§ 13. Італія (Італійська Республіка)

Італія складається з кількох частин: 1) материкової (приблизно 1/3 території країни); 2) півострівної (половина Італії); 3) острівної (1/6 території). Територія країни є некомпактною, тому географічне положення різних частин Італії суттєво відрізняється.

Італія має порівняно небагато сусідів. На півночі вона межує із Францією — країною «Великої сімки», Швейцарією — «світовим банкіром», невеликими країнами — членами ЄС Австрією та Словенією. Усередині країни також розташовані дві держави-анклави — «держава-карлик» Сан-Марино та найменша держава світу Ватикан, яка займає площу лише 44 га у межах міста Рима.

Італія має досить широкий вихід до одного з найважливіших районів світового судноплавства — Середземного моря. Більша частина її території розташована на відстані до 50 км від морського узбережжя.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Італії. Зверніть увагу на рівень забезпечення країни рекреаційними ресурсами.

2. Населення. Система розселення.

Демографічні показники країни нагадують відповідні характеристики інших розвинених держав. Однак в Італії становище ускладнюється більшою часткою населення старшої вікової групи — 25 % та однією з найнижчих у світі часток молодшої — лише 13,6%. На складну демографічну ситуацію в Італії вказують дані статево-вікової піраміди. У найближчому майбутньому в країні ще більше зросте частка старшої вікової групи (мал. 1). Населення країни зростає за рахунок мігрантів.

У національному складі переважають італійці (94 %). Також у країні проживають представники інших, здебільшого сусідніх народів Європи (німці, словенці, албанці, греки, французи). У релігійному складі населення переважають католики. Релігія суттєво впливає на всі сторони життя італійців.

Середня густота населення висока — 205 осіб/км 2 . Значно вищий цей показник в економічно більш розвинених областях півночі країни з переважанням рівнинного рельєфу (наприклад, у Ломбардії показник перевищує 380 осіб/км 2 ) та в окремих областях центру (поблизу Рима) та півдня (наприклад, у Кампанії 425 осіб/км 2 ). Приблизно половина всіх жителів зосереджена на низовинах, хоча вони займають 1/5 території, значно менша густота населення гірських районів.

Мал. 1. Статево-вікова піраміда населення Італії.

Міське населення Італії становить 67%, що трохи нижче за середні показники в Західній Європі. Основна частина міського населення зосереджена в Північній Італії. Найбільші міста: Рим (3,7 млн), Мілан (3,1 млн), Неаполь (2,2 млн), Турин (1,8 млн).

3. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору.

Значення первинного сектору в структурі економіки Італії знижувалося впродовж усього минулого століття, а з його середини — і вторинного. Зараз провідним є третинний сектор, який створює 73,8% ВВП. Найбільше значення мають фінансові послуги та туризм, хоча кількість зайнятих там дещо зменшилася, перш за все через поширення сучасних інформаційних технологій.

Фінансовий сектор в останні роки характеризується об’єднанням банків і страхових компаній. Тому їхня кількість постійно зменшується. Великі банки країни є власниками великих підприємств, страхових компаній і нерухомого майна. Це підвищує їхню роль в економіці й суспільно-політичному житті країни. Зростає значення IT індустрії.

Італія — один із найбільших центрів міжнародного туризму. Вона приймає понад 65 млн осіб на рік (дві третини з країн ЄС), завдяки цьому отримуючи близько 40 млрд дол. доходу на рік. Найбільша кількість туристів традиційно прибуває з Німеччини, Великої Британії, Австрії, Швейцарії, США, останнім часом серед лідерів і Китай.

Заслуженою популярністю користується італійська Рив’єра, на якій розташовується багато всесвітньовідомих міст, починаючи від крихітного Портофіно до шостого за кількістю жителів міста країни — Генуї (мал. 2).

У країні розташовано 55 пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Для тих, хто ними цікавиться, в Італії існують спеціальні екскурсійні тури.

В останні роки людей приваблює відпочинок у горах. В Альпах створено багато гірських курортів, гірськолижних станцій або просто «других будинків» для забезпечених городян Північної Італії.

Мал. 2. Портофіно — невелике рибацьке місто, що стало одним із найбільших середземноморських курортів. Воно набуло популярності завдяки відомим акторам, музикантам, аристократам, які часто там відпочивали. Проте його головна привабливість — мальовничі краєвиди, якими можна милуватися годинами.

