Органи санітарно-епідеміологічних служб

Державна санітарно-епідеміологічна служба (надалі CEC) Міністерства охорони здоров’я (надалі МОЗ) України — це централізована система органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічного профілю, яку очолює Головний державний санітарний лікар України — перший заступник Міністра охорони здоров’я України.

Держсанепідемслужбу системи МОЗ України складають:

• – головне санепідуправління;
• – управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС;
• – центральна санепідстанпія;
• – обласні, міські, районні станції;
• – дезінфекційні станції;
• – санепідустанови на залізницях, водному та повітряному транспорті;
• – санепідстанції об’єктів, що мають особливий режим роботи;
• – наукові установи (науково-дослідні інститути, наукові та науково-практичні об’єднання, контрольні, експертні установи, центри) гігієнічного та епідеміологічного профілю державної санітарно-епідеміологічної служби України;
• – комітет з питань гігієнічного регламенту МОЗ України, інші установи.

На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи МОЗ покладаються функції спеціально уповноважених відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об’єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державну санітарно-епідеміологічну службу представляють установи і заклади цього напряму. Очолює службу Міністерство охорони здоров’я України, йому підпорядковуються Головне санітарно-епідеміологічне управління, а також частини і підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Служби безпеки України.

Головному санітарно-епідеміологічному (надалі санепід) управлінню підпорядковані Український центр державного санепіднагляду, інститути гігієни харчування. У відомстві головного управління знаходяться обласні санепідстанції, яким підпорядковані районні станції адміністративних територій і міські санепідстанції.

Керівництво роботою СЕС на транспорті здійснює головний державний санітарний лікар відповідного виду транспорту. Державні санітарно-епідеміологічні служби Міністерства оборони, внутрішніх справ України, Служби безпеки України очолює головний державний санітарний лікар відповідного міністерства, відомства.

У митницях призначення і пунктах пропуску контроль за оформленням вантажів і відповідністю товарів вимогам санітарних норм здійснюється органами санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Основними напрямами діяльності, яку здійснюють державні санітарно-епідеміологічні служби, є:

• – проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
• – визначення заходів з профілактики захворювань і дотримання безпеки населення і захисту від шкідливого впливу довкілля;
• – забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і запобігання розповсюдженню особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб тощо;
• – проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи

Основними критеріями класифікації санітарно-гігієнічної експертизи є об’єкти, вид експертизи, її показники (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Види санітарно-гігієнічної експертизи

Об’єктом експертизи є сировина, напівфабрикати, готові продукти рослинного і тваринного походження, а також товар і його упакування, технологічні процеси, виробничий і обслуговуючий персонал.

Санітарно-гігієнічна експертиза проводиться за гігієнічними показниками, які поділяються на три групи: санітарно-гігієнічні, санітарно-епідеміологічні, санітарно-токсикологічні.

Санітарно-гігієнічні показники характеризують харчову і біологічну цінність продуктів харчування. їх визначають дослідженням органолептичних властивостей, хімічного складу сировини, готових продуктів харчування, товарів, встановлюючи рівень задоволення потреб організму людини в енергетичному, пластичному матеріалі, ферментах.

Санітарно-епідеміологічні та санітарно-токсикологічні показники характеризують шкідливість і безпеку харчових продуктів, вони включають:

• – визначення показників максимально допустимих рівнів (МДР) хімічних забруднювачів — пестицидів; радіонуклідів; показників мікробіологічної безпеки;
• – паразитологічні показники безпеки рибних і нерибних водних продуктів, м’яса;
• – показники гранично допустимих концентрацій (ГДК) контамітантів.

Харчові продукти являють собою складні багатокомпонентні системи, біологічну цінність яких забезпечують так звані аліментарні речовини — білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, необхідні для повноцінного харчування. Такі речовини називають ще нутриєнтами (від латинського —харчування).

Інша група речовин умовно названа неаліментарними, що бере участь у формуванні органолептичних властивостей, включає також антиаліментарні фактори, які заважають засвоєнню і перетравленню їжі. До цієї групи належать й природні токсичні речовини.

До третьої групи речовин, які містяться у харчових продуктах, належать сторонні потенційно токсичні речовини антропогенного походження (антропогенні — виникають внаслідок діяльності людини). Ці речовини називають чужорідними — ксенобіотиками, екзогенними (екзогенний — від причин, що знаходяться поза організмом) або домішками.

У різних країнах дослідники застосовують для назви цих речовин різні терміни. В Україні застосовують термін “чужорідні хімічні речовини (ЧХР)”, до яких відносять також речовини, спеціально добавлені у харчові продукти (добавки), і хімічні речовини, що забруднюють їх на всіх етапах життєвого циклу — виробництво, зберігання, транспортування, обробка тощо.

Шкідливі хімічні речовини можуть входити до хімічного складу натуральних продуктів (наприклад, алкалоїди, сполуки

пептидної природи) або з’являтися в продуктах за визначених умов: під час проростання картоплі, нерестування риб, збирання бджолами меду з рослин, які надають йому отруйних властивостей. Продукція, яку отримують в аномальних біогенних зонах, може мати підвищений вміст мікроелементів (фтору, ртуті, селену, деяких інших), що робить її небезпечною для харчування.

Забруднення може носити антропогенний характер, тобто виникати внаслідок діяльності людини. Чужорідні хімічні речовини (ЧХР) — ксенобіотики, які забруднюють продукти, можуть бути неорганічної і органічної природи, зокрема мікробіологічного походження.

До них не відносяться такі речовини, що додаються в харчові продукти, як вітаміни і провітаміни, мікроелементи, кухонна сіль, приправи, ароматичні і смакові речовини природного походження, а також інертні механічні домішки.

