Як віднайти своє коріння за допомогою інтернету — 11 корисних сайтів

Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик та юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай порадили низку корисних сайтів та послуг державних інституцій для тих, хто шукає достовірні відомості про власне коріння, родичів, що давно померли чи емігрували. Всі ці способи пошукової роботи є публічно доступними для усіх громадян України — тож вперед, до пошуку.

Загальний пошук інформації в країні

За їхніми словами, методика пошуку достатньо проста, але слід орієнтуватися за певними типами документів. Ось із чого слід починати:

1. Свідоцтво про народження або метрика. В Україні цими документами опікуються органи актів цивільного стану, які є в управлінні Міністерства юстиції. Вони зберігають документи за останні 75 років. Однак тут можуть бути «сюрпризи». пов’язані зі тим, що чиновники часто порушують регулярність та строки передачі архівів.

2. Якщо ви хочете з’ясувати інформацію про родичів і потрібні дані давніші, ніж 75 років, для отримання інформації вам потрібно буде доводити наявність родинних зв`язків. А тут можуть виникнути проблеми: архіви дуже часто знищувалися в багатьох областях нашої держави — тому доведеться шукати вторинні документи із місць навчання, проживання чи цивільної реєстрації. Основне ж джерело для пошуків – система державних архівів, що є в кожному обласному центрі.

3. Пошук документів до 1917-го року теж передбачає певні регіональні особливості. Універсальне правило – наявність метричної книги. Вона зазвичай складається із трьох розділів – записів про народжених, тих, що одружилися, та тих, що померли. Іноді окремо записували тих, що, до прикладу, перейшли від римо-католицької конфесії до православної. Багато інформації також можуть дати свідоцтва про шлюб.

Інтернет-пошук за кордоном

Для тих, хто хоче розпочати пошуки більш швидкими та сучасними способами, є інтернет-ресурси, котрі можуть в цьому допомогти. Для тих, хто шукатиме предків чи родичів за кордоном, рекомендовано почати із країн ближнього зарубіжжя.

Для пошуків у Польщі та країнах Східної Європи фахівці радять 2 ресурси. Перший цікавий ресурс — портал польських архівів szukajwarchiwach.pl. Це зведений портал польських архівів, який має опис усіх книг та їхнього розташування. Архів містить десятки мільйонів цифрових копій документів онлайн: їх можна відкрити, подивитися та завантажити.

agad.gov.pl – сайт із низкою відсканованих метричних книг, що стосуються таких українських територій як Поділля, Волинь та Львівщина.

За наявності родичів, які мігрували до США, можна скористатися сайтом libertyellisfoundation.org. Він містить відскановані документи, у яких є детальні записи про людей, що прибували до США кораблями у третьому класі. При пошуку слід не забувати, що в іноземних джерелах прізвища ваших предків можуть бути із помилками через незвичність українських прізвищ для вуха американців чи європейців.

Якщо ви шукаєте родичів, зниклих під час Другої Світової війни, зверніться до російської бази ОБД «Меморіал» – obd-memorial.ru, або ж через електронну адресу звертатися безпосередньо до Інституту національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej).

Інтернет-пошук в Україні

Тут Ігор Розкладай вказує на існування декількох, за його словами, не цілком законних, проте все ж корисних ресурсів:

inn.rozshuk.com.ua — база із даними, що були актуальні на початок 2000-х років, вона є гібридом декількох інших баз та може допомогти у розшуку інформації щодо мешканців невеликих населених пунктів.

nomer.org — телефонний довідник, який теж може дати певну інформацію при пошуках.

Вторинні джерела

Це — окрема категорія джерел, до котрої доходять люди, що вже змогли більшою чи меншою мірою збудувати своє генеологічне дерево і хочуть отримати більше інформації. До них, зокрема, належать:

• сповідальні розписи — у Російській імперії сповіді були обов’язком і люди щороку мали на них ходити. Вони містили перелік осіб, які приходили на сповідь, відтак дозволяли побачити склад сім’ї.
• ревізькі казки — це документи, що складалися для оподаткування. Хоч вони і досить розкидані, але в них часто можна знайти інформацію, що стосується родини;
• брачний обиск — це аналоги записів про шлюб, які, проте, є більш інформативними.