У внутрішніх перевезеннях основну роль відіграє автомобільний транспорт. Близько половини автомобільних доріг побудовано на півночі, на півдні густота дорожньої мережі значно менша. Головна транспортна вісь країни — «Автострада Сонця», що з’єднує Турин, Мілан, Флоренцію, Рим, Неаполь та йде в Калабрію і на Сицилію.

Найбільші промислові міста Італії зв’язує залізничне сполучення. Так, між Римом і Міланом, Генуєю, Венецією, Неаполем курсують швидкісні поїзди.

Важливим засобом пересування є повітряний транспорт. Особливо широко авіація використовується для зв’язку з островами і в міжнародних сполученнях. Найбільші аеропорти країни розташовані в Римі (Леонардо да Вінчі), Мілані та Неаполі.

У зовнішніх перевезеннях переважає морський транспорт. Флот Італії перевищує 450 кораблів, із яких найбільше танкерів. Є і пасажирські судна найвищого класу, що курсують Середземним морем та Атлантикою.

4. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

Головні особливості італійської промисловості: порівняно велике значення легкої та харчової промисловості; невеликі обсяги видобутку корисних копалин і, як наслідок, велика залежність від імпортної сировини; недостатня спеціалізація на виробництві наукоємної продукції; дуже значний державний сектор.

Для розміщення промисловості характерна велика нерівномірність. Більшість виробничих потужностей розташовані на півночі, де особливо виділяється «промисловий трикутник» Мілан—Турин—Генуя, який можна порівняти з найрозвиненішими промисловими районами світу.

Більшість електроенергії виробляється на ТЕС. Відносно великою є частка гідроелектростанцій — 16% і геотермальних станцій — понад 2 %. Атомні електростанції були повністю виведені з експлуатації після масових протестів населення.

Італія — одна з небагатьох країн Європи, яка в другій половині XX ст. не скоротила випуск чорних металів. Найбільші підприємства працюють на імпортній сировині й паливі, тому розташовані на узбережжі (Генуя, Неаполь, Таранто).

Машинобудування — найважливіше виробництво промисловості (30% промислового виробництва). Особливість машинобудування країни — спеціалізація на виробництві товарів переважно середнього рівня складності. У транспортному машинобудуванні панівне положення посідає «ФІАТ » (із 2014 р. — «ФІАТ-Крайслер»). Цей багатопрофільний концерн виробляє легкові автомобілі «ФІАТ», вантажні автомобілі й автобуси «Івеко», рухомий склад для залізниць, міський електротранспорт. Найбільші підприємства транспортного машинобудування зосереджені в Турині, Мілані, Брешії (заводи концерну «ФІАТ» побудовані й на півдні — біля Неаполя та Палермо).

Світове значення має виробництво побутової електротехніки. Кожний 12-й холодильник світу й кожна восьма пральна машина виготовлені в Італії. Із новітніх виробництв представлені авіаційне машинобудування (Турин, Неаполь) та електронна промисловість (переважно на півдні).

Італія посідає третє місце за обсягами хімічного виробництва в Європі та 11-те — у світі (на її частку припадає близько 10% європейського ринку). Спеціалізація — нафтохімія та хімія органічного синтезу. Найбільше значення має виробництво синтетичних волокон, пластмас, автомобільних шин, фармацевтичних препаратів. Італія має одну з найпотужніших у світі нафтопереробку (заводи можуть переробляти понад 200 млн т нафти на рік, але ніколи не були завантажені повністю). Найважливіші райони зосередження хімічної промисловості — портові міста й головний центр Ломбардії Мілан.

Одне з провідних високотехнологічних виробництв економіки Італії — фармацевтична промисловість. За обсягами виробництва країна посідає друге місце в Європі, за зростанням експорту — перше.

Італія — великий виробник споживчих товарів: бавовняних тканин, взуття, одягу, меблів. Найбільша кількість підприємств легкої промисловості розташована на півночі. Найважливіше значення мають текстильне, швейне й взуттєве виробництва. Найбільші підприємства легкої промисловості працюють у Ломбардії та П’ємонті. Текстильна промисловість Італії виробляє 15% вовняних тканин світу (друге місце після Китаю). Країна — провідний експортер одягу в Європі та модельного шкіряного взуття в Європі й світі (у 2016 р. обсяг експорту склав майже 200 млн пар взуття на 10 млрд дол.).

Харчова промисловість перебуває серед лідерів обробної промисловості. У країні зареєстровано 36 тис. підприємств, на яких працює близько 400 тис. осіб. Найбільше виробляється молочної продукції (у тому числі різноманітні сири), кондитерських і м’ясних виробів, овочевих і фруктових консервів, виноградних вин, маслинової олії. Харчова промисловість розміщена територією порівняно рівномірно.

