20 фактів про ворон

Для жителів міст ворони є, швидше за все, самій знайомої птахом після горобців голубів. Особливо помітні ці чорні птиці взимку, на тлі снігу. Політ їх зграї виробляє досить похмуре враження. Грунтується воно, перш за все, на знанні того, що ворони часто кружляють там, де є трупи, тому їх і вважають передвісниками смерті.

Ворони – птахи дуже розумні, але люди їх не дуже люблять. І нелюбов ця має під собою підстави. Чорні птиці тягнуть все, що погано лежить, розтягують мусорки, можуть запросто напасти на домашніх тварин і, в свою чергу, не дуже люблять людини. Зграя ворон може зіпсувати урожай в пристойних розмірів саду або винограднику. Відвадити ж ворон, а тим більше вбити їх, надзвичайно складно.

Проте, кмітливість ворон привертає до них увагу. Вони стають об’єктом численних досліджень, та й просте спостереження за цими пернатими може доставити певний задоволення.

1. Те, що вóрон і ворóна це зовсім не самець і самка, а різні види птахів, відомо широко. Набагато менш відомий той факт, що ворони – загальна назва роду птахів, в який входить і кілька видів воронів, і кілька видів ворон, а всього їх налічується 43. І входять вони в загін горобцеподібних.

2. Узагальнено можна сказати, що ворони крупніше ворон, а їх забарвлення набагато темніше.

3. Ще одна відмінність схожих птахів – прихильність воронів до одного гнізда. Відповідно і будують ворони своє житло капітальним, з досить товстих гілок, які застеляються шерстинками або мохом. Їх більш дрібні побратими будують нове гніздо щороку.

4. Найбільший вид воронів – він так і називається «гігантський ворон» – живе в Індонезії. Птахи цього виду можуть досягати 60 см в довжину. Живуть гігантські ворони в джунглях, які зараз інтенсивно вирубуються. Скорочення площі придатних для проживання ареалів поставило гігантського ворона на грань вимирання.

5. Білі ворони, в принципі, існують. Їх забарвлення викликана ефектом альбінізму – відсутність фарбувального пігменту. Однак у такого птаха практично немає шансів вижити – забарвлення не дозволяє їй ні ефективно полювати, ні ховатися від хижаків.

6. Ворони – птиці моногамні. Одного разу вибравши супутника або супутницю, вони проводять разом все життя, а після смерті партнера або партнерки не шукають нових.

7. У воронів дуже розвинену мову. Різної тональності звуки можуть оголосити загальний збір зграї, говорити про наявність їжі або загрозу. Само собою, птахи використовують звуки в шлюбних іграх. Всього вони здатні видавати до 300 різних звуків. Для бесіди з Елочкою-людожеркою, наприклад, цього вистачить з лишком.

8. Ворони дуже розумні птахи. Вони вміють рахувати і винаходять найрізноманітніші способи дістатися до їжі. Відомо, що для того, щоб розколоти горіх, вони злітають вище і кидають його. Але це російські ворони, у яких в розпорядженні багато землі. У перенаселеному і повністю забудованому Токіо ворони кидають горіхи на перехрестя, чекають червоного сигналу світлофора і поїдають роздавлені автомобілями горіхи.

9. У містах ми з 99% -й вірогідністю бачимо ворон. Вóрони набагато менш пристосовані до життя в містах, особливо великих. Однак вони цілком комфортно почувають себе в великих парках.

10. Цей вид птахів цілком можна назвати всеїдними. Ворони можуть пополювати на дрібних звіряток, але цілком можуть задовольнятися падлом. Те ж стосується і рослинної їжі – можуть клюнути свіже зерно або ягоди, а й гниль зі звалища їх цілком задовольнить.

11. Ворон цілком можна називати «літаючими щурами». Вони переносять дуже багато хвороб, а самі при цьому не хворіють, і вкрай живучі. Більш того, ворону дуже важко вбити навіть з вогнепальної зброї. У птахи настільки чуйний слух, що вона чує клацання взводимой курка за десятки метрів і миттєво відлітає. Відчувають вони і пильний погляд людини.