Slownik geograficzny — польський ресурс, що дозволяє знайти інформацію про населені пункти.

Пошук у ХХ столітті

В Україні та за кордоном є низка офіційних баз даних, що допомагають знайти інформацію щодо родичів в межах ХХ століття.

reabit.org.ua — ця база даних містить інформацію про репресованих українців. Хоч вона і неповна, проте дозволяє знайти дані про приблизно 130 тис осіб. База містить книги з алфавітними показниками по містах, що значно полегшує пошук.

memory.gov.ua — база даних Інституту національної пам’яті про людей, які були винищені чи померли під час Голодомору 1932-33 рр.

Російські бази даних

Якщо в Україні держава ще якось намагається займатися впорядкуванням інформації про репресованих, то в Росії, за словами Ігоря Кулика, це – переважно ініціатива громадських об’єднань. Таких, як, до прикладу, «Меморіал»:

lists.memo.ru — база даних містить інформацію про репресованих громадян тодішньої СРСР. Останній із випусків цієї бази нараховує близько 4 млн імен.

stalin.memo.ru – база даних містить інформацію про репресованих в часи Великого Терору 1936-38 рр.

Ці бази даних сформовані на основі інформації із архівних установ.

Архіви

Інформацію про родичів, зокрема, репресованих, можна шукати скрізь, адже ситуація буває дуже розрізненою. Однак, все ж варто пробувати звертатися у декілька основних українських архівів:
— архів Служби безпеки України;
— архів Міністерства внутрішніх справ України;
— обласні архіви за місцем проживання, народженння, арешту особи.

Для того, аби отримати інформацію у цих архівах, згідно із законом України «Про звернення громадян», у зверненні мають міститися:
— назва та адреса установи, куди адресоване звернення;
— прізвище адресата;
— домашня адреса, місце проживання;
— суть порушеного питання.

Для того, аби якомога більше спростити отримання інформації, у зверненні мають бути зазначені:
— ім’я, прізвище, по-батькові запитуваної особи;
— дата та якомога точніше місце народження;
— будь-яка відома про шукану особу інформація (підійдуть навіть родинні перекази);
— власні контактні дані.

Подати звернення до архівів можна трьома найпоширенішими способами – звичайною поштою, електронною адресою або ж безпосередньо в архіві.

Певну інформацію також можна отримати в електронному архіві за адресою avr.org.ua– там є низка документів, що стосуються українського визвольного руху.

Доменний реєстратор №1 в Україні imena.ua

Как найти предков онлайн и офлайн — детальная инструкция

Исследование своей родословной — это непростое, но увлекательное занятие для тех, кто хочет изучить историю своей семьи. Журналист AIN.UA поговорила с руководителем Центра изучения генеалогии «Пращур» Виктором Долецким, а также с доктором исторических наук, профессором кафедры истории Национального университета «Киево-Могилянская академия» Максимом Яременко и выяснила, как организовать процесс поиска своих предков самостоятельно: какую информацию нужно собирать, где ее искать и с какими историческими реалиями считаться.

Выберите генеалогическую программу

Первым делом выберите программу, в которой создадите и будете развивать генеалогическое дерево в процессе исследования своей родословной. Основной момент, на который нужно обратить внимание при выборе программного обеспечения — это поддержка импорта и экспорта файлов в формате gedcom (Genealogical Data Communication).

Если, к примеру, обновится Windows, а разработчики не выпустят новую версию генеалогической программы, вы не сможете выгрузить и перенести свои данные в другую программу, — объясняет руководитель Центра изучения генеалогии «Пращур» Виктор Долецкий.

Он советует Family Tree Builder — специализированное программное обеспечение израильского сервиса MyHeritage, главное преимущество которого — крупнейшая в мире база исторических записей и семейных деревьев. С его помощью можно создать максимально обширный портрет предков — добавить фотографии, зафиксировать как основные генеалогические данные, так и любую другую известную информацию, вплоть до хобби и любимых писателей.