5. Спеціалізація сільського господарства.

За врожайністю сільськогосподарських культур і продуктивністю худоби Італія відстає від західноєвропейських сусідів. Це пояснюється значною часткою дрібних, як правило, сімейних, господарств із відсталою агротехнікою.

На відміну від більшості високорозвинених країн, в Італії лідером е рослинництво. Головними продовольчими культурами є пшениця, кукурудза та рис. На гірських схилах і в долинах вирощують жито й овес. Основна технічна культура — цукровий буряк, також вирощуються соя, бавовник, льон.

В Італії щорічно збирають понад 12 млн т різноманітних овочів. Більше ніж половина припадає на томати, також вирощують капусту, цибулю, салат, артишок, спаржу. З інших культур найбільше значення мають виноград і маслини.

Найбільш продуктивні сільськогосподарські землі розташовані на Паданській рівнині в басейні річки По. Тут переважають інтенсивне рослинництво й продуктивне тваринництво молочно-м’ясного напрямку (розведення великої рогатої худоби).

6. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки.

У межах Італії виділяють більш розвинену промислову північ і відносно відсталий південь. За структурою господарства північ нагадує Центральну Європу, а південь має спільні риси з деякими середземноморськими районами (Португалія, Греція). Тут частка сільського господарства значно вища, ніж на півночі.

Зараз тут найбільше значення має розвиток невеликих підприємств, що виробляють трудомісткі види продукції (легка, харчова промисловість, складальні виробництва).

Образ країни на світовому ринку визначає вивезення промислового обладнання, автомобілів, оргтехніки, побутової електротехніки, труб, тканин, одягу, взуття, а також хімічних товарів і продуктів харчування, у тому числі вина. Найбільше італійських товарів купують країни — члени ЄС і США. В імпорті великою є частка енергоносіїв (переважно нафти й природного газу), більш вагомою, ніж в експорті, є роль інших видів мінеральної сировини. Імпорт географічно більш різноманітний, але все-таки понад половина припадає на країни ЄС.

7. Міжнародні зв’язки України й Італії.

Італія посідає сьоме місце серед країн світу за обсягом зовнішньої торгівлі з Україною. На відміну від більшості країн Європи, Україна має додатне сальдо, яке у 2016 р. склало майже 600 млн дол. Обсяг українського експорту в Італію перевищує сукупний експорт у Німеччину та Францію. Найбільше Україна продає чорних металів (майже 50% загального обсягу), зернових культур та олії. Ввозить Україна традиційні італійські товари, серед яких переважають обладнання та продукція хімічної промисловості. Україна має додатне сальдо і в торгівлі послугами, серед них переважають транспортні, комп’ютерні та інформаційні.

За обсягами інвестицій в Україну Італія посідає десяте місце. Серед найбільш вагомих проектів — реконструкція металургійного комбінату «Азовсталь» та будівництво металургійного електросталеплавильного заводу «Дніпросталь».

Головне

• Італійська Республіка займає територію, розташовану на південь від Альп.

• Країна недостатньо забезпечена багатьма видами корисних копалин.

• Приблизно половина всіх жителів зосереджена на низовинах, значно менша густота населення в гірських районах.

• Основну частину ВВП створює третинний сектор, найбільше значення мають фінансові послуги та туризм.

• Образ країни на світовому ринку визначає вивезення продукції машинобудування, легкої, хімічної та харчової промисловості.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть позитивні й негативні риси географічного положення Італії. 2. Дайте оцінку природним ресурсам. 3. Розкажіть про третинний сектор господарства країни. 4. У чому полягає особливість структури обробної промисловості країни? 5. Спробуйте пояснити, чому, на відміну від багатьох сусідів, рослинництво в Італії є провідною сферою сільського господарства.

Поміркуйте

Багато фахівців вважають Італію найкращою для життя з точки зору природних умов. Чим би ви це пояснили?

Практичне завдання

Складіть проспект для туристів, які подорожують Італією.

Практична робота 2

Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «Великої сімки» (за вибором)

Географічні дослідження

Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг

✅Список островів та півостровів Європи

Знання про устрій і території Земної кулі можуть стати в пригоді не тільки мандрівникам. На уроках географії діти вивчають острови і півострова Європи, розбирають їх розташування, населення, клімат та інші характеристики. Більшість таких територій знаходиться в Середземному морі, Атлантичному океані і північній частині регіону.