12. Ворони – вид колективний. Зграя ніколи не дасть в образу підранений або хвору птицю, аж до того, що родичі будуть годувати її, як пташеня. Що ж тоді, фіксувалися і виключення, коли зграя третирувала поранену ворону. Втім, ворона могла бути не з цієї зграї.

13. У казках і міфах воронів наділяють приголомшливою для живих істот тривалістю життя – вони можуть жити і 100, і 200, і 300 років. Насправді ворони доживають в кращому випадку років до 50, а в тепличних умовах близькості до людини і регулярної годівлі живуть до 75 років.

14. У Лондонському Тауері ворони з XVII вважатися такими, що на державній службі. Вони жили в Тауері і раніше, але державі не було потреби їх годувати – вистачало тел страчених. Потім стратити стали в іншому місці, і воронів перевели на казенне харчування. Кожен з них отримує 180 грамів м’яса в день, сухий корм, овочі і іноді додатково тушки кролів. За ними доглядає спеціальний доглядач. Один з воронів вміє якісно повторювати людську мову. А коли в Європі була епідемія пташиного грипу, воронів в Тауері посадили в спеціальні просторі клітини.

15. Ворони дуже люблять всілякі розваги і часто придумують їх самі. Вони можуть кататися з крижаних гірок і покритих льодом дахів і інших гладких поверхонь. Ще одна забава – кидати невеликий предмет з висоти так, щоб інша ворона його ловила, а потім мінятися ролями. Будь-яка невелика блискуча річ неодмінно зацікавить ворону, і та спробує стягнути її, щоб заховати в схованці.

16. Ворони живуть і в домашніх умовах, але таке сусідство навряд можна вважати щастям з точки зору середнього людини. Птахи дуже інтенсивно паскудять і видають різкий неприємний запах. Вони дуже ревниві і намагаються налякати або клюнути будь-якого чужого людини прийшов в будинок. Добре розуміючи заборони, ворони порушують їх, залишаючись на самоті – псують меблі, одяг або взуття.

17. Експерименти, які провели вчені одного з американських університетів, показали, що ворони розрізняють і запам’ятовують обличчя людей. Втім, в Рунеті активно тиражують розповідь власника мисливської собаки, який вигулював вихованця по одному і тому ж маршруту. Собака якось убила підранений або хвору ворону, після чого маршрут прогулянки довелося радикально міняти – зграя ворон постійно намагалася напасти на собаку і її власника. Причому зміна часу прогулянки не допомогло – на маршруті завжди залишалася «чергова» ворона, яка відразу скликала зграю, побачивши собаку і її господаря.

18. Байку Езопа про ворону, піднімати рівень води в глечику шляхом кидання в воду каміння, повторювали в лабораторних умовах. Результат збігся.

19. Фольклор різних народів нічого доброго про ворон не говорить. Вони є або вісниками смерті, або душами померлих, або душами проклятих, або просто провісниками серйозного нещастя. Хіба що в скандинавської міфології два ворона є просто розвідниками Одіна. Безпілотні літаки, таким чином, зовсім не винахід ХХ століття.

20. Краща їжа для щойно вилупилися воронячих пташенят – пташині яйця. Тому ворони безжально винищують чуже майбутнє потомство, тим більше, що місце для гнізда вони вибирають в таких місцях, де вони будуть найбільшими птахами. Розташоване неподалік вороняче гніздо – бич для домашнього пташника.

Ворони – найрозумніші з тварин. Це правда?

Ворону звали Бетті – й на неї чекало зіркове майбутнє. Юрба науковців з Оксфордського університету дивилася, як вона невимушено підняла дзьобом шматок дроту і за допомогою підручного предмету сформувала з кінчика гачок.

Цим інструментом Бетті виловила з пластикової труби невеличку посудину з м’ясом – делікатесним свинячим серцем. Обід готовий!

Тоді, у 2002 році, трюк Бетті викликав величезний подив. Як вороні вдалося спонтанно розв’язати таку складну проблему? Адже це вимагає ретельного розрахунку, практично на рівні людського розуму. “Винятково розумна ворона!” – проголошували газетні заголовки.