Как только вы определились с программой, начните систематизировать информацию о родственниках, которой обладаете вы. В идеале — это имена, фамилии, отчества, даты рождения, брака, смерти, также очень важно указывать точную географию событий. Не ограничивайтесь только близкими, вписывайте все данные боковых ветвей — тети, дяди, двоюродные братья и сестры, которые у вас есть.

Важно: делать резервные копии

Есть несколько моментов, которые фундаментально важны в процессе всего исследования. Один из них — это резервные копии. Не забывайте их делать и сохраняйте данные как на физических носителях, так и в облаке. Обидно будет потерять информацию, на которой вы корпели месяцами, а в худшем случае — годами.

Соберите устные сведения и проверьте семейные архивы

Ваши знания наверняка позволят вам создать генеалогическое дерево и даже заполнить информацию о нескольких поколениях ваших предков. Теперь проговорите все систематизированные данные с родственниками и добавьте информацию от них. При этом постарайтесь привлечь к диалогу не только близких, но и дальних членов семьи — двоюродных дедушек, бабушек, их детей и внуков.

Параллельно изучайте семейный архив каждого — сканируйте всевозможные документы, фотографии, если есть — мемуары, письма и дневники. Эти так называемые источники личного происхождения уникальны и, если вы не потомок известных исторических личностей, вряд ли вам удастся найти подобное в архивах.

Всю найденную информацию сразу же вносите в программу и обязательно прописывайте источники — где вы взяли тот или иной документ, фотографии и так далее.

Если вы через некоторое время вернетесь к собранной информации и у вас возникнут сомнение касательно ее достоверности, или данные какого-то другого документа будут перечить, вы не вспомните, откуда вы взяли все то, что внесли ранее, — объясняет Долецкий.

Загс как возможная альтернатива

Если вы ничего не знаете о ближайших членах вашей семье, их основные данные — имена, фамилии, отчества, даты, места рождения и смерти, можно найти в архивах загсов. Там хранится информация за 75 лет с дня составления каждой актовой записи. Запросить ее вы можете только в том случае, если подтвердите свое родство с человеком, чьи данные вам нужны. В противном случае найти предков в архивах загсов вам не удастся — информация, которой младше 75 лет, защищена законом «О защите персональных данных».

Найти предков в онлайне: проверьте электронные базы

Дополнительную информацию о родственниках можно попытаться найти в электронных базах, и не только украинских. Мы собрали небольшой перечень таких ресурсов:

• Pra.in.ua — в этой онлайн-базе есть данные о более 3,8 млн человек, которые проживали на территории Украины во временных рамках между 1650-1920 годами. Единственное, этот проект уже неактивный, база не обновляется с 2020 года.
• «Реабілітовані історією» — серия книг, в которых содержатся списки жертв политических репрессий в советское время.
• «Український мартиролог ХХ cт.» — база данных, в которой можно также найти информацию о жертвах политических репрессий.
• «Книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні».
• «Мемориал» — это российский сайт, на котором собраны базы данных жертв политического террора, остарбайтеров, личных дел репрессированных.
• «Память народа» и «Подвиг народа» — российские проекты, в рамках которых оцифрованы архивные документы за 1941-1945 года. В частности, наградные листы солдатов Красной Армии, военные карты.
• Gwar — банк документов об участниках и событиях Первой мировой войны.
• Szukaj w Archiwach — это портал, которые объединяет коллекции различных польских государственных и музейных архивов.

Найти предков в офлайне: идите в государственные архивы

Если вы дошли до того момента, когда вся возможная устная информация, а также данные семейных архивов собраны — это уже огромный успех. На очереди — государственные архивы.

Важно: учитывать исторические реалии

По словам Максима Яременко, доктора исторических наук, профессора кафедры истории Национального университета «Киево-Могилянская академия», чтобы понять, в какой архив обращаться, желательно знать какого вероисповедания были предки и конкретное место их происхождения. Эта информация значительно упростит поиск, дав вам понимание в каких документах могут быть данные о членах вашей семьи, а также — где эти источники могут храниться.

До становления советской власти на наших территориях все функции, которые сейчас выполняют загсы тогда официально государство возлагало на церковные структуры. Загсов не было. Если ты рождался в семье православных, тебя крестили в православной церкви и фиксировали это в метрической книге. Если в римско-католической — в костеле, если в иудеев — в синагоге, у протестантов были метрические книги протестантских сообществ и так далее, — объясняет Яременко.

