Біологічні особливості свиней

Вирощуванням такої групи сільськогосподарських тварин, як свині, може займатися кожен, у кого є бажання, а також місце, де буде рости, і жити свинка. І дуже багато людей, які мають присадибні ділянки і невеликі ферми, займаються розведенням саме цих тварин.

Перед тим, як починати розводити поросят, необхідно ретельно вивчити біологічні особливості свиней. А вони представляють собою досить відмінні від інших домашніх тварин характеристики, ніж власне і приваблюють багатьох фермерів.

Отже, до біологічних характеристик свинок можна віднести те, що ці тварини є абсолютно вимогливими до їжі. Тобто іншими словами вони їдять все, що їм дають. Це можуть бути корми, як рослинного, так і тваринного походження. Тому для годування свиней можна використовувати, і м`ясні, і молочні та навіть рибні відходи.

Відео: Ріст і розвиток тварин

До того ж свині володіють дуже хорошою плодючістю, а також великим багатоплідністю. Тобто за один опорос у свиноматки може налічуватися більше 10 поросят. Але на практиці навіть відомі рекордні випадки народження за один раз до 34 поросят. Це взагалі надзвичайне явище, а особливо для ссавців.

За один рік свиноматка може двічі, а то й тричі приносити до десятка маленьких поросят. На відміну від телят і лошат, поросята дуже швидко ростуть. Буквально на першого тижня свого життя вони подвоюють вагу, з яким з`явилися на світло. Коли порося досягає двомісячного віку, то вага його може вільно складати 20 кілограмів. А піврічний порося може вже важити 100, а то і більше кілограмів.

Тобто виходячи з цих цифр, можна зробити висновок про те, що свині – це скоростиглі тварини. Також для вирощування свиней витрачається найнижчий рівень кормів, і він становить всього 4-5 кормових одиниць. Крім того, свині мають дуже високий вихід м`яса після забою. Наприклад, від поросяти в шестимісячному віці, що важить 100 кілограмів, вихід м`яса становитиме 75%.

А якщо свиня вже доросла і важить набагато більше, то вихід м`яса може досягати до 85%. Але на цьому біологічні та господарські особливості свиней не закінчуються. Тепер кілька слів про свинячий м`ясі. М`ясо свиней відрізняється найбільш високою якістю, за рахунок вмісту в ньому справжнього м`ясного білка.

Відео: Як вдома Вирощувати Курчат Бройлерів?

Крім того свиняче м`ясо насичено вітамінами і найнеобхіднішими для людини амінокислотами. Важливі вітаміни і мікроелементи, що містяться в цьому м`ясі – це залізо та вітаміни групи В. Також свиняче м`ясо є висококалорійним продуктом і містить, в порівнянні з яловичиною та бараниною, менша кількість води.

Найцікавіше, що свиняче м`ясо в підкопченими стані може зберігатися в холодильнику протягом цілого року. А також в залежності від того, чим годують поросят, можна на виході отримати м`ясо різної жирності. Свинина – це дуже ніжне і неймовірно соковите м`ясо. Недарма особливо популярний саме свинячий шашлик, так як приготоване на багатті свиняче м`ясо, набуває ще більш ніжний смак і соковитість.

Крім свинячого м`яса, дуже відомим і досить поживним стравою в російській і українській кухні, є свиняче сало. Сальних свинок отримують шляхом особливої откормкі, яка проводиться спеціально для отримання свинячого сала. Сало цих тварин має мінімальну температуру плавлення і є вельми приємним на смак.