Однак виявилось, що Бетті не така особлива, як спочатку здалося. Через багато років дослідження показали, що новокаледонські ворони вміють згинати предмети, виготовляючи собі знаряддя праці.

У дикій природі вони роблять це постійно. Спостерігачі спочатку здивувалися поведінці Бетті, бо здавалося, що вона вигадала свій гачок “на льоту”, як інженер винаходить новий пристрій. Насправді ж, новокаледонським воронам властиве еволюційне вміння виготовляти з м’яких гілок гачкоподібні знаряддя, які вони використовують для здобуття їжі.

Тож Бетті просто діяла згідно зі своєю природою.

“Не хочу применшувати її інтелектуальні здібності, – каже Крістіан Руц з Університету Сент-Ендрюса. – Та принаймні це змушує нас переглянути те, наскільки винахідливою можна вважати Бетті”.

Новокаледонські ворони – представники воронової родини птахів (лат. Corvidae), разом з галками, граками, сойками, сороками та круками. В останні роки науковці досконально дослідили мозок цих птахів. Немає сумнівів, що деякі з них виявляють приголомшливі розумові здібності. Та інтелект – річ відносна.

Що саме слід вважати інтелектом? Які еволюційні механізми його розвитку?

Автор фото, Auscape International Pty Ltd / Alamy Stock Photo

Новокаледонська ворона використовує гілочки та стеблини, щоб видобувати з дерева комах і личинок

Ворони та їхні близькі родичі допомагають нам відповісти на ці запитання.

Інтелект ґрунтується у мозку. Розумні примати (включно із людьми) мають окрему мозкову структуру під назвою “неокортекс” (або “нова кора”). Вважається, що саме вона уможливлює складні когнітивні процеси.

Цікаво, що воронові цієї структури не мають. Натомість у них розвинулися щільні кластери нейронів, що й забезпечують подібну гостроту розуму.

Зрештою, неважливо, як саме влаштований мозок – воронам і приматам властиві деякі спільні базові здібності, коли йдеться про розв’язання проблем і здатність адаптуватися, отримуючи нові дані та досвід. Це приклад конвергентної еволюції: абсолютно різними шляхами виробилася одна й та сама поведінкова функція.

Людям нескладно зрозуміти, чому певні навички ворон корисні. Впізнати того, хто колись загрожував їм чи іншим членам їхньої групи, користуватися жестами для комунікації – ми теж покладаємося на ці та інші подібні уміння.

Автор фото, Nature Picture Library / Alamy Stock Photo

Як свідчать дослідження, ворони допитливі від природи

Пан Руц без вагань заявляє: деякі птахи, такі як його піддослідні новокаледонські ворони, мають дивовижні здібності. У дослідженні, опублікованому раніше цього року, він і його співавтори описують, як ці ворони розшукують певну рослину, придатну для виготовлення їхніх гачкоподібних знарядь.

Як показали експерименти, вони знаходять потрібні стебла, навіть коли ті прикриті листям інших рослин. Тобто птахи свідомо обирають матеріал, який підходить під їхнє завдання. Ви б теж не стали забивати цвяхи викруткою, правда?

У дикій природі новокаледонські ворони використовують інструменти, щоби вигрібати комах із глибоких отворів, як-от із тріщин у деревах. Приклади такої поведінки вдалося зняти на камеру.

Деякі тварини вважаються розумнішими за інших, а очолює рейтинг людина. Справді, люди виживають передусім завдяки інтелекту. Та це не означає, що ми найкраще впораємося з будь-яким інтелектуальним завданням.

Як зауважує Дакота МакКой з Гарвардського університету, шимпанзе мають кращу короткострокову пам’ять, ніж люди. Це допомагає їм запам’ятовувати різну корисну інформацію, наприклад, де саме у лісі схована їжа.

Навряд чи є сенс ранжувати тварин за рівнем інтелекту. Насправді важливе інше – рівень адаптації до своєї екологічної ніші. Інтелект – це, перш за все, спосіб спеціалізації.