1. Зачем знать конкретный населенный пункт?

Документы с основными генеалогическими данными разных времен привязываются к тому населенному пункту, в котором родился, проживал и где умер человек. Так как административно-территориальное деление Украины постоянно менялось, важно знать точные названия населенных пунктов — это даст возможность отследить его принадлежность в разные времена и понять, в какой архив обращаться.

Например, в ХІХ веке центр Волынской губернии находился в Житомире. Житомирской области не было. Волынская губерния охватывала несколько современных областей — она была огромной. Вполне возможно, что для того, чтобы найти необходимые документы, нужно просматривать путеводители по архиву, который находится не только на территории современной области, но и других архивов, — рассказывает профессор «Киево-Могилянской академии».

Какие архивы проверять в процессе исследования?

• Областные архивы — в первую очередь стоит обращаться к архиву той области, в которой находится разыскиваемый населенный пункт сейчас. Там вам смогут подсказать другие архивы, в которых могут быть интересующие вас документы. Либо можно самостоятельно поискать в архивах соседних областей.
• Центральные исторические архивы — в Украине их два: ЦДИАК в Киеве и ЦДИАЛ во Львове, которые важно проверить вне зависимости от областного деления. Во Львове в основном хранятся документы с территорий, которые находится западнее от Збруча — они до 1939 года принадлежали Речи Посполитой, а еще ранее – Австро-Венгрии. На Восток от Збруча — в Киеве.

Чтобы найти предков в архивах и не ехать в другой город, есть и другая опция — вы можете направить туда платный запрос на поиск интересующей вас информации. Его стоимость варьируется от 50 до 250 грн.

Какие документы искать в архивах?

• Церковные метрические книги — записи о рождении, венчание и смерти, которые велись в период с первой половины XVII века до 1917 года в Российской империи.

Сейчас метрические книги разных конфессий и религий сохраняются в архивах согласно современному административно-территориальному устройству. То есть, если сейчас этот населенный пункт в современной Киевской области, нужно обратиться в Центральный государственный исторический архив Украины в Киеве. Если другая область — к областному государственному архиву. Этот принцип более-менее четко применяется к метрическим книгам XIХ-начала XХ века, — говорит Максим Яременко.

Метрическая книга. Под №67 — запись о рождении Михаила Булгакова.
Изображение: ЦДИАК

• Исповедные росписи — также дореволюционные источники. В них фиксировалась информация о тех, кто пришел на исповедь во время одного из постов в таком формате: состав семьи прихожан, место жительства и возраст.

Как рассказывает Яременко, исповедные росписи будут храниться в том архиве, где есть фонд соответствующего административного органа епархии. На территории подроссийской Украины в XIХ столетии административное церковное деление и административное светское совпадало – какая губерния, такая и епархия. Киевская губерния — Киевская епархия и так далее.

Если ваше исследование привело вас к XVIII столетию, чтобы найти предков тех времен, учитывайте также их социальное сословие и их региональную принадлежность. «Самое сложно искать информацию о тех, кто «не засветился» в истории, так сказать, кого не считали героем истории и кому было отведено скромное место — обрабатывать землю и сеять гречку, но найти данные все же возможно,» — говорит профессор «Киево-Могилянской академии». Ищите следующие документы:

• Ревизские сказки — подушные переписи податного населения Российской империи. Там записывались имя, отчество и фамилия главы семьи и ее членов, их возраст. В 1760-х годах такая была проведена на Левобережной Украине.
• Посемейные списки — переписи по дворам, которые начали проводиться до средины XVIII столетия. В них фиксировался состав семьи, возраст, даты рождения и смерти, даты поступления на службу.
• Адрес-календари — фиксировались данные о разных государственных служащих Российской империи. Они существовали с 60-х годов XVIII столетия и до 1917.
• Документы дворянских собраний — если предки были дворянами, даже мелкими, информацию можно отыскать в фондах дворянских собраний. Они сейчас хранятся в областных архивах согласно современному административно-территориальному делению.