Вимоги до благополуччя свиней під час їх утримання

ВИМОГИ
до благополуччя свиней під час їх утримання I. Загальні положення 1. Ці Вимоги встановлюють мінімальні вимоги до умов утримання свиней, включаючи відгодівлю і догляд за ними. 2. Ці Вимоги застосовують до свиней, яких утримують із метою розведення, вирощування та отримання продуктів тваринного походження. 3. Ці Вимоги не застосовують до дрібних господарств (потужностей), що утримують менш як 15 свиней. 4. Власник і утримувач свиней, повинні, крім цих Вимог, дотримуватися Загальних вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08 лютого 2021 року № 224. 5. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживають у такому значенні: 1) власник свиней – фізична або юридична особа, якій належать свині; 2) господарство (потужність) – споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі або окремі ділянки, де утримують свиней; 3) кнур – дорослий некастрований самець свині; 4) лактуюча свиноматка – самка свині в період між опоросом і відлученням поросят; 5) підстилка – будь-який розсипчастий (пухкий) матеріал, що дає можливість свиням задовольнити власні етологічні потреби; 6) порося – свиня в період від народження до відлучення від свиноматки; 7) ремонтна свинка – самка свині, що досягла статевої зрілості, але ще не опоросилася; 8) свині – ссавці родини Suidae будь-якого віку, яких утримують з метою розведення або відгодівлі; 9) свиноматка – самка свині після першого опоросу; 10) свиня на відгодівлі – свиня в період від 10 тижнів після народження до забою або осіменіння; 11) свиня на дорощуванні – свиня в період від відлучення до досягнення віку 10 тижнів; 12) утримувач свиней – фізична або юридична особа, яка відповідає за утримання свиней на підставі посадових обов’язків, договору або за законом, на постійній або тимчасовій основі; 13) холоста свиноматка – самка свині в період між відлученням поросят і наступною поросністю. Інші терміни вживають у значеннях, наведених у Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про безпечність та гігієну кормів». II. Вимоги до благополуччя свиней 1. Приміщення для свиней мають бути спроєктовані і побудовані у спосіб, що забезпечує свиням: 1) доступ до фізично і термічно комфортної, належним чином дренованої і чистої зони відпочинку (лігва), що дає можливість всім свиням лежати одночасно; 2) можливість відпочивати і вставати; 3) можливість бачити інших свиней. За один тиждень до очікуваного опоросу і під час опоросу допускається утримання свиноматок і ремонтних свинок поза полем зору інших свиней. 2. Загальна площа підлоги для безперешкодного пересування, доступна кожній свині на дорощувані або свині на відгодівлі, яких утримують у групі, крім ремонтних свинок після осіменіння і свиноматок, має становити такі мінімальні значення: 1) живою масою не більш як 10 кг – 0,15 м – 2 ; 2) живою масою понад 10 кг, але менш як 20 кг – 0,20 м – 2 ; 3) живою масою понад 20 кг, але менш як 30 кг – 0,30 м – 2 ; 4) живою масою понад 30 кг, але менш як 50 кг – 0,40 м – 2 ; 5) живою масою понад 50 кг, але менш як 85 кг – 0,55 м – 2 ; 6) живою масою понад 85 кг, але менш як 110 кг – 0,65 м – 2 ; 7) живою масою понад 110 кг – 1,00 м – 2 . Вимоги цього пункту не застосовують до господарств (потужностей), в яких утримують менш як 10 свиноматок. 3. У випадку утримання свиней у групах, загальна площа підлоги для їх безперешкодного пересування має становити не менш як 1,64 м – 2 для кожної ремонтної свинки після осіменіння і не менш як 2,25 м – 2 для кожної свиноматки. Якщо ремонтних свинок після осіменіння і свиноматок утримують у групах кількістю менш як шість голів, площа підлоги для їх безперешкодного пересування, зазначена в абзаці першому цього пункту, має бути збільшена на 10 %. Якщо ремонтних свинок після осіменіння і свиноматок утримують у групах по 40 голів і більше, площа підлоги для їх безперешкодного пересування, зазначена в абзаці першому цього пункту, може бути зменшена на 10 %. 4. Поверхня підлоги має бути рівною, але не слизькою, щоб запобігти травмуванню свиней. Підлога має бути спроєктована, побудована і підтримуватися в такий спосіб, щоб не завдавати травм або страждань свиням. Підлога має відповідати розміру і масі свиней та, за відсутності підстилки, утворювати жорстку, рівну і стійку поверхню. 