Апеннінський півострів

Апеннінський півострів знаходиться в південній частині Європи і за своїми обрисами зовні нагадує жіночий чобіт. Основну його площу займає Італія. Також тут розташовані міні-держави Сан-Марино і Ватикан. Всіх їх зараховують до півострівних країн. Із заходу Апеннінський півострів омивають води Тірренського, зі сходу — Адріатичного, з півдня — Іонічного моря.

Свою назву півострів отримав від Апеннінських гір, що простягнулися на більшій частині його території. Площа півострова-149 тис. кв. км. Довжина-110 км, ширина — від 130 до 300 км. Для півострова характерна висока сейсмічна активність, викликана рухами літосферних плит. Є діючі і згаслі вулкани, часто відбуваються невеликі землетруси.

Північ облямовують Альпійські гори, вони служать природним бар’єром від решти Європи. Клімат тут м’який середземноморський, в західній частині погода зазвичай тепліша, ніж на сході. Найтеплішим місцем Італії і всієї Європи вважається острів Сицилія.

У всьому регіоні переважає гориста місцевість, найвища точка – гора Корно-Гранде в Апеннінах висотою 2914 м. Під впливом моря у вапняках сформувалися мальовничі гроти, що користуються великою популярністю у туристів. На півострові знаходяться два найвідоміших і високих діючих вулкана – Етна і Везувій. Від вивержень останнього свого часу загинули Помпеї, Стабія і Геркуланум. Зараз Помпеї частково розкопали від вулканічних мас і перетворили на відомий у всьому світі музей-заповідник.

Найбільші річки Італії – По і Тибр. Довгих судноплавних немає. Влітку багато русла дрібних річок часто пересихають. Зате навесні, коли в горах тане сніг, нерідко трапляються паводки і повені. Перші люди з’явилися на півострові ще в епоху палеоліту. Пізніше він став осередком античної римської цивілізації, що зробила великий вплив на весь європейський світ.

Крім Апеннінського півострова регіон містить острови Корсику, Ельбу, Сицилію, Сардинію, а також ряд дрібних Ліпарських островів. Рослинність представлена великою кількістю листяних дерев і чагарників, вічнозелених насаджень. З культурних рослин домінують оливкові дерева, цитрусові, зернові і виноград.

Балканські землі

На південному сході Європи розташований Балканський півострів. Його територію займають 12 держав:

• Албанія;
• Болгарія;
• Греція;
• Боснія і Герцеговина;
• Чорногорія;
• Сербія;
• Словенія;
• Хорватія;
• Македонія, а також частина Румунії, Італії та Туреччини.

Площа Балканського півострова-505 тис. кв. км.довжина із заходу на схід — 1260 км, з півночі на південь — 950 км. омивається водами Середземного, Адріатичного, Егейського, чорного, Мармурового, Критського і Іонічного морів. У прибережних регіонах і акваторіях багато дрібних островів, берег сильно розчленований різними затоками.

Рельєф Балкан переважно гористий. Тут знаходяться гірські регіони Стара-Планіни, Родоп, Динарське нагір’я, Пінд. Свою назву регіон отримав від гірського ланцюга Балкан, що знаходяться в Болгарії. У Західній, Південно-Східній і східній частині домінує середземноморський клімат, на півночі і в центральних районах — помірно континентальний.

Водні артерії Дунаю, Сави і купи виступають природними межами півострова в північній його частині. Балкани відомі тим, що саме тут, поруч з сучасним Белградом, виникло перше міське поселення (вінка або Вінча), вік якого більше, ніж у стародавніх міст Месопотамії і Єгипту.

Мальовнича природа і м’який Клімат приваблюють на Балкани безліч туристів. Тут знаходиться Скадарське озеро-найбільший європейський Пташиний заповідник, де гніздяться близько 300 видів пернатих.

Піренейські держави

На самому заході Європи знаходиться Піренейський півострів з трьома країнами — Іспанією, Португалією і князівством Андорра, а також британським володінням Гібралтар. Це другий за величиною Європейський півострів після скандинавського(площа Піренейського півострова – 582 тис. кв. км). На півночі його омиває Біскайська затока, на заході — Атлантичний океан, на півдні — Середземне море. Від Африки півострів відділений Гібралтарською протокою, від континентальної Європи — Піренейськими горами, від яких і походить його назва.

Територія Піренейського півострова характеризується досить високою сейсмічною активністю, великими плоскогір’ями і лінійно витягнутими гірськими системами Піреней, Кантабрійських, Андалуських, каталонських і Іберійських гір. Клімат в більшій частині субтропічний середземноморський.

