Ідентифікаційні ознаки натурального меду

Мед натуральний за ботанічним походженням поділяють на квітковий, палевий і змішаний.

Квітковий мед одержують у тому випадку, коли бджоли збирають нектар з різноманітних медоносних квітів (липи, білої акації, гречки, соняшника, еспарцету, лугових квітів тощо). Цей вид меду може бути монофлерний (нектар бджоли збирали переважно з квітів однієї рослини) і поліфлерний (нектар зібраний з квітів різних рослин).

Падевий мед утворюється, коли бджоли переробляють падь (солодка рідина, яку виділяють різні комахи, що живуть на листі рослин) або медвяну росу (солодкий сік, що виступає на листях або голках хвойних дерев при різкій зміні температури).

За способом вироблення мед поділяють на сотовий, центрифужний і пресовий.

Мед натуральний повинен відповідати вимогам стандарту (ГОСТ 19782) щодо органолептичних і фізико-хімічних показників якості (табл. 5.15).

Асортиментна фальсифікація меду супроводжується частковою заміною кращих видів меду менш цінними. Наприклад, найбільш цінні у лікувальному відношенні види меду (липовий, малиновий, травневий), а отже, і найбільш дорогі можуть частково або повністю підмінятися менш цінними. Інколи квітковий мед частково замінюють палевим.

Найважливішою ознакою натуральності меду, яку можуть визначити споживачі без особливих труднощів, є його смак та прозорість.

У натуральному меді є фенольні сполуки, що перейшли в мед з нектару. Ці сполуки викликають різної інтенсивності подразнення слизової оболонки ротової порожнини та горла. Найчастіше це відчуття, яке в сенсорному аналізі називають вторинним смаком, з’являється через деякий час (декілька секунд) після опробування меду. Чим менше проявляється цей вторинний смак, тим більша імовірність, що мед фальсифікований (сахарозою або іншими солодкими компонентами).

Таблиця 5.15

ВИМОГИ СТАНДАРТУ ЩОДО ЯКОСТІ НАТУРАЛЬНОГО МЕДУ

У натуральному меді обов’язково присутні білкові речовини, які налають йому деякої непрозорості (опалесценції). Ця опалесценція збільшується в той час, коли починає кристалізуватися глюкоза. Прозорий мед може вказувати на його ненатуральність.

Підміну одного виду квіткового меду іншим можна встановити за такими показниками: вміст пилку переважаючих у даному меді квітів, склад цукрів, величина активної кислотності.

Вміст пилку переважаючих квітів для монофлерних видів меду — показник досить стабільний. Так, для шавлієвого меду вміст пилку шавлії повинен бути не менше 20% від загальної маси пилку в меді, для липового, гречаного, акацієвого — не менше 30% (пилку відповідних квітів), для соняшникового — не менше 35%, для еспарцетового — не менше 45%.

Дослідження І. П. Чепурного показали, що склад цукрів для окремих монофлерних видів меду — величина також досить постійна (табл. 5.16).

Таблиця 5.16

СКЛАД ЦУКРІВ ДЕЯКИХ БОТАНІЧНИХ ВИДІВ БДЖОЛИНОГО МЕДУ

Вміст цукрів, %

Ступінь солодкості

Для липового меду характерний досить високий вміст мальтози, низький вміст фруктози і повна відсутність сахарози у зрілому меді.

У білоакацієвому меді відзначається середній вміст фруктози, високий вміст глюкози і обов’язкова присутність сахарози.

Соняшниковий мед містить невелику кількість мальтози, середню кількість фруктози і глюкози. В цьому меді сахароза присутня обов’язково.

Липовий мед від інших монофлерних видів можна відрізнити по величині активної кислотності. рН липового меду коливається в межах від 4,5 до 7,0, а для всіх інших видів від 3,8 до 4,1.

Палевий мед відрізняється від квіткового за такими показниками:

• – наявність пилку тільки рослин, що опилюються вітром;
• – колір — від бурштинового до темно-бурого і навіть чорного;
• – консистенція — в’язка, тягуча, липка (у 2—3 рази ці показники вищі, ніж для квіткового меду).

Фальсифікація якості меду може відбуватися за рахунок додавання води, різних видів цукру та солодких речовин й інших домішок.

При розведенні меду водою в ньому починаються процеси бродіння з виділенням вуглекислого газу. Цей вид фальсифікації можна встановити і за кількістю води.

Найчастіше для фальсифікації якості натурального меду використовують цукор (ним годують бджіл або додають у готовий мед у вигляді концентрованого сиропу). Таку фальсифікацію споживачам розпізнати важко.

Існують способи якісного і кількісного визначення добавок товарного цукру до меду. Ці методи засновані на визначенні бісульфітних похідних глюкози і фруктози, що утворюються у процесі обробки дифузійного соку цукрового буряка сірчистим газом. Ці похідні досить стійкі сполуки, вони не руйнуються при високих температурах і під впливом ферментів бджоли. Тому виявлення у меді таких сполук вказує на наявність у ньому цукру.

Для підвищення густини меду в нього додають крейду.

У табл. 5.17 наведено можливі засоби фальсифікації меду та методи її розпізнавання.

Шоколад — це різновид кондитерських виробів. Він має добрі смакові властивості та високу енергетичну цінність. Залежно від способу обробки та рецептурних компонентів шоколад поділяють на звичайний та десертний, кожен з яких може бути з добавками або без них. Шоколад цих двох груп відрізняється за вмістом цукру і какао-продуктів. Крім того, виробляють білий шоколад, який у своєму складі не містить какао тертого, а тільки цукор і какао-масло, внаслідок чого у складі цього виду шоколаду відсутні теобромін і клітковина, а також пористий шоколад, при виробництві якого шоколадну масу обробляють у вакуум-апаратах для надання певної структури.

Таблиця 5.17

СПОСОБИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ МЕДУ ТА МЕТОДИ її РОЗПІЗНАВАННЯ

Методи розпізнавання

Домішки сахарози або цукрового сиропу

5 мл 0,25 % розчину меду перенести у пробірку, додати 0,2 мл 40 % розчину їдкого натру, суміш поставити на киплячу водяну баню на 10 хв, охолодити до 20—250 С. Розчин набуває солом’яно-жовтого кольору. 1 мл цього розчину перенести у пробірку, додати 2 мл 1 % розчину камфори у концентрованій соляній кислоті і ретельно перемішати. При наявності сахарози розчин забарвлюється від вишневого до бордово-червоного кольору.

Приготувати 20 % водний розчин меду, взяти 5 мл цього розчину і додати до нього 2,5 г свинцевого оцту і 22,5 мл метилового спирту. Утворення жовто-білого осаду вказує на наявність у меді цукрового сиропу

Домішки крохмальної патоки

Наявність цукрової (бурякової) патоки

У пробірку налити 5 мл водного розчину меду (1:2) і додати 5—10 краплин 5 % розчину азотнокислого срібла. При позитивній реакції суміш помутніє і утвориться білий осад. У натуральному меді осад не утворюється

Наявність декстринів (патока ферментативного гідролізу)

Приготувати водний розчин меду (1:3), прилити до нього 96 % етиловий спирт і ретельно перемішати. Розчин набуває молочно-білого кольору, а у відстої утворюється напіврідка прозора маса (декстрини). Якщо у меді крохмальна патока відсутня, то розчин залишається прозорим, і тільки там, де стикається мед і спирт, буде видно ледве помітну каламуть, яка зникає при перемішуванні суміші

Залишки сірчаної кислоти (патока кислотного гідролізу)

Пробу меду спалюють, одержана зола має вигляд гіпсу. До золи додають хлористий барій, розчин стає мутним. Потім до нього додають нашатирний спирт і він набуває темного кольору, при відстоюванні випадає осад темного кольору

Залишки соляної кислоти (патока кислотного гідролізу)

Приготувати водний розчин меду (1:3) і додати до нього розчин азотнокислого срібла. Поява каламуті або осаду білого кольору говорить про присутність соляної кислоти

Мед розбавити дистильованою водою і додати декілька крапель йоду. В присутності крохмалю розчин забарвлюється у синій колір

Наявність інвертного цукру та оксиметил-фурфуролу

У фарфоровій ступці ретельно перетерти 3 г меду і 15 мл ефіру, перенести суміш у фарфорову чашку і додати ще 15 мл ефіру. Випарувати ефір при температурі 300С і до залишку додати 2—3 краплі розчину резорцину. Поява вишневого або вишнево-червоного кольору на протязі 5 хв говорить про наявність у меді крохмальної патоки

Наявність кукурудзяного сиропу (штучний мед)

У фарфоровій ступці ретельно розмішати мед з водою (1:10), взяти 5 мл цього розчину й додати 5 крапель 0,5 % розчину йоду. При наявності кукурудзяного сиропу суміш забарвлюється у вишнево-червоний колір, при відсутності — у світло-жовтий

Домішки желатину або клею

Приготувати водний розчин меду (1:2), додати розчин лугу і нагрівати суміш до кипіння, над парою потримати змочений водою червоний лакмусовий папірень. При наявності у меді желатину або клею в суміші утворюється аміак, під впливом якого червоний лакмусовий папірень синіє

Повна або часткова заміна натурального меду палевим

Приготувати водний розчин меду (1:2) і додати до нього 10 мл спирту. При наявності паді в розчині утворюється молочно-біла каламуть або осад. Метод не може використовуватися для гречаного меду. До 1 мл водного розчину меду (1:2) долати 2 мл вапняної води. Розчин перемішати і повільно нагріти до кипіння. При позитивній реакції суміш мутніє і в ній утворюються згустки. Такі зміни можна спостерігати й у водному розчині меду при додаванні до нього 0,5 мл 25 % розчину оцтовокислого свинцю

5 мл водного розчину меду (1:2) перенести у пробірку і додати декілька краплин будь-якої кислоти (оцтової, соляної, лимонної). При позитивній реакції у пробірці починається активне виділення вуглекислого газу (“шипіння”)

Як і чим змити, вивести, відтерти йод з шкіри рук, обличчя, волосся, білого та кольорового одягу, столу, меблів, пластика швидко: поради, кошти. Як вивести старі плями йоду з одягу?