5. Поверхня підлоги має відповідати таким вимогам: 1) частина від загальної площі підлоги, зазначеної в пункті 2 цього розділу, що становить не менш як 0,95 м – 2 для ремонтної свинки після осіменіння і не менш як 1,3 м – 2 для поросної свиноматки, повинна мати суцільне тверде покриття (монолітну бетонну підлогу), при цьому отвори дренажної системи повинні займати не більш як 15 % загальної площі підлоги; 2) у випадку використання щілинної (решітчастої) бетонної підлоги для свиней, що утримуються у групах: 1) максимальна ширина отворів має становити: 11 мм для поросят; 14 мм для свиней на дорощуванні; 18 мм для свиней на відгодівлі; 20 мм для ремонтних свинок після осіменіння і свиноматок; 2) мінімальна ширина планки між отворами має становити: 50 мм для поросят і свиней на дорощуванні; 80 мм для свиней на відгодівлі, ремонтних свинок після осіменіння і свиноматок. 6. Свині в місцях утримання повинні мати постійний доступ до матеріалів, що дають їм можливість реалізувати природну поведінку та не завдають шкоди здоров’ю – до сіна, соломи, деревини, тирси, грибного компосту, торфу або їх суміші. 7. Рівень безперервного шуму у приміщеннях, в яких утримують свиней, не повинен перевищувати 85 дБА. Слід уникати постійного або раптового шуму. 8. Інтенсивність освітлення у приміщеннях, в яких утримують свиней, має становити не менш як 40 лк протягом не менш як 8 годин на добу. 9. Утримання свиноматок і ремонтних свинок на прив’язі заборонено. 10. Свиноматок і ремонтних свинок утримують у групах починаючи з четвертого тижня після осіменіння і до початку останнього тижня перед очікуваним опоросом. Довжина загону, в якому утримують групу свиноматок і ремонтних свинок, має бути не менш як 2,8 м. Довжина загону, в якому утримують групу в кількості менш як шість голів, має бути не менш як 2,4 м. Вимоги цього пункту не застосовують до господарств (потужностей), в яких утримується менш як 10 свиноматок. 11. У господарствах (потужностях), в яких утримують менш як 10 свиноматок, ремонтних свинок і свиноматок, дозволено утримувати індивідуально, починаючи з четвертого тижня після осіменіння і до початку останнього тижня перед очікуваним опоросом, за умови, що вони можуть вільно рухатися у станках. 12. Свиней, яких мають утримувати у групах, але які є особливо агресивними або зазнали агресії від інших свиней, хворих або травмованих свиней дозволено тимчасово утримувати в індивідуальних станках. У таких випадках розмір індивідуальних станків має дозволяти свиням вільно рухатися, якщо це не суперечить рекомендаціям лікаря ветеринарної медицини. 13. Свиней годують не менш як один раз на добу з урахуванням їхнього віку і фізіологічного стану. Якщо свиней годують групами, проте не за допомогою автоматичних систем, що дають можливість годувати кожну тварину індивідуально, кожна свиня повинна мати доступ до корму одночасно з іншими свинями у групі. 14. Свиноматок і ремонтних свинок, яких утримують у групах, годують за допомогою систем, що гарантують наявність достатньої кількості корму для кожної тварини, навіть за наявності конкуренції. 15. Холостих свиноматок і ремонтних свинок забезпечують достатньою кількістю грубого корму або корму з високим вмістом клітковини з урахуванням їх природньої потреби жувати. 16. Свиням віком понад два тижні забезпечують постійний доступ до достатньої кількості свіжої води. 17. Свиням заборонено здійснювати будь-які маніпуляції, що призводять до пошкодження або втрати чутливої частини тіла, або зміни кісткової структури, за винятком: рівномірного зменшення кутніх зубів поросятам до семиденного віку шляхом спилювання або скушування так, щоб їх поверхня залишалась непошкодженою і гладкою; зменшення довжини ікл кнурів для запобігання травмуванню інших свиней або з міркувань безпеки; обрізання частини хвоста; кастрації самців свиней в інший спосіб, крім розриву тканин; кільцювання носа за вільно-вигульної системи утримання свиней. Зменшення кутніх зубів і обрізання хвостів здійснюють лише за наявності видимих уражень сосків свиноматок, хвостів або вух інших свиней. Перед здійсненням зазначених процедур необхідно вжити інших заходів з метою запобігання відкушуванню хвостів та іншим проявам агресії, з урахуванням середовища і щільності поголів’я свиней. З цієї причини неадекватні умови середовища або системи управління необхідно змінити. 