать, їх легко утилізувати разом з грядками.

• Великою популярністю серед городників особливо в сільській місцевості користується ідея застилання проходів між грядками на городі соломою, опалим листям або скошеною травою. Це може бути дуже непоганим варіантом, але щоб не росли бур’яни, необхідно робити мінімальний шар такого мульчування в 10 см.
• Один з найпоширеніших варіантів застилання доріжок в городі – посипання їх тирси. Потрібно пам’ятати, що тирси, особливо від хвойних порід мають властивість закисляти ґрунт. Перед посипанням тирси доріжок бажано їх залишити відлежатися протягом року. Якщо ж є бажання вжити їх відразу ж, то обробити сечовиною і золою. Це допоможе знизити можливий негативний ефект від розміщення їх на проходах між грядками.
• Ще більш естетичним видом природних матеріалів для засипання доріжок є деревна кора. Якщо її розмістити поверх будь-якого плоского покриття (плівка, тканина, картон), то можна використовувати навіть порівняно невеликий шар у кілька сантиметрів товщиною.
• Досить часто в міжправдях городніх грядок висівають звичайний газон. Ходити по ньому зручно, і добре вкорінившись, він не дає прорости більшості бур’янів. Мінусом даного способу є необхідність регулярного скаховування міждурядів. Зате скошена трава легко може служити додатковою мульчею для посадок на грядках.
• У тих місцях, де у великій кількості ростуть ялини, ялиці і сосни, можливо використання для засипання проходів між грядками хвої і навіть шишок з дерев.
• Нарешті, досить простим способом влаштувати непроникні для бур’янів доріжки між грядок є засипання їх товстим шаром піску. Перш ніж засипати піском проходи, необхідно помістити вниз картон, журнали або газети. Зазвичай такого способу вистачає приблизно на один сезон.

Доріжки з відходів

Навмисні городники, розмірковуючи над питанням «як зробити доріжки між грядками вільними від бур’янів і зручними?», придумали безліч способів, щоб використовувати в якості захисного матеріалу вживані речі або те, що залишилося в будинку від проведеного колись ремонту.

Наприклад, досить часто застилають доріжки звичайним лінолеумом.

Найбільш оригінальним покриттям для огір

Створюємо трав’яну садову доріжку і трав’яний заїзд для машини своїми руками

Зробити свою присадибну територію більш креативною і унікальною мріє кожен садівник. Доріжки, які дозволяють прогулятися по саду, повинні бути не тільки зручними, але і незвично прикрашеними, що б вся територія справляла враження. Сьогодні ми поговоримо про те, як зробити складні, але в той же момент незвичайні трав’яні садові доріжки своїми руками.

Трав’яні садові доріжки на дачі

Даний тип садових доріжок являє собою незвичайні «зелені стежки», які створюються із спеціальних низькорослих трав, здатних витримати механічні навантаження у вигляді утаптывания, при цьому, не змінивши свій зовнішній вигляд.

Трав’яні садові доріжки на дачі

Звичайно ж, складність догляду за трав’яним садовими доріжками дуже велика і вимагає певних знань по удобренню і стрижці трави, тому більшість дачників оминають цю ідею.

Основними перевагами трав’яних доріжок є:

• Екологічність доріжок. Що б не говорили виробники тротуарної плитки та інших штучних матеріалів для мощення доріжок, все ж дані матеріали з плином часу погіршують родючість грунту, оскільки дощова вода вимиває з них всілякі луги, які насичують грунт. Трав’яні доріжки є екологічно чистими і навпаки, значно підвищують родючість ґрунтів.
• В саду, який оснащений трав’яними доріжками, температура нижче на 2-3 градуси, що добре в літній час.
• Трав’яні доріжки можна комбінувати з іншими матеріалами для ландшафтного дизайну: гравієм, деревиною і цеглою.
• Трав’яні доріжки стануть гарним декоративним елементом ландшафтного дизайну, завдяки чому сад перевтілитися в озеленену територію, яка доповнить пейзажний садовий стиль або навіть кантрі-стиль.
• Любителям походити босоніж по прохолодною зеленій траві даний тип доріжок стане найбільш підходящим.

Що стосується недоліків трав’яних доріжок, то вони так само мають значну вагу, тому радимо і з ними ознайомитися:

• Складність створення трав’яних доріжок (необхідно здійснювати трудомісткі підготовчі роботи, а так само знати основи садівництва).
• Створення трав’яних доріжок вимагає значних матеріальних витрат на покупку спеціальної трави, добрив, а також при необхідності на оплату допомоги фахівців.
• Гуляти по доріжці вранці або після дощу буде не комфортно, тому що трава буде мокрою.
• Час від початку підготовчих робіт до того часу, коли вже можна буде походити по зеленій траві, становить більше півроку.
• Якщо не здійснювати догляду за доріжками, то за короткий проміжок часу вони припинять прикрашати сад (заростуть, засохнуть і т.д.)

Вид трав’яний садової доріжки

Як ви бачите, недоліки та переваги трав’яних садових доріжок є значними, тому з упевненістю можна сказати, що створення і догляд за даними типом доріжок буде під силу тільки справжньому садівникові, у якого є час на щоденні роботи в саду! Тепер перейдемо до самої технології створення трав’яних садових доріжок своїми руками.

Технологія створення трав’яних садових доріжок своїми руками

Для легкості сприйняття всієї інформації, необхідно розділити весь процес на декілька основних етапів, а саме: купівля спеціальної трави, підготовка грунту, вирівнювання грунту, засівання насіння і догляд за доріжкою. Розглянемо все по порядку.