Як і чим можна відіпрати, відмити, видалити, видалити, видалити, очистити йод.

Йод є одним з найбільш популярних антисептиків. Ми регулярно використовуємо його в самих екстрених ситуаціях. Однак, незважаючи на позитивні відгуки з медичної частини, він має ряд негативних ефектів, головним з яких є въедчивость до поверхні.

Часто при відкритті, кришка бульбашки може забруднити лінолеум, паркет, м’яку оббивку меблів і навіть кахель, а вже про руки й мови йти не може. Однак на сьогоднішній день існує безліч способів, які допомагають легко і швидко вивести забруднення з будь-якої поверхні. Досить озброїтися кількома порадами, які допоможуть зберегти чистоту в квартирі, а також змити плями розчину з видимих ділянок шкіри. Що ж, давайте поговоримо про те, яке з засобів для виведення плям йоду є найбільш ефективним, і розберемося з тим, як його правильно застосовувати.

Як і чим змити йод з шкіри рук, пальців, обличчя швидко?

Дуже часто при нанесенні йоду на «хворі ділянки», засіб потрапляє і на здорову шкіру. Особливо неприємно, якщо трапляється така ситуація, а плями йоду надійно проникають в шкіру рук, ніг, зони декольте.

Народні умільці застосовують десятки способів для боротьби з плямами йоду. Однак не всі вони прийнятні, деякі діють на стан шкіри вельми негативно. Саме тому при виборі способу, за допомогою якого ви будете очищати тіло від йоду, треба керуватися в першу чергу безпекою кошти.

Найкращими засобами для видалення плям йоду з шкірних покривів та інших поверхонь є пральний порошок і відбілювач від компанії Amway. З їх допомогою ви зможете забрати всі забруднення без ушкоджень шкіри і декоративної обробки в будинку всього за кілька хвилин.

Пральний порошок Амвей давно відомий своєю якістю і здатністю видаляти навіть найстаріші і «складні плями. Для того щоб позбутися від слідів йоду на шкірі вам необхідно:

1. Зробити розчин з води і порошку. На 1 л води достатньо взяти 2 мл порошку-підсилювача.
2. Готовий розчин нанесіть на пляму і злегка помасажуйте. Не забувайте, що ви працюєте з шкірою, а не тканиною, тому зайва сила тут не потрібна.
3. Вся процедура повинна тривати приблизно 5 хв., однак, якщо задовільний результат стане помітний раніше – процедуру слід припинити.
4. Змийте розчин проточною водою.
5. Ви повинні розуміти, що можливо, йод не виведеться відразу весь. Тому при необхідності процедуру можна повторити.
6. Не забувайте важливий факт: будь-які засоби побутової хімії, здатні викликати у людини алергію, тому будьте вкрай уважними та обережними, а ще краще перед початком відмивання протестуйте порошок на невеликій ділянці шкіри.

Відбілювач цієї ж компанії не менш популярний. Випуск даного засобу виробляють в гранулах, які для відбілювання необхідно розчиняти у воді.

1. Отже, розчиніть невелику кількість відбілювача у воді. Відразу відзначимо, що вода повинна бути гарячою. Незважаючи на переконання виробника про те, що засіб можна розчиняти навіть у холодній воді, відгуки людей все ж говорять про зворотне.
2. Нанесіть розчин на шкіру, дотримуючись всіх правил безпеки.
3. Зачекайте кілька хвилин і змийте водою.

Також існує кілька народних способів, використовуючи які, ви зможете очистити шкіру від йоду. Найбільш популярними є:

• За допомогою господарського мила 72% (після намилювання рук протягом години з інтервалом в 15 хв., ви зможете відбілити шкіру)
• Спиртовмісні засоби (можна застосовувати лосьйони, одеколони, медичний спирт, горілку, однак цей спосіб є агресивним, оскільки шкіра під впливом спирту втрачає вологу і може утворити роздратування). Застосовуючи такі способи, будьте акуратні і стежте за тим, як реагує ваша шкіра. У разі будь-яких почервонінь або ж при появі подразнення негайно припиніть процедуру
• Лимонний сік (обробивши поверхні природними відбілюючими засобами, ви зможете прибрати будь-які види забруднень, включаючи йод)
• Перекис водню (її необхідно використовувати аналогічно лимонному соку)
• Харчова сода (на вологу поверхню шкіри втріть соду, після чого змийте і використовуйте крем або лосьйон, який допоможе уникнути зневоднення покривів)

Як і чим змити йод з волосся?

Волосся є пористим органічним матеріалом, тому при попаданні йоду в структурні пори, прибрати утворився рудий колір буде дуже складно. Відбувається так тому, що цей антисептик діє за принципом барвника, а вміст спирту в складі знищує вологу.

Кращим рішенням при попаданні йоду в волосся стане нова стрижка або ж зміна кольору волосся в темніший. Однак, якщо ви не готові на такі рішучі дії, то можна застосовувати наступні засоби:

• Господарське мило 72% (промивши волосся кілька разів, висока концентрація миючих компонентів допоможе прибрати велику кількість фарбувальних пігментів)
• Кока-кола (сполоснувши напоєм уражену ділянку, необхідно почекати протягом 15-20 хвилин, після чого добре змити проточною водою)
• Масло. Можна використовувати оливкова, кокосова і навіть соняшникова. Обробивши ватним диском уражену ділянку, фарбувальних пігментів у волоссі стане значно менше
• Також варто спробувати маску з додаванням хни (оскільки цей природний барвник надає волоссю рудий відтінок, можна приховати пляма йоду, зробивши колір більш природним)

Як і чим відіпрати йод з білого та кольорового одягу, джинсів?

Для усунення залишків даного антисептика з тканини, необхідно застосовувати кілька стадій її очищення. Також можна скористатися відбілювачем або порошком Амвей, які не потребують додаткових маніпуляціях при пранні. Серед підручних засобів широким застосуванням користуються такі кошти:

• Білизна. Замачівая білі речі на 30-40 хв. в розведеному відбілювачі, необхідно попередньо налити засіб на пляму. По закінченню вказаного часу, потрібно випрати звичайним способом в холодній воді
• Молоко. Залийте тканина рідиною і залиште на 20 хвилин, після чого виперіть з господарським милом в холодній воді
• Денатурат. Обробіть пляма йоду і почекайте, поки бруд розчиниться. Далі необхідно випрати одяг традиційним способом
• Засіб для чищення унітазів. Налийте гель на тканину і почекайте 5-7 хв, після чого виперіть. Однак даний спосіб підходить тільки для білих речей, а в процесі необхідно надягати захисні рукавички для рук
• Відбілювачі. Налив засіб на пляму потрібно почекати 20 хв. і видалити залишки за допомогою звичайного прання. Але такі засоби варто використовувати тільки для білих нарядів

• Прання з використанням господарського мила (для автоматичної можна використовувати в рідкому вигляді)
• Картопляний крохмаль. Цей метод підійде виключно для речей синього кольору. Засипте крохмаль на пляму, змочіть і залиште на 12 год. Після чого річ потрібно випрати, використовуючи господарське мило

Якщо плями від йоду не були знищені на ранніх етапах освіти, вивести їх буде набагато складніше. Однак це не означає, що вивести старі забруднення неможливо. Для більш високого ефекту процедури потрібно повторювати до тих пір, поки поверхня не знайде первісний вигляд. Для того щоб прибрати в’їдаються плями з одягу, вам потрібно:

• Обробити поверхню ацетоном, після чого приступити до традиційної пранні (попередньо змочіть в розчиннику невелику ділянку тканини, оскільки сильнодіючі речовини можуть порушити колір волокон). Звертайте увагу на колір речей
• Обробіть кольорову тканину змоченим у денатурированном спирті тампоном. Через 15 хв. виперіть господарським милом
• Для білих речей можна скористатися содою і оцтом, однак для тонких натуральних тканин подібний метод не підійде. Насипте на пляму соду і влийте оцет. Після закінчення реакції виперіть господарським милом
• Білосніжні тканини замочіть на 3-4 год. в розчині з білизни і води, після чого ретельно виперіть
• Відбілювач типу «Ваніш» також зможе впоратися із застарілими плямами. Налийте засіб на забруднену ділянку. Через 10-15 хвилин змийте холодною водою і прополощіть
• Не варто забувати і про раніше згаданих порошку і відбілювачі від компанії Amway. Дані кошти відмінно справляються з подібними завданнями. Замочіть пляма або всю річ у розчині даних коштів, і залиште мінімум на 30 хв. Якщо пляма дуже старе, то краще залишити на ніч. Після цього виперіть речі ще раз звичайним порошком і добре прополощіть їх.

