Проїзд перехресть

Стандартних алгоритмів проїзду будь-яких перехресть не так багато:

• проїзд під знак «Дати дорогу» прямо, праворуч або ліворуч;
• проїзд під знак «Головна дорога» прямо, праворуч або ліворуч;
• проїзд під зелений сигнал світлофора прямо, праворуч або ліворуч.

Отже, якщо чітко розуміти, в якому напрямку дивитися на кожному з етапів просування перехрестям, і контролювати дорогу саме з того боку автомобіля, звідки в цей момент надходить найбільша потенційна небезпека, то, оскільки варіантів проїзду перехресть не так багато, до кожного з них можна швидко звикнути.

Зверніть особливу увагу
Щоб проїхати перехрестя, потрібно подумки розподілити його на чотири частини. Поворот праворуч виконується через сектор №4, тобто з крайнього правого в крайнє праве положення. Проїзд прямо виконується через два сектори: №4 та №2. Поворот ліворуч виконується через сектор №4, центр перехрестя та сектор №1 — з крайнього лівого в крайнє ліве положення (рис. 3.73). У Правилах дорожнього руху йдеться, що при повороті ліворуч траєкторія руху повинна бути найкоротшою і не допускати виїзду на зустрічну смугу. Саме тому траєкторія повороту ліворуч повинна проходити через центр перехрестя: занадто ранній або занадто пізній поворот керма вводить в оману інших водіїв і може призвести до поганих наслідків.

Малюнок 3.73 Щоб проїхати перехрестя, потрібно подумки розподілити його на чотири частини і рухатися відповідними секторами залежно від обраного напрямку.

Як приклад ми розглянемо найскладніший з усіх можливих варіантів — поворот ліворуч під знак «Дати дорогу». У цьому випадку поступатися дорогою потрібно абсолютно всім.

Потрібно розподілити проїзд перехрестя на низку простих кроків. Якщо потім робити кожен черговий крок, не замислюючись про наступний, тобто, виконавши крок і переконавшись, що все добре, переходити до наступного, то не буде паніки, а лише конструктивне послідовне ухвалення рішень.

1. Як ми вже домовилися, за 100-150 метрів до перехрестя ми вирішили, що на цьому перехресті повертатимемо ліворуч. Що насамперед треба зробити? Зазвичай кажуть: «Потрібно під’їхати до краю проїзної частини». Насправді ні. Згідно з Правилами дорожнього руху, в населеному пункті за 50-100 метрів до перехрестя потрібно увімкнути покажчик повороту. На жаль, дуже часто про це забувають, тому іншим водіям залишається тільки здогадуватися за поведінкою цього водія, що він намагається зараз повертати. Завжди попереджайте про свої наміри, вмикаючи покажчик повороту не останньої секунди, а заздалегідь, — це значно спростить життя всім, і вам зокрема.

2. Наступне, що ми повинні зробити, — це, пам’ятаючи про рядності руху, попередньо подивившись у ліве дзеркало заднього виду, зайняти крайнє ліве положення в своєму напрямку (рис. 3.74), якщо дорога багатосмугова — крайній лівий ряд.

Малюнок 3.74 Збираючись повертати ліворуч, не доїжджаючи 50-100 метрів до краю перехрестя, необхідно увімкнути покажчик лівого повороту й зайняти крайнє ліве положенн я в своєму напрямку.

Зверніть особливу увагу
Якщо жодних знаків «Рух по смугах» або відповідної дорожньої розмітки немає, потрібно пам’ятати, що з лівої смуги можна рухатися прямо і ліворуч, із середньої — тільки прямо, з правої — прямо і праворуч. Це не новина для тих, хто вивчав Правила дорожнього руху, тому просто зайвий раз нагадаю.

Малюнок 3.75 Наступне, що потрібно зробити при під’їзді до перехрестя, — дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину.

3. Наступне, що потрібно зробити при під’їзді до перехрестя і про що часто забувають, — дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину (рис. 3.75). Звичайно, це в тому випадку, якщо ці пішоходи є. У будь-якому випадку не варто забувати про те, що в невідповідний момент хтось може вирішити перейти дорогу і вискочить перед вами, тому, наближаючись до перехрестя, потрібно скинути швидкість.

Малюнок 3.76 Оскільки є знак «Поступитися дорогою», наступне, що потрібно зробити, — під’їхати до краю проїзної частини і зупинитися.

4. Черговий крок, який нам потрібно зробити, — під’їхати до краю проїзної частини. Оскільки є знак «Дати дорогу», наступна наша дія — це ЗУПИНКА біля краю проїзної частини — так ми зазначаємо точку ухвалення рішення (рис. 3.76).

5. Коли ми зупинилися, потрібно дати дорогу автомобілям, що рухаються головною дорогою. Дуже важливий момент: за моїми спостереженнями, коли рухаєшся головною дорогою і бачиш автомобіль, що наближається справа другорядною дорогою, помічаєш, що його водій дивиться не ліворуч (на мене), а праворуч. Чи то через незнання, чи то через нерозуміння, люди часто дивляться не в тій послідовності, в якій потрібно. Водій, хоча і дивиться в усі боки, проте робить це хаотично і взагалі не в той бік, у який потрібно.

Малюнок 3.77 Насамперед потрібно відстежити ситуацію ліворуч, оскільки перед виїздом на перехрестя ця смуга руху найближча до автомобіля. розуміючи, що на здійснення маневру знадобиться щонайменше 67 секунд, необхідно зазирнути за кут не менше ніж на 75100 метрів.

Насамперед нам потрібно відстежити ситуацію ліворуч, оскільки ця смуга руху найближча до нас у цей момент. Розуміючи, що на здійснення маневру нам знадобиться щонайменше 6-7 секунд, ми повинні зазирнути за кут не менше ніж на 75-100 метрів (рис. 3.77).

6. Якщо автомобілів немає ані ліворуч, ані праворуч, ми виїжджаємо на центр перехрестя і дивимося на зустрічний потік (рис. 3.78). Цікавий момент: зустрічні автомобілі, як і ми, повинні дати дорогу автомобілям, що рухаються головною дорогою, тобто ми перебуваємо в однакових умовах. Однак, оскільки ми повертаємо ліворуч, то підставляємо зустрічним автівкам свій правий борт, а значить, зустрічна автівка буде для нас перешкодою справа, тобто на цій простій підставі ми зобов’язані поступитися їй дорогою (згідно з Правилами дорожнього руху, повертаючи ліворуч, водій повинен дати дорогу зустрічним, що рухаються прямо та праворуч).

Малюнок 3.78 Якщо автомобілів немає ані ліворуч, ані праворуч, потрібно виїхати на центр перехрестя і пропустити зустрічний потік.

7. Коли пропустили зустрічні автомобілі, можна починати маневр, тобто повертати ліворуч. У той момент, коли ми вже практично повернули, потрібно знову згадати про пішоходів, яким ми зобов’язані дати дорогу (рис. 3.79). Якщо ми, повертаючи ліворуч, пам’ятаємо, що там БУДЕ пішохід, то ми до цього готові, і це не застане нас зненацька (перебуваючи в центрі перехрестя, ми заздалегідь подивимося, чи є там пішохід). Якщо ж у нас одне завдання — якомога швидше залишити перехрестя, то раптова поява пішохода спричинить певний дискомфорт і може стати причиною помилки. Отже, потрібно враховувати всі можливі несприятливі обставини, щоб перестрахуватися двічі або навіть тричі. Пішохода не виявилося — ну і чудово! Але ми цей крок відпрацювали і можемо впевнено переходити до наступного.

Малюнок 3.79 У той момент, коли автомобіль уже практично повернув, потрібно знову згадати про пішоходів, яким водій також зобов’язаний дати дорогу.

8. Насамкінець нам залишається тільки завершити маневр.

Ось і всі дії, які потрібно виконати, щоб безпечно проїхати перехрестя.

Якщо тепер так само розписати для себе будьяке інше перехрестя, розподіливши всю послідовність дій на прості кроки, то ви помітите, що алгоритми проїзду будьякого перехрестя майже повторюють один одного, чи то рух прямо, чи праворуч, чи ліворуч, при сигналі світлофора або на будьякому нерегульованому перехресті.

Рухаючись на перехресті покроково, ми гарантуємо собі безпеку і не вводимо в оману інших якимись несподіваними або, навпаки, надмірно повільними діями.

БПР: скільки балів і за що нараховуються лікарям

БПР – безперервний професійний розвиток для лікарів. Завдяки йому медики можуть постійно вдосконалювати свої знання та вміння, а також використати отримані бали для власної атестації. Вільний вибір тем, заходів, формату навчання та надавачів освітніх послуг – замість стандартного навчання для проформи. Впродовж року лікар має набрати щонайменше 50 балів БПР. Кількість балів залежить від формату заходу. Розповідаємо, скільки балів і за що можуть отримати лікарі.

Цьогоріч всім лікарям необхідно буде внести до особистого освітнього портфоліо щонайменше 50 балів безперервного професійного розвитку. Для тих, хто атестується у 2020 році, це можуть бути бали отримані у 2019 або 2020 році. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.

Критерії нарахування балів безперервного професійного розвитку

ФОРМАЛЬНА ОСВІТА

Присвоєння кваліфікації «лікар-спеціаліст» відповідної лікарської спеціальності.

У рік присвоєння кваліфікації в Україні нараховується 50 балів. Якщо кваліфікація присвоюється в інших країнах – 100* балів. Для підтвердження надається сертифікат або диплом.

Здобуття освітньо-наукового та наукового рівнів вищої освіти галузі знань «Охорона здоров’я» (доктор філософії, доктор наук)

Бали нараховуються у рік захисту дисертації. 50 балів – за захист в Україні та 100* балів – за захист в інших країнах. Для підтвердження необхідно надати диплом.

НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА

Підвищення кваліфікації

На циклах тематичного удосконалення в закладах (на факультетах) післядипломної освіти, в тому числі за змішаною (денною та дистанційною) формою освіти лікар за 1 тиждень навчання може отримати 25 балів. Якщо навчання триває 2 тижні і більше нараховується 50 балів. Навчання на курсах стажування в закладах (на факультетах) післядипломної освіти оцінюється у 50 балів. Для підтвердження медик надає посвідчення або свідоцтво.

Навчання або медичне стажування в закладі вищої освіти/закладі охорони здоров’я за межами закладу, де працює фахівець

За таке навчання або стажування в Україні нараховується 3 бали за день, водночас не більше 25 балів за рік до щорічного мінімуму у 50 балів. Якщо навчання або стажування відбувається в інших країнах – 5* балів за день без обмежень щодо частки у щорічному мінімумі балів. Для підтвердження заходів в Україні лікар має надати відрядження та копію наказу про зарахування на стажування. Для підтвердження заходів в інших країнах – сертифікат або диплом із програмою стажування.

ІНФОРМАЛЬНА ОСВІТА

Науково-практичні конференції, конгреси, симпозіуми

За участь в одноденному заході в Україні зараховується 5* балів, у заході тривалістю 2 дні та більше – 10* балів, стендову доповідь – 20 балів, усну доповідь – 30 балів. Участь у заходах за кордоном оцінюється вище. Лікар отримає за одноденний захід за межами України 10* балів, за захід тривалістю 2 дні та більше – 20* балів, стендову доповідь – 50* балів, усну доповідь – 70* балів. Одна й та сама доповідь повторно не враховується. Рекламні доповіді не враховуються. Участь у заході необхідно підтвердити сертифікатом або дипломом про участь. Доповідь підтверджується програмою події та/або публікацією у матеріалах заходу.

Професійний розвиток за дистанційною формою навчання з використанням електронних навчальних ресурсів

Навчаючись онлайн, лікар може отримати 1 бал за 2 години україномовних курсів або відповідно до кількості балів у сертифікаті за англомовні курси. Максимальна кількість балів за такі дистанційні курси не обмежена. Водночас кількість балів, що враховуються до обов’язкового щорічного мінімуму, не має перевищувати 15 балів для україномовних та 20 балів для англомовних курсів. Для підтвердження лікарю необхідно надати сертифікат.

Навчання на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками, в тому числі під час науково-практичних конференцій, симпозіумів, з’їздів, конгресів

За одноденний захід в Україні лікарю нараховується 15* балів, в інших країнах – 20* балів. За захід тривалістю 2 дні та більше в Україні – 25* балів, за кордоном – 30* балів. На підтвердження лікар має надати сертифікат або диплом.

Тематичне навчання (фахові школи, семінари, майстер-класи тощо)

Участь в одноденному заході в Україні оцінюється у 10* балів, а в інших країнах – 15* балів, у заході тривалістю 2 дні та більше в Україні – 20* балів, за межами України – 25* балів. Щоб підтвердити участь, лікар має надати сертифікат або диплом.

Публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором

Така публікація в українських виданнях з імпакт-фактором оцінюється у 20 балів, в іноземних виданнях англійською мовою – 30* балів. У якості підтвердження надається бібліографічна довідка.

* Кількість балів за заходи, які відбуваються в країнах з високим рівнем доходу (за рейтингом Світового Банку) або акредитовані за кордоном чи в Україні EACCME / ACCME / RCPSC чи сертифіковані ERC/ILCOR/AHA під час підрахунку загальної кількості балів множиться на 2.

Вказані критерії нарахування балів БПР передбачені додатком 5 до Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ від 22 лютого 2019 року №446 “Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів”.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ АТЕСТАЦІЯ

Процедуру атестації було спрощено, а бюрократичні вимоги та корупційні ризики мінімізовано. Лікар НЕ має подавати звіт про професійну діяльність за останні 3 роки. Замість 20 сторінок формальних показників, лікарі мають надати індивідуальне освітнє портфоліо на 1 сторінку. Співбесіду з атестаційною комісією було також скасовано.

Лікар щороку записує в освітнє портфоліо своє навчання та засвідчує його у керівника свого закладу. Бланк освітнього портфоліо – це додаток 2 Порядку проведення атестації лікарів.

Щорічна перевірка особистих освітніх портфоліо планується з 2021 року – щороку для перевірки облікованих балів лікар має надсилати своє портфоліо в атестаційну комісію до 01 березня.

Якщо дані про перебіг БПР сфальсифіковано, то лікарю буде відмовлено в атестації.

Підтвердження категорії відбувається раз на 5 років, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна проходити частіше.

Для атестації лікар за 2 місяці до початку роботи комісії надає:

• письмову заяву;
• копію диплома про освіту, трудову книжку, сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії;
• атестаційний листок;
• особисте освітнє портфоліо з результатами БПР;
• копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

Для підтвердження справжності внесених даних лікарю необхідно з’явитись з оригіналами сертифікатів та інших документів у день атестації. У майбутньому передбачається, що процедура атестації буде електронною.