Сосна: вирощування, розмноження і види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 01 травня 2018 🕒 20 хвилин 👀 37094 рази 💬 2 коментарі

• Посадка й догляд за сосною
• Дерево сосна – опис
• Посадка сосни
  • Коли садити сосну
  • Як посадити сосну
  • Як виростити сосну
  • Пересадка сосни
  • Шкідники і хвороби сосни
  • Як розмножити сосну
  • Вирощування сосни з насіння
  • Розмноження сосни живцями
  • Розмноження сосни щепленням
  • Сосна восени
  • Зимівля в саду
  • Сосна брістольська (Pinus aristata)
  • Сосна м’яка (Pinus flexilis)
  • Сосна кедрова європейська (Pinus cembra)
  • Сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis)
  • Сосна кедрова сланикова (Pinus pumila)
  • Сосна звичайна (Pinus sylvestris)
  • Коментарі

  Сосна (лат. Pinus) – типовий рід хвойних чагарників, сланика або дерев родини Соснові, в який входить близько 120 видів. Сосни зростають по всій Північній півкулі від Заполяр’я до екватора. У субарктичному та помірному кліматі вони утворюють ліси і на рівнинах, і в гірських районах, а в субтропічному та тропічному поясі сосни ростуть переважно в горах.

  Існує три версії походження наукової назви роду: від кельтського слова pin, що означає «гора» або «скеля», від грецької назви сосни, pinos, згадуваної ще Теофрастом, і від латинських слів picis, pix, що означають «смола». Згідно з давньогрецьким міфом, сосни походять від німфи ранкової зорі Пітіс, яку бог північного вітру Борей, охоплений ревнощами, перетворив на це дерево. Китайці вважають, що сосни відводять від дому біду та приносять щастя й довголіття, тому їх потрібно саджати біля будинку.

  У наш час сосни настільки популярні в будь-якому куточку світу, що робота з виведення сортів і гібридів цієї культури ведеться невпинно.

  Посадка й догляд за сосною

  • Посадка: з кінця серпня до середини вересня або з кінця квітня до початку травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: для заповнення посадкового котловану готують суміш із 2 частин ґрунту з верхнього родючого шару, 2 частин дернової землі, однієї частини піску або глини, 100 г Кеміри Універсал і 50 г Нітрофоски. У кислий ґрунт додають 200-300 г люсованого вапна.
  • Полив: доросла сосна штучного зволоження не потребує, а саджанцям перші два роки після посадки потрібно влаштовувати в жовтні вологозарядковий полив. Тільки румелійська сосна вимагає 2-3 поливань за сезон при витраті 15-20 л води на кожну рослину.
  • Підживлення: перші два роки після посадки один раз на сезон у прикореневе коло вносять розчин комплексного мінерального добрива з розрахунку 40 г на м². Надалі живлення відбуватиметься за рахунок хвойної підстилки.
  • Розмноження: насінням, живцями та щепленням.
  • Шкідники: попелиця, хермес, хвойні червці, соснові щитівки, соснові підкірні блішки, павутинний кліщ, руді соснові трачі, соснові шовкопряди, пагонов’юн, гусінь соснового п’ядуна та соснова мінуюча міль, шишкові вогнівки, шишкові смілки, великі й малі лубоїди, вусачі, златки , слоники та смілки цяткові.
  • Хвороби: іржа, сосновий вертун, іржавинний (смоляний) рак, снігове шютте, склеродеріоз (зонтична хвороба), некроз кори.

  Дерево сосна – опис

  Сосни – вічнозелені однодомні дерева з пірамідальною в молодому віці кроною, яка до старості стає парасолькоподібною або кулястою. Сосни можуть бути деревами, чагарниками або сланкими кущами. Висота сосни може бути і 2, і 20, і 50 м. Коренева система у сосон розвинена – стрижнева або якірного типу. Кора у сосни на стовбурі глибокотріщинувата, червоно-бура, а на гілках – червона або жовтувата, тонко лущиться.

  Сосни – рослини з кільчастим розгалуженням і пагонами двох типів: укороченими (брахібластами) і подовженими (ауксибластами). Хвоя розташована тільки на брахібластах. За кількістю хвоїнок на пагоні соснові рослини поділяються на три типи: двохвойні (їх представляють сосна звичайна і сосна приморська), трихвойні (сосна Бунге) і п’ятихвойні (сосни сибірська і японська біла). Голки сосни сягають у довжину 5-9 см і сидять пучками по 2-5 штук в оточенні плівчастих піхов. На довгих пагонах листя сосни буре й лускате. Іноді в результаті механічних пошкоджень на сосні можуть утворюватися розеткові пагони – укорочені, з пучками широких і коротких голок.

  Чоловічі стробіли утворюють колосся в основі молодих гілок, жіночі стробіли – симетричні довгасті або яйцеподібно-конічні поникаючі шишки, розташовані в верхній частині рослини. Після дозрівання насіння шишки опадає. Складаються шишки сосни з черепитчато складених шкірястих або дерев’янистих плодових лусок із потовщеннями у вигляді гранованого щитка на кінцях. Насіння сосни зазвичай крилате, але є види і з безкрилим насінням. Запилюються сосни вітром. Насіння зберігає прорісність до 4 років.

  Сосни – довгожителі. Є серед них екземпляри, вік яких обчислюється не сотнями, а тисячами років.

  Посадка сосни

  Коли садити сосну

  Найкращі саджанці сосни – три-п’ятирічні деревця із закритою кореневою системою: коріння молодої сосни гине на відкритому повітрі за 10-15 хвилин. Купувати посадковий матеріал краще в спеціалізованих розсадниках, розташованих у вашому районі. Перш ніж садити сосну, потрібно опустити контейнер із коренями саджанця години на три в воду. Висаджувати сосну у відкритий ґрунт потрібно ранньої осені (з кінця серпня до середини вересня) або навесні (з кінця квітня до початку травня).

  Як посадити сосну

  Котлован для сосни викопують завглибшки близько метра. Якщо ґрунт на ділянці важкий, необхідно закласти в посадкову яму для дренажу шар керамзиту або битої цегли завтовшки 20 см і пересипати його піском. Заздалегідь готують земляну суміш: 2 частини родючого верхнього шару ґрунту змішують із 2 частинами дернової землі й 1 частиною піску або глини. У ґрунтосуміш потрібно додати 50 г Нітрофоски або 100 г Кеміри-універсал і ретельно все перемішати. У кислий ґрунт додатково вносять 200-300 г люсованого вапна.

  Насипте ґрунтову суміш у яму, потім дуже обережно витягніть саджанець із контейнера, намагаючись не зруйнувати земляну грудку, опустіть деревце в яму й заповніть простір, що залишився, ґрунтовою сумішшю, підсипаючи її поступово і тут же злегка утрамбовуючи. Після посадки навколо деревця роблять земляний відвал, щоб вода при поливі не розтікалася, і виливають під саджанець 2 відра води. Після того, як вода вбереться, а земля осяде, коренева шийка саджанця має опинитися на рівні поверхні. Якщо ви саджаєте великомір, то його шийка має бути на 10 см вище рівня землі: з часом вона опиниться там, де повинна бути.

  Висаджуючи на ділянці кілька дерев, дотримуйтесь між ними відстані щонайменше 4 м, хоча низькорослим соснам досить інтервалу 1,5 м.