Як і чим вивести йод з тканини меблів?

Для видалення плям з поверхні меблів досить випрати чохли оббивки стандартними способами. Однак якщо така можливість відсутня, необхідно використовувати обробку ураженої ділянки. Йод чудово розщеплюють з тканин оббивки такі методи:

• При використанні харчової соди. Обробіть пляму за допомогою соди і залиште на 12 год. Після приберіть залишки вологою ганчіркою.
• Використовуючи плямовивідник з хлором в складі. Нанесіть достатню кількість засобу на пляму, і зачекайте 10 хв. Далі потрібно обробити тканину, використовуючи щітку
• Обробивши поверхню сирою картоплею. Половинкою картоплі потрібно натерти пляма, а після його висихання варто протерти його водою

• Аспірин (1 таблетку розчиняємо в 100 мл теплої води)
• Борна кислота
• Етиловий спирт
• Тіосульфат натрію (після використання необхідно промити пляма мильною водою)
• Аміак (1 ч. л. для 2 склянок води)
• Мурашина кислота

Як і чим відмити йод з шкіряного дивана?

Йод на шкіряному дивані, здавалося б, ситуація безвихідна і вихід лише один – купівля нового кімнатного інвентарю, однак не все так погано. Давайте подивимося, що можна зробити в такій ситуації.

Для усунення плям йоду заборонено застосовувати безліч стандартних методів, оскільки вони можуть пошкодити оббивку. Категорично не рекомендується використовувати наступні миючі засоби:

• Скипидар
• Меблевий лак
• Відбілювач
• Лампи
• Побутову хімію з кислотами
• Розчинник
• Жорсткі щітки
• Хлорвмісні засоби
• Масло оліфи

Можна прибрати плями від йоду такими способами:

• Обробка покриття мильним розчином
• Нашатирним спиртом
• Спеціальними засобами по догляду за шкіряними виробами
• Протираючи поверхню горілкою
• Обробивши ділянку лаком для волосся. Для цього потрібно нанести лак на пляму, злегка потерти місце щіткою і залишити на 1-2 ч.

У разі якщо повністю вивести йод не вийшло, можна скористатися лаком або фарбою, яка забарвлює шкіряні вироби, не пошкоджуючи поверхню. Однак у такій ситуації краще всього проконсультуватися з фахівцями.

Як і чим відмити йод з дерев’яних поверхонь, меблів, паркету?

Головне завдання при очищенні подібних поверхонь полягає в правильному виборі засобів та способів.

Оскільки породи мають пористу структуру, забарвлення залишається тривалий час. А агресивні засоби побутової хімії не тільки змінюють відтінок паркету, але і стоншують його. Ефективно зарекомендували себе такі методи очищення від характерних плям:

• Засіб для миття посуду (обробляти поверхню потрібно за допомогою м’якої губки)
• Білизна. Приготуйте розчин: 2-3 ст. ложки на 1 л. води; забороняється застосовувати відбілювач в чистому вигляді, оскільки він освітлить не тільки пляма, але і лак, включаючи барвний пігмент. Розчин при цьому наносять на губку і залишають на плямі до тих пір, поки воно помітно не зменшиться
• Оцет 9% (після використання потрібно вимити підлогу)
• Горілка (після обробки поверхні слід потерти пляму за допомогою ластику)

• Аміак (для розчину потрібні: стакан теплої води 1 ч. л. кошти)
• Харчова сода. Для початку необхідно ретельно вимити підлогу водою і нанести соду. Після цього потрібно накрити поверхню губкою і почекати 10-12 год.
• У магазинах професійних побутових засобів також можна відшукати гелі і розчини, призначені для очищення дерев’яних поверхонь від плям йоду. Однак перед їх використанням слід уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки велика концентрація активних речовин може пошкодити поверхню.

Як і чим відмити йод з лінолеуму?

Для того щоб очистити лінолеум від плям йоду варто скористатися кількома простими порадами:

• Попередньо отчистив поверхню теплою водою, приступаємо до нанесення на забруднення суміші з солі і харчової соди. Наносимо кошти, накриваємо губкою або ганчіркою з бавовни, даємо висохнути протягом 10-12 год, після чого прибираємо залишки і промиваємо лінолеум
• Якщо йод вбрався в поверхню, підійде застосування соди і пемзи. Наносимо засіб на лінолеум і обробляємо до моменту, поки пляма повністю не зникне

• Для прискорення процесу прибирання плями необхідно підвищену кількість світла, тому не варто запинати штори протягом перших декількох днів. По закінченню 3-5 тижнів, пляма може зникнути без втручання
• Допустимо застосування радикальних засобів для прибирання, які можна придбати в профільних магазинах, що спеціалізуються на професійному очищення
• Також варто спробувати картопляний крохмаль, який наносять на пляму і накривають губкою, а потім змивають водою
• На ніч можна залишити товсту скибку сирого картоплі, який допоможе прибрати забруднення від йоду

Як і чим відмити йод з пластику, столи, стільниці?

Йод на столах – вельми поширена ситуація. Не варто відразу ж піддаватися паніці, адже дана проблема цілком вирішувана.

Для того щоб очистити різні поверхні від йоду не можна використовувати один і той же спосіб очищення, оскільки дія активних компонентів на різні матеріали проявляє себе по-різному. Для очищення пластика необхідно взяти на озброєння такі способи:

• Очищаємо губкою і водою. Далі наносимо горілку або спирт (можна застосовувати одеколон або лосьйон), після чого активно трьом канцелярським ластиком
• Моєму поверхню водою і обробляємо за допомогою ватного диска, змоченого в горілці або спирті

Для очищення столу і стільниці допускають застосування таких методів:

• Розчиніть пару таблеток аскорбінової кислоти в 100 мл теплої води, після чого обробіть поверхню, використовуючи змочений в розчині ватний диск
• Також ефективно зарекомендувала себе харчова сода. Розмішайте її до консистенції каші і залиште на поверхні до повного висихання. Рекомендується провести процедуру 2 рази для видалення всіх залишків йоду
• За допомогою аспірину можна вилікувати не тільки головний біль, але і меблі. Розведіть 1 таблетку в 100 мл води і обробіть дерево

Важливо пам’ятати, що попередня очистка з використанням теплої води допоможе розкрити пори дерев’яної породи, а значить, використання подальших коштів буде набагато ефективніше. Після завершення очищення, меблі необхідно вимити за допомогою мильного розчину або теплої води для видалення всіх шкідливих частинок.

Як бачите, засобів і методів для боротьби з плямами йоду існує величезна кількість. Незважаючи на це, хочеться звернути вашу увагу на важливий факт: не варто відтягувати момент прання, якщо виникла непередбачена ситуація. Йод без зусиль можна вивести підручними засобами лише в першу добу після забруднення, однак відтягуючи момент прання, ви зменшуєте свої шанси «оживити» річ. Якщо з якої-небудь причини ви не змогли вжити комплекс реанімуючих методів для одягу, варто скористатися послугами хімчистки, яка застосовує професійні миючі засоби та усуває будь-які плями.

Самостійна перевірка меду на якість підручних засобів. Знайте, як перевіряти куплений мед та підробка непоміченою не пройде! Методика визначення якості меду в домашніх умовах

Здрастуйте, дорогі читачі. Як визначити якість меду, коли ви ще не віддали свої заощадження за цей на перший погляд.

Як визначити якість меду при покупці

• Мед не повинен пінитися. Якщо ви помітили у меді багато кристаликів, а внизу він рідкий, це означає, що перед вами продукт із великим вмістом рідини, норма якої перевищена у багато разів. Але це ще показник. Навіть при ідеальному зовнішньому вигляді мед може бути неналежної якості.

• Зачерпніть ложку меду і покладіть на кришку, потім починайте обертати. Хороший продукт буде загортатись у кокон, поганий, скотиться з ложки. Якщо це так, значить перед вами не натуральний, не якісний мед, який не варто купувати, навіть якщо вам подобається смак, аромат і зовнішній вигляд продукту.

• Для цього тесту вам знадобиться паличка, найкраще з дерева. Паличку підберіть чисту та бажано без щербинок. Опустіть кінчик у банку з медом, а потім витягніть. Справжній якісний мед тягнеться слідом за паличкою тонкою ниткою, яка будуватиме на його поверхні башточки, загогуліни та пірамідки.
• Розбавлений і перемішаний з цукром мед падає нерівними шматочками, нитка з меду переривається, а сам мед піниться, бризкає або падає нерівними пластівцями. Якщо таке вийшло, перед вами неякісний продукт чи зацукроване підроблення. Запевняю вас, що такий мед купувати не варто, тому що він огидної якості.
• Мед, який зібрали влітку, рідкий. Це наслідок того, що він якісний та свіжий. Мед ще не встиг зацукруватися. З часом, зазвичай через кілька місяців, зверху меду утворюється тонка цукриста скоринка, яка так само говорить про хорошу якість продукту.
• Якщо ви купуєте рідкий мед взимку, то, швидше за все, це підробка, оскільки мед натурального походження ніколи не залишиться рідким через такий проміжок часу. На цей момент він ставати твердим і зацукрованим. Тому раджу брати взимку тільки твердий мед, сильно зацукрований і густий. Це норма, такий натуральний мед.