Як каже пан Руц, інтелект ворон “неможливо розглядати у відриві від природної історії цього виду”. До того ж, новокаледонські ворони – далеко не єдині, хто вміє користуватися знаряддями праці (не рахуючи людей). Це також властиво шимпанзе, папугам, алігаторам і навіть крабам.

Автор фото, Getty Images

Ворони виконують складні завдання, з якими не стикнулися б у дикій природі

Інтелект допомагає тваринам виживати у їхньому середовищі; втім, існують й інші засоби. Якщо вороні, щоб видобути їжу з важкодоступних місць, потрібні розумові здібності та інструменти, жирафу достатньо витягти шию. Розумахи просто мають інші переваги.

Втім, варто зауважити, що “розумні” тварини часом виконують завдання, що не є необхідними за своєю сутністю.

У телесеріалі ВВС “Тварини: всередині розуму” журналіст Кріс Пекем спостерігає за тим, як новокаледонська ворона на прізвисько 007 виконує складне завдання, що потребує восьми окремих операцій.

У порівнянні з цим, трюк Бетті із гачком видається скромним. Не лишається сумнівів, що ворони можуть докладати свої когнітивні здібності до розв’язання складних проблем. Птах ніколи б не стикнувся з такою проблемою у дикій природі, та все одно успішно її подолав.

Щоправда, 007 вже освоїв окремі потрібні операції раніше – та уявити собі послідовність дій набагато складніше. Це натяк, що птах може певною мірою планувати наперед. Цілком ймовірно, що 007 та інші ворони здатні на інші дивовижні досягнення, просто ми ще цього не перевірили.

Автор фото, Clark Gu/Unsplash

Можливо, ворони схожі на нас, тому що іноді роблять дещо лише заради втіхи, а не виживання

Пані МакКой також вивчає новокаледонських ворон, як і пан Руц. У цьогорічній науковій праці вона разом із колегами описала експеримент, що встановив зв’язок між настроєм ворон та їхнім умінням користуватися інструментами.

Ворон привчили, що у скриньці на одному кінці стола завжди було більше їжі, ніж у такій самій скриньці на другому кінці. Потім перед воронами ставили третю скриньку – посередині столу. Скільки їжі було у ній – неясно.

Птахи, які нещодавно користувалися інструментами, щоби витягати харчі зі скриньки, підходили до загадкового контейнера швидше, ніж ті, які не користувалися інструментами.

Це навело дослідників на думку, що використання інструментів робить ворон більш оптимістичними, пояснює пані МакКой.

Не факт, що ті ворони були “щасливі” у традиційному розумінні, але їхні очікування від незнайомих ситуацій були більш позитивні.

Мислення та пізнання – це цікаво, каже пані МакКой. Вони відкривають двері такій поведінці, яка не є обов’язковою для виживання.

Можливо, ворони схожі на нас тому, що часом вони розв’язують розумові вправи виключно собі на втіху – як і люди.

Ворони, за якими спостерігає пані МакКой, від природи допитливі, каже вона. Вони зухвало вихоплюють у науковців спорядження і пурхають із ним під стелею вольєра. Вони люблять гратися, особливо молоді птахи.

Люди не так вже й сильно відрізняються, каже дослідниця: “У нас величезний мозок, а ми скеровуємо його на розв’язання кросвордів – це зовсім не те, до чого готувала нас еволюція”.

Автор фото, Andrew Ebrahim/Unsplash

Можна заперечити, що така розумова гімнастика теж корисна; вона сприяє гостроті розуму та відточує навички – а значить, робить нас живучішими. Та якщо ми отримуємо задоволення чи тішимося несподіваним ефектам, краще сказати інакше: це додає нашому життю яскравих барв.

Новокаледонські ворони, як і ми та інші розумні тварини, мають спогади та зміни настрою. Вони будують стратегії та формують очікування. Вони напрочуд майстерно пораються зі складними завданнями.

Це все завдяки еволюції. Втім, розум, як і все життя, – не лише реакція на необхідність. Горила розуміє людську мову. Ворона розв’язує головоломки. Папуга розповідає анекдоти.

Природа дала тваринам ноти, але музику грає їхній мозок. Як кажуть, можливо все, що підвладно розуму.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!