Родословную можно заказать

Если у вас нет времени, но есть желание найти предков и узнать больше о своей родословной, тогда ваш вариант — обратиться к компании, которая проводит генеалогические исследования. Из крупных, которые давно работают на рынке Украины:

• «Пращур»— цена зависит от многих факторов: количество обработанных документов, количество населенных пунктов, которые будут изучены, количество найденных фактов, длительность исследования. В среднем, исследование 7-10 поколений обойдется в $2000-$3000 и будет проводиться год.
• Ridni.org— проводит генеалогические исследования в архивах Украины. Комплексное исследование рода до 10 поколений обойдется заказчику в 29 500 грн и будет длиться 3 месяца. Есть и более дешевые услуги — информация об 1 поколении будет стоить 4895 грн, об одном из предков — 1495 грн.

Віктор Корольов: Біографія артиста

Віктор Корольов – зірка шансону. Співак відомий у колі шанувальників цього музичного жанру. Його пісні люблять за лірику, любовні теми та мелодійність.

Корольов дарує шанувальникам виключно позитивні композиції, жодних гостросоціальних тем.

Дитинство та юність Віктора Корольова

Віктор Корольов народився 26 липня 1961 року на території Сибіру, ​​у маленькому містечку Тайшет Іркутської області. Батьки майбутньої зірки до музики не мали відношення.

Мати працювала директором школи, а батько був залізничним будівельником.

Віктор закінчив школу на відмінно. Мама особисто контролювала навчання сина. Про своє дитинство дорослий Корольов говорив таке:

«У школі та й взагалі в юні роки я завжди був дуже дисциплінованим. Любив знання та тягнувся до навчання. 4 для мене це ціла трагедія. Але зазначу, що “трагедій та драм” у моєму житті було мало”.

1977 року Віктор став студентом Калузького музичного училища. Молода людина з легкістю опанувала гру на фортепіано. Училище, як і школу, Корольов закінчив із відзнакою.

Віктор казав, що ті знання, які він отримав у навчальному закладі, протоптали йому доріжку на сцену. Після отримання диплому він намагався вступити до театрального інституту.

Віктор Корольов: Біографія артиста

Однак його спроба стати студентом вищого навчального закладу цього разу виявилася невдалою.

У 1981 році Корольов отримав повістку до армії. Молодий чоловік служив у ракетних військах у Білорусі. І тут він не залишив улюблене захоплення – творчість. Віктор грав у штабному оркестрі.

1984 року Віктор втілив свою мрію у реальність — став студентом Вищого театрального училища (інституту) ім. Щепкіна при Державному академічному Малому театрі Росії.

1988 року Корольов закінчив навчальний заклад. Його взяли на роботу до театру мюзиклу Юрія Шерлінга.

У цей період часу Корольов почав зніматися в кіно. Його дебют розпочався з фільму «Битва трьох королів» режисера Сухейля Бен-Барка (історія про військові дії в Марокко) із Клаудією Кардинале в ролі королеви, який вийшов у 1990 році.

Потім були фільми: “Силует у вікні навпроти” (1991-1992), “Граємо “Зомбі”” (1992-1993). Віктор Корольов гармонійно виглядав на екрані. Однак його не відпускала мрія виступати та співати на сцені. Незабаром він втілив і цю мрію у реальність.

Творчий шлях та музика Віктора Корольова

Віктор працював у театрі кілька місяців. Цього вистачило для того, щоб зрозуміти, що він хоче присвятити себе музиці.

На початку 1990-х років Корольов став дипломантом міжнародного фестивалю “Золотий олень” (Румунія). Після цього про Корольова вийшов біографічний фільм.

Потім Віктор був у пошуку себе. Ось воно визнання, перша популярність, але. чогось не вистачало. Артист говорив, що це найважчий, але водночас щасливий період у його житті.

1997 року Корольов презентував перший відеокліп на композицію «Базар-вокзал» (анімаційна робота Максима Свиридова). Кліп сподобався не лише любителям шансону, а й звичайним меломанам.

Звукозаписна студія «Союз» випустила платівку з однойменною назвою. Сам Віктор цей етап життя прокоментував так:

«З 1997 року моє життя кардинально змінилося. Життя почало летіти просто, як божевільне. Я не перебільшую. І якщо одна моя пісня хоч трохи зачепила вас, то я щасливий не як артист, а як людина».