18. Свиням дозволено здійснювати маніпуляції, що мають терапевтичний або діагностичний характер, або які здійснюють з метою ідентифікації свиней відповідно до вимог законодавства України. 19. Зазначені в пунктах 17 і 18 цього розділу маніпуляції здійснює виключно лікар ветеринарної медицини або спеціально навчена особа, яка має досвід застосування відповідних методів із використанням належних засобів та в належних гігієнічних умовах. Кастрацію або обрізання хвостів у свиней починаючи із сьомого дня після народження здійснює виключно лікар ветеринарної медицини із використанням засобів анестезії і додаткових засобів для тривалого знеболювання. 20. Власник свиней зобов’язаний переконатися, що кожен утримувач пройшов навчання з питань благополуччя свиней. 21. Ввезення свиней в Україну з інших країн дозволяється у супроводі документа, виданого компетентним органом відповідної країни, що засвідчує рівнозначність лікування свиней в такій країні лікуванню, яке надається свиням походженням з України. III. Особливості утримання різних категорій свиней 1. Станки для кнурів проєктують, будують і розміщують так, щоб кнур мав можливість повертатися, чути, нюхати і бачити інших свиней. Площа підлоги для безперешкодного пересування одного дорослого кнура має становити не менш як 6 м – 2 . 2. Якщо станки також використовують для природного осіменіння, площа підлоги, доступна для одного дорослого кнура, має становити не менш як 10 м – 2 , а станок має бути без жодних перешкод. 3. У випадку утримання поросних свиноматок і ремонтних свинок у групах мають вживатися заходи для зменшення агресії. 4. Поросні свиноматки і ремонтні свинки, у разі потреби, проходять діагностичні дослідження, а також лікування від екто- та ендопаразитів. Поросних свиноматок і ремонтних свинок, яких розміщують у станках для опоросу, ретельно очищують. 5. За тиждень до очікуваного опоросу свиноматок і ремонтних свинок забезпечують підстилкою в достатній кількості, крім випадків, коли це є технологічно неможливим з огляду на використовувану систему гноєвидалення. 6. З метою полегшення природного опоросу або опоросу з рододопомогою позаду свиноматки або ремонтної свинки має бути вільний простір. 7. Станки для опоросу, в яких свиноматок утримують вільно, мають бути оснащені спеціальними засобами захисту поросят, наприклад, захисними перегородками та/або дугами. 8. Частина підлоги станка, достатня для того, щоб поросята могли одночасно відпочивати разом, має бути твердою або застеленою килимком, соломою або будь-яким іншим відповідним матеріалом. 9. Поросята повинні мати достатньо місця в боксах для опоросу, щоб без труднощів смоктати молоко матері. 10. Поросят відлучають від свиноматки не раніше як через 28 днів після народження, крім випадків, коли це може мати негативний вплив на здоров’я і благополуччя свиноматки та/або поросят. 11. Поросят дозволено відлучати від свиноматки до семи днів раніше строку, зазначеного в пункті 10 цього розділу, за умови, що поросят, з метою зменшення ризиків передачі їм хвороб, переміщують в окреме спеціальне приміщення, яке ретельно очищують і дезінфікують перед введенням нової групи, і яке є відокремленим від приміщень, в яких утримують свиноматок. 12. У випадку утримання свиней на дорощуванні і свиней на відгодівлі у групах вживають заходів з метою запобігання бійкам, які виходять за межі звичайної поведінки. 13. Свиней на дорощуванні і свиней на відгодівлі утримують у групах та уникають змішування наскільки це можливо. Незнайомих між собою свиней змішують в якомога ранньому віці, бажано перед відлученням або не пізніше одного тижня після відлучення. Свиням, яких змішують, забезпечують достатні можливості для порятунку і переховування від інших свиней. 14. У випадку появи ознак бійок, необхідно негайно розслідувати та з’ясовувати їх причини, а також вживати відповідних заходів, зокрема, забезпечувати свиней на дорощуванні і свиней на відгодівлі достатньою кількістю соломи, якщо це можливо, або іншими матеріалами для реалізації ними природної поведінки. Свиней, яким загрожує агресія, або особливо агресивних свиней утримують окремо від групи. 15. Заспокійливі лікарські засоби застосовують з метою полегшення змішування свиней за виняткових обставин і лише після консультації з лікарем ветеринарної медицини.