Аромат меду та його якість

• Справжній мед відрізняється специфічним і травним. Такий аромат складно переплутати з іншим. Неякісний мед із значним вмістом цукру відрізняється запахом, що більше нагадує солодку воду з ароматизаторами або палений карамелізований цукор. Аромат такого меду моментально випаровується, а насолода відразу тане в роті, не залишаючи відчутного аромату та післясмаку. Мед качають в кінці серпня або в липні, і він має аромат квітів, з яких був зібраний бджілками.

Як перевірити мед у домашніх умовах

Визначаємо якість меду за допомогою йоду:

• Покладіть столову ложку меду в склянку і залийте окропом. Після того, як він охолоне і змішається з водою, капніть кілька крапель йоду. Якщо в меді присутній крохмаль, він відразу почорніє. Цей продукт не варто використовувати, оскільки він шкідливий для здоров’я і може не принести жодної користі в сезон простудних захворювань та епідемій грипу.

Перевірити за допомогою хімічного олівця:

• Візьміть також із собою на ринок де ви купуєте мед хімічний олівець. Нанесіть його на краплю із медом. Якщо він почорніє, то перед вами фальсифікат і витрачається на придбання цієї продукції все одно, що викидати гроші на вітер.

Колір меду

Колір меду також має значення. Якщо перед вами якісний мед, то він, як правило, білого або жовтого кольору. Натуральний мед відрізняється чистим кольором, а також красою та акуратністю. У ньому ви не знайдете сторонніх домішок, а ще його колір можна порівняти з чистим відтінком бурштину. Якісний мед відрізняється приємним відтінком, без домішок іншого кольору, а також однорідною текстурою.

Однак мед, куплений у вересні або жовтні, може мати цукристу скоринку, яка не впливає на якість продукту. Якщо ви помітили, що колір неоднорідний, занадто яскравий або темний, а так само неприродно світлий, то перед вами фальшивка або додали харчові барвники для поліпшення товарного вигляду цього продукту.

Чи можуть зробити запечатаний у стільники мед?

На жаль так. Навіть якщо ви купили мед із стільниками, то ви також наражаєтеся на ризик, що перед вами опиниться цукровий продукт, який є медом тільки наполовину. Так роблять продавці, які бажають довести натуральність свого продукту, тому перевіряйте мед у стільниках, як перевіряли б продукт із баночки чи барила. Усі доступні засоби, включаючи хімічний олівець. Тоді ви будете впевнені у меді, який купуєте.

Перевірити мед у магазині:

• Чи варто взагалі брати мед у магазині, якщо він продається в закритій баночці і скуштувати продукцію неможливо? Так. Цей мед, за винятком деяких виробників, теж є натуральним продуктом, який рекомендується вживати в їжу і при цьому не сумніватися

Способи визначення якості меду

Багато хто запитує: “Де зробити експертизу меду в Дніпрі?”

Відповідаю: У Державному Бюджетному Установі Санкт-Петербурзької міської Ветеринарної лабораторії за адресою: вул. Ризька, б.6, літ.

Телефон випробувального центру: 444-57-11

У народі існують свої методи, як визначити якість меду, наприклад застосуванням хімічного олівця. Суть полягає в наступному: на папір, палець або ложку наноситься шар меду і проводиться хімічним олівцем, або олівець опускають в сам мед. Передбачається, якщо мед сфальсифікований, тобто. містить усілякі домішки (цукор, цукровий мед, а також підвищена кількість води), то залишиться забарвлений слід від олівця. Однак, дослідник В. Г. Чудаков у 1972 році зазнав 36 зразків меду різної якості, у тому числі 13 фальсифікованих, і вважає, що даний народний метод визначення натуральності меду та оцінки його якості є абсолютно неправильним.

Є ще один народний метод визначити фальсифікат меду, полягає він у пробі на промокальному папері. Невелика кількість меду лягає на промокальний папір. Якщо за кілька хвилин на звороті паперу з’явиться рідка пляма, це вважається ознакою фальсифікації. Знову ж таки, В. Г. Чудаковим були проведені лабораторні дослідження даної проби, які привели до висновку, що проба насправді дозволяє визначити практично 100% фальсифікатів меду, але до того ж і частина натуральних медів також потрапляють до розряду фальсифікатів.

Якщо купуєте мед, то подивіться у довідники, як він має виглядати. Головне, він повинен мати певний аромат, медовий смак, тобто букет, який відповідає певному сорту натурального меду, повинен відповідати і колір.

Якщо мед занадто білий, це має викликати підозру, чи не цукровий він? Якщо колір темно-бурий – чи не падевий він? Якщо притуплений його аромат, відчувається смак карамелі – це розплавлений мед.

Також зверніть увагу на консистенцію меду – він повинен відповідати густоті сорту, при температурі в 20 градусів Цельсія накручуватися на ложку, як стрічка, солодкими нитками, що перериваються в певний момент.

Рідкий мед має викликати підозру. Швидше за все це незрілий мед. Він не зберігатиметься, забродить, бо містить багато води. Такий мед на ложку намотуватися не буде, а просто стікатиме з неї. Якщо ви купуєте мед взимку, він не повинен бути рідким, а якщо це так, то його швидше за все прогріли або розбавили.

При покупці перевірте мед на бродіння. При помішуванні не повинно відчуватися, що він не в’язкий, активно спінюється, на поверхні з’являються бульбашки газу, що від нього виходить специфічний кислуватий запах, а також є спиртовий або присмак, що підгорів.

Перед покупкою великої кількості меду купіть 100-200 грам на пробу.

Остерігайтеся придбання меду з пасік, що розташовані вздовж дорожніх трас з інтенсивним автомобільним рухом. У такому меді може бути підвищена кількість сполук свинцю та інших речовин, які потрапляють на квіти з вихлопними газами автомобілів. З нектаром та пилком свинець потрапляє у мед, а це небезпечно для здоров’я тих, хто його вживає.

Дуже шкідливий мед, зібраний у районах із несприятливою екологією.

Як визначити у меді домішки?

Щоб визначити у меді різні домішки, рекомендують такі способи. Налийте в прозору баночку води, додайте одну чайну ложку меду, розмішайте мед розчиниться, на дні осяде домішка.

З метою виявити домішка борошна або крохмалю в меді, потрібно налити в баночку або склянку 3-5 мл водного розчину меду (1:2) і додати 3-5 крапель розчину люголю (або настоянки йоду). Якщо в меді міститься мука або крохмаль, то розчин посиніє.

Домішку крохмальної патоки (суміш прохолодної води та крохмалистого цукру) можна розпізнати за зовнішнім виглядом, клейкістю і відсутністю кристалізації. Ще можна змішати одну частину меду з 2-3 частинами дистильованої води, додати чверть об’єму 96% спирту і збовтати. Якщо в меді є крохмальна патока, то розчин набуде молочного кольору. Після відстою даного розчину осяде прозора напіврідка липка маса (декстрин). Якщо домішка відсутня, розчин залишиться прозорим.

Виявити домішки цукрової (бурякової) патоки та звичайного цукру можна додавши до 5-10% розчину меду у воді розчин азотнокислого срібла (ляпісу). Якщо випаде білий осад хлористого срібла, це говорить про наявність домішки. Якщо осаду немає, то чистий мед. Є й інший спосіб: до 5 мл 20% розчину меду в дистильованій воді додати 22,5 мл метилового (деревного) спирту, при утворенні рясного жовтувато-білого осаду стане зрозуміло, що в меді міститься цукровий сироп.

Для виявлення домішки інвертованого цукру (натретій мед) є досить складний спосіб: розтерти 5 г меду з невеликою кількістю ефіру (в якому розчиняються продукти розщеплення фруктози), потім ефірний розчин профільтрувати в чашу, випарувати насухо і до залишку додати 2-3 краплі. %-ного розчину резорцину в концентрованій соляній кислоті (уд. вага 1125 г). Якщо домішка забарвиться в помаранчевий (до вишнево-червоного) колір, значить є цукор, що інвертує.

Підвищений відсоток сахарози в меді, що можна встановити в лабораторних умовах, говорить про його недоброякісність: у натуральному квітковому меді сахарози не більше ніж 5%, не більше 10% – у падевому. Чим краща якість натурального меду, тим менша в ньому сахарози. “Цукровий” мед має свої органолептичні показники: запах старих стільників, прісний невиразний смак, рідку консистенцію (якщо він свіжий), при тривалому зберіганні стає густим, клейким, липким.

“Цукровий” мед (бджіл годували або підгодовували цукром), як і всі ненатуральні меди, відрізняється відсутністю вітамінів, органічних кислот, білкових та ароматичних речовин, мінеральних солей. У цукровому меді основним елементом є кремній, і немає інших солі, є їх сліди. У натуральному меді – навпаки.

Якщо мед не кристалізується, можна припустити, що є домішка картопляної патоки.

Для того, щоб виявити домішок падевого меду, слід налити в склянку 1 частину водного розчину меду (1:1) і додати 2 частини вапняної води, потім нагріти суміш до кипіння. Якщо утворилися пластівці бурого кольору, що випадають в осад, це говорить про наявність домішки падевого меду.