  Догляд за сосною в саду

  Як виростити сосну

  Рослина сосна напрочуд стійка до посухи, їй цілком достатньо природних опадів, і лише деревця, висаджені в поточному або минулому сезоні, потребують осіннього вологозарядкового поливу, який здійснюють після падолисту: вологий ґрунт не так промерзає в період сильних морозів. Застій води в коренях для сосни згубний. Не посухостійка тільки рослина сосна румелійська, яку поливають 2-3 рази за сезон, витрачаючи по 15-20 л води за один раз.

  Перші два роки після посадки молоді сосни потрібно підживлювати, вносячи в їхнє прикореневе коло один раз на сезон розчин комплексного мінерального добрива з розрахунку 40 г на 1 м². Надалі сосні буде досить тієї органіки, яка накопичиться в хвойній підстилці.

  Обрізування сосна не потребує, але крону можна буде зробити густішою, уповільнивши при цьому її зростання, якщо обламувати руками молоді (світлі) гілки сосни на третину довжини.

  Пересадка сосни

  Пересаджувати будь-яку хвойну рослину краще навесні: з середини квітня до початку травня. Річ у тім, що приживлюваність хвойних рослин порівняно з листяними породами набагато нижча, їхнє коріння розвивається повільніше, і для адаптації на новому місці їм потрібен більш тривалий період тепла.

  Лісову сосонку, яку ви зібралися пересадити на свою ділянку, потрібно правильно викопати: спочатку її обкопують по проекції периметра крони, поступово оголюючи коріння деревця і намагаючись при цьому не пошкодити його. Глибина кругової траншеї має бути щонайменше 60 см, а ширина – 30-40 см. Потім сосну обережно витягують разом із земляною грудкою і швидко доставляють до місця посадки. Майте на увазі, що коріння сосни весь час має бути зануреним у ґрунт.

  Рослину опускають у заздалегідь підготовлену яму, в яку вже покладено дренажний шар і півкіло гною, а зверху насипано шар не звичайної садової землі, а лісового ґрунту, змішаного з добривами та хвойною підстилкою. Розмір котловану має бути в півтора разу більшим за кореневу систему сосни разом із земляною грудкою. Вільний простір заповнюють лісовою землею з добривами, після чого сосну рясно поливають. У перші 2-3 тижні їй буде потрібен частий і рясний полив: не рідше 2 разів на тиждень.

  Шкідники і хвороби сосни

  Як і інші хвойні рослини, сосни частіше хворіють не від інфекцій, а від неправильного або недостатнього догляду. Іноді ми отримуємо скарги читачів про те, що, наприклад, сосна, яка добре розвивалася, ні з того ні з сього жовтіє або що висаджений торік саджанець із настанням весни загинув. А причина полягає в несвоєчасній або неправильній посадці або помилці в догляді за рослиною. Здоров’я вашого саду виключно в ваших руках, а наше завдання – лише озброїти вас потрібною інформацією.

  Сосни потерпають від грибкових захворювань, які виникають насамперед через занадто щільну посадку, брак освітлення і надлишок вологи.

  Іржа – найпоширеніше захворювання сосни, ознаками якого є наповнені спорами помаранчеві бульбашки, що утворюються на нижній частині крони. Щоб уникнути зараження сосни іржею, не вирощуйте її близько до смородини чи аґрусу й проводьте профілактичні обробки дерева мідьвмісними препаратами.

  Сосновий вертун проявляється утворенням на молодих пагонах сосни золотисто-жовтих довгастих здуттів. Із розвитком захворювання пагони викривлюються в формі букви S і на них з’являються ранки, в яких збирається смола сосни. Знищують збудників інфекції фунгіцидними препаратами, водночас застосовуючи імуностимулятори та мікродобрива. Хвою, що опала з хворих дерев, потрібно спалювати.

  Іржавинний рак (смоляний рак) – небезпечне захворювання, яке зазвичай призводить до загибелі сосни. Упізнати його можна по оранжево-жовтих бульбашках, що з’являються з новоутворених тріщин у корі. На початковій стадії хвороби можна врятувати рослину, розчистивши рану на стовбурі до здорової тканини, обробивши деревину три-п’ятивідсотковим розчином мідного купоросу й наклавши на пошкоджене місце захисний склад – пасту Раннет або садовий вар із додаванням фунгіциду. Хворі гілки краще спиляти, а спили продезінфікувати так само, як і рани на стовбурі. Рослинні залишки необхідно спалити.

  При склеродеріозі, або парасольковій хворобі, на пагонах сосни відмирає верхівкова брунька, хвоя гине, і захворювання охоплює всю гілку. Прогресує хвороба у вологі сезони й у теплу осінь, найчастіше вражаючи кедрові та гірські сосни. Щоб перешкодити поширенню інфекції, необхідно проводити санітарне обрізування мертвих пагонів до здорової бруньки впродовж усього сезону.

  Сніжне шюте проявляється на молодих соснах (молодше восьми років) відразу після танення снігу: їх хвоя набуває червоно-бурого кольору, на голках з’являються чорні цятки спор грибка, а потім і білий наліт, через що шюте й назвали сніжним. При масовому ураженні можлива загибель саджанців і живців. Джерело інфекції – опала хвоя хворих рослин, яку не було своєчасно зібрано й спалено. Саджанці обробляють мідьвмісними препаратами двічі за сезон – у травні й у другій половині літа.

  При некрозі кори у сосни жовтіють, усихають і відмирають кора й гілки. Розвивається це захворювання найчастіше на рослині, ослабленій засухами, морозами та механічними пошкодженнями. Хворі сосни обробляють фунгіцидами мінімум тричі за сезон – навесні, на початку літа й восени, але перед обприскуванням потрібно зняти з кори хвороботворні утворення тампоном, змоченим фунгіцидом, а мертві гілки та пагони зрізати до живої бруньки.

  Шкідників сосни можна розділити на чотири групи:

  • сисні шкідники: попелиця, хермес, хвойні червці, соснові щитівки, соснові підкірні блощиці й павутинні кліщі;
  • хвоєгризи: руді соснові трачі, соснові шовкопряди, пагонов’юн, гусінь соснового п’ядуна і соснова мінуюча міль;
  • шкідники шишок: шишкові вогнівки, шишкові смілки;
  • підкірні й стовбурові шкідники: великі й малі лубоїди, вусачі, златки, слоники та смілки цяткові.

  Від цієї армії шкідників вас можуть врятувати правильна агротехніка, сумлінний догляд за соснами, особливо в перші роки життя, і регулярні профілактичні обробки інсектицидними й акарицидними препаратами.

  Розмноження сосни

  Як розмножити сосну

  Розмножуються рослини роду Сосна насіннєвим способом та вегетативними – живцюванням і щепленням. Зазвичай вегетативні способи розмноження надійніші, і результатів від них можна очікувати раніше, проте основним способом розмноження сосни є генеративний, тобто насіннєвий спосіб.

  Вирощування сосни з насіння

  Насіння для розмноження потрібне зріле, свіже. Соснові шишки збирають у кінці жовтня або на початку листопада: в цей час насіння в них уже дозріло й готове до посіву. Шишки потрібно не піднімати з землі, а знімати з дерева. Удома їх розкладають на тканині або папері поблизу опалювального приладу й чекають, коли вони висохнуть і з них можна буде легко дістати насіння. Зберігають насіння в прохолодному місці в щільно закритих скляних банках, а за два-три місяці до посіву їх перебирають і опускають на час у посудину з водою. На те насіння, яке залишиться плавати на поверхні, краще не розраховувати, а насінини, що опустилися на дно, піддають стратифікації: опускають для знезараження на півгодини в слабкий (рожевий) розчин марганцівки, потім промивають і замочують на добу у воді для набубнявіння, після чого змішують із вологим піском, поміщають у капронову панчоху й тримають у холодильнику мінімум місяць.