Як виростити повноцінну заміну старій свиноматці? Секрети успішного вирощування ремонтних свинок.

5 простих порад, які допоможуть вам виростити гарну молоду свиноматку в домашніх умовах. Дізнайтеся як вірно вибрати та легко виростити здорову ремонтну свинку, від якої можна отримати понад 30 поросят у рік.

Скільки тримати свиноматку, щоб вона була продуктивною?

Продуктивний вік свиноматки залежить від багатьох факторів. Зокрема генетики, умов утримання, годівлі та інтенсивності використання.

Продуктивний вік гарної свиноматки становить 5-6 опоросів з середньою кількістю поросят 12-14 у гнізді.

Після 6 опоросу у свиноматки збільшується вірогідність розвитку ускладнень після опоросу, народження малоплідних поросят, зменшення кількості поросят, маломолочності та інших показників зниження ефективності свиноматки.

Тому, орієнтовно, заміну старій свиноматці потрібно готувати вже на третьому році її життя.

Коли починати готувати молоду свинку для заміни старої свиноматки?

Якщо ваша свиноматка вас повністю влаштовує, тоді обрати їй заміну можна з її нащадків.

Якщо ж свиноматка не достатньо гарна, подумайте про її заміну поросятком кращої характеристики.

Зверніть увагу, що краще відгодовуються поросята так званих товарних гібридів, від чистопородної свиноматки та сперми кнура іншої породи.

Тому, обирати ремонтну свинку з гібридних нащадків свиноматки не дуже вдале рішення. Це призведе до вироджування свиноматки та отримання малоплідного, малокількісного приплоду.

Якщо ви прибічник технологічного підходу у свинарстві – тоді варто обрати ремонтну свинку чистопородну.

Враховуйте, що якість нової свиноматки ви зможете оцінити лише після її першого опоросу, а це мінімум 11 місяців після її народження. Тому, краще спочатку обрати декілька кандидаток.

Коли і як відбирають свинок для ремонту?

Свинку на ремонт потрібно обирати ще при її народженні.

На що потрібно звертати увагу під час вибору ремонтної свинки?

• Вага при народженні – не менше 1 кг
• Відсутність будь-яких аномалій розвитку
• Породні ознаки (для чистопородних або гібридів чистих порід)

Основну увагу при цьому звертають на загальний розвиток, міцність конституції, гармонійність будови тіла, кількість і розміщення сосків (не менше шести лівих і шести правих), прикус (передні зуби нижньої щелепи не повинні виступати вперед, а повинні дотикатися до передніх зубів верхньої щелепи).

Не придатними вважаються свинки із гнізд, де у поросят спостерігаються такі вади як криворилість, мопсоподібність та кратерні соски.

В подальшому відібраний молодняк ще декілька разів оцінюють.

У віці 3-4 місяці основними причинами вибракування може бути відставання у рості, хвороби та поява різних вад.

Потім контролюють вік досягнення свинками живої маси 100 кг, довжину тулуба та прижиттєву товщину шпику на рівні 6-7 грудного хребця.

Заключний відбір проводиться безпосередньо перед осіменінням. Звертають увагу на вік та характер прояву першої охоти.

Особливості вирощування ремонтних свинок.