НАБІР ЕКСПРЕС-перевірка меду на якість при покупці

(Деякі пункти повторять викладене вище, але повторення – мати вчення, тому що будь-яка розумна доросла людина просто зобов’язана не дозволяти дурити себе всяким шахраям пройдисвітам і в усіх випадках вміти вибирати нормальні якісні продукти)

Чи можна купувати мед із рук? Тільки якщо впевнені, що саме ви купуєте. Продаж меду в магазині теж не гарантія його якості.

Єдина справжня гарантія якості меду, що купується – особисте знайомство з бджоляром, впевненість у його доброчесності і знання, що його пасіка розташована в благополучній місцевості. Тому найкраще купувати мед у знайомого бджоляра прямо на його пасіці.

Найчастіше зустрічається фальсифікат меду – цукровий сироп. Цим же сиропом нерідко розбавляють недозрілий мед, щоб надати йому солодощі, що бракує.

По-перше, мед має бути зрілим. Адже бджоли працюють над нектаром близько тижня: випарюють воду, збагачують ферментами, розщеплюють складні цукри на прості. За цей час мед наполягає. Готовий продукт бджоли запечатують восковими кришечками, саме такий мед має всі свої корисні властивості і може зберігатися довго.

Дуже часто бджолярі відкачують мед під час медозбору, не чекаючи його визрівання через брак сотів. Вміст води в такому меді часом перевищує норму вдвічі, він мало збагачений ферментами і сахарозою, швидко закисає.

Щоб визначити зрілість свіжого меду, що незацукрився, його температуру доводять до 20 гр. З|із|, перемішуючи ложкою. Потім ложку виймають і починають крутити. Зрілий мед навертається на неї. Час від часу мед може зацукритися, це нормально, і ніяк не позначається ні на смаку, ні на ароматі, ні на цілющих якостях меду.

За допомогою нехитрих тестів можна визначити, чи не фальсифікований мед:
– Борошно та крохмаль визначають, додавши до невеликої кількості меду, що розбавив воду, краплю йоду. Якщо розчин посинів, мед з борошном або крохмалем. – Якщо при додаванні оцтової есенції розчин зашипить – в меді є крейда. – Було додано цукор.

Як можна визначити якість меду?

• Кожен сорт меду має своє забарвлення, властиве лише йому. Квітковий мед – світло-жовтого кольору, липовий – бурштинового, ясеновий – прозорий, як вода, гречаний має різні відтінки коричневого кольору. Чистий без домішок мед, як правило, прозорий, хоч би якого кольору він був.
• Мед, що має у своєму складі добавки (цукор, крохмаль, інші домішки), мутнуватий, і якщо уважно придивитися, то в ньому можна виявити осад.

• Справжній мед відрізняється запашним ароматом. Цей запах ні з чим не порівняти. Мед із домішкою цукру не має аромату, а його смак близький до смаку підсолодженої води.

• Візьміть мед на пробу, опустивши тонку паличку в ємність. Якщо це справжній мед, то він тягнеться слідом за паличкою довгою безперервною ниткою, а коли ця нитка перерветься, вона повністю опуститься, утворюючи на поверхні меду башту, пагоду, яка потім повільно розійдеться.
• Фальшивий мед поведеться, як клей: рясно стікатиме і капатиме з палички вниз, утворюючи бризки.

• У справжнього меду вона тонка, ніжна. Мед легко розтирається між пальцями і вбирається у шкіру, чого не скажеш про підробку. У фальсифікованого меду структура груба, при розтиранні на пальцях залишаються грудочки.
• Перш ніж купувати на ринку мед про запас, візьміть продукт, що вам сподобався, у 2-3 постійних продавців. Для початку грамів по 100. Будинки проробіть рекомендовані проби якості і тільки потім купуйте його про запас у цих же продавців.

5) Перевірте, чи не додані в мед вода та цукор.

• Для цього на шматочок низькосортного непроклеєного паперу (наприклад, звичайного газетного або туалетного), який добре вбирає вологу, капніть мед. Якщо він розтечеться по паперу, утворюючи вологі плями, або навіть просочиться крізь нього – це фальшивий мед.

6) Визначте, чи є у меді крохмаль.

• Для цього покладіть у склянку трохи меду, залийте окропом, розмішайте та охолодіть. Після цього капніть туди кілька крапель йоду. Якщо склад посиніє, значить, у мед доданий крохмаль. Це фальшивий мед.

7) Дізнайтеся, чи є в меді інші домішки.

• Для цього візьміть розпечену тяганину з нержавіючої сталі (можна нагріти її в полум’ї запальнички) і опустіть її в мед. Якщо на ній повисне клейка стороння маса – перед вами підробка під мед, якщо ж зволікання залишиться чистим – мед натуральний або, іншими словами, повноцінний.

8) На що слід звернути увагу при купівлі меду?

• Мед, зокрема. і під час продажу, не можна зберігати в металевому посуді, оскільки кислоти, що містяться в його складі, можуть дати окислення. Це призведе до збільшення вмісту важких металів у ньому та зменшення корисних речовин. Такий мед може викликати неприємні відчуття у шлунку і навіть призвести до отруєння.

Добросовісні продавці зберігають мед тільки в скляному, глиняному, фарфоровому, керамічному та дерев’яному посуді. Якщо бачите, що мед продають із металевої тари – одразу відходьте убік.

9) Як ще можна відрізнити підробку?

• До чашки неміцного теплого чаю додайте трохи того, що ви купили під виглядом меду. Якщо вас не обдурили, чай потемніє, але на дні не утворюється осад.
• Згодом мед каламутніє і густіє (зацукрівається) – це вірна ознака гарної якості. А не того, як помилково вважають багато хто, що мед зіпсувався.
• Іноді мед під час зберігання ділиться на два пласти: густіє лише знизу, а зверху залишається рідким. Це говорить про те, що він незрілий, і тому його потрібно з’їсти якнайшвидше – незрілий мед зберігається лише кілька місяців.
• Недбайливі бджолярі не вивозять бджіл для збирання нектару, а просто годують їх цукром. Цукровий мед – штучний. Нічого корисного у ньому немає. Такий “цукровий” мед неприродно білий.
• У цьому меді вільна вода відсутня – у зрілому меді вода (її близько 20%) повністю пов’язана у справжньому насиченому розчині. Мед із цукровим сиропом має підвищену вологість, це можна перевірити наступним способом: опустіть у мед шматочок хліба, а через 8-10 хвилин дістаньте його. У якісному меді хліб затвердіє. Якщо навпаки, розм’якшився або зовсім розповз, то перед вами не що інше, як цукровий сироп.
• Але на ринку ніхто не дозволить вам проводити подібні експерименти, зате дадуть спробувати. Часто на невеликий клаптик паперу капають мед для дегустації. Цього цілком достатньо, щоби провести інший експеримент. Збираючись за медом на ринок, візьміть із собою хімічний олівець. Розмажте олівцем мед з папірця, можете розмазати пальцем, а на «медовій» смужці спробуйте щось написати хімічним олівцем. Якщо через кілька секунд з’явиться напис або розлучення синього кольору, можете впевнено та голосно повідомити продавця (щоб чули інші покупці), що в продукті присутні крохмаль або борошно. Якщо немає хімічного олівця, підійде й крапелька йоду. Такий синій відтінок у пропонованого меду безпомилково визначить крохмаль і борошно в продукті.

10) Який мед краще – гірський чи, умовно скажімо, рівнинний?

• Не потрапите на вудку, коли вас спробують переконати в тому, що гірський мед кращий за той, який збирають бджоли на наших теренах. Жодних особливих переваг у гірського меду перед «рівнинним» немає. Якість меду та концентрованість корисних речовин у ньому залежить лише від порядності та знань бджоляра, а також від екологічної обстановки району збору меду. Ось тут, щоправда, є різниця між медом, зібраним у чистому середовищі, і тим, що бджоли збирали з клумб промислового підприємства. Але і тут все залежить від бджоляра. Совість не повинна дозволити йому заробляти на промисловому меді.

11) У продавців меду існує кілька хитрощів, розрахованих на довірливих покупців.

• По-перше, заткніть вуха та не слухайте, що вони вам розповідають. Перевіряйте усі самі. Звичайно, на купу брехунів може потрапити один чесний продавець, але звідки ви знаєте, що чесний саме той, хто стоїть перед вами? Пробуйте мед не лише зверху, а й з дна банки. Не соромтеся залізти ложкою в банку і не слухайте продавців, які почнуть кричати: “Не псуйте продукт!”
• Непідігрітий мед – і свіжий прозорий, і цукром – ефективний антисептик, і чиста ложка в банку не може його зіпсувати. Інша справа, якщо на дні виявився не мед, або цей мед був раніше підігрітий, що призвело до втрати його антисептичних та інших цілющих властивостей.
• Не купуйте на ринку мед без перевірки чи закочений. Те, що мед краще зберігається, закатаний бляшаною кришкою – міф. Достатньо простої обертової або щільної поліетиленової кришки.
• Кристалізація (зацукровування) – природний для меду процес, який не впливає на його якість та склад корисних речовин. Нехай вас не бентежить закристалізований мед. Не приходьте наступного дня до продавця, який пообіцяв незакристалізований мед. Принесуть той самий, але підігрітий. А гріти мед в жодному разі не можна, т.к. це перетворює його на просту солодку субстанцію, позбавлену дуже багатьох корисних властивостей!