Колаборація з іншими артистами

Віктор Корольов не проти сміливих експериментів. Він неодноразово з’являвся на сцені з Іриною Круг (дружиною покійного шансоньє Михайла Круга). Разом із нею Корольов виконав ліричні пісні. Найяскравішою піснею дуету була композиція «Букет із білих троянд».

Крім цього, Віктор записав треки «Дівчисько руда», «Ти мене дістала» з колективом «Воровайки» (група, що належить продюсеру Алмазову).

І хоча дівчата позиціонують себе як шансонетки, все ж таки більшість пісень відноситься до поп-композицій.

У 2008 році Корольов, як і інші представники естради (Михайло Шуфутинський, Михайло Гулько, «Біломорканал», Руслан Казанцев), записав сольну платівку з солісткою колективу «Воровайки» Яною Павловою.

Також був блискучий дует Віктора Корольова та Ольги Стельмах. Спільна композиція «Обручка» – це еталон якісної лірічної музики.

Ольга — співачка з сильними вокальними даними, і її голос подекуди звучав навіть виграшніше, ніж у Корольова.

Віктор Корольов виконував композиції як на свою музику, так і музику інших авторів. Але у переважній більшості випадків вибирав перший варіант. Російський виконавець має спільні композиції з Риммою Козаковою.

Віктор Корольов: Біографія артиста

Особисте життя Віктора Корольова

Віктор Корольов ретельно приховував подробиці свого особистого життя. Якщо його інтерв’ю, то видно, що він відкритий для спілкування, але тема особистих переживань і відносин для нього є табу.

Можливо, саме це змушує журналістів жовтої преси додумувати про особисте життя Корольова самостійно.

Відомо, що Віктор був одружений. У цьому шлюбі у нього народились діти. На даний момент він дідусь трьох прекрасних онуків. А ще Корольов не заперечує той факт, що любить провести час у компанії гарних жінок.

Завантажений гастрольний графік вимагає від Віктора підтримки зовнішності на належному рівні. Корольов не обходить стороною кабінети косметолога. Зовнішній вигляд для артиста дуже важливий.

Віктор Корольов сьогодні

2017 року Віктор Корольов відзначив ювілей — йому виповнилося 55 років. Вік — це не перешкода для творчих амбіцій артиста. В очах Корольова, як і раніше, горить вогник. Він сповнений сил і амбіцій.

Дискографія артиста налічує десятки гідних альбомів. Проте шанувальники для себе обрали такі збірки:

• Здрастуйте, гості!».
• “Лимончики”.
• “Чорним вороном”.
• «Шумів очерет».
• “Гарячий поцілунок”.
• Букет з білих троянд.
• “За твою гарну посмішку”.
• «Розквітла черемха».

2017 та 2018 рр. Віктор провів у великому гастрольному турі. Його аудиторія – це меломани 30+ і вище. Концерти пройшли на позитивній та спокійній хвилі.

«Свідома, вихована та зріла аудиторія», — саме так Віктор відгукувався про шанувальників своєї творчості.

2018 року дискографія співака поповнена альбомом «На серці білими нитками». До збірки увійшли ліричні та позитивні пісні про життя, кохання та стосунки.

У 2019 році Віктор Корольов презентував шанувальникам пісні «Зірки на долоні» та «На білій кареті». Перший трек часто відтворювали на радіостанціях Росії.

2020 року гастрольний графік Віктора Корольова дуже завантажений. У першій половині року він виступить у великих містах Росії.

Артист обіцяє порадувати шанувальників не лише живими концертами, а ще й новими музичними композиціями.

наступне повідомлення

Jerry Heil (Яна Шемаєва): Біографія співачки

Під творчим псевдонімом Jerry Heil приховано скромне ім’я Яни Шемаєвої. Як і будь-яка дівчинка в дитинстві, Яна любила стояти з несправжнім мікрофоном перед дзеркалом, співаючи улюблені пісні. Яна Шемаєва змогла заявити про себе завдяки можливостям соціальних мереж. Співачка та популярний блогер має сотні тисяч передплатників на відеохостингу YouTube та в […]