1. Купівля спеціальної трави. Як вже говорилося раніше, трава повинна володіти хорошим опором до витоптування (бути жорсткою і низькорослою). Для цього краще всього вибирати спеціальний спортивний вигляд газону або суміш насіння, яка призначена для дитячих майданчиків. Спеціалізовані магазини мають широкий вибір сумішей насіння, які включають в себе такі рослини як польова та костриця лучна, тонконіг лучний, райгас пасовищний і т.д. Що б надалі трав’яна доріжка мала більш високу стійкість до витоптування, рекомендується збільшувати рекомендовану норму засіву (вона вказана на пачці: г/м2) в половину.
2. Підготовка грунту. Відразу слід зазначити, що підготовку ґрунту слід здійснювати в осінній час. Для початку розмічаємо кордони майбутньої доріжки, це можна зробити, використовуючи дерев’яні кілочки і мотузку. Далі всю розмічену область перекопуємо на 20 см вглиб (багнет лопати). Якщо є бур’яни, їх обов’язково необхідно відкинути. Після цього поверх перекопаному області насипати невеликий шар компосту, який послужить хорошим добривом. Товщина компосту повинна становити не менше 4 див. Звертаємо вашу увагу на те, що газонна трава відноситься до злаковим рослинам, які не здатні розвиватися при дії гербіцидів, тому для видалення бур’янів не варто користуватися цими хімічними речовинами. Після підготовки грунту необхідно призупинити роботу до настання весни, з приходом якої переходимо до вирівнювання грунту.
3. Отже, весна прийшла, починаємо вирівнювати грунт. Що б зробити ідеально рівну доріжку, необхідно підсипати грунт по рівню. Для полегшення роботи використовуємо знову-таки дерев’яні кілочки. На цей раз їх необхідно вбити не тільки по контурах доріжки, але і за її середині. Спочатку перевіряємо, що б кілочки мали однакову висоту над землею, для цього на них кладемо рівну дошку і вимірюємо горизонтальність будівельним рівнем. Якщо все в порядку, за рівнем кілочків засипаємо грунт і утрамбовуємо його спеціальним катком, який можна запросто зробити своїми руками. Вирівнювання ґрунту завершено, приступаємо до засеванию насіння.
4. Засівати насіння потрібно акуратно, дотримуючись кількох основних нюансів, які ми вам зараз розповімо. Що б трава рівномірно застелила всю поверхню доріжки, необхідно спочатку змішати насіння з піском (він повинен бути чистий і сухий). Після цього за допомогою садових грабель створюємо неглибокі смуги (від 1 до 2 см) в які засипаємо суміш насіння з піском. Ну і, врешті-решт, отвори з насінням ретельно укатываем катком.
5. Догляд за трав’яний доріжкою. Догляду за доріжкою є складним процесом, який вимагає до себе дотримання наступних основних правил:

• Поливати трав’яну доріжку, яка тільки починає розростатися, необхідно за допомогою розпилювача. Забороняється поливати траву водою зі шланга без насадки, тому що сильний струмінь зашкодить рівномірне розсіювання насіння, збиваючи їх у купу і розмиваючи за межі доріжки.
• Категорично забороняється ходити тільки засіяної доріжці. Першу прогулянку можна здійснити в кінці літа, якщо підготовчі роботи проводилися восени.
• Трав’яна доріжка вимагає до себе ретельний догляд, який полягає в аерації, рясному поливі, підгодівлі і стрижці.

Як зробити трав’яний заїзд для машини?

Трав’яна доріжка служити виключно для прогулянок, тому підвищені механічні навантаження, такі як перевезення будматеріалів на тачці або заїзд машини не допускаються.

Якщо вас все ж зацікавив даний вид покриття, для того що б зробити більш стійку трав’яну доріжку своїми руками, необхідно провести додаткові заходи, про які ми вам зараз розповімо.

Отже, що б здійснити додатковий захист трав’яного для заїзду машини, необхідно використовувати спеціальну газонну решітку, яка підвищує стійкість до механічних навантажень на траву.

Ясна річ, що підготовка ґрунту при такому заході фатально зміниться. Для початку необхідно зняти на розміченій території шар грунту на глибину близько 60 см. Дно утворився котловану необхідно ретельно утрамбувати і засипати в нього 40 см щебеню, на який засипаємо наступний, 10-сантиметровий шар гравію, або навіть керамзиту. Поверх керамзиту засипаємо останній шар, що представляє собою родючий грунт.

Зверху на грунт укладаємо нашу додатковий захист – газонну решітку, осередки якої засипаємо знову-таки родючий грунт (не досипаючи 5 мм до верху комірки). У час, що залишився місце засіваємо газонну траву, після чого чекаємо, поки трав’яний заїзд розростеться.

Ось і все, трав’яний заїзд для машини готовий, не забуваємо за ним доглядати, і розкішний вигляд присадибної території вам гарантований.

Слід так само відзначити, що трав’яні садові доріжки можна добре комбінувати з природним каменем або навіть бетонними плитами. Для цього під час підготовки ґрунту укладаються плоскі камені в шаховому порядку, а потім вже засівається трава. В даному випадку можна засівати більш красиві низькорослі рослини, які не здатні витримувати механічні навантаження, головне наступати тільки на камені. Ідея дуже непогана і виглядає більш гармонійно, а саме:

Комбінована садова доріжка: трава з природним каменем

Сподобалося? Так приступайте до власноручного створення на своїй дачі!