12) Справжній мед має такі ознаки:

• Якісний мед не скочується з ложки дуже швидко. Візьміть столову ложку меду та швидкими круговими рухами переверніть ложку кілька разів. Мед навертатиметься на неї, майже не стікаючи в банку.
• Зануріть ложку в ємність із медом. Витягуючи ложку, оцініть характер набряку меду. Хороший утворюватиме стрічку, сідатиме гіркою, і на поверхні його утворюються бульбашки.
• Всі види меду мають солодкий смак, але деякі з сортів мають специфічний смак. Наприклад, тютюновий, каштановий та вербовий сорти мають гіркуватий смак, а вересовий відрізняється терпкістю. Будь-які відхилення у смакових якостях меду говорять про його недоброякісність. Інші дефекти смаку можуть бути пов’язані з наявністю домішок. Надмірна кислотність може бути пов’язана з бродінням, аромат карамелі – результат підігріву, явна гіркота – невірні умови зберігання неякісного продукту.
• Колір меду залежить від сорту. Це можуть бути всі відтінки коричневого та жовтого кольорів. Не лякайтеся блідо-жовтенького, злегка каламутого меду – це нормально для акацієвого меду, що постояв деякий час, т.к. він зацукрується дуже повільно і довго – повністю іноді лише до кінця зими (але обов’язково спробуйте його і самі визначте до смаку, що це саме акацієвий мед). Іншим видам незасахарившегося меду мутність не властива, т.к. процес їх зацукрування (помутніння та затвердіння) відбувається швидко – щойно був прозорий і раптом (через 2-4 тижні після хабара – термін залежить від виду меду) одразу весь зацукрувався.

Ще одна дуже проста експрес-перевірка:
необхідно капнути мед на папір та підпалити. Папір навколо обгорає, але справжній якісний мед при цьому не горить, не плавиться і не коричневіє. Якщо мед почав плавитися – значить, бджіл годували цукровим сиропом, а якщо коричневіє – отже, розбавлений цукром.

Щоб купити справді якісний бджолиний продукт, а не фальсифікат, важливо знати, як перевірити мед на натуральність. З однаковим успіхом це можна зробити як у лабораторії, так і в домашніх умовах. До хитрим народним способам належить перевірка за допомогою йоду, хімічного олівця, води, оцту, молока та інших підручних засобів.

Що являє собою фальсифікат

Натуральний мед зазвичай змішують з цукровим сиропом, буряковою або крохмальною патокою, сахарином, крейдою, борошном та іншими домішками.

Увага! Рідкий мед, що продається в зимовий час, свідчить про фальсифікацію продукту; — про навмисне виведення з стану, що закристалізувався, шляхом підігріву, що позбавляє його всіх цілющих властивостей.

Варто побоюватися і зацукрованого меду влітку, оскільки це означає, що він торішній.

Як перевірити мед на натуральність

Якість та натуральність бджолиного продукту можна визначити двома способами: «на око» та за допомогою спеціальних засобів. Розглянемо перший метод докладніше.

Перевіряємо мед «на око»

За смаком

Перевірка меду в домашніх умовах починається із проби продукту на смак. Смак натурального бурштинового десерту – приємний, терпкий, що віддає квітковим чи трав’яним звучанням. Він повинен танути мовою, накриваючи поколюючим, трохи пекучим післясмаком. Він залишає після себе осаду, твердих частинок і кристалів. Легкий відтінок карамелі видає грітий мед, а нудотна насолода – домішка цукру.

За окрасом

Знання сортів меду допоможе вам легко виявити підробку. Як відомо, кожен вид бджолиного продукту має характерний відтінок. Наприклад, липовий сорт відрізняється бурштиновим забарвленням, квітковий – золотаво-жовтим, гірчичний – кремово-жовтим, каштановий – темно-коричневим. Але всі вони, незалежно від кольору, прозорі та чисті. Мед-фальсифікат трохи мутнуватий і має осад.

За запахом

Якість меду легко визначити за ароматом. Натуральний продукт пахне квітковими чи трав’яними нотами, тоді як десерт із домішкою цукру, крохмалю чи борошна немає ніякого запаху – ні приємного, ні різкого.

За густотою та в’язкістю

Опустіть у мед тонку дерев’яну паличку, а потім повільно витягніть її. Справжній мед потягнеться за нею довгою ниткою. Перервавшись, нитка утворює його поверхні башту, яка потім повільно поглинеться продуктом. Якщо ж мед набуде схожості з клеєм і капатиме з палички дрібними бризками, то перед вами сурогат.

За консистенцією

Пред’являючи вимоги до якості меду, зверніть увагу на його консистенцію. Натуральний продукт бджільництва відрізняється тонкою, тягучою, ніжною структурою. Він добре розтирається між пальцями, тане та вбирається у шкіру, тоді як підробка залишає на руках грудочки, характеризуючись грубою текстурою.

Залучаємо підручні засоби

Увага!
У мед домішують сторонні речовини з трьох причин:

• щоб приховати ознаки зіпсованого товару;
• для надання йому природного та апетитного вигляду;
• для додавання ваги.

Проте вивести несумлінних продавців на чисту воду досить просто. Перевірку меду можна здійснити йодом, хімічним олівцем, оцтом, спиртом, папером, соляною кислотою та іншими предметами.

Визначаємо домішку патоки

Одну частину меду змішайте з двома частинами дистильованої води і додайте кілька крапель нашатирного спирту. Збовтайте суміш. Якщо розчин набуде бурого забарвлення і випаде в осад того ж кольору, значить, продукт змішаний із крохмальною патокою. Визначити її присутність можна й іншим способом: розчиніть мед у двох частинах води та додайте до суміші 2-3 краплі соляної кислоти та 20-30 г винного спирту. Помутніння розчину свідчить про наявність патоки.

Виявляємо присутність борошна чи крохмалю

Розглянемо, як перевірити мед йодом на наявність домішки борошна чи крохмалю. Продукт розведіть дистильованою водою і закапайте в розчин кілька крапель звичайного йоду. Посинення складу – явна ознака того, що в бурштиновий десерт підмішане борошно або крохмаль.

Увага! Чим темніший колір, тим більше крохмалю міститься у бджолиному продукті.

Перевіряємо на наявність крейди

Розчиніть мед у воді та додайте до суміші кілька крапель оцтової кислоти (есенції). Якщо розчин закипить, видавши характерне шипіння і виділивши бульбашки вуглекислого газу – ваш десерт «напханий» крейдою.

«Викриваємо» цукор

У зв’язку з випадками фальсифікації бджолиного продукту багатьох людей цікавить питання: як перевірити мед на цукор? Зробити це можна кількома способами:

• Цукровий продукт видає з головою його підозріло біле забарвлення, смак, що нагадує солодку воду, відсутність терпкості, слабкий запах.
• Додайте його до гарячого молока, і якщо воно згорнеться – перед вами підробка з домішкою паленого цукру.
• У філіжанці неміцного чаю розчиніть 1 чайну ложку меду, а потім огляньте рідину. Осад на дні чашки – ознака того, що якість меду бажає кращого.
• М’якуш хліба зануріть у десерт і залиште в ньому на 10 хвилин. Після чого вийміть та огляньте. Розм’якшений хліб вказує на присутність цукрового сиропу, затверділий – на якісний продукт.
• На шматочок паперу (газетного або туалетного), що добре вбирає вологу, покладіть трохи бурштинового десерту. Якщо він «розмажеться» по паперу, залишивши вологі сліди, або просочиться крізь нього – ви купили сурогат із домішкою цукрового сиропу чи води.

Як перевірити мед за допомогою хімічного олівця

Хімічний олівець – ефективний інструмент, який слід обов’язково брати із собою на ринок чи ярмарок бджільництва. Його особливість у тому, що він змінює колір при зіткненні з вологою. Перед покупкою меду зануріть у нього інструмент. Якщо він змінить колір, значить вам під маркою натурального намагаються продати розведений водою продукт. Перевірка меду хімічним олівцем проводиться і з метою виявлення домішок цукрового сиропу.

Найпростіший спосіб перевірки якості

1. Розчиніть у склянці з теплою водою 1 чайну ложку меду та залиште склад на 1 годину. Осад, що утворився на дні склянки або пластівці, що спливли на поверхню, вказують на ненатуральність бджолиного продукту.
2. Капніть мед на папір і підпаліть. Якщо продукт якісний, обгорить лише папір, а мед залишиться недоторканим – не обуглиться, не згорить і не потемніє. Фальсифікат набуде коричневого кольору і злегка розплавиться, залишивши в повітрі характерний запах паленого цукру.

На меді іноді зустрічаються яскраві докази його натуральності -частки пилку або воску, крильця бджіл. Однак цей факт не може бути стовідсотковою гарантією. При покупці звертайте увагу на основні показники якості меду – колір, запах, в’язкість та консистенцію. Піддавайте його всім перерахованим способам перевірки та насолоджуйтесь чудовим смаком натурального продукту.

Всі матеріали на сайті представлені виключно для ознайомлення в інформаційних цілях. Перед застосуванням будь-яких засобів консультація з лікарем ОБОВ’ЯЗКОВА!