Головне при вирощуванні ремонтних свинок – забезпечити високий рівень годівлі на початку життя- коли йде ріст м’язової та кісткової тканини та помірний – у старшому віці, щоб не було ожиріння

У період з 2 до 4-5-місячного віку потреба поросят у поживних речовинах зазвичай переважає апетит, а тому їх слід годувати досхочу.

Надалі – до 7-8- місячного віку – потреба у поживних речовинах та здатність до поїдання кормів приблизно співпадають, а тому в цей час ефективною є помірна годівля. У старшому віці молодняк схильний до споживання надмірної кількості кормів, а тому практикують обмежену годівлю.

Небажаним є як уповільнений, так і занадто швидкий ріст ремонтних свинок. У першому випадку це зумовлює недорозвиненість, а у другому – ожиріння, ослаблення конституції, зниження відтворних функцій та, як наслідок, вимушеного передчасного вибракування тварин.

Не варто осіменяти свинок у першу охоту. Краще дочекатися 2-3 охоти і осіменити у віці 7-8 місяців. Для цього їх потрібно годувати окремо від відгодівельних свиней.

Утримують ремонтних свинок в окремих приміщеннях. Оптимальна температура повітря в них має бути близько 20 ºС (18-22 ºС) за вологості 60-70%. Фронт годівлі – не менше 30 см на одну голову.

Біля свинарників рекомендується споруджувати вигульні майданчики, на які тварин випускають, як правило, через день на 4-5 годин влітку та на 2-3 години – взимку.

Який комбікорм потрібен для ремонтних свинок

Для годівлі ремонтних свинок слід використовувати виключно збалансовані комбікорми з нормуванням енергії та поживних речовин.

Основні показники енергії та поживних речовин у кормі для ремонтних свинок різної маси тіла, на голову за добу

Показник годівлі

Для свиней з масою тіла, кг

40–50

50–60

60–70

70–80

80–120

Обмінна енергія, МДж

Суха речовина, кг/добу

Сирий протеїн, г/добу

Лізин, г/добу

Метіонін + цистин, г/добу

Сира клітковина, г/добу

Сіль кухонна, г/добу

Кальцій, г/добу

Фосфор, г/добу

У перший період вирощування, коли формуються мʼязова тканина й кістки, застосовують більш високі норми годівлі та здійснюють профілактику бактеріальних шлунково-кишкових та респіраторних захворювань. З цією метою до складу комбікормів вводять кормові підкислювачі та кормові ферменти. Особливу увагу приділяють вмісту кальцію та фосфору у раціоні, оскільки саме ці елементи впливають на розвиток кістяка.

Другий період також не менш важливий з огляду на те, що саме в цей час відбувається становлення відтворних функцій свинок, а тому годівля їх має бути максимально збалансованою за усіма поживними речовинами.

Комбікорми для ремонтних свинок готують на основі зерна злаків (ячмінь, пшениця, кукурудза) – 40-60 % за масою.

Частка зернобобових і шротів може сягати 10-15%.

Обов’язковими компонентами комбікорму є мінеральні добавки (премікси), рецептури яких розроблено саме для цієї групи тварин.

Для приготування невеликого об’єму комбікорму раціональніше використовувати кормові добавки у яких вже є усі необхідні вітамінні та мінеральні комплекси .

Якщо у господарстві є тільки зерно тоді слід використовувати білкові вітамінні мінеральні добавки (БМВД) (Гровер 15%, Фінішер 10% ).

ГРОВЕР 15%

БМВД добавка для отримання максимальних приростів та інтенсивного розвитку м’язової тканини свиней масою тіла 35 – 65 кг

ФІНІШЕР 10%

Якщо є можливість закуповувати шроти та макухи – тоді можна вводити висококонцентровані премікси (Гровер 3% , Фінішер 3% ).