ЧХР включають сполуки, які за своєю природою і кількістю не характерні для натурального продукту, але можуть бути добавлені з метою удосконалення технології, збереження або покращення якості продукту, його харчової цінності.

Спектр можливої патогенної дії ЧХР, які надходять в організм з продуктами харчування, дуже широкий. Ксенобіотики можуть несприятливо впливати на травлення і засвоювання корисних речовин, знижувати імунозахисні сили або сенсибілізувати організм, викликати загальнотоксичну дію з переважним ураженням печінки, нирок, нервової системи і в цілому — прискорювати процеси старіння, порушувати функцію репродукування потомства.

Основним шляхом забруднювання-контамітації продуктів харчування ЧХР є використання добавок, нової харчової сировини, отриманої методами біотехнології, попадання невластивих шкідливих речовин, які застосовуються для захисту рослин (наприклад, залишки пестицидів). До продуктів тваринництва вони можуть потрапити з кормами, водою або під час лікування тварин, використання стимуляторів. Ці забруднення пов’язані з ветеринарно-профілактичними і терапевтичними заходами, сировина і продукти з неї забруднюються антибіотиками, гормональними препаратами, антигельмінтами. При використанні упакування, полімерних плівок, інвентарю, тари з матеріалу, який ще не пройшов апробацію, може відбуватися міграція токсичних елементів до продуктів харчування.

Під час теплової обробки, коптіння, смаження, обробки випромінюванням утворюються ендогенні токсичні речовини, до яких відносяться бензпірен і нітрозаміни, що утворюються під час коптіння, лізиналанін — варіння м’яса в лужному середовищі, меланоїди — термічної обробки.

За недотримання санітарних вимог щодо технології одержання і зберігання харчових продуктів в них утворюються токсичні метаболіти, бактеріальні токсини (наприклад, ботулотоксин).

При значному забрудненні повітря, води, ґрунту відбувається міграція забруднювачів з навколишнього середовища до продуктів харчування. Найчастіше відбувається забруднення важкими металами, хлорорганічними сполуками, нітрозоамінами та іншими канцерогенами і радіонуклідами. До останньої групи належить найбільша кількість ксенобіотиків.

Оскільки хімічні і мікробіологічні забруднення розглядаються і вивчаються у межах хімічних дисциплін, а також дисциплін “Основи мікробіології, санітарії і гігієни”, “Теоретичні основи товарознавства”, розглянемо тільки чужорідні речовини і добавки.

До токсичних елементів, вміст яких контролюється в продовольчій сировині і харчових продуктах, належать важкі метали і миш’як. Особливе місце серед важких металів посідають свинець, ртуть, кадмій, які мають високу токсичність, здатність накопичуватися в організмі людини при тривалому надходженні з харчовими продуктами.

Особлива увага звертається на контролювання вмісту ртуті у рибі, рибопродуктах, зернових і молочних продуктах; кадмію — в рослинних, молочних, м’ясних і рибних продуктах; свинцю — крім тих, що перераховані для кадмію, у консервах.

Радіонукліди, які надійшли у навколишнє середовище після аварії на ЧАЕС; радіоактивні елементи представлені довго існуючими ізотопами — радіонуклідам цезію-137 і стронщю-90, які надходять в рослини через кореневу систему. В харчову сировину вони можуть потрапляти з кормами і далі — з молоком, м’ясом тощо — в організм людини.

Нітрати надходять в організм людини більш за все з овочами (7080% добової норми), накопичуються при внесенні добрив в грунт, заносяться з водою.

Я-нітрозаміни утворюються у продуктах внаслідок особливої технології під час виробництва, зберігання, містяться в копченій рибі та інших копчених продуктах, ковбасних виробах, солоних, маринованих, консервованих продуктах і в організмі людини.

Мікотоксини — велика група низькомолекулярних токсичних метаболітів, які продукуються мікроскопічними (пліснявими) грибами. Деякі з мікотоксинів поряд із загальнотоксичною дією мають канцерогенні, мутагенні, тератогенні, екстрогенні і галюциногенні властивості.

Найчастіше мікотоксини уражають продукти рослинного походження — зернові, бобові, горіхи, фруктоовочеву продукцію.

Афлатоксином В1 забруднюються кукурудза, рис, соняшникова олія, білкові ізоляти; мікотоксином М1 — молочні продукти; дезоксіваленом — пшениця, кукурудза, продукти їх переробки; патуліном — фруктові і овочеві соки і пюре, джеми, мармелад (несульфітовані); зеароленом — пшениця і продукти її переробки (олії тощо); Т2 токсином — просо, насіння олійних культур, олія, кукурудза і продукти її переробки.

Гістамін утворюється в свіжомороженій рибі (скумбрії) і продуктах її переробки — філе, кулінарних виробах, консервах. Накопичується в м’язевій тканині риб до концентрації, яка надає продукту токсичних властивостей. Кількість гістаміну збільшується внаслідок порушень режимів зберігання, технології відгаювання, термінів зберігання перед термічною обробкою риби.

Мікробіологічні критерії оцінки якості і безпеки продуктів харчування включають визначення таких чотирьох груп мікроорганізмів:

• 1. Санітарно-показові мікроорганізми.Основним мікробіологічним тестом мезофільних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів є їх кількість. Тест використовується в харчовій промисловості для оцінки якості продуктів, крім тих, які отримують ферментативним шляхом. Дослідження дозволяє визначити точність проведення технологічних процесів. Порушення технологічного процесу характеризується наявністю значної кількості БГКП (бактерій групи кишкової палички) або коліформних бактерій кишкової палички. Вони визначаються у всіх видах продуктів, крім кисломолочних.
• 2. Потенційно-патогенні мікроорганізмивключають Е.соіі (патогенні форми), сульфітредукуючі клостридії, бактерії роду протея, коагулазопозитивних стафілококів B.cereus.
• 3. Патогеннімікроорганізми визначаються тими лабораторіями, яким надано право працювати з такими мікроорганізмами зокрема бактеріями роду Сальмонелла.
• 4. Показники мікробіологічної стабільності продукту.