Мед – надзвичайно корисний натуральний продукт із масою лікувальних властивостей. Кожному не завадить знати, як перевірити мед на натуральність у домашніх умовах. Визначення якості покупки – проста і нескладна процедура, яка не вимагає складних хімічних інгредієнтів і доступна будь-якій людині.

Як відрізнити справжній мед без додаткових коштів?

Щоб дізнатися натуральність продукту, вам знадобиться тільки сам мед. Першою ознакою її високої якості є яскраво виражений запах. Оскільки цей критерій досить суб’єктивний, виконайте такі процедури:

1. Перевірити натуральність меду можна, втративши його крапельку між пальцями. Від підробки на шкірі залишаться сліди. Якщо все всоталося безслідно, мед натуральний.
2. Допоможе у перевірці звичайна ложка. Зачерпнута насолода повинна з неї не стікати, а лише намотуватися.
3. Визначити натуральність можна навіть за кольором продукту. В ідеалі субстанція має бути прозорою, хоч і зі своєю кольоровою гамою.
4. Якщо мед справжній, у ньому обов’язково повинні бути частинки пилку і воску, які можна побачити при уважному розгляді. У субстанції можливе навіть наявність залишків крилець комах, інших натуральних вкраплень.
5. Навіть маленька кристалічна плівка може відрізняти справжній мед від підробки. Вона (плівка) часто утворюється на поверхні продукту у банку.
6. Якщо уважно принюхатися, справжність меду підтвердить відсутність кислого запаху та ознак бродіння.

Домашня імітація лабораторного експерименту з перевірки меду

Слід пам’ятати, що всі перелічені способи того, як відрізнити справжній мед дуже суб’єктивні. Але навіть лабораторний аналіз який завжди здатний дати точний результат. Частково його можна повторити й у домашніх умовах.

Щоб перевірити натуральність меду в домашніх умовах за принципом лабораторії, візьміть 1 ст. л. продукту та розчиніть її у воді. Натуральний якісний мед зникне без залишку. Якщо ви помітили якісь сумнівні домішки, експеримент можна відразу ж припиняти: вас обманюють.

Подальша перевірка меду в домашніх умовах вимагатиме пропускання отриманого розчину через спеціальний фільтр. На жаль, замінити його на щось підручне складно. Добре б мати з цією метою знайомого лаборанта, який здатний забезпечити вас таким нехитрим пристосуванням. Фільтри – не дефіцит, їх просто важко знайти поза лабораторіями. Натуральний домашній мед пройде через «сито» без залишку, підроблений залишиться на осередках фільтра.

Якщо попередній крок не переконає вас, експеримент можна продовжити за допомогою йоду. Пожовтіння розчину – ознака натуральності та високої якості меду. Якщо ж суміш забарвлюється в інші кольори при йоді, швидше за все, у вас в руках підробка.

На наступному етапі медовий розчин потрібно нагрівати на водяній бані за температури близько 40°С.
Даний побутовий спосіб покаже, чи станеться розшарування рідини. Цю насолоду не можна підробити так, щоб вона розшаровувалася, це властивість тільки натурального продукту.

Як визначити якість меду народними засобами?

Існує чимало народних способів перевірити якість меду. Їх не можна вважати перевіреними на всі 100%, і не всі вони можуть бути критерієм натуральності, проте вони прості і не вимагають додаткових витрат.

1. Задумавшись про те, як у домашніх умовах впоратися з перевіркою, опустіть у невелику кількість ласощів (можна за 1 краплю) хімічний олівець. Будь-яка реакція одразу вкаже на підробку.
2. Візьміть посуд ємністю понад 1 л і зважте його. Налийте в неї рівно 1 л води і зробіть на стіні позначку. Потім посуд із водою слід зважити. Воду потрібно вилити, а посуд висушити. Налити меду до зробленої позначки і знову зважити. Відібрати від двох останніх чисел вагу посуду, отриманий на початку експерименту. Розділити вагу солодощі на вагу води. Отримане число має перебувати в районі 1.41. Сильні відхилення, особливо у менший бік, свідчать про підробку. Цей спосіб дозволяє дізнатися, чи потрапив вам до рук натуральний продукт чи ні, а також виявити наявність у ньому цукру. Його застосовують у деяких країнах Британської співдружності (Нової Зеландії, Канаді, Австралії).
3. Невелику кількість меду (близько 50 г) поміщаємо в маленький посуд і щільно закриваємо кришкою. Саму ємність ставимо на водяну лазню і тримаємо там 10 хвилин за нормальної температури близько 45°С
   . Після відкриття кришки ви повинні відчути яскраво виражений запах натурального бджільництва. Якщо такого немає, у вас у руках підробка.
4. Якщо взимку вам в руки потрапив рідкий мед, це ознака фальсифікату. Рідкий стан характерний тільки для свіжого продукту, який взимку просто взяти ніде. Сумніви має викликати надмірна кристалізація.
5. Частково кристалізований продукт не можна вважати свіжим.
6. Патока дає реакцію нашатирний спирт. Її проявом є випадання бурого осаду та забарвлення медового розчину у дистильованій воді у той самий колір.
7. Нашатирний спирт у попередньому пункті можна замінити 20 г винного оцту та 2-3 краплями соляної кислоти. Ознакою наявності патоки буде помутніння розчину. Цей пункт для домашніх умов не надто підходить. Він зручний лише для лаборантів та вчителів хімії.
8. Посинення медового розчину в дистильованій воді при додаванні йоду – ознака засипання в натуральний продукт крохмалю або борошна.
9. Хитрі ділки додають у мед та звичайну крейду. Виявити таких несумлінних підприємців можна за допомогою оцтової кислоти. Якщо кілька крапель есенції додати в розчин меду та води, можливе бурхливе шипіння та кипіння з виділенням вуглекислого газу. Саме така реакція свідчить про присутність крейди.
10. Слабкий запах натурального продукту, помножений на його біле забарвлення, видають присутність цукру.
11. Мед із гарячим молоком – перевірений метод від застуди та кашлю, а також гарний заспокійливий засіб. Якщо в процесі приготування ліків молоко згорнулося, мед «присмачили» паленим цукром.
12. Перевірити якість солодощі, подарованої нам бджолами, допоможе звичайний чай тільки з відцідженою заваркою. При додаванні та розмішуванні меду не повинен утворюватися осад. Якщо він з’явився, вам підсунули ненатуральний продукт.
13. Впоратися з перевіркою якості меду може навіть звичайний хліб. Намажте солодкий продукт і залиште на 10 хвилин. Якщо хліб розм’якшився і почав розповзатися, у меді є цукровий сироп. Часткове затвердіння хліба – ознака натуральності продукту бджільництва.
14. Хорошим засобом встановлення якості меду є звичайна газета або навіть туалетний папір. Натуральний продукт, намазаний на папір, не повинен крізь нього просочуватися та розповзатись по поверхні.

Можливо, вам знайомі чи зустрінуться й інші способи, як визначити якість меду в домашніх умовах. Пам’ятайте, всі з наведених методів та правил суб’єктивні. Вони дають реакцію зміст певних компонентів, доданих хитрими продавцями, щоб підробляти натуральний продукт. Стовідсоткову гарантію натуральності важко отримати навіть у лабораторних умовах. Єдине безапеляційно працююче правило: потрібно завести пасіку і зайнятися виробництвом меду вдома або купувати у добрих знайомих.

Як перевірити мед на натуральність на вигляд на ярмарках? Які методи можна використовувати, щоб визначити якість меду в домашніх умовах? Скористайтеся порадами досвідчених бджолярів та любителів медового нектару.

Ніхто навіть не сумнівається у користі меду. Навпаки, на зиму всі намагаються запастися солодким натуральним продуктом, щоб довгими зимовими вечорами балувати себе ложечкою або навіть ложкою ароматного бурштинового меду та з чайком.

З дитинства ми знаємо про його цілющі властивості – кому бабуся чи мама не гріла молоко з медом від застуди чи для міцного спокійного сну?

А ще всі знають, що мед виробляють бджоли, а бджілки будь-що у свій вулик не понесуть, і їх мед виключно чистий від хімії продукт. Ось тільки наша хитра хімічна промисловість навчилася робити мед, який не відрізниш від сьогодення. Або вульгарні продавці на ринку намагаються нажитися на недосвідчених покупцях, продаючи неякісний або розбавлений медок. Отже, вміння перевіряти продукт на якість – корисна якість.

Виявляється, різні види меду мають різну корисність. Цілющі властивості визначаються рослиною-медоносом. Всі чули про користь липового або гречаного, але існує безліч рослин, медоносні властивості яких не менш корисні в тих чи інших випадках.

Класифікують мед за рослиною, з якої він був зібраний, або за місцем збору, наприклад, луговий, лісовий, гірський. Його різноманіття дуже велике, розглянемо найголовніші види та сорти.