Регіон багатий археологічними пам’ятками і численними пам’ятками. На острові Тенеріфе знаходиться найбільша на планеті колекція папуг. Шпилі фортеці Алькасар стали зразком для самого впізнаваного у всьому світі мультиплікаційного діснеївського замку.

У північних і північно-західних регіонах збереглися широколисті ліси з дуба, липи і бука, в горах іноді зустрічається релікт льодовикової епохи — береза. На півдні простягаються зарості маквіса, в посушливих регіонах росте карликова пальма. З культурних рослин на Піренейському півострові вирощують кукурудзу, виноград, цитрусові, тютюн. Хвойні ліси в основному сконцентровані в гірських регіонах.

Тваринний світ представлений європейськими та африканськими видами. Тут водяться вовки, лисиці, лані, багато змій і ящірок. У деяких районах можна побачити Піренейського хохуля, що є місцевим ендемічним тваринам.

Скандинавські території

На північному заході Європи знаходиться Скандинавський півострів. Його площа становить 800 тис. кв. км. тут розташувалися такі країни півострова, як Швеція, Норвегія і Фінляндія. Ця ділянка суші омивають води Баренцевого, норвезького, Північного і Балтійського морів. На карті світу Скандинавський півострів розташований між 63° пн. ш. і 14° пн. Д.

Приморські райони Скандинавії густо порізані фіордами – вузькими затоками з стрімкими Скелястими горами і численними водоспадами, що досягають 1000 метрів. Уздовж узбережжя є багато островів і архіпелагів, відокремлених протоками, судноплавство між якими ускладнюють підводні скелі. Західну і північну частину займають Скандинавські гори.

Велика частина регіону належить до помірного поясу, хоча його північні ділянки відносяться до субарктичного. Лісами вкрито 43% Скандинавського півострова. В основному тут ростуть тайгові дерева. У лісах водяться олені, лисиці, лосі, зайці, лемінги і дикі кролики. У прибережних водах ловлять тріску, оселедець, форель, сьомгу.

Всі чотири півострова Європи густо заселені.

Острівні країни

Також існують держави, оточені з усіх боків (або частково) водою. Список острівних країн Європи:

• Ірландія знаходиться на третьому за величиною острові Європи недалеко від Великобританії. Національний символ – трилисник.
• Данія займає 409 островів Балтійського і Північного морів, а також частину Ютландського півострова, що межує з Німеччиною. Данії належить також О. Гренландія, що робить її найбільшою європейською країною.
• Великобританія знаходиться на однойменному острові, Сполученому з континентом підводним тунелем Ла-Манш. Частина території Великобританії охоплює острови британського архіпелагу, зокрема, О. Мен, Англсі, Гібридські, Шетлендські, Оркнейські о-ви і частина Ірландії. Британські острови – найбільші в Європі.
• Ісландія розташована на другому за величиною острові Європі недалеко від Полярного кола. Одинадцять відсотків її території займають льодовики, через що Ісландію ще називають «країною льодів». Тут також багато гейзерів і вулканів.
• Кіпр – середземноморська країна, яка знаходиться на однойменному острові, розділеному на дві частини. Одна частина належить Туреччині, інша – Республіці Кіпр.
• Мальта – острівна держава в Середземному морі, розташоване недалеко від Італії. Острів відомий як місце дислокації найстарішого в світі лицарського ордена іонітів.
• Крім острівних і півострівних держав в Європі багато островів, що належать різним країнам: Сардинія, Корсика, Шпіцберген, Нова Земля, Сицилія, Мальорка, Лесбос, Крит, Готланд, Еланд, Сааремаа і т. д.

Список островів досить великий. Плануючи відпочинок, можна вибрати будь-який з напрямків.

Таблиця з поясненнями на тему “Острівні та півостровні чудеса Європи: Подорож крізь природу та культуру”

Висновок

Острови та півострови Європи представляють собою захоплюючу суміш природної краси, історичного багатства та культурного розмаїття. Кожен з них має свою унікальну ідентичність та історію, від могутніх вулканів Сицилії та Криту до розкішних пляжів Ібіци та Корсики. Скандинавський та Балканський півострови, з іншого боку, вражають своїми величними пейзажами та культурною спадщиною.

Ці природні чудеса не лише є важливою частиною європейської географії, але й відіграють ключову роль у формуванні історії, культури та економіки регіонів. Вони приваблюють туристів з усього світу, пропонуючи незабутні пригоди та відкриваючи безмежні можливості для дослідження та навчання.