Для більшості харчових продуктів проводиться контроль за вмістом дріжджів і пліснявих грибів.

Вимоги до безпеки харчової продукції встановлено “Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов” № 5061-89 від 10.08.89 р., Державними гігієнічними нормами (ДР-97) “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs і Sr у продуктах харчування та питній воді”, затвердженими Головним санітарним лікарем України 25 червня 1997 р.

Контроль за показниками безпеки сировини, яка надходить, і продукції, що виробляється підприємствами, проводиться атестованими виробничими лабораторіями підприємств або акредитованими Державним Управлінням стандартизації, метрології і сертифікації лабораторіями.

Сировина, яка надходить на підприємство, повинна супроводжуватися документами, які підтверджують якість, — якісним посвідченням, сертифікатом про якість, в яких повинні бути зазначені показники якості і безпеки.

Контроль продовольчої сировини і готової продукції за цими показниками проводиться працівниками санітарної служби періодично, залежно від показників безпеки встановлюються рівні контролю:

• 1 — один раз на рік (І);
• 2 — один раз на півроку (II);
• 3 — один раз на квартал (III);
• 4 — один раз в десять днів (IV);
• 5 — один раз на рік (V);
• 6 — в кожній партії (VI).

Добавки — це речовина чи сировина природного або синтетичного походження, яку додають до харчового продукту з метою покращання його споживчих властивостей (кольору, аромату, консистенції, структури) або удосконалення технології виробництва.

Використання різноманітних добавок обумовлено постійним збільшенням виробництва продуктів харчування з поліпшеними органолептичними властивостями, високою біологічною цінністю.

Залежно від класу споживчих товарів, для виробництва яких вони призначені, добавки поділяються на дві групи: харчові і нехарчові.

За функціональним призначенням всі добавки можна поділити на типи, ті що:

• • покращують органолептичні властивості товарів (колір, структуру, запах, а для харчових продуктів — смак);
• • підвищують показники функціонального призначення (наприклад, добавки вітамінів і амінокислот збільшують біологічну цінність харчових продуктів, пластифікатори покращують пластичні властивості полімерних матеріалів тощо);
• • збільшують збереженість, зокрема терміни зберігання (консерванти).

Харчові добавки — природні або синтезовані речовини, які додають до продуктів харчування з метою покращення їх якості і надання їм необхідних властивостей. Вони не вживаються в їжу у вигляді харчових продуктів або звичайних компонентів їжі (СанПіН).

Згідно із санітарним законодавством України виробництво, застосування та реалізація харчових добавок в Україні може здійснюватися тільки з дозволу МОЗ України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.1999 р. № 12 затверджено перелік харчових добавок, які дозволено використовувати при виробництві харчових продуктів.

Використовування харчових добавок не дозволяється, якщо це призводить до приховування неправильної обробки сировини, фальсифікації харчових продуктів, значної втрати біологічної цінності.

В міжнародній практиці перелік дозволених харчових добавок досить широкий. Дозвіл на їх застосування видається Об’єднаним комітетом експертів ФАО/ВОЗ з харчових добавок і контамінантів (ДЖЕКФА). В країнах Європейської Співдружності діє подібна комісія. Комісія ФАО/ВОЗ з розробки стандартів на харчові продукти — Кодекс Аліментаріус (Codex Ali-mentarius) — розробила єдину нумерацію харчових добавок, виділила 23 функціональних класи для маркування з привласненням індексу “Е” (Europe) і визначеної серії номерів, а також визначення (дефініції) і технологічних функцій.

Об’єднаний комітет експертів ФАО/ВОЗ підкреслює необхідність гарантованої безпеки продуктів при застосуванні добавок і вказівок про їх наявність у продуктах харчування на маркуванні.

З метою охорони здоров’я населення об’єднана комісія ФАО/ВОЗ з харчового кодексу розробила рекомендації з оцінки кількості харчових добавок, що споживаються, і норми їх споживання. В Україні харчові добавки можуть застосуватися у мінімально необхідній для досягнення технологічного ефекту кількості, але не більше від встановлених максимально допустимих рівнів (МДР), які наводяться у Сан П і Н.

Максимально допустимі рівні харчових добавок розраховуються в мг на 1 кг або на 1 л готового продукту або напівфабрикату.

Для харчових добавок, які шкідливі для організму людини навіть у малих дозах, граничний рівень визначається технологічними інструкціями.

Для кожного виду речовин, які використовуються як добавки, визначаються спеціальною нормативною документацією за погодженням МОЗ України склад і ступінь чистоти.

Для впровадження добавок у виробництво проводиться їх санітарно-гігієнічна експертиза, при позитивному висновку про безпечність добавки, отримується дозвіл Головного санітарного лікаря України.

За якість добавок на дотримання вимог їх безпеки відповідальність несуть господарюючі суб’єкти, які виготовляють харчові добавки.

