Кукурудза: вирощування на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 04 лютого 2019 Перша редакція: 04 квітня 2017 🕒 22 хвилини 👀 45952 рази 💬 5 коментарів

• Посадка й догляд за кукурудзою
• Рослина кукурудза – опис
• Вирощування кукурудзи з насіння
  • Посів насіння кукурудзи
  • Вирощування розсади кукурудзи
  • Пікірування кукурудзи
  • Коли садити кукурудзу в ґрунт
  • Ґрунт для кукурудзи
  • Як садити кукурудзу у відкритий ґрунт
  • Що садити після кукурудзи
  • Як виростити кукурудзу
  • Полив кукурудзи
  • Підживлення кукурудзи
  • Хвороби кукурудзи
  • Шкідники кукурудзи
  • Зубоподібна кукурудза (Zea mays indentata)
  • Кукурудза крохмалиста (Zea mays amylacea)
  • Кукурудза кремениста (Zea mays indurata)
  • Кукурудза розтріскувана (Zea mays everta)
  • Кукурудза воскоподібна (Zea mays ceratina)
  • Кукурудза цукрова (Zea mays saccharata)
  • Корисні властивості кукурудзи
  • Кукурудза – протипокази
  • Коментарі

  Кукурудза (лат. Zea) – рід злакових рослин, в який входить шість видів, але в культуру введений тільки один із них – однорічна кукурудза цукрова (лат. Zea mays), найдавніший вирощуваний людиною злак. Обробіток кукурудзи почався на території сучасної Мексики від 7 до 12 тисяч років тому. У XV столітті до нашої ери кукурудза стала поширюватися по Мезоамериці, і з’явилася потреба в нових її різновидах, що послужило стимулом для селекційних експериментів, які увінчалися в XII-XI століттях до нашої ери появою безлічі сортів рослини.

  Сьогодні без перебільшення можна сказати, що всі давні цивілізації, які жили на території Америки (ольмеки, майя та ацтеки), зобов’язані своєю появою саме кукурудзі, оскільки з обробітку цієї культури почалося високопродуктивне рільництво, без якого поява розвиненого суспільства була б неможлива. До завоювання Америки європейцями рослина кукурудза вже поширилася в Південну та Північну Америку, де з X по XVI століття нашої ери її обробляли ірокези.

  В Європі кукурудза з’явилася в XV столітті, а нині її вирощують по всьому світу.

  Посадка й догляд за кукурудзою

  • Посадка: посів на розсаду – на початку травня, висадка сіянців у ґрунт – у середині червня. Посів насіння в ґрунт здійснюють, коли ґрунт прогріється до 10-12 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: супіщаний, суглинний, торф’яний, нейтральної або слабкокислої реакції.
  • Полив: вологість ґрунту на ділянці підтримують на рівні 70-80 %, витрачаючи на крапельний полив кожної рослини по 1-2 л води. Після посадки полив має бути помірний, але на стадії розвитку 7 листка і витрату води, і частоту поливань збільшують, а коли нитки на качанах почнуть темніти, полив поступово скорочують до помірного.
  • Підживлення: рослина потребує азоту впродовж усієї вегетації, аж до дозрівання насіння, але більшу його частину потрібно внести в період утворення суцвіть. Калійні добрива потрібні кукурудзі в першій половині вегетації, а в другій їхню кількість при підживленні поступово зменшують. Фосфор потрібен увесь час, але в незначних кількостях. Потребує рослина також марганцю, цинку, бору та міді, розчинами яких обробляють кукурудзу по листю.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: дротяники, несправжньодротяники, совки, лугові й кукурудзяні метелики та вівсяні шведські мухи.
  • Хвороби: уражається фузаріозом качанів і сходів, гельмінтоспоріозом, стебловою й пітіозною кореневою гниллю, червоною гниллю качанів, іржею, курною й пухирчастою сажкою.

  Рослина кукурудза – опис

  Солодка кукурудза – високоросла трав’яниста рослина, що сягає у висоту 3 і більше метрів. У кукурудзи добре розвинена мичкувата коренева система, що йде вглиб на 1-1,5 м. На нижніх вузлах стебла можуть утворюватись опорні повітряні корені, що не дозволяють стеблу впасти і постачають рослину живленням і водою. Стебло у кукурудзи прямостояче, не порожняве, діаметром до 7 см. Великі лінійно-ланцетні листки можуть сягати в ширину 10 см, а в довжину 1 м. На одній рослині їх може бути від 8 до 42. Квітки у кукурудзи одностатеві: чоловічі зібрані на верхівках пагонів у волоті, а жіночі – в щільно оточені листоподібними обгортками качани, що ховаються в пазухах листків і сягають у масі від 30 до 500 г, в довжину від 4 до 50 см, а в діаметрі від 2 до 10 см. Одна рослина рідко формує більше двох качанів, на верхівках яких з обгорток виходить пучок маточкових стовпчиків, схожий на жмут волосся. Вітер переносить пилок із чоловічих квіток на ці стовпчики, і відбувається запліднення, у результаті якого утворюються великі зернівки – плоди кукурудзи. Розташовані на стрижні качана вертикальними рядами і тісно притиснуті один до одного зернівки мають округлу або кубічну форму. Один качан кукурудзи може вміщати до тисячі зернівок, їхнє забарвлення може бути жовтим, червоним, синім, фіолетовим і майже чорним.

  Вирощування кукурудзи з насіння

  Посів насіння кукурудзи

  Кукурудзу вирощують насіннєвим способом – розсадним і безрозсадним. Посів кукурудзи на розсаду здійснюють у касети з осередками об’ємом 45 см² або в торфоперегнійні горщики діаметром 12 см. Наповнюють касети і горщики сумішшю добре структурованої дернової землі, змішаної в рівних пропорціях із перепрілим перегноєм. Для збільшення вологоємності субстрату в нього можна додати гідрогель, але при наповненні ґрунтосумішшю осередків і горщиків майте на увазі, що гель здатний увібрати до 500 обсягів води. Гідрогель дозволить вам скоротити кількість поливань у 3-5 разів, оскільки кристали, ввібравши воду, будуть поступово вивільняти вологу і віддавати її в ґрунт.

  Насіння кукурудзи сіють на початку травня, попередньо проростивши його протягом 5-7 днів у вологій тканині або фільтрувальному папері при кімнатній температурі. У горщики кладуть по 3-4 зерна кукурудзи, в осередки по два. Заглиблюють насіння на 3-4 см, після чого ґрунт зволожують теплим розчином 4 г Фундазолу в 10 л води і переносять посіви на сонячне підвіконня східної або південно-східної експозиції.

  Вирощування розсади кукурудзи

  Розвивається розсада кукурудзи дуже повільно, і бажано з моменту появи сходів організувати для неї додаткове освітлення фітолампою або люмінесцентним світильником. У період зростання розсаду один або два рази підживлюють Поліфідом, Террафлексом, Майстром або Кемірою-гідро. При появі 3-4 листків залиште в осередку один міцний сіянець, а в горщиках по два, а слабші рослини зріжте ножицями над поверхнею ґрунту. Прискорюється ріст і розвиток сіянців із моменту розвитку на них 4-5 листків.

  За тиждень до висадки розсади в ґрунт її починають загартовувати щоденними сеансами перебування в затінку на відкритому повітрі, поступово збільшуючи тривалість процедури доти, доки розсада не звикне до нових умов розвитку.

  Пікірування кукурудзи

  Кукурудзу не пікірують, оскільки вона дуже погано зносить пересадку.

  Посадка кукурудзи у відкритий ґрунт

  Коли садити кукурудзу в ґрунт

  У відкритий ґрунт кукурудзу висаджують, коли їй уже не зможуть зашкодити заморозки – на початку або в середині червня. Врахуйте, що зниження температури повітря до 3 ºC може уповільнити зростання сіянців аж до повної зупинки. Якщо температура опуститься ще нижче, розсада загине. Кукурудза – рослина теплолюбна, тому ділянка для неї має бути сонячною і захищеною від вітру.

  Ґрунт для кукурудзи

  Найкращим ґрунтом для кукурудзи вважається добре дренований родючий і повітропроникний чорнозем, у якому до кукурудзи росли капуста, картопля, буряк, кабачки, помідори, огірки і патисони. Готувати ділянку під кукурудзу потрібно з осені: необхідно прибрати бур’яни і внести під глибоке перекопування перепрілий гній. Навесні, якщо ґрунт на ділянці важкий, його розпушують, додаючи різану солому або тирсу, після чого поверхню вирівнюють.

  Як садити кукурудзу у відкритий ґрунт

  На підготовленій ділянці роблять ямки на відстані 50 см одна від одної і висаджують у них способом перевалки рясно политі сіянці. Постарайтеся не зруйнувати земляну грудку, оскільки через це саджанець може погано приживатися. Схема посадки кукурудзи має передбачати особливості її розвитку. Висаджувати сіянці бажано не в один ряд, а як мінімум у п’ять, оскільки інакше можуть виникнути проблеми із запиленням кукурудзи. Відстань між рядами краще залишати півтора метра – пізніше ви зможете висадити в них баштанні культури. Рослини в сусідніх рядах для поліпшення фотосинтезу кукурудзи розташовують у шаховому порядку. Окрім того, при такій схемі посадки зручно використовувати систему крапельного зрошення.

  Що садити після кукурудзи

  Якщо ви правильно підживлювали кукурудзу упродовж вегетації, після неї на цій ділянці можна вирощувати такі культури: базилік, кріп і шавлію, а також кабачки і буряк.

  Догляд за кукурудзою

  Як виростити кукурудзу

  Садівники-початківці вважають кукурудзу невибагливою культурою й обмежуються її прополюванням і нечастими поливаннями, проте недостатній догляд може призвести до поганого врожаю та виснаження ґрунту на ділянці. Вирощування кукурудзи вимагає регулярного догляду за саджанцями, поки вони ще не зміцніли – їх поливають, прополюють і обов’язково підгортають, щоб рослини змогли обрости міцними додатковими коренями у нижній частині стебла, які додадуть їм стійкості й допоможуть правильно рости і розвиватися. Додатково необхідно кілька разів розпушити ґрунт між рослинами, вносити підживлення і захищати кукурудзу від шкідників і хвороб, яких у неї чимало.

  Полив кукурудзи

  Кукурудза вологолюбна: за добу вона може поглинути 2-4 л води, однак перезволоження їй дається важко – в залитому водою ґрунті через нестачу повітря її корені відмирають, вона перестає рости, листя набуває фіолетового відтінку, й урожай кукурудзи опиняється під загрозою. Тому вологість ґрунту на ділянці підтримують на рівні 70-80 %, тобто на кожну рослину витрачають по 1-2 л води. Якщо умов для регулярного поливу немає, вам доведеться часто розпушувати ґрунт навколо рослин, щоб якомога довше зберегти в ньому вологу – не дарма розпушування називають сухим поливом.

  Після посадки сіянців полив має бути помірним, але з моменту появи на рослинах 7 листків витрату води і частоту поливань поступово збільшують аж до стадії масової появи волотей. Коли ж нитки на качанах почнуть темніти, полив поступово скорочують до помірного.

  Найкращим способом підтримувати вологість ґрунту на кукурудзяній ділянці є використання системи крапельного поливу, оскільки вода та розчинені в ній поживні речовини потрапляють просто до коріння рослин, що дозволяє економити і воду, і добрива.

  Підживлення кукурудзи

  Добрий господар обов’язково заправляє ґрунт перед посадкою кукурудзи органічними та мінеральними добривами. Однак це не означає, що упродовж вегетаційного періоду не потрібно вносити в ґрунт підживлення. Річ у тім, що, на відміну від інших культур, кукурудза нарощує зелену масу впродовж усієї вегетації, тому підживлення їй знадобляться з весни по осінь. Окрім того, в кожен період розвитку рослин потрібні певні живильні елементи, а якщо заправити ґрунт усією кількістю необхідних на сезон добрив перед посадкою, то занадто висока їх концентрація може виявитися більшою проблемою, ніж нестача добрив.

  Азот необхідно вносити в ґрунт до дозрівання насіння. Але основну кількість елемента рослина має отримати в період перед утворенням суцвіть. Найбільш інтенсивне поглинання калійних добрив відбувається в першій половині сезону, в другій половині йде зворотний відтік елемента з рослини в ґрунт. Фосфор потрібен кукурудзі в значно менших кількостях, але впродовж усього сезону. Починають фосфатні підживлення ще при підготовці ділянки, а припиняють вносити фосфор після дозрівання зерен.

  Окрім трьох основних елементів, кукурудзі потрібні мікроелементи – передусім марганець і цинк, меншою мірою бор і мідь. Майте на увазі, що в лужних ґрунтах бракує марганцю та бору, а в кислотних, як правило, кальцію. Нестачу мікроелементів заповнюють позакореневими обробками кукурудзи.

  Перше підживлення вносять зазвичай у період появи третього і четвертого листка, і складається воно з гною або розчину пташиного посліду. Друге підживлення має складатися з аміачної селітри (15-20 г на м²), калійної солі (15-20 г на м²) і суперфосфату (30-50 г на м²). Якщо виявиться нестача конкретних елементів, обробляйте кукурудзу їх розчинами по листю. Наприклад, якщо на листках з’являються білі смуги, потрібно обприскати кукурудзу розчином цинку, а при затримці запліднення для обробки рослин потрібен розчин бору.

  Шкідники і хвороби кукурудзи

  Хвороби кукурудзи

  На жаль, і шкідників, і хвороб, що вражають кукурудзу, досить багато. Найчастіше кукурудза хворіє на фузаріоз качанів і сходів, гельмінтоспоріоз, стеблову і пітіозну кореневу гнилі, червону гниль качанів, іржу, курну і пухирчасту сажку.

  Фузаріоз качанів вельми поширений у сільському господарстві, а в період підвищеної вологості й затяжних дощів трапляються епідемії захворювання. З’являються ознаки фузаріозу в стадії молочної стиглості качанів – на них утворюється рожевий наліт, сильно уражені зерна темніють, втрачають блиск, дірчавіють і руйнуються, а ті, що залишаються недоторканими, не можна використовувати в ролі посівного матеріалу, оскільки вони можуть бути інфікованими. Щоб уникнути захворювання, необхідно протруювати насіння перед посівом.

  Фузаріоз сходів теж досить поширена хвороба, при якій уражене насіння вкривається нальотом білого або рожевого кольору, а паросток, що з’явився з зерна, буріє й відмирає. Але навіть якщо він і продовжує розвиток, то відстає від інших рослин, у нього ослаблене коріння, крихке стебло, сохне листя. У кращому разі така рослина просто не дасть урожаю. Вилікувати захворювання не можна, але попередити ураження хворобою – цілком: зернівки перед посівом слід обробляти фунгіцидними препаратами, посів насіння потрібно проводити вчасно і на добре прогріту сонцем ділянку.

  Гельмінтоспоріоз уражає листові пластини та качани кукурудзи, утворюючи на них коричневі чи сірі плями веретеноподібної форми, обведені темною облямівкою. У центрі плям можна іноді побачити сажистий наліт. Плями розростаються, зливаються в безформний осередок, чому листя гине, на уражених качанах утворюється сірий наліт, насіння викривлюється, вкривається темним міцелієм і врешті загниває. Збудники хвороби можуть зберігатися на насінні та рослинних рештках кукурудзи. Щоб уберегти врожай від захворювання, потрібно дотримуватися сівозміни, вирощувати стійкі до інфекції гібриди, обробляти насіння перед посівом і ґрунт на ділянці фунгіцидами, а після збору врожаю видаляти з ділянки бур’яни і рослинні залишки кукурудзи.

  Стеблова гниль здатна дуже швидко поширитися під час тривалих опадів, але в регіонах із сухим кліматом вона майже не зустрічається. Початок захворювання характеризується виникненням темних плям на нижній частині стебла або на міжвузлях, а з розвитком хвороби відбувається розм’якшення, загнивання і загибель стебла, при цьому його серцевина набуває рожевого забарвлення, а уражені тканини вкриваються безліччю дрібних перітецій діаметром не більше одного міліметра. Не допустити появи стеблової гнилі можна все тими ж профілактичними заходами, які вже були описані.

  Іржа кукурудзи викликається збудником, що особливо активний у другій половині літа і продовжує свою руйнівну діяльність аж до кінця вегетації: на споді листків з’являються світло-жовті плями, які поступово темніють, потім на них утворюються пустули з дозріваючими спорами розміром не більше міліметра. Тканина листя під пустулами всихає, рветься, а спори розлітаються й інфікують здорові тканини й рослини. Боротися з іржею потрібно превентивними заходами й обробкою посівів розчинами фунгіцидів.

  Пилова головня – інфекційне захворювання всіх зернових культур, найчастіше вражає кукурудзу в південних районах. Ураження охоплює суцвіття і качани рослини, причому збудник хвороби може роками накопичуватись у ґрунті, не проявляючись, але щойно виникнуть сприятливі умови, він може викликати широку епідемію, здатну знищити до 40 % урожаю. Хворі суцвіття стають пухкою масою, качани перетворюються на чорну грудку. Якщо рослина була уражена на ранній стадії розвитку, вона відстає в зростанні, стає занадто кущистою і потворною порівняно зі здоровими екземплярами. Іноді хвороба перебігає не так явно, але негативно впливає на терміни вегетації. Щоб не відбувалося зараження, вирощуйте стійкі до головні гібриди та виконуйте сівозміну – дотримання цих профілактичних заходів дозволяє не накопичувати в ґрунті хвороботворні мікроорганізми.

  Пузирчаста головня викликається базидальним грибом і проявляється численними пухирчастими утвореннями на качанах та листках кукурудзи. При ураженні волоті на квітках виникають шорсткі здуття в формі мішечків, але найбільші галли утворюються на стеблах і качанах. Під час збору врожаю великі галли відвалюються і зберігаються в ґрунті, а на наступний рік знов уражають рослини. Прогресує хвороба під час посушливої погоди і при занадто густій посадці. Під час масової епідемії захворювання здатне знищити до 50 % урожаю. Не допустити цього можна, вирощуючи стійкі до хвороби гібриди і висаджуючи кукурудзу за розробленою фахівцями схемою. Не забувайте протруювати насіння перед посівом розчином фунгіциду та прибирати після закінчення сезону з ділянки бур’яни і рослинні залишки кукурудзи.

  Пітіозна коренева гниль кукурудзи найчастіше проявляється в місцях із важкими ґрунтами і підвищеною вологістю. Активізується збудник захворювання під час проростання сходів, вражаючи їхню кореневу систему – на коренях з’являються перетяжки, не утворюються кореневі волосинки, у результаті чого коріння гниє і всихає, починаючи з кінчиків, а потім гине і вся рослина. Якщо хвороба перебігає в легкій формі, то можна спостерігати зміну кольору листя і відставання рослин у рості. Для інтенсивного лікування і профілактики захворювання застосовують обробки кукурудзи фунгіцидними препаратами або фосфонатами.

  Червона гниль качанів небезпечна тим, що вона не тільки знижує врожайність кукурудзи, а й інфікує людей і тварин, викликаючи у них ураження нервових клітин. Виявляється захворювання в період молочно-воскової зрілості: на верхніх качанах виникає біло-червоний наліт, швидко поширюється й уражає і стрижень, і зерна. У результаті ураження зернівки руйнуються, а обгортка набуває коричневого кольору, висихає і щільно охоплює хворий качан. Сприяють поширенню захворювання затяжні дощі і низька температура в період дозрівання зерен. Запобігти ураженню можна дотриманням сівозміни, вирощуванням стійких до хвороби гібридів, протруюванням насіння перед посівом, контролем за кількістю внесених азотних добрив, глибоким перекопуванням і очищенням ділянки після збору врожаю від рослинних залишків та бур’янів. Боротися із захворюванням слід фунгіцидними препаратами.

  Шкідники кукурудзи

  Зі шкідників найнебезпечніші для кукурудзи дротяники, несправжньодротяники, совки, лучний і кукурудзяний метелики та вівсяна шведська муха.

  Для дротяників (личинок жука-ковалика) і несправжньодротяників (личинок чорнотілок) кукурудза є головною жертвою, хоча вони із задоволенням пожирають також картоплю, соняшник, буряки та інші овочеві культури, прогризаючи в їхніх підземних органах діри. Якщо щільність комах на м² городу становить 90 і більше штук, посів у кращому разі рідшає на чверть, але бували випадки і повного знищення посівів. Найбільш активні шкідники при низькій температурі повітря в період дощів або на поливних полях. Для запобігання розмноженню і розвитку дротяників необхідно щоосені проводити оранку поля, дотримуватися сівозміни, протруювати зернівки перед посівом інсектицидами, а упродовж вегетації використовувати проти шкідників феромонні пастки.

  Листогризучі совки також здатні завдати серйозної шкоди кукурудзі. Вони поширені повсюдно та вражають усі наземні органи рослини. Головну небезпеку становлять озимі, лугові і бавовняні совки, які відтворюють за сезон від двох до чотирьох поколінь шкідників. Перше й друге покоління знищує переважно листя кукурудзи, а третє та четверте гризе качани, серйозно вражаючи генеративні органи, що призводить до зниження врожаю і якості зернівок. Боротися з совками і їхніми личинками потрібно насамперед агротехнічними методами – дотриманням сівозміни, оранкою ґрунту після збирання врожаю, своєчасним знищенням бур’янів. Для боротьби з личинками можна використовувати феромонні пастки.

  Шведська вівсяна муха живе в помірно вологому кліматі – ближче до лісостепової зони і в районі поливних полів. За сезон вона відтворює 2-3 покоління, які однаково небезпечні для кукурудзи. Захистити рослину від мухи можна профілактичними заходами: глибокою оранкою або перекопуванням ділянки восени з подальшим ущільненням ґрунту, своєчасним посівом насіння і посадкою розсади, а також регулярною боротьбою з бур’янами. Якщо ж муха все-таки з’явилася на вашій кукурудзі, доведеться вдатися до обробки рослин інсектицидами.

  Лучний метелик частіше зустрічається в степовій, лісостеповій і тайговій зоні. З чотирьох поколінь метелика найбільшу небезпеку становить перший – швидко розмножується гусінь. Цікаво, що чисельність метеликів проявляється циклами – один раз на 10-12 років трапляється навала шкідників у такій кількості, яка здатна знищити до 60 %, а іноді і весь урожай. Пошкоджує гусінь листя та стебла кукурудзи, соняшнику, бобових і деяких зернових культур, картоплі, буряка й конопель. Запобігти появі шкідників можна вже описаними агротехнічними прийомами, а знищують гусінь і метеликів біопрепаратами.

  Стебловий метелик. Головною жертвою стеблового метелика є кукурудза, хоча вражає він також хміль, сою, перець, сорго і просо. Розвивається цей шкідник у трьох поколіннях, відкладаючи на листках і стеблах яйця, які не гинуть навіть при сильних морозах. Симптомами присутності метелика є пожовтіння листя і його центральних жилок. Жилки ламаються, листок перегинається і гине. Поріг шкодочинності цієї комахи 6 штук на м² посадок. При неухильному дотриманні агротехніки кукурудза більш-менш захищена від стеблового метелика, але якщо він усе-таки з’явиться, необхідно обробити рослини інсектицидами.

  Збирання і зберігання кукурудзи

  Починають збирання цукрової кукурудзи вибірково після досягнення молочної стиглості качанів. Як дізнатися, що качан пора знімати? Орієнтуйтеся на такі ознаки:

  • зовнішній шар обгортки всох, а її колір став світло-зеленим;
  • нитки, що звисають із качана, побуріли і підсохли;
  • при натисканні з зерен виділяється сік білого кольору;
  • зерна на качані гладкі, жовті, зімкнуті в щільні ряди, без зморшок і вм’ятин.

  Якщо ви забаритеся зі збором кукурудзи, вона перезріє і втратить смакові й харчові якості, зерна зморщаться і будуть погано розварюватися.

  Підготовка кукурудзи до тривалого зберігання охоплює первинне очищення качанів, потім сушку й очищення від зернових і бур’янистих домішок. На сушку відправляють неушкоджені