Словник української мови

1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро, у кого в господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая (Тарас Шевченко, II, 1963, 97) ; Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138) ; В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми, чоловіки з жінками, брати з сестрами (Олександр Довженко, I, 1958, 280) ; * У порівняннях. Не нянькою була Оленка в панії. а рідною сестрою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280) ; — Я ж люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка, III, 1952, 655) ;
// перен. Що-небудь близьке, споріднене. Вся передова українська література завжди мала за старшу сестру і друга, за вчителя велику російську літературу (Радянська Україна, 18.I 1954, 2) ; Сила і спритність, кажуть, — рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде на підмогу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 50) ; Я не все тоді зрозумів з його слів. Але відчував, що є правда у тому кожному слові, і за ту правду любив. Недаром же кажуть: любов — правді сестра (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 208) .
Двоюрідна сестра ; Сестра у перших — дочка дядька або тітки; Зведена сестра див. зведений; Молочна сестра — дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці; Названа сестра див. названий; Наречена сестра див. наречений; Троюрідна сестра ; Сестра у других — дочка двоюрідного дядька або тітки.
▲ Як брат з сестрою ; Як сестра з братом : а) дуже дружно. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони й поживуть його. у миру та в ладу, як брат з сестрою. (Панас Мирний, I, 1949, 177) ; — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста, — просив їжак. — Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (Іван Франко, IV, 1950, 77) ; б) не маючи любовних зв’язків; як рідні. [Маруся:] Я його гень-гень [ген-ген] за село проводила, і попрощались з ним, як сестра з братом. А Наталя недалечко була, угляділа нас, як ми прощались, та подумала, що Василь її не любить, а мене любить, бо він цілувався зо мною (Панас Мирний, V, 1955, 70) .

2. Жінка, яку єднають з ким-небудь спільні інтереси, прагнення, спільне становище і т. ін. Ми щасливі: ми живемо в сім’ї великій, новій. І в цій сім’ї ми разом з усіма нашими братами й сестрами кладемо уклін нашому Пушкіну, нашому Шевченкові! (Максим Рильський, X, 1962, 44) ; Обплітали його білі, худенькі руки визволених сестер, чешок і словачок, котрих подоляк навіть не встигав запам’ятати в обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 423) ; * Образно. Радість тричі орденоносної України поділяють її сестри — братні республіки, які делегували на.. торжества своїх посланців (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2) .
▲ Ваша сестра — ви, ти і подібні до вас, до тебе, — Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Та у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 171) ; Наша сестра — ми, я і подібні до нас, до мене. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (Степан Васильченко, III, 1960, 119) .

3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі ( перев. однакового віку з тим, хто звертається), — Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44) ; — Може, сестро, взяти собі хустку! — сказала молодиця до однієї дівчини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45) ; * Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322) .

4. також у сполуч. із сл. медична , санітарна . Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах. Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300) ; Коридором тихо забігали медичні сестри й санітарки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 573) ; У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Володимир Сосюра, II, 1958, 363) .
Милосердна сестра див. милосердний; Патронажна сестра — медична сестра, яка обслуговує хворих і немовлят у них удома; Сестра-жалібниця — те саме, що жалібниця 2. Пішов хірург з лікарями й сестрами-жалібницями до перев’язочної (Олександр Довженко, I, 1958, 319) ; Були в сльозах і у крові їх.. лиця воскові, над ними, наче білі птиці, схилялись сестри-жалібниці… (Володимир Сосюра, II, 1958, 377) ; * У порівняннях. Доки офіцер обережно, мов сестра-жалібниця, накладав на робітникову руку бинт, полковник, все ще м’яко усміхаючись, запитав: — Комуніст? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 65) ; Сестра милосердя див. милосердя; Сестра-хазяйка — особа, що відає господарством (білизною, інвентарем, іноді — харчуванням і т. ін.) у лікувальному закладі, будинку відпочинку і т. ін. Спершу Вікторія, а потім Тамара непомітно поодинці прийшли в кімнату сестри-хазяйки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 236) ; Старша сестра — медична сестра, одним із обов’язків якої є стежити за роботою середнього і молодшого медичного персоналу. Оксана Пилипівна.. вже років двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній із міських лікарень (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 11) .

5. Член жіночого релігійного братства; черниця. Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109) ; Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіянок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде, Сестри. 1958, 425) .

Як Бруно називав свою сестру? Які були стосунки між братом і сестрою?

Старшу дванадцятирічну сестру Бруно називав “Безнадійним Випадком”. Перед переїздом Бруно готовий обміняти її на бабусю-дідуся, забравши останніх зі собою, а Гретель лишивши в Берліні. Зростаючи в одній родині, ці діти вражають контрастом. Самозаглиблений, мрійливий, романтик, інтроверт Бруно – схильна до комунікації та істерик, злослива, екстравертка Гретель… Перший поважає людей різного соціального статусу, незалежно від того, по який вони бік колючого дроту… Друга навпаки примушує їй догоджати, вважаючи прислугу людьми “другого сорту”, а євреїв за огорожею – нелюдьми. Бруно констатує страх перед сестрою, навіть боїться її ляльок, адже для нього останні є збірним утіленням негативних рис Гретель та її берлінських подруг. Стосунки “Бруно-Гретель” не є простими й рівними, але в кожному разі новий будинок сприяє їхньому зближенню – хай навіть тимчасово. І передовсім їх об’єднує таємниця – видиво з вікна Бруно.

Дивіться також:

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.