Поділяються харчові добавки залежно від споживних властивостей на:

речовини, які покращують зовнішній вигляд продуктів:

• – барвники;
• – кольорокорегуючі матеріали (відбілювачі), освітлювачі, сорбенти;
• – речовини, що змінюють консистенцію:
• – згущувачі: гелеутворювачі і драглеутворювачі, альгінати,, прості ефіри целюлози, пектини, караген, гуміарабік;
• – емульгатори і стабілізатори: лецетин, жирні кислоти і їх солі, спирти жирного ряду, моно і дигліцериди, складні ефіри жирних кислот цукру і сорбіту; полімеризовані і окислені олії; сапоніни і конденсовані фосфати і поліфосфати, силікати, танін, фітинова кислота, багатоатомні спирти, хелатні сполуки;
• – ароматизатори:
• – натуральні;
• – штучні.
• – підсолоджувачі:
• – сахарин, дульцин, цикламат, інші синтетичні солодкі речовини;
• – дипептиди, солодкі амінокислоти.
• – речовини, які сприяють збільшенню строків зберігання, — консерванти:
• – хімічної природи — двооксид сірки, бензоната, сорбінова кислота, перекис водню, гексаметилен, тетрамін та інші;
• – біологічної природи;
• – антиоксиданти.

Існують й інші класифікації.

Санітарні правила із застосування харчових добавок передбачають дотримання наступних умов, за яких можливе їх використання:

• • харчові добавки повинні вводитись в продукти харчування у мінімальних кількостях, які необхідні для досягнення технологічного ефекту;
• • концентрації не повинні перевищувати норм, дозволених МОЗ України;
• • використання добавок може відбуватися з передбаченою метою, коли ефекту не можна досягти іншими технологічними і економічно вигідними способами;
• • збереження натуральних властивостей і харчової цінності продукту, допускається зниження харчової цінності продуктів, жим надаються дієтичні властивості;
• • збільшення тривалості зберігання продуктів харчування або покращання їх органолептичних властивостей за умови, що добавки не змінять сутності продукту, не фальсифікують його, не подіють шкідливо на організм людини;
• • покращання або скорочення, зменшення вартості виробничого процесу виготовлення, зберігання, транспортування;
• • харчові добавки не повинні бути токсичними або підсилювати негативну дію продукту харчування на здоров’я населення;
• • склад і ступінь чистоти харчових добавок визначаються технічною документацією, яка узгоджена з МОЗ України;
• • рішення про шкідливість харчової добавки і її санітарно-гігієнічна оцінка приймається МОЗ України;
• • дозвіл (обмежений, умовний або необмежений в часі) на застосування харчової добавки видається МОЗ України на основі прохання виробника;
• • продукти харчування, які містять недопустиму кількість харчових добавок, а також виготовлені із застосуванням недозволених в країні харчових добавок не можуть використовуватися для харчування людей;
• • постійний контроль за правильним застосуванням харчових добавок, їх якістю і вмістом в продуктах проводять технологічна служба підприємства і виробнича лабораторія.

Вибірковий контроль за правильним застосуванням харчових добавок, їх якістю і вмістом в продуктах харчування проводиться закладами і установами санітарно-епідеміологічних служб. Методи ідентифікації і визначення харчових добавок регламентуються спеціальними документами.

Питання про дозвіл на використання харчової добавки вирішується на підставі результатів токсикологічних досліджень і даних про імовірне загальне добове потрапляння в організм людини.

Який державний орган проводить санітарно-епідеміологічну оцінку продукції

Відбувається форматування тексту!
Почекайте кілька секунд, поки завантажиться повністю.
Або перечитайте сторінку заново, якщо довго не відповідає.

Повідомити про помилку

Соціальні сервіси та закладки:

Запам’ятати

• Всі документи
• Нові надходження
• Популярні документи
• Первинні законодавчі акти
• Групи документів
• Розподіл за комітетами ВРУ
• Термінологія законодавства
• Tезаурус “EUROVOC”
• Юридична класифікація
• Календар офіційних свят в Україні
• Правила користування
• Контактна інформація

Програмно-технічна підтримка — Управління комп’ютеризованих систем

Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації

Деякі функції знаходяться у режимі тестової експлуатації. Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Який державний орган проводить санітарно-епідеміологічну оцінку продукції

Щодо здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства на об’єктах систем водопостачання та водовідведення населених пунктів

З метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Держпродспоживслужбою посилено державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на об’єктах систем водопостачання та водовідведення населених пунктів країни.

Держпродспоживслужбою спільно з місцевими органами виконавчої влади та за участю органів місцевого самоврядування у поточному році здійснюються перевірки об’єктів систем водопостачання щодо дотримання ними вимог протиепідемічних заходів, зокрема стосовно дотримання режиму охорони господарської діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів питного водопостачання, правил експлуатації систем питного водопостачання, встановлених режимів їх роботи, правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді, контролю за якістю питної води, вимог законодавства щодо здійснення виробничого контролю за якістю та безпечністю питної води на об’єктах водопостачання тощо.

Працівниками територіальних органів Держпродспоживслужби активно проводиться робота із органами місцевої влади та власниками систем централізованого водопостачання, водовідведення щодо організації комісійних перевірок, посилення виробничого лабораторного контролю за якістю питної води, якістю очистки стічних вод, забезпечення необхідного запасу реагентів, засобів знезараження тощо.

За інформацією територіальних органів станом на 01 липня 2021 року під наглядом Держпродспоживслужби знаходиться 63516 об’єктів водопостачання, у тому числі 10315 об’єктів централізованого і 53201 об’єкт нецентралізованого водопостачання, та 1976 об’єктів водовідведення.

Станом на 1 липня 2021 року здійснено 6214 комісійних перевірок об’єктів водопостачання, зокрема 1677 об’єктів централізованого та 4537 об’єктів нецентралізованого водопостачання.

Під час здійснення перевірок на предмет дотримання вимог санітарного законодавства порушення встановлено на 3295 (53 %) об’єктах, у тому числі на 1030 (61,4 %) об’єктах централізованого водопостачання та 2267 (50 %) об’єктах нецентралізованого водопостачання.

За результатами перевірок на 179 об’єктах водовідведення, порушення встановлено на 87 (48,6 %).

Відповідно до укладених договорів здійснюється відбір та дослідження проб води питної за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.

Станом на 1 липня 2021 року досліджено 8353 проби питної води централізованого водопостачання, у тому числі за результатами відомчого контролю, не відповідало гігієнічним нормативам 366 проб (4,4 %). Досліджено за мікробіологічними показниками – 2356 проб, відхилення склало 4,3 %, та за санітарно-хімічними показниками – 6351 проба, відхилення від гігієнічних норм склало 4,6 %.

Із джерел нецентралізованого водопостачання досліджено 897 проб води питної, відхилення встановлено у 211 пробах (23,5 %), зокрема за санітарно-хімічними показниками не відповідало 24 % проб, за мікробіологічними показниками – 20,8 %.

За результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) на підставі встановлених порушень санітарного законодавства територіальними органами Держпродспоживслужби ініційовано 184 засідань комісій ТЕБ та НС, направлено 938 приписів, пропозицій, рекомендаційних листів тощо, накладено 152 штрафи на суму 97164 грн.

За результатами обстеження фахівцями Держпродспоживслужби у Харківській області до правоохоронних органів передано одну справу.

Основними порушеннями на об’єктах централізованого водопостачання залишаються такі: порушення облаштування та організації зон санітарної охорони артсвердловин; зношеність обладнання та мереж; відсутність виробничого лабораторного контролю води, яка надходить у водопровідну мережу; не проводиться профілактична промивка та дезінфекція водопровідних споруд; відсутні паспорти радіаційної безпеки на артезіанські свердловини; порушується періодичність проходження медичних оглядів персоналом та проведення відомчого лабораторного контролю якості питної води; відсутність засобів індивідуального захисту у працівників водоочисних споруд тощо.

На переважній більшості об’єктів нецентралізованого водопостачання не проводиться щорічне планове обстеження колодязів, їх чищення, дезінфекція та знезараження питної води, не здійснюється періодичний контроль безпечності та якості питної води, відсутні санітарні паспорти, не визначений балансоутримувач.

Для усунення порушень, виявлених у ході обстежень, на адресу органів місцевого самоврядування, балансоутримувачам направляються пропозиції щодо вжиття заходів реагування та доведення об’єктів нецентралізованого питного водопостачання до нормативних вимог.

Керівниками територіальних органів Держпродспоживслужби посилено державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на об’єктах систем водопостачання та водовідведення населених пунктів. Робота в даному напрямку продовжується.

Так, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області обстежено 1 об’єкт централізованого водопостачання: комунальний міський водопровід Камінь-Каширського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Камінь-Каширський.

Обстеження проводилось за участі представників органів місцевого самоврядування, котрі є власниками/балансоутримувачами зазначеного об’єкту.

За результатами здійснених заходів порушення вимог санітарного законодавства при функціонуванні водопроводу не встановлено.

З метою контролю якості питної води, що постачається населенню, в ході обстежень відібрано 6 проб для проведення необхідного комплексу лабораторних досліджень. Відповідно до експертних висновків всі зразки води відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено 1 перевірку суб’єкта господарювання, який здійснюють питне водопостачання та водовідведення на території Дніпропетровської області.

Під час перевірки для лабораторних досліджень відібрано 4 проби води питної та 2 проби води поверхневих водойм І категорії, досліджені зразки не відповідають нормативним позакникам.

У ході проведення перевірки виявлені такі порушення:

не в повному обсязі впроваджені лабораторні дослідження за показниками ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

неналежне виконання санітарно-оздоровчих заходів на системах водопостачання та водовідведення (стан будівництва та реконструкція об’єктів, заміни (капремонту) устаткування та мереж тощо);

у питній воді фіксуються перевищення вмісту нормативних показників, а саме: питна вода, відібрана перед надходженням в розподільчу мережу, не відповідає нормативним вимогам за показником перманганатної окиснюваності та по кольоровості;

не вирішено питання про створення зон санітарної охорони для джерела, об’єктів та споруд об’єкту питного водопостачання;

у межах другого та третього поясів ЗСО не здійснюються жодні заходи, які передбачені цим режимом;

не виконується систематичний лабораторно-виробничий контроль за якістю води, станом джерела водопостачання і роботою водозабірних споруд і устаткування, а також обліку показників, що контролюються; результати спостережень за станом джерела водопостачання, дані аналізів якості води, контролю і обліку роботи водозабірних споруд не реєструються в експлуатаційних журналах;

у процесі експлуатації насосної станції персонал не підтримує належний санітарний стан приміщення насосної станції (санітарно-технічний стан насосної станції незадовільний: стіни та стеля брудні, мають плісняву та значні дефекти покриття);

виробництво питної води здійснюється за відсутності технологічного регламенту або іншого документу з описом технологічного процесу виробництва питної води, що пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та отримали позитивний висновок;

під час знезараження водопровідної питної води, залишкові концентрації реагентів не визначаються.

За результатами державного нагляду (контролю) винесено розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та винесено постанову про адміністративне правопорушення.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області проведено перевірку 1 об’єкту централізованого водопостачання, а саме: ПрАТ «КУРДЮМІВСЬКИЙ ЗАВОД КИСЛОТОТРИВКИХ ВИРОБІВ» з питання виконання припису Держпродспоживслужби від 18 лютого 2021.

Під час перевірки встановлено, що припис не виконано в повному обсязі: не отримано висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на технологічні регламенти, медогляд декретованого персоналу пройдено не в повному обсязі.

За невиконання припису Держпродспоживслужби на директора ПрАТ «КУРДЮМІВСЬКИЙ ЗАВОД КИСЛОТОТРИВКИХ ВИРОБІВ» накладено штраф.