  Сіють насіння в другій декаді квітня в легкий і не обов’язково родючий ґрунт, наприклад, у просмажений у духовці впродовж 20 хвилин при температурі 200 ºC річковий пісок. На пісок, поміщений у посудину, укладають шар тирси завтовшки 2 см, на неї розкладають насіння загостреним кінцем униз, злегка натискаючи на кожне зернятко, а зверху присипають посіви шаром опалої хвої завтовшки 1-1,5 см, рясно обприскують з пульверизатора й поміщають посіви в парник під плівку. Насіння може проростати довго, але зазвичай до квітня вже з’являються перші сходи. Не забувайте провітрювати посіви, зволожувати субстрат і видаляти з плівки конденсат.

  Щойно з’являться сходи, їх поміщають у світле тепле місце, захищене від протягів, а на стадії формування у сіянців другої пари голок їх пересаджують у справжній ґрунт для сосон. Через 2-3 роки сіянці навесні висаджують у відкритий ґрунт на відстані 30-50 см один від одного, намагаючись не травмувати й не оголяти їхнє коріння, а також не струсити з них мікоризу, необхідну хвойним культурам для зростання та розвитку. Потрібно обережно підрізати корінець сіянця, опустити його в бовтанку з садової землі (2 частини) і перегною (1 частина), розведених водою до консистенції густої сметани, і після цього посадити в заздалегідь приготовлену ямку. На шкільній грядці сосонки поливають один раз на тиждень, розпушують після поливання ґрунт навколо саджанців, видаляють бур’яни, а на другий рік перед весняним сокорухом у ґрунт на грядці вносять перепрілий гній (500 г на м²), суперфосфат (25 г на м²) І калійну селітру (10 г на м²) із наступним закладенням на глибину 10 см. На постійне місце сосонки висаджують навесні або ранньою осінню через 4 роки після висадки в шкілки.

  Розмноження сосни живцями

  Живцювати сосну краще восени. Живці потрібно брати здеревілі, завдовжки 8-12 см, із п’ятою (зі шматочком деревини від гілки, на якій виріс живець). Заготовляють живці в похмуру погоду з верхівкових бічних пагонів середньої частини крони, зверненої на північ. Щоб отримати правильний живець, потрібно не різати, а різким рухом вниз і вбік відірвати пагін зі шматочком деревини й кори на ній. При підготовці живців до посадки п’яти злегка зачищають від хвої і задирок, після чого відрізки укладають на 4-6 годин у двовідсотковий розчин Фундазолу, Каптану або в темно-рожевий розчин марганцівки, а безпосередньо перед посадкою нижній край із п’ятою обробляють Корневіном, Епіном або Гетероауксином.

  Висаджують живці в субстрат, що складається з рівних частин листової землі, перегною і піску, під нахилом і накривають їх прозорим ковпаком для створення парникових умов. Щодня покриття з живців знімають для провітрювання і видалення з плівки конденсату. Взимку ящик із живцями можна тримати в підвалі, а навесні – на відкритому повітрі. Укорінення триває від півтора до чотирьох із половиною місяців, причому у живців одночасно відростають і коріння, і нові пагони. Наступної весни, в травні, ґрунт, у якому ростуть живці, поливають розчином Епіну або Корневіну, а у відкритий ґрунт їх висаджують ще через рік.

  Розмноження сосни щепленням

  Цей спосіб розмноження сосни для досвідчених садівників, але кажуть, що новачкам у таких справах везе. Зрештою, саме так досвід і набувається: люди роблять те, чого раніше ніколи не робили.

  Перевага щеплення вприклад у тому, що цей спосіб гарантує успадкування прищепним живцем усіх властивостей і характеристик материнської рослини. У якості підщепи можна використовувати рослини віком 4-5 років, а щепу нарізають із приросту віком від одного до трьох років. Хвою з живців видаляють, залишивши голки тільки біля бруньки, розташованої у верхній частині. З підщепи видаляють усі довгі пагони і бічні бруньки. Щеплення здійснюють на самому початку весняного сокоруху або в середині літа. Весняне щеплення проводять на тогорічному пагоні, а літнє – на пагін поточного року.

  Сосна взимку на ділянці

  Сосна восени

  Усі види сосни, крім сосни Тунберга, є зимостійкими. Навіть із настанням холодів процеси в деревах не зупиняються, а лише уповільнюють свій перебіг. Виходячи з цього, й потрібно готувати хвойні рослини до зими. Приблизно в кінці листопада, перед настанням морозів, потрібно провести вологозарядковий полив: під кожну сосонку нижче одного метра виливають 2 відра води, а якщо дерево вище, то норма витрати води виростає до 3-5 л. Щоб вода йшла в ґрунт, а не розтікалася по поверхні, по периметру кордону пристовбурного кола роблять земляний відвал. Особливо важливий підзимній полив для однорічних і дворічних саджанців, у яких коренева система ще не досить розвинена. Потребують його й породи зі слабкою зимостійкістю, а також рослини, які перенесли в поточному році формуюче обрізування.

  Із серпня внесення в ґрунт азотних добрив потрібно припинити: азот стимулює утворення зеленої маси, а вам потрібно, щоб за вересень-листопад зросли та дозріли вже сформовані пагони, інакше взимку вони загинуть. Аби прискорити процес їхнього здеревіння і заодно зміцнити кореневу систему сосни, дерево в вересні підживлюють калійно-фосфорним комплексом.

  Важливим пунктом підготовки молодих сосон до зими є мульчування пристовбурного кола. У якості мульчі найкраще використовувати подрібнену деревну кору: вона дозволяє кисню проникати до коріння рослин, а коли починається відлига, така мульча не перешкоджає виходу випарів, тому під корою ні коріння, ні шийка не пріють, як це трапляється іноді під мульчею з тирси.

  Зимівля в саду

  Узимку, після сильного снігопаду, мокрий важкий сніг може стати причиною обламування тонких гілочок і розломів на скелетних гілках сосни. Не потрібно трясти дерево та смикати його за гілки: рослини взимку настільки тендітні, що гілки тріскаються від будь-якого зусилля. Сніг із гілок, до яких ви можете дотягнутися, потрібно струшувати віником або щіткою з довгою ручкою в напрямку від кінчиків до стовбура, а щоб дістати гілки вище, оберніть кінець дошки або палиці тканиною, підчепіть нею гілку й гойдайте її вгору і вниз.

  У період раптової відлиги або коливання між плюсовими денними та мінусовими нічними температурами сосна може вкритися кіркою льоду, тяжкість якої теж може привести до розламів. Щоб гілки не постраждали, підіпріть їх, як ви це робили з плодовими деревами, коли на них формувалося забагато плодів.

  Види і сорти сосон

  Величезна кількість видів і сортів сосни може збити з пантелику не тільки любителя, а й професійного садівника, тим більше що продовжують з’являтися все нові сорти та гібриди цієї рослини. Ми познайомимо вас із деякими видами, які частіше за інших зустрічаються в садах, скверах і парках.