1. Липовий.
   Блідо-жовтий. Мінеральні речовини в його складі мають ту ж концентрацію, що й у крові людини, тому нормалізує обмін речовин та гормональну діяльність. Корисний при застудах та хворобах травного тракту. Гарний жарознижувальний засіб.
2. Гречаний.
   Колір дуже чорний. Містить багато заліза та білка. Має протизапальні властивості, показаний при анемії, авітамінозі, проблемах із серцем, потенції.
3. Конюшинний.
   Майже білий, кремоподібний. Впливає як м’яке заспокійливе. Використовується на лікування жіночих захворювань.
4. Соняшник та різнотрав’я.
   Насичений жовтий колір. Один із найпоширеніших видів. Відмінний жарознижувальний та протизастудний засіб. Швидко кристалізується.
5. Акацієвий
   . Прозорий, блідий. У ньому багато фруктози та низький вміст глюкози. Довго залишається рідким. Підходить для діабетиків і для дитячого харчування. Корисний при гіпертонії, порушенні зору, нервових розладах.
6. Вересовий.
   Темно-коричневий, швидко кристалізується, містить багато солей та білка. Сечогінний, лікує ревматизм і каміння в нирках, застосовується як кровоспинний та антисептичний засіб.
7. Травневий.
   Світлий колір. В основному залишається у розпорядженні бджіл для відновлення сил. Відкачується лише у південних районах. Саме тому вважається ексклюзивним сортом. Має яскраво виражені антибактеріальні властивості, корисний при вірусних захворюваннях.
8. Лісовий.
   Теплий коричневий колір. Швидко загусає. Бджоли збирають суміш медяної роси з дерев, квітучих чагарників малини, ожини. Корисних мінералів та ферментів у ньому більше, ніж у квіткових сортах. Рекомендується при застудах.
9. Донниковий.
   Світлий колір, пахне ваніллю. Показаний при атеросклерозі, захворюваннях печінки, нирок, серця.

Перевірка продукту за зовнішніми ознаками

На ринках та в магазинах часто продається синтетичний продукт, який видають за натуральну бджолину. Бджоли, зібравши нектар, працюють над ним не менше тижня – видаляють воду, розщеплюють складні цукри, збагачують ферментами, закривають стільники восковими кришечками. Якийсь час він повинен дозріти в стільниках.

Недобросовісні бджолярі іноді рано викачують не встиглий дозріти нектар, а для отримання більшої ваги і в’язкості в бджолиний мед можуть додати крейду, крохмаль або цукровий сироп.

Як перевірити якість меду звичайному споживачеві, який не має спеціальних знань та досвіду? Не соромтеся понюхати, скуштувати смак, оцінити на в’язкість і консистенцію.

Смак

На смак мед терпкий та солодкий, ніякого кислого присмаку чи гіркоти ви не повинні відчути. Справжній продукт трохи прядить у горлі.

При додаванні цукру смак нагадує солодку нудотну воду. А карамельний присмак показує, що продукт піддавався нагріванню.

Колір та відтінок

Колір меду залежить від сорту. Він може бути білим, жовтим, коричневим і майже чорним. Але завжди зберігає прозорість та чистоту. Мед із добавками буде каламутним, матиме осад. Білі крупинки – це додана крейда або крохмаль, що не розчинився. Дуже світлі відтінки можуть вказувати додавання цукру.

Винятком є ​​акацієвий мед, йому властива деяка каламутність, так як він кристалізується дуже довго, а конюшина має майже білий колір.

Консистенція

Натуральний мед має ніжну, кремоподібну однорідну консистенцію. Він легко вбирається в шкіру при розтиранні, підроблений утворює грудочки і крупинки.

У теплу пору року мед рідкий, а взимку вже встиг зацукруватись. Якщо ви купуєте мед взимку, а він рідкої консистенції, то швидше за все його попередньо розтопили для надання йому товарного вигляду.

Хороший дозрілий мед при накручуванні на ложку накладатиметься на неї густою спіраллю. Дуже рідкий нектар не встиг дозріти і може швидко зіпсуватись.

В’язкість

Справжній мед з ложки стікає пружним струмком, а на поверхні утворює гірку, яка повільно розтікається. При обриві струмка з’являється ефект пружинки, нектар повертається до ложки, збирається в краплю і знову прагне вниз. Цукровий мед стікатиме краплями та бризками.

Аромат

Справжній мед дуже пахучий та запашний, але це не різкий аромат. Підроблений практично не має запаху. При додаванні мед добавок пахучість спотворюється.

Слід враховувати, що деякі сорти меду мають слабкий запах, тому перед покупкою певного сорту потрібно якнайбільше про нього дізнатися.

Як перевірити мед на натуральність будинку

Перевірити натуральність меду у домашніх умовах можна за допомогою кількох нехитрих способів.

За допомогою йоду

Розчиніть ложечку меду в ста грамах теплої води, добре перемішайте до отримання однорідного розчину і капніть йод. Якщо в продукт доданий крохмаль або борошно, вміст чашки посиніє.

За допомогою хліба

У блюдечко з медом покладіть шматочок хліба. Натуральний мед через півгодини вбереться в пори м’якуша, але шматочок залишиться цілим і навіть трохи затвердіє. Якщо ж нектар розбавлений водою, то хліб розм’якне та розкришиться у кашку.

За допомогою хімічного олівця

Розмажте краплю меду по паперу і проведіть по ньому олівцем, якщо, звичайно, зможете знайти такий раритет. Якщо є домішки крохмалю чи крейди, то з’являться сині розлучення.

Радянський вчений Чудаков В. Г. провів дослідження в 1972 році і випробував народні способи на тридцяти шести сортах меду, серед яких половина була з добавками. Його досліди показали, що цей метод не є достовірним.

За допомогою оцту

Покладіть у теплу воду (півсклянки) ложечку меду, добре розмішайте і додайте ложку оцту. Якщо є крейда, то оцет вступить з ним у реакцію і зашипить.

За допомогою води

Покладіть ложку меду у гарячу воду. Якщо він швидко розтанув, то в якості сумнівів немає, а якщо продовжує лежати гіркою, то це підробка.

Інші способи

Буває, що бджолярі годують бджіл цукровим сиропом. Медовий нектар бджоли виробляють у будь-якому випадку, але користі від нього ніякої немає. Як перевірити якість меду на цукор?

1. Капніть краплю меду на аркуш газети, промокашки або серветки. Якщо за півгодини навколо неї утворилася мокра пляма, це неякісний продукт. Вчений Чудаков підтвердив, що цей метод повністю визначає фальсифікат, але й деякі сорти натурального меду потрапляють у їх перелік.
2. Натуральний мед не горить, а з додаванням цукру утворює чорну кіптяву по краях ложки. Можна перевірити і за допомогою дроту з нержавіючої сталі: нагрійте його і опустіть у банку. Якщо є добавки, то дріт буде обліплений темною клейкою масою. Чистий продукт не залишить на дроті слідів.
3. Зробіть розчин меду та опустіть у нього ляписний олівець (можна купити в будь-якій аптеці), цукровий продукт утворює білі пластівці.
4. Розчиніть одну частину нектару у двох частинах води та капніть нашатирний спирт. Якщо розчин після перемішування стане бурого кольору, то в ньому є крохмальна патока.
5. Додайте в теплий неміцний чай трохи медку, від справжнього чай потемніє та помутніє, на дні не залишиться осаду.

До речі, якщо додати в гаряче молоко неякісний мед, воно згорнеться.

1. Мед може довго зберігатися, максимум через півроку він зацукровається, кристалізується. Якщо цього не сталося, продукт не натуральний. Зберігайте мед у темному місці у скляному або емальованому посуді. Не можна тримати його у металевих ємностях, інакше він окислиться і ним можна навіть отруїтися.
2. Якщо ви купили свіжий мед, тільки з пасіки, і виявили на ньому пінку, це ознака незрілості – велика ймовірність, що він забродить. Нектар повинен обов’язково якийсь час постояти в стільниках, тоді він насичується природними антибіотиками і пригнічується процес бродіння.
3. Не купуйте мед з пасік, розташованих уздовж траси, в ньому будуть містити шкідливі речовини, наприклад свинець, який потрапляє на квітучі рослини з вихлопними газами.
4. Якщо через якийсь час вміст банки розшарувався – знизу зацукрився, а згори залишилася рідка речовина, то це ознака незрілого меду. Добре перемішайте до однорідної маси і з’їжте найближчим часом, тому що незрілий мед зберігається лише кілька місяців, а потім починає бродити.
5. При покупці меду не слухайте медоречивих продавців, кожен кулик своє болото хвалить. Довіряйте тільки своїм очам, смаку та нюху.
6. Солодкий продукт вимірюють кілограмами, а не літрами. Літрова баночка важитиме приблизно півтора кілограма, якщо вага відчутно менша, то це розбавлений мед.
7. Якщо ви любите чай або молоко з медом, то пам’ятайте, що при температурі вище 60 градусів він втрачає свої корисні властивості.
8. Чоловікам для вирішення чоловічих проблем із здоров’ям рекомендується купувати темні сорти меду.

Висновок

Для того щоб бути впевненим у якості та натуральності солодкого бджолиного продукту, його слід купувати у добре знайомого перевіреного бджоляра. Мед із рук на ринках та ярмарках або куплений у магазині – продукт із сумнівною якістю.

Не завжди вдається знайти сумлінного бджоляра, тому доводиться діяти методом спроб і помилок. Купуйте маленьку баночку грамів на 100-200 і в домашніх умовах займіться більш детальним визначенням натуральності меду. Якщо все гаразд і продукт вас влаштовує, сміливо беріть великий обсяг і стурбуйтеся взяти контакти продавця.