Протягом звітного тижня працівники Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області проведено 2 планових заходи державного нагляду підприємств централізованого водопостачання в смт Першотравенськ КП «Водоканал Полісся» та смт Черняхів КП «Черняхів Добробут». Порушення виявлені на обох підприємствах. На підприємстві централізованого водопостачання в смт Першотравенськ КП «Водоканал Полісся» не погоджені графіки відомчого лабораторного контролю якості води, відсутній паспорт радіаційної якості води. При перевірці КП «Черняхів-Добробут» встановлено, що зони санітарної охорони не облаштовані, не погоджена робоча програма виробничого контролю якості питної води з територіальним управлінням Держпродспоживслужби, не розроблені та не погоджені плани заходів щодо роботи підприємства у разі аварійного забруднення, потребують закінчення реконструкції хлораторна установка та станція пом’якшення води, ремонт павільйон функціонуючої свердловини та приміщення ВНС та КНС.

За виявлені порушення видано приписи та складено 2 протоколи про адмінправопорушення на керівників підприємств.

Окрім за результатами комісійних обстежень 4 пунктів розливу питної води в м. Бердичеві порушень вимог санітарного законодавства не виявлено.

За звітний тиждень працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області проведено 1 комісійну перевірку нецентралізованогооб’єкту водопостачання та 1 об’єкту водовідведення. А саме: обстежено джерело водопостачання та локальні каналізаційні споруди Загальноосвітнього закладу – Пийтерфолвівського реформатського ліцею села Пийтерфолво Виноградівського району. Порушення не виявлені. За результатами перевірок та лабораторних досліджень за поточний тиждень надано 1 припис.

За звітний тиждень працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено перевірки 2 об’єктів централізованого питного водопостачання населення Чкалівської об’єднаної територіальної громади Мелітопольського району (балансоутримувачі КП «Господар» Чкалівської селищної ради, КП «Чкалова» Чкалівської селищної ради).

В ході проведення перевірок встановлені порушення:

питання про створення зони санітарної охорони для джерел та об’єктів господарсько-питного водопостачання не вирішене;

джерела та об’єкти централізованого питного водопостачання не мають технічних засобів охорони;

гігієнічна оцінка безпечності та якості води питної за радіаційними показниками не проведена.

За результатами проведених заходів суб’єктам господарювання надані пропозиції щодо усунення виявлених порушень, поінформовані органи влади та місцевого самоврядування.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області за звітний тиждень провено планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно суб’єктів господарювання, які надають послуги з водопостачання та водовідведення. Перевірено 7 таких підприємств.

На КП «Сквирводоканал» за результатами лабораторних досліджень вода зі свердловин не відповідає гігієнічним вимогам до води питної за санітарно-хімічними показниками.

Перевіркою ТОВ «СГП ім. Кравченка А .Г.» встановлено, що підприємством не забезпечено безпеку та якість питної води, що постачається населенню, а стан водогонів вкрай незадовільному стані.

За результатами перевірки КП «Іванківводоканал» та КП БМР «Богуславводоканал» встановлено такі порушення: працівники обох підприємств, безпосередньо причетних до водопостачання, діяльність яких може привести до поширення інфекційних хвороб, не пройшли своєчасно медичний огляд.

Фахівцями головного управління перевірено 12 сільських водогонів в Яготинському районі, які обслуговує ТОВ «Яготин водопостачання». На всіх були виявлені порушення та невідповідність якості питної води за санітарно-хімічними показниками. При перевірці КП «Таращаводоканал» та КП «Іванківське комунальне управління водного господарства» також були виявлені порушення санітарного законодавства в частині забезпечення населення доброякісною питною водою.

Всього відібрано по 27 проб питної води на мікробіологічні показники та санітарно хімічні. З них не відповідають вимогам безпеки в епідемічному відношенні 2 проби та мають несприятливі органолептичні властивості та шкідливий хімічний склад 15 проб.

За виявлені порушення вимог санітарного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 5 керівників зазначених підприємств.

На території Кіровоградської області за поточний тиждень обстежено 9 об’єктів централізованого водопостачання, на 7 об’єктах виявлено порушення та 13 об’єктів нецентралізованого водопостачання, на 10 виявлено порушення.

Основні порушення на об’єкті централізованого водопостачання: не проводиться виробничий лабораторний контроль безпечності та якості питної води (водогони МКП Іллінське, с. Апрелівське, Кетрисанівська громада, Кропивницький район, с. Добре, Вільшанська громада, Голованівський район, ТОВ «Агроукррегіон», с. Розсохуватка, Злинська громада, Новоукраїнський район, с. Мар’ївка, Онуфріївська громада, Олександрійський район), до територіального управління Держпродспоживслужби не надаються результати виробничого контролю безпечності та якості питної води, інформація про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, не розроблений проект про створення зони санітарної охорони джерела централізованого водопостачання, не встановлено охорону джерела водопостачання у межах першого поясу зони санітарної охорони, не встановлено зони санітарної охорони об’єктів та споруд господарсько-питного водопостачання (водогін с. Інгуло-Кам’янка, Новгородківська громада, Кропивницький район).

Основні порушення, виявлені на об’єктах нецентралізованого водопостачання: не проводиться виробничий лабораторний контроль безпечності та якості питної води, профілактична дезінфекція питної води, щорічне планове обстеження колодязів, їх чищення, дезінфекція, ремонт (колодязі с. Апрелівське, Кетрисанівська громада, Кропивницький район, с. Злинка, Злинська громада, Новоукраїнський район).

З метою усунення порушень на балансоутримувача та органам місцевого самоврядування направлено 6 рекомендаційних листів, приписів.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області за звітний тиждень проведено повторні комісійні перевірки 10 об’єктів нецентралізованого водопостачання та позаплановий захід державного нагляду (контролю) 1 об’єкту нецентралізованого водопостачання.

За результатами комісійних перевірок 10 об’єктів нецентралізованого водопостачання – колодязів загального користування смт Новопсков та встановлено, що надані пропозиції щодо проведення знезараження питної води у шахтних колодязях загального користування за результатами незадовільних лабораторних досліджень за мікробіологічними показниками питної води виконані.

Також, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки виконання припису, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог санітарного законодавства у сфері питної води та питного постачання при експлуатації бювету питної води (джерело децентралізованого питного водопостачання населення м. Сватове) суб’єктом господарювання міське комунальне підприємство «Сватівський водоканал».

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області проведено обстеження ВКГ с. Дуліби (Стрийський район) (Грабовецько-Дулібівська ОТГ) та встановлено такі порушення вимог санітарного законодавства:

– недотримання основних вимог експлуатації зон санітарної охорони;

– виробничий контроль безпечності та якості води перед надходженням у водопровідну мережу проводиться не у повному обсязі.

– технологічний регламент з описом технологічного процесу виробництва питної води не представлений.

Суб’єкту господарювання скеровано припис та скеровано пропозиції органам місцевого самоврядування щодо усунення порушень для забезпечення подачі населенню води гарантованої якості.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за звітний тиждень проведено 1 плановий захід державного нагляду (контролю) об’єктів централізованого водопостачання на території Березанської селищної ради Миколаївського району, а саме ЖКП «Анатолівка» ( 1 водопровід) з відбором 1 проби води за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.

За результатами досліджень, 1 проба води, відібраної минулого тижня з водопроводу КП « Тузлівське 1», не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.

За результатами перевірки наданий припис про усунення порушень керівнику ЖКП «Анатолівка».

Також, за результатами досліджень питної води надані пропозиції щодо покращання водопостачання населення керівнику КП «Тузлівське 1» Березанської селищної ради, голові Кривоозеорської селищної ради ( КП «Джерельце» та КП «Голосківське» ) та голові Коблівської сільської ради (КП « Тузлівське 1»).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області за звітний тиждень проведено 2 перевірки об’єктів централізованого водопостачання. Порушень під час перевірок не виявлено.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області протягом звітного тижня проведений плановий захід державного нагляду (контролю) об’єкта централізованого водопостачання – Обслуговуючий кооператив «Росинка-13» в с. Артюхівка Роменського району. Під час перевірки виявлені порушення санітарних норм: підприємством питного водопостачання виробничий контроль за якістю та безпекою питної води, що подається населенню, проводиться не в повному обсязі відповідно вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10, дослідження за показниками радіаційної безпеки не проведені. Зона санітарної охорони І поясу утримується в незадовільному стані: огорожа не відремонтована, на території чагарники. Медичний огляд працівників кооперативу, безпосередньо причетних до обслуговування системи водопостачання, не пройдений.

По виявлених порушеннях санітарного законодавства на об’єкті централізованого водопостачання надано припис щодо негайного їх усунення

Протягом минулого тижня під час проведення планових заходів державного

нагляду (контролю) здійснювався відбір проб води питної для лабораторних досліджень на відповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Було досліджено 3 проби води з мереж централізованого водопостачання за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками. Проба води питної з артсвердловини об’єкта централізованого водопостачання Обслуговуючий кооператив «Росинка-13» в с. Артюхівка Роменського району не відповідала встановленим вимогам за показником – загальна жорсткість. Керівнику закладу направлена пропозиція щодо встановлення локального засобу очищення води.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за період з 24.06.2021 року по 30.06.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) об’єкта водопостачання та водовідведення – Комунального підприємства «Товстенське комунальне підприємство» в смт. Товсте Чортківського району.

За результатами перевірки виявлені наступні порушення: не розроблено проекти зон санітарної охорони артезіанської свердловини, каптажу джерел, водогонів смт. Товсте. Не всі працівники, що обслуговують споруди водопостачання, своєчасно пройшли медичний огляд. Суб’єктом господарювання не розроблено робочу програму здійснення виробничого контролю якості води по артсвердловинах, водонапірних спорудах, каптажу джерел, тупикових точках водогонів за санітарно-хімічними, мікробіологічними та радіологічними показниками, періодичністю відбору проб та проведення відповідних досліджень згідно вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Не здійснюється дослідження на залишковий хлор та контрольні дослідження на мікробіологічні показники взірців води за результатами планових промивок та дезінфекцій та після відновлення роботи споруд та водогонів за наслідками аварій.

За результатами виявлених порушень підготовлено відповідний припис.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області протягом звітного тижня проведено обстежено та перевірено в плановому порядку 27 об’єктів питного водопостачання в населених пунктах Бериславської, Великоолександрівської, Генічеської, Олешківської та Новокаховської ОТГ. Порушення встановлено на 26 об’єктах. За результатами обстежень керівникам підприємств надані пропозиції, за результатами планових перевірок 2 приписи про усунення виявлених порушень.

За отриманими результатами досліджень 86 проб питної води, відібраних під час планових заходів державного нагляду, відхилень за мікробіологічними показниками не встановлено (43 проби).

Однак, всі відібрані проби питної води (43) у населених пунктах Чорнобаївської сільської ради (с.Чорнорбаївка), Бериславського району (с.Ударник, с.Крупиця, с.Червоний Маяк), Генічеського району (с.Заозерне) не відповідають вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 за санітарно – хімічними показниками (перевищення за вмістом хлоридів, загальна жорсткість).

За звітний період ініційовано та прийнято участь у 3 засіданнях регіональної комісії з питань ТЕБ та НС.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області за звітний тиждень обстежено 151 об’єкт (9 централізованого та 142 нецентралізованого водопостачання), на 114 з них виявлені порушення санітарного законодавства (7 централізованого та 107 нецентралізованого водопостачання).

Встановлені порушення на об’єктах централізованого водопостачання: на всіх водопроводах після проведення ремонтних робіт на водопроводі, в т. ч. після аварій капітального ремонту та переобладнання повний контроль безпечності та якості питної води проводиться не регулярно. На частині водозаборів не створені умови для відбору проб води, безпосередньо в межах артезіанських свердловини і каптажів, тому виробничий лабораторний контроль якості та безпеки води в цих місцях водозабору не проводиться. Не розроблений та не погоджений технологічний регламент виготовлення питної води. Не здійснюється виробничий лабораторний контроль якості питної води за радіаційними показниками. Не весь персонал, який зайнятий обслуговуванням комунального водопроводу, пройшов періодичний медичний огляд.

Встановлені порушення на об’єктах нецентралізованого водопостачання: частина обстежених колодязів громадського користування потребує ремонту, мають місце шпарини в зрубі, відсутня огорожа, відра. На більшості із перевірених колодязів громадського користування відсутні санітарні паспорти, графіки дослідження питної води за видом контролю та переліком показників, періодичністю, місцями (точками) відбору. Не проводиться періодичний виробничий контроль безпечності та якості питної води.

Балансоутримувачам об’єктів централізованого та нецентралізованого водопостачання надано 4 приписи із пропозиціями щодо вжиття заходів реагування та доведення даних об’єктів до нормативних вимог.

Працівники Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області взяли участь у проведенні 1 перевірки об’єкту централізованого водопостачання, в ході якої виявлено порушення санітарних норм та правил (під час планової перевірки КП «Білогрудівка» Уманської районної ради: недотримується водоохоронний режим джерела водопостачання, відсутні висновки держсанепідекспертизи на обладнання, устаткування, засіб для дезінфекції). За результатами перевірки керівнику підприємства направлено припис про усунення порушень санітарного законодавства.

Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області проведено 4 моніторингових обстежень джерел децентралізованого водопостачання.

Під час обстежень об’єктів децентралізованого водопостачання порушень, в частині облаштування громадських криниць, не встановлено. Проте, на момент обстеження на 1 джерело водопостачання, не було представлено угоди на проведення лабораторного контролю якості та безпечності питної води. Тому, балансоутримувачу надано рекомендації щодо усунення порушення.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області взято участь у 13 комісійних перевірках об’єктів нецентралізованого водопостачання Городнянської міської ради. При проведенні перевірок порушення санітарного законодавства виявлено в 6 випадках (пiсля проведення санацii колодязів не проводитъся лабораторний контроль за якiстю питнотної води).

Крім того, за звітний період проведено 1 плановий захід державного нагляду (контролю) у сфері санітарного законодавства Новобиківського комунального підприємства Новобасанської сільської ради Бобровицького району. Під час перевірки виявлені порушення санітарного законодавства (відсутній медичний огляд у працівника який обслуговує об’єкт водопостачання, не проводиться систематичний лабораторно – виробничий контроль за якістю води). За результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання наданий припис щодо усунення виявлених порушень.

Працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві у звітному тижні обстежено 7 бюветних комплексів СВКП «КИЇВВОДФОНД».

Виявлені недоліки щодо утримання першого поясу (суворого режиму) ЗСО артезіанських свердловин двох бюветних комплексів.

Підготовлено лист на адресу СВКП «КИЇВВОДФОНД» щодо належного утримання першого поясу (суворого режиму) ЗСО артезіанських свердловин відповідних бюветних комплексів.

Відібрано 5 проб питної води централізованого водопостачання (1 – насосна станція артезіанського водопроводу; 4 – артезіанські свердловини) та 5 проб питної води бюветних комплексів (децентралізоване водопостачання). Дослідження відібраних проб питної води тривають.

В 6-ти пробах питної води бюветних комплексів (нецентралізоване водопостачання) відібраних під час попередніх відборів виявлені відхилення від встановлених нормативів, з них в 2-х пробах відхилення за показниками епідемічної безпеки та в 5-ти пробах відхилення за санітарно – хімічним показникам.

Підготовлено лист на адресу СВКП «КИЇВВОДФОНД» щодо зупинки роботи відповідних бюветних комплексів та приведення якості питної води бюветних комплексів у відповідність до вимог ДСанПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною».

Харчування дітей у дитсадках в літній період – під контролем фахівців Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області

Про здійснення Держпродспоживслужбою державного нагляду під час оздоровчої кампанії у 2021 році

• 16:00 , 21 лютого Територіальні органи ДержпродспоживслужбиДержпродспоживслужба Херсонщини: підсумки роботи у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства за 2023 рік
• 15:05 , 08 лютого Територіальні органи ДержпродспоживслужбиІнформація щодо реєстрації випадків захворюваності на гостру кишкову інфекцію в м. Києві
• 11:13 , 08 лютого Територіальні органи ДержпродспоживслужбиЧернівецька область: державний нагляд за дотриманням санітарного законодавства в 2023 році
• 10:23 , 08 лютого Територіальні органи ДержпродспоживслужбиДніпропетровщина: випадок ботулізму в Нікопольському районі
• 11:31 , 07 лютого Територіальні органи ДержпродспоживслужбиДонеччина: державний санітарно-епідеміологічний нагляд під час військового стану
• 11:33 , 30 січня Територіальні органи ДержпродспоживслужбиЕпідситуація в Житомирській області за 2023 рік
• 16:26 , 18 січня Реформа шкільного харчуванняНа Чернігівщині відбувся регіональний форум з питань впровадження реформи шкільного харчування