ГРОВЕР 3%

Премікс для отримання максимальних приростів та інтенсивного розвитку м’язової тканини свиней масою тіла 35-65 кг

ФІНІШЕР 3%

Премікс для отримання м’ясної сировини високої харчової цінності з відмінними смаковими характеристиками

Рекомендований рецепт готового комбікорму для годівлі свинок масою тіла 65-110 кг

Складники комбікорму

Комбікорм на основі БМВД

Комбікорм на основі преміксу

Ячмінь (11% сирого протеїну),%

Пшениця (11% сирого протеїну),%

Кукурудза (8,5% сирого протеїну),%

Шрот соняшниковий (37% сирого протеїну),%

БМВД «Фінішер, 10%», Анкорес-Україна

Премікс «Фінішер, 3%», Анкорес-Україна

Згодовують повнораціонні комбікорми у відповідності до розроблених програм годівлі, де величина їх добової даванки залежить від віку.

Норми споживання комбікорму ремонтними свинками, на голову за добу в період 15-30 тиждень

Вік, тижнів

Добова даванка комбікорму, кг

Вік, тижнів

Добова даванка комбікорму, кг

15

24

16

25

17

26

18

27

19

28

20

29

21

30

22

31

23

Коли вперше осіменяють свинок і як годують в цей період?

Вперше свинок осіменяють у віці 230-250 діб за живої маси 130-155 кг. При цьому слід контролювати товщину шпику на рівні 6-7 грудного хребця, оскільки репродуктивні органи досягають функціонального розвитку лише тоді, коли тварини матимуть необхідний запас жиру. Цей показник у середньому має бути на рівні 15-18 мм (за даними різних досліджень коливання становить від 12 до 20 мм).

Від товщини шпику за першого осіменіння залежить кількість опоросів, одержаних від свиноматок у майбутньому, а також їх молочність, маса і кількість поросят при відлученні та відсоток вибракування маточного поголівʼя.

За 10-14 діб до дати запланованого осіменіння свинок рекомендується годувати досхочу, що сприяє багатопліддю.

При цьому, слід зазначити, що першу охоту рекомендується пропустити, а вказане збільшення рівня годівлі слід робити перед другим приходом тварин в охоту. Ефективність такої стимулюючої годівлі найбільш повно проявляється лише за умови активного моціону ремонтних свинок.

Відразу після осіменіння кількість комбікорму слід зменшити, оскільки годівля досхочу в цей період зумовлює підвищення ембріональної смертності поросят. Надалі свинок годують за програмою годівлі супоросних свиноматок

Як годувати свинку на свиноматку в домашніх умовах?

Порада 1. Проконсультуйтеся у фахівців.

Найкраще заздалегідь придбати усі необхідні корми: зернові, коренеплоди, кормові добавки.

Порада 2. Оберіть оптимальний для вас тип годівлі.

Якщо це сухий концентратний тип – тоді зернові (пшениця, ячмінь, кукурудза) будуть складати 80-90% раціону.

Порада 3. Не нехтуйте рекомендованими раціонами. Не замінюйте одні корми на інші на власний розсуд.

Порада 4. Не користуйтеся кормами зіпсованими, старими, прогірклими. Особливу увагу приділяйте якості шротів та макух.

До складу суміші концентратів не можна вводити ріпаковий шрот, а зерно бобових (соя) краще екструдувати, оскільки воно містить у своєму складі значну кількість антипоживних речовин.

Порада 5. Не нехтуйте соковитими та зеленими кормами, вони урізноманітнюють корм. Свинки охоче їх поїдають.

До основного комбікорму можна вводити соковиті корми ­– 12-20%, сінне борошно – 5-10, а у літній період – зелену масу бобових – 7-20% за поживністю. Можна також використовувати у годівлі ремонтних свинок траву злакових культур.

Коренеплоди згодовують подрібненими (5-10 мм) і краще у сирому вигляді, оскільки термічна обробка зумовлює руйнування наявних у них вітамінів, що в свою чергу негативно впливає на біологічну цінність.

Картоплю краще згодовувати вареною, оскільки у цьому разі її поживність зростає орієнтовно на 10%. Але слід пам’ятати, що варена картопля багата на крохмаль і може призвести до ожиріння свиноматки.

Після успішного осіменіння свинку слід годувати комбікормом для супоросних свиноматок. Більше інформації про годівлю свиноматок супоросних дізнайтеся тут.