  Сосна брістольська (Pinus aristata)

  або сосна остиста – американський вид, що росте в Колорадо, Нью-Мексико, Аризоні, сухих районах Юти, Каліфорнії і Невади. Це кущисте дерево заввишки до 15 м, яке в Європі зростає набагато нижче. Іноді це низькорослий чагарник із зеленою і гладкою в молодому віці корою, яка з часом стає лускатою. Сучки у сосни остистої підняті, короткі й жорсткі, голки темно-зелені, п’ятихвойного типу, щільно лежать, завдовжки від 2 до 4 см. Циліндрично-яйцеподібні шишки, що з’являються на двадцятому році життя, сягають у довжину 4-9 см. Рослини цього виду світлолюбні, невибагливі до ґрунту, посухостійкі, але погано зносять задимлене міське повітря. Відомі такі садові форми сосни брістольської:

  • Башфул – з округлою кроною;
  • Джоз Бест – із конічною кроною;
  • Резек Долл – із конічною пухкою кроною;
  • Шервуд Компакт – маленьке дерево зі щільною конічною кроною.

  Сосна м’яка (Pinus flexilis)

  теж родом із Північної Америки. Ця рослина сягає у висоту 26 см. У молодості крона у неї вузькоконусоподібна, пізніше вона набуває форми кулі. Кора сосни м’якої темно-коричнева, спочатку гладка й тонка, а пізніше груба, дрібнолуската. Гілки злегка зігнуті, у дорослих сосон повисають під гострим кутом до стовбура. Молоді пагони неяскравого червонувато-коричневого відтінку, борознисті, голі або вкриті світлими кучерявими волосинками. Тригранні, жорсткі, вигнуті темно-зелені хвоїнки завдовжки 3-7 см зібрані в пучки по 5 штук. На дереві вони зберігаються до 5-6 років. Яйцевидно-циліндричні, повисаючі, блискучі, світло-бурі або жовті шишки сягають у довжину 15 см. У Європі рослина вирощується з 1861 року, має кілька декоративних форм:

  • Гленмор – дерево з довшими, ніж у основного виду, голками сіро-блакитного кольору;
  • Нана – карликова чагарникова форма з голками завдовжки до 3 см;
  • Пендула – сосна заввишки всього під 2 м із висячими суками;
  • Тайні Темпл – дуже низькоросла форма з темно-зеленими з зовнішньої сторони й сіро-блакитними зсередини голками завдовжки 6-7 см.

  Сосна кедрова європейська (Pinus cembra)

  в дикому вигляді зустрічається в середній смузі Європи. У висоту кедрова сосна сягає 10-15 м. У неї коричневі або іржаво-червоні пагони, хвоя з одного боку зелена, з іншого сиза або блакитнувата, вкрита гирлочковими смужками. Шишки кулеподібно-яйцеподібні, завдовжки 5-8 і завширшки 4-6 см. Вид вирізняється зимостійкістю, тіньовитривалістю і довговічністю. Має низку декоративних форм:

  • колоноподібну;
  • однолисту – карликовий чагарник із хвоєю, зібраною в пучки по 5 штук;
  • зелену – з хвоєю яскраво-зеленого кольору;
  • золотисту – з блискучою жовтою хвоєю;
  • строкату – з золотисто-рябою хвоєю;
  • Ауреоварієгата – з більш-менш жовтими голками;
  • Глаука – сосна з пірамідальною кроною і сріблясто-блакитною хвоєю;
  • Глоуб – карликова форма заввишки до 2 м;
  • Пігмеа або Нана – компактні форми заввишки 40-60 см із тонкими й короткими гілками й голками, схожими на хвою сланика;
  • Стрикта – сосна з колоноподібною кроною, майже вертикальними суками, спрямованими вгору, і щільно притиснутими гілками.

  Сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis)

  або кедр корейський росте на узбережжях Амура, в Північно-Східній Кореї і Японії. У висоту дерево сягає 40 м, а в діаметрі – від 1 до 1,5 м. Гілки у сосни простягнені або висхідні, кора гладка, товста, сіро-коричнева або темно-сіра. Молоді пагони світло-коричневі, злегка опушені, тригранні. Зелені з одного боку та сизі або блакитні з устричними смужками з іншого голки зібрані в пучки по 5 штук. Шишки циліндричні, завдовжки 10-15, а завширшки 5-9 см. У культурі вид із 1846 року. Сосна корейська тіньовитривала, стійка в умовах міста, декоративна. Посадка сосни корейської має проводитися в свіжу, родючу, але перезволожену землю. Декоративні форми сосни корейської:

  • строката – частина хвої світло-золотистого відтінку, частина золотисто-плямиста або золотисто-облямована;
  • вигнута – хвоя спірально вигнута, особливо на кінцях гілок;
  • Глаука – сосна заввишки до 10 м із красивою конічною кроною діаметром від 3 до 5 м. Хвоя щільна, сіро-блакитна, в пучках по 5 голок. Чоловічі колоски жовті, шишки завдовжки 10-15 см спочатку червонуваті, потім фіолетові, а в зрілості бурі;
  • Сільвер – сорт із довгими сріблясто-синіми голками;
  • Анна – сосна з широкоовальною кроною;
  • Вінтон – карликова форма заввишки до 2 м із діаметром крони близько 4 м;
  • Варієгата – сосна зі світло-жовтими або жовто-плямистими з жовтим краєм голками.

  Сосна кедрова сланикова (Pinus pumila)

  або кедровий сланик (Pinus pumila) поширена по всьому Східному Сибіру, Далекому Сході, Кореї, Північно-Східному Китаю і Японії. За оригінальний вигляд сланикову кедрову сосну називають лежачим лісом або північними джунглями. Вид є деревцями заввишки не більше 5 м, що переплітаються між собою кронами, притискаються до землі й утворюють густі зарості. Гілки у сланика лапаті, пагони короткі, зеленуваті, з віком сіро-коричневі з рудим опушенням. Тонкі синьо-зелені голки завдовжки до 10 см зібрані в пучок по 5 штук. Шишки червоно-фіолетові, але з дозріванням вони набувають бурого кольору. У культуру вид введено в 1807 році. Сланикова сосна зимостійка, світлолюбна, невимоглива до ґрунтів, стійка до хвороб та шкідників і має такі декоративні форми:

  • Глаука – чагарник заввишки до 1,5 м із кроною діаметром до 3 м, потужними пагонами, що підводяться, та сіро-блакитною хвоєю;
  • Хлорокапра – рослина розміром, як основний вид, із сіро-зеленими голками й жовто-зеленими в молодому віці шишками;
  • Дреєрз Дворф – компактна рослина з широкою лійковидною кроною і блакитною хвоєю;
  • Дворф Блю – широка невисока сосонка з біло-блакитними голками завдовжки 3-4 см;
  • Глоуб – порівняно швидкозростаюча форма висотою і діаметром крони до 2 м, з тонкими гарними голками блакитно-зеленого відтінку;
  • Єделло – сосна з розлогою плоскою кроною з гніздоподібним заглибленням у середині й притиснутими до пагонів голками, зеленими зверху і блакитно-білими зі споду;
  • Нана – чагарник зі щільною кроною, червоними колосками та скрученою, яскравою сіро-зеленою хвоєю;
  • Сапфір – неравномерно растущая форма с короткими голубыми иголками.нерівномірно зростаюча форма з короткими блакитними голками.

  Сосна звичайна (Pinus sylvestris)

  поширена в Європі і Сибіру. У висоту рослини цього виду сягають від 20 до 40 м. Стовбур прямий, із високим природно оформленим штамбом. Крона у молодому віці конусоподібна, до старості широка, округла, а іноді й парасолькоподібна. Зібрані в пучки по дві плоскі, жорсткі, злегка зігнуті хвоїнки завдовжки до 6 см забарвлені в сизо-зелений колір. Симетричні яйцеподібно-конічні шишки завтовшки до 3,5 см сягають у довжину 7 см. Вид світлолюбний, зимостійкий, але чутливий до забруднення повітря. Росте швидко, що є досить рідкісною чеснотою для сосон. Має такі садові форми:

  • Альба – сосна заввишки до 20 см із кроною у формі широкої парасольки і сіро-блакитною хвоєю;
  • Альбінс – карликова рослина з сіро-зеленою хвоєю;
  • Ауреа – чагарник заввишки до 1 м з округлою кроною, жовто-зеленою в молодому і золотисто-жовтою в зрілому віці хвоєю;
  • Компресса – карликова рослина заввишки до 2 м із колоноподібною кроною і притиснутою хвоєю;
  • Фастіджіата – сосна заввишки до 15 м зі строго колоноподібною кроною, щільно притиснутими суками й гілками та блакитно-зеленими голками;
  • Глаука – потужна рослина з ширококеглеподібною кроною і блакитною хвоєю;
  • Глобоза Вірідіз – карликова форма заввишки до півметра із закругленою або яйцеподібною кроною і довгими жорсткими темно-зеленими голками;
  • Репанда – сосна широка, плоска й розчепірена з потужними пагонами та сіро-зеленою хвоєю завдовжки до 8 см;
  • Японіка – пряме, дуже повільно зростаюче дерево з кроною, як у ялини, з суками, що косо піднімаються, і короткими зеленими голками;
  • Кемон Блю – середньої величини дерево з кеглеподібною кроною, щільними суками й закругленими голками інтенсивного блакитного кольору.

  Окрім описаних видів, у культурі вирощуються сосни Коха, гачкувата, малоквіткова, густоквіткова, Муррея, Палласа (кримська), погребна, скручена, смолиста, Сосновського, сплощена (китайська), Фріза (лапландська), чорна, балканська (румелійська), Банкса, Волліча (гімалайська), віргінська, Гельдрейха, гірська, пагорбова (західна біла), жовта (орегонська), Пінія (італійська), кедрова сибірська (кедр сибірський) і інші.

  50 фото різних видів? грибів соснового лісу, назви, описи, як відрізнити

  Гриб – це живий організм, що утворює окреме однойменне царство. Довгий час їх відносили до царства рослин. Але у зв’язку з тим, що для грибів характерні деякі риси, що відрізняють і в той же час поєднують їх з рослинами та тваринами, їх вирішили винести в окреме царство. Справа в тому, що гриби не можуть здійснювати процес фотосинтезу та отримувати поживні речовини від сонячного світла. Як їжа їм необхідні вже готові органічні речовини.

  Види грибів, зовнішній вигляд

  Багато хто часто любить гуляти лісом і збирати гриби. Але варто знати, як виглядають їстівні гриби в сосновому лісі, щоб не помилитись і випадково не зірвати неїстівні гриби, які можуть бути небезпечними для здоров’я та життя. У сосняку або під ялинами можна зустріти гриби різного кольору з різними назвами та смаковими якостями, які можна їсти. Зустрічаються сірі, коричневі гриби, а також ви зможете знайти у хвойному та сосновому лісі гриб білого та будь-якого іншого забарвлення.

  Виділяють такі основні типи грибів, що ростуть у сосновому борі:

  • Маслюки. Масляна пофарбована в коричневий колір, а всередині жовта, і невелика за величиною. Оскільки маслюки люблять тепло, то частіше їх можна зустріти на узліссі або по краях поля.
  • Опеньки. Зустрічається не тільки під сосною в лісі, але й росте на полі, лузі або навіть серед чагарників. Ніжка соснових грибів висока і довга, а капелюшок дископодібний, темно-коричневого кольору.
  • Рядівка. Знайти такі соснові гриби можна у старих лісах. Назву гриби отримали через те, що ростуть у ряд. Капелюшок буває різної величини і часом досягає до 15 см у діаметрі.
  • Зеленушка . Входять до сімейства рядів і відрізняється зелено-жовтим забарвленням. Це пізні осінні гриби. Ніжка гриба пряма та трохи розширюється внизу.
  • Моховик. У сосняку часто можна зустріти такі гриби, які ростуть у місцях, що поросли мохом. Капелюшок моховика товстий, а ніжка висока.
  • Сироїжка . Достатньо популярний сосновий гриб, який зустрічається повсюдно. Є багато різновидів сироїжок, які відрізняються за розміром та зовнішнім виглядом. Ніжка сироїжки біла, а капелюшок може бути різного забарвлення, що залежить від середовища, в якому росте гриб.
  • Лисички. Унікальний гриб, який можна знайти у соснових лісах та посадках. Забарвлення лисичок насичене помаранчеве, а капелюшок лійкоподібний.
  • Гриб-парасолька. Такі гриби соснового лісу виділяються тонкою ніжкою і розпростертим капелюхом, що нагадує купол або парасольку.
  • Боровик чи білий гриб. Популярний гриб, який намагаються знайти багато грибників. Розмір таких грибів, в середньому, 30 см, але іноді зустрічаються екземпляри, капелюшок яких досягає 50 см у діаметрі. Ніжка боровика товста, а капелюшок округлий.

  Варто точно знати, які гриби ростуть у соснах, і які можна їсти, оскільки є також неїстівні соснові гриби, до яких належать такі:

  Вплив лісу та інших умов на видове розмаїття грибів

  Цікаво, що мікориза з’являється не відразу, і грибна різноманітність прямо залежить від віку лісу. Можна виділити такі етапи:

  1. Молодий сосновий бір – це невелика тінь і багато сонця, так як дерева ще невисокі, тонкий шар опалої хвої, добре прогріта земля, мало вологості. Перші маслюки – піонери соснових посадок – можуть з’явитися вже через 2 роки.
  2. А ось після 15-20 років сосняк вже досить густий, щоб дати щільну тінь, а коріння ще досить м’яке, щоб дозволити грибниці «підключитися» до них для взаємообміну речовинами. Шар опаду все ще не настільки товстий, що дає можливість ґрунту прогріватися достатньо для бурхливого росту грибних тіл. Це найсприятливіший і щедрий період, якщо йдеться про різноманітність та врожайність грибів. Триває він приблизно 25 років: до 40-річного віку сосен.
  3. Після 40 років ситуація змінюється: коріння сосен стає настільки твердим, що грибниці складно знайти соковите місце. Та й холодно їй тепер, густа тінь від крони не пропускає сонце, ґрунт не прогрівається, укритий старою хвоєю. Грибниця рідшає, слабшає, частково відмирає. Врожаї знижуються. Якщо раптом через якісь причини ліс став рідшим (ураган, вирубка), і туди посіялися інші породи дерев, то він може отримати «друге дихання», зміниться мікроклімат усередині, і з’являються нові види грибів.

  Крім віку дерев, які, звичайно, регулюють внутрішню атмосферу в лісі, має значення і клімат. У посушливі роки швидкість розвитку мікоризи набагато слабша. Вносять свій внесок у зміни та катаклізми, наприклад, сильні вітри, які валять дерева.

  Вас може зацікавити:

  Опис та фото їстівних грибів Грибниками не народжуються, а стають. Освоїти складну науку про їстівні та отруйні гриби можна в будь-якому віці,…Читати далі…

  Можна зустріти грибні галявини серед ялинового та соснового лісів. Багато грибів ростуть у вересні-жовтні, інші ж можна зустріти в пізніший час або влітку в сезон хороших дощів.

  Деякі гриби, такі, наприклад, як лисички, ростуть у місцях із підвищеною вологістю. Інші їстівні гриби, такі як маслюки, ростуть у теплих місцях – на узліссях чи інших частинах соснового лісу, куди потрапляє багато сонячного світла. Деякі гриби не зустрінеш на землі, оскільки вони ростуть виключно на сосні.

  Гриби, що ростуть в ялиннику або сосновому лісі, досить корисні для людського організму. У більшості випадків гриби вживають у їжу, оскільки це порівняно дієтичний та низькокалорійний продукт, який на 90% складається з води.

  Багато грибів знижують вміст холестерину в організмі та покращують стан людини при багатьох інших захворюваннях. Також гриби соснового лісу нерідко застосовуються не тільки в кулінарії, а й у косметології та медичних цілях. Гриби, що ростуть у соснових лісах, допомагають виробляти ферменти.

  Часник

  Зустрічається на стовбурах дерев, що впали, на пнях, поруч із мурашниками. Можна знайти і в полях на торішній траві, що злежалася. Належить до сімейства рядових. Росте цілими колоніями.

  Гриб дрібний, капелюшок не більше трьох сантиметрів, з горбком в основі. Колір кремово-коричневий. М’якуш тонкий, пластинчастий, при розтиранні виділяє запах часнику.

  Ніжка тонка. Колір коричнево-червоний.

  Гриб можна варити, смажити. Добре зберігає свої властивості та при засушуванні. У замороженому вигляді до смаку не відрізняється від свіжого.

  Можна виростити цей гриб на дачній ділянці. Викопати грибницю з великою кількістю земляної грудки і перенести на грядку. Додати суміш для посадки печериць, полити. Гриб досить швидко приживається та добре плодоносить.

  Луска

  Зустрічається у листяних (зрідка у хвойних) лісах. Може рости на пнях, повалених деревах, навколо стовбурів. Ці гриби ростуть «пучками», як опеньки.

  Капелюшки кулястої форми з діаметром десять-дванадцять сантиметрів. Колір капелюшка – блідо-жовтий, зі зростанням перетворюється на коричнево-бурі. Відмінною особливістю гриба є трикутні лусочки, які, як голки, розташовані по всій поверхні.

  Ніжка щільна заввишки до 10 сантиметрів. На ній розташоване грибне кільце. М’якуш щільний, згодом стає дуже грубим.

  Гриб їстівний, але краще збирати його поки що він не переріс. Крім того, не варто використовувати в їжу ніжки гриба.

  Список вийшов довгим, але це ще далеко не всі їстівні екземпляри. Вивчайте гриби, розширюйте свій грибний кругозір та приєднуйтесь до любителів «тихого полювання».

  Застосування

  У кулінарії

  Багато грибів, що ростуть у соснах, мають дуже гарні смакові якості, тому їх широко використовують у кулінарії. Соснові гриби засолюють і маринують на зиму, вони виходять дуже смачними та хрусткими. Також гриби додають у суп. Їх можна використовувати у свіжому чи засушеному вигляді. Смачними виходять смажені гриби зі свіжою картоплею.

  Можна знайти безліч цікавих та смачних рецептів, для яких використовуються соснові гриби. Також гриби соснового лісу використовують у таких цілях:

  • виноробство;
  • хлібопекарська справа;
  • виготовлення солодощів;
  • створення сичужних сирів.

  В медицині

  Соснові гриби відрізняються своїми цілющими властивостями. Лисички, наприклад, корисні людям, у яких порушена функція печінки, а також ці гриби мають антигельмінтну дію. Боровик чи білий гриб сприяє стимуляції обмінних процесів в організмі людини. Показані гриби боровики також за туберкульозу, оскільки вони пригнічують активність туберкульозної палички.

  На основі деяких інших грибів у медицині роблять цілющі екстракти, щоб боротися з паразитами, лікувати ангіну, виразку шлунка, бронхіальну астму, або позбавлятися ознак алергічної реакції.

  Які гриби ростуть пізньої осені. Осінні гриби. Правила збору

  Охочих поєднати прогулянку лісом із пошуком грибів багато. Але не всі знають правила та особливості збору. Познайомтеся з тонкощами «тихого полювання».

  грибні місця

  мистецтву пошуку грибів можна навчитися, дотримуючись порад і вивчаючи природні особливості, що впливають на зростання грибниці. досвід приходить поступово зі пізнанням специфіки ґрунту, рослинного покриву та рельєфу місцевості. важливо враховувати поєднання дерев, наявність моху, трави, хвої, доступу сонця. сприятливі місця в низині, на узліссі. потрібно «полювати» в березово-ялиновому, сосновому лісі з живильним середовищем для грибниці – це підстилка зі старого листя та перегною. де висока трава, відсутня сонячне світло, немає ярів, пагорбів, густий старий ялинник – це місце не для грибника, тут шукати марно. Кожен пошук будується по-різному. Деякі заглядають під навислий лапник, обходять берези, що окремо стоять, уздовж кромки лісу. Хтось шукає на узліссях та галявинах, оглядаючи траву. У будь-якому випадку потрібна увага та неквапливість.

  Ознаками є світлий ліс, просіка, хоча кожен гриб має певні місця для проростання. Наприклад, у старих сосняках ви знайдете багато зеленушок. У березняку, змішаному з молодими ялинками, люблять рости подосиновики, підберезники. У ліщині з осиною знайдете безліч свинушок, чорних груздів. Багато видів віддають перевагу щільному грунту з невисокою травою. За маслюками йдуть у сосново-ялинові ліси, де багато моху. Місця, що покриваються ранковим туманом, низинки – ознаки рижиків, боровиків, лисичок. Грибні місця часто визначаються за грибним запахом.

  Осінні гриби

  Рясні дощі, відсутність спеки, підвищена вологість, нічна прохолода – це характерні риси осені та сприятливі умови для грибів.

  Гриби у вересні У вересні починається активна пора грибників – це розпал збору та делікатесних заготовок. У цей час продовжують плодоносити літні грибниці і з’являються осінні види: рядівки (димчаста, фіолетова, тополева), опеньки, говорушки, рижики, свинушки, зелені, чорнушки. Спостерігається інтенсивне зростання подосиновиків, моховиків, підберезників, дощовиків. Зустрічається багато сироїжок, грибів-парасольок, піддубовиків (польський гриб). Гриби у жовтні Буйна палітра жовтневого лісу надає таємничості та створює казкові відчуття. Земля вкрита різнобарвним листям у вигляді щільного покривала, під яким ховаються гриби. У цей час кількість різновидів, що ростуть, скорочується. Продовжують плодоносити грибниці опенька, маслюків, чорних груздів, козляків, говірок, сироїжок, рядівок, зеленушок.

  Холодні тумани, що стелиться, несприятливі для грибних мух, вони зникають, що дозволяє залишатися грибам у цілісному вигляді до зрілого віку. Жовтневий збір хороший для переробки та сушіння: у будинках вже працює опалення, а соління добре зберігаються на терасах, балконах до стійких морозів. Гриби в листопаді Сірі рядовки, осінні гливи, зеленушки, чорнушки збирають до морозів. На пнях і повалених стовбурах, покритих інеєм, дружно зростають зимові опеньки, ці колонії мають рудуватий колір. Після настання постійних нічних заморозків грибна пора закінчується.

  Правила для грибників

  1. Початківцям грибникам потрібно вивчити таблицю їстівних грибів і перші походи в ліс бажано здійснювати з досвідченими приятелями. 2. Ніколи не збирайте сумнівних грибів або тих, які вам не відомі. 3. Не беріть перезрілі, плісняві гриби та з ознаками загнивання. 4. Для спрощення пошуку рекомендується ходити з невеликою палицею (90-100 см) та витримувати повільний темп. 5. Тара має бути правильною: кошик, плетений козуб. Гриби повинні дихати, тому пакети, відра — не найкращий варіант. 6. Одяг вибирається закритим і недоступним для комах, кліщів. Взуття — зручне для тривалої ходьби (кросівки, чоботи). 7. Гриби з трубчастими капелюшками складаються ніжками вниз. У великих екземплярів краще відразу відрізати голівку та класти окремо. 8. Для полегшення домашньої переробки краще одразу очищати бруд і не класти разом із землею. 9. Під час збору обов’язково потрібно стежити за своїм переміщенням за допомогою компаса або орієнтуватися на сонце, сторонах світла. Інакше у малознайомому лісі можна заблукати.

  коли йти за грибами

  Точний час назвати неможливо, тому що влітку та восени сонце сходить по-різному. у ліс входити треба поки ранкове сонце ковзає травою під гострим кутом. довга тінь дозволяє швидше помітити гриб. У посушливу погоду похід за грибами марний. Вони починають з’являтися після дощів, при хорошому зволоженні ґрунту, теплих туманів. У середній смузі грибний сезон починається рано: на початку травня вже ростуть зморшки, рядки. Найбільші збори всіх видів відбуваються у серпні – вересні.

  Шкода та протипоказання

  Незважаючи на велику користь, соснові гриби можуть нашкодити людині при неправильному їх вживанні або зберіганні. Будь-який їстівний гриб, що росте в сосновому лісі, є важкою їжею, тому не рекомендований людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки або порушеною функцією нирок. Протипоказані страви з грибами особам, які мають алергічну реакцію на цвіль.

  Навіть їстівні гриби, зібрані в межах міста, де їздить багато машин, є небезпечними для будь-якої людини. Це з тим, що соснові гриби, як і будь-які інші, накопичують токсичні речовини з довкілля.

  Неїстівні види, що ростуть у соснах восени

  Неїстівні плоди не варто збирати навіть як варіант для заготівлі. Не всі їх отруйні, але специфічні смакові нотки роблять їх непривабливими для гурманів.

  Говорушка восковата

  Забарвлення гриба повністю біле. Капелюшок може розростатися до 10 см у діаметрі. Спочатку плід має опуклу, потім – розпростерту форму, при цьому на капелюшковій поверхні може утворюватися горбок.

  Ніжка говорушки невисока, оскільки виростає переважно до 3 см. Її діаметр – від 0,5 до 1,5 см. Структура щільна. Росте гриб не тільки у сосняках, а й у змішаних типах лісів. Період активного плодоношення посідає липень-жовтень.

  Бліда поганка

  Бліда поганка небезпечна тим, що рости вона може практично на будь-яких ділянках. Її можна зустріти як у лісах, так і в садах чи на дачних ділянках. Має зелений або коричневий гладкий капелюшок, хоча колір його може бути мінливим. Вона досягає 4-16 см у колі.

  Ніжка вгору виростає до 5-18 см, товщиною – в межах 1-2,5 см. Її центральне розташування, за формою вона циліндрична. М’якуш білий, колір при надломі не змінює. Гриб віддає перевагу листяним деревам. Зустрічається переважно у червні-жовтні.

  Мухомори

  Всі види мухоморів не тільки неїстівні, а й отруйні. З цієї причини в лісі їх необхідно оминати.

  Пантерний мухомор росте у різних типах лісів у період із липня до жовтня. Любить піщаний ґрунт. Має капелюшок, діаметр якого зазвичай не перевищує 12 см.

  М’якуш білий за кольором, має неприємний запах. Не змінює свій колір при надломі чи надрізі. Ніжка довжиною 13 см, товщиною – 0,5-1,5 см. На ній розташоване біле кільце, яке швидко зникає.

  Існує ще один вид даного гриба – мухомор поганкоподібний.

  Свою назву він отримав через те, що зовні трохи схожий на гриб-поганку. Виростає у листяних лісах та хвойниках, період активності випадає на серпень-жовтень.

  Капелюшок гриба невеликий – близько 10 см, має плоскопуклу форму. Спочатку вона біла, але згодом стає жовтувато-зеленуватою, а на її поверхні утворюються помітні білі або сіруваті пластівці.

  Ніжка виростає до 10 см у довжину, а її товщина досягає 1,5-2 см. Має кільце, яке спочатку біле, а потім зовні стає жовтуватим. Цей вид мухомора відноситься до неїстівних грибів. Але про його отруйність точних відомостей поки що немає.

  Як відрізнити їстівні від неїстівних

  Всі види соснових грибів діляться на їстівні та неїстівні, тому кожному потрібно знати, як відрізнити одні від інших, щоб не отруїтися. Найбільш вірний спосіб відрізнити неїстівний гриб від їстівного, побачити цю відмінність на практиці з детальною вказівкою та розповіддю досвідченого грибника.

  Неїстівні гриби, на відміну від їстівних, мають гіркий присмак і можуть погано пахнути. Деякі неїстівні гриби біля снування ніжки мають яйцеподібне потовщення, яке зовні нагадує яйце. Жовчний гриб часто можна сплутати з боровиком чи білим, оскільки зовні вони дуже схожі. У першого лише при розломі капелюшка з’являється червоний або бурий відтінок. Хибний опеньок відрізняється від їстівного тим, що капелюшок його пофарбований у жовто-зелений, а не жовто-коричневий колір.

  Гриби соснового бору

  Досвідчені грибники знають, які гриби ростуть у сосновому лісі. Це залежить від виду доступних поживних речовин та від клімату. Гриби можуть зустрітися як на землі серед рослин, так і на стовбурах дерев і навіть на камені .

  Гриби ділять на їстівні та неїстівні. Всі вони відносяться до паразитичних організмів, але, оскільки деякі з них можуть вживатися в їжу тваринами та людиною, вони відіграють і позитивну роль. За хімічним складом гриби близькі до овочевих культур, але при цьому амінокислотний набір схожий і на такий у продуктів тваринного походження.

  До складу багатьох соснових грибів входять 18 амінокислот та багато інших корисних компонентів. На 90% гриб складається із води. У 100 г грибів містяться такі компоненти:

  У багатьох грибах, що ростуть у сосновому лісі, є органічні кислоти, вітаміни групи В, А, РР, Е та Д. Також соснові гриби містять мідь, калій, сірку, фосфор, марганець, що насичують організм людини та покращують його роботу.

  Що ви можете зробити, щоб покращити якість сну?

  1. Ваша подушка має бути достатньо твердою, щоб тримати хребет прямим.

  2. Ви повинні заповнити простір між шиєю та матрацом, щоб тримати голову та шию в нейтральному положенні.

  3. Якщо у вас болить плече, спробуйте покласти подушку перед вашим тілом і покласти на ній руку. Це допоможе полегшити біль.

  4. Щоб уникнути болю в стегні або позбутися від неї, спробуйте покласти подушку між колінами, щоб тримати стегна рівно.

  5. Щоб уникнути провисання грудей, спробуйте покласти під неї невелику подушку, щоб зв’язки не розтягувалися. Або просто спіть на спині.

  6. Якщо ви прокидаєтеся вранці з опухлим обличчям і набряком під очима і глибшими зморшками, ніж минулої ночі, вам слід змінити положення для сну. Сон на спині може запобігти небажаному контакту вашого обличчя з подушкою.

  Пропонуємо ознайомитись Томат Ампельний суміш: опис та характеристика сорту, вирощування та догляд з фото

  7. Хороший матрац – це найголовніше, коли йдеться про здоровий і спокійний сон. Якщо ви спите на боці, вам потрібно вибрати матрац із хорошою підтримкою плеча та стегна від середньої до високої жорсткості. Пінні матраци та матраци, здатні «запам’ятовувати» ваше положення тіла (в’язкопружні) є найкращими варіантами, оскільки вони дуже ефективні для зняття точки тиску.

  Звичайно, болі та набряклість можуть викликати й інші причини. Тому не відразу думайте на позу сну, можливо проблема зовсім в іншому, а неправильна поза просто посилює становище.

  Набряклість, наприклад, може бути викликана питтям великої кількості води перед сном або споживанням солоної та гострої їжі.

  У будь-якому випадку спіть так, як зручно вашому тілу, щоб уникнути будь-яких наслідків.

  Заготівля та зберігання

  Гриби, зібрані у сосновому лісі, можна засушувати на зиму. Такий спосіб досить простий і гриби можна зберігати компактно. Попередньо їх слід очистити від сміття та землі. Можна засушувати гриби природним способом, нанизавши їх на нитку, або використовувати сушарку або духовку.

  Також популярним способом заготівлі грибів на зиму є маринування та засолювання. Є безліч цікавих і простих рецептів, завдяки яким гриби соснового лісу будуть зберігатися довго, і вийдуть смачними та хрусткими.

  Осінні гриби: мандруємо до лісу

  Наближається осінь. Поступово температура повітря буде знижуватися, а ночі ставатимуть все холоднішими. Природа починає готуватися до зими, а грибники – до осіннього пошуку лісових дарів. Поговоримо про те, які гриби ростуть восени.

  Які гриби ростуть восени

  Розглянемо найпопулярніші види основних ЇСТІВНИХ грибів, які можна знайти в лісі у вересні, жовтні та листопаді. Матеріал створено на основі власних спостережень. Моя інформація суб’єктивна. Якщо маєте що доповнити, то додавайте в коментарі.

  Осінь – найкраща пора для збору грибів. Влітку чимало видів грибів дуже часто повністю червиві (впливають дощі, спека, засуха, шкідники). А восени, зазвичай, гриби майже не мають хробів (або ж мінімально червиві). Такі дари природи цінуються більше, адже відходів з них набагато менше.

  Головне правило грибника

  Під час подорожі до лісу не забувайте головне правило грибника – не знаєте гриба або не впевнені в ньому, то не беріть. Це просте правило врятувало вже не одне життя.

  Краще не брати тих видів грибів, які викликають підозру. Також не вживайте в їжу гриби, які є перезрілими, зіпсованими або ж в’ялими. У них накопичуються токсини, які здатні отруїти людський організм.

  Білі гриби восени

  Король лісу зустрічається аж до перших серйозних заморозків. Якщо хоча б кілька днів вночі буде мінімум 5 градусів морозу, то біляки перестають рости. Це з особистих спостережень. Найпізніше, коли мені вдавалося знайти білі гриби, це 22 листопада. Вони були вже заморожені, адже кілька днів поспіль був невеликий мороз. Ймовірно, виросли ще в середині листопада. Але факт є фактом, до середини останнього місяця осені білі точно можна шукати. При умові, якщо погода сприятлива та відносно тепла.

  Підпеньки

  Також добре восени ростуть підпеньки. На їх кількість теж впливає погода. Якщо будуть швидкі та сильні заморозки, то підпеньки перестануть рости. Знайти ці гриби можна до листопада. На початку осені опеньки першими з’являються у молодих чагарниках, а згодом й у старих лісах.

  Підберезники / підосичники

  Масово ростуть у вересні, а згодом їхня кількість починає суттєво зменшуватися. У жовтні та листопаді, якщо повезе, то можна знайти поодинокі підосичники та підберезники.

  У сезоні 2022 року знаходив два підберезника 13 листопада. Наразі це мій рекорд по терміну їх збору, так пізно ще ніколи не вдавалося знайти.

  Усі найновіші матеріали в нашій телеграм-спільноті. Стежте за оновленнями, щоб не пропустити корисну інформацію.

  Які гриби ростуть восени

  Лисички, грузді, маслюки, рижики, гливи

  Оптимальний час збору до кінця жовтня. Лисички поширені у змішаних хвойно-листяних лісах. Ростуть біля дубів, сосен або ж беріз.

  Маслюки більше полюбляють соснові ліси, галявини та узлісся теж змішаних хвойно-листяних лісів. Також до кінця жовтня поширені гриби рижики. Це їстівний гриб з родини сироїжкових, але такі не збираю. Факт росту зафіксував та поставив галочку в спостереженнях.

  Гливи збирають у вересні — жовтні. Це їстівний гриб четвертої категорії. Вживають у їжу лише молоді гриби, бо старі плодові тіла жорсткі.

  Сироїжки восени

  Також досить довго ростуть сироїжки. Я вважаю, що їх можна знайти орієнтовно до того ж терміну, що й білі гриби. Інколи біляків вже в лісі немає, але сироїжки продовжують успішно рости та радувати грибників навіть у невеликий мороз. Часто в листопаді вдається знайти їх не поодиноко, а гарними групками, як на моєму фото нижче. Світлина зроблена також 13 листопада 2022 року.

  Сироїжки 13 листопада 2022 року.

  Гриб парасолька

  Гриб парасолька росте у вересні-жовтні найактивніше. Багато-хто побоюється збирати цей вид. Я одного разу спробував і тепер це один з найулюбленіших грибів. Якщо готувати у яйці з кляром, то на смак дійсно виходить дуже схожий до курячої відбивної. Уважно вивчіть відмінність парасольок від інших схожих грибів, щоб не переплутати. Основна відмінність – на ніжці є так звана “спідничка”, яка вільно ковзає, а сама шапка має приємний грибний аромат.

  Осінні моховики

  Теж недооцінений, на мою думку гриб, який збирають не всі. Росте до листопада, часто великими групами недалеко один від одного. На підливку або просто посмажити – відмінний смак гарантовано.

  Печериці / рядовки

  Які гриби ростуть восени ще? У вересні-жовтні та на початку листопада можуть зустрічатися у лісі рядовки (їх є багато різновидів), а також усім знайомі печериці (у листопаді навряд їх знайдете).

  Корисні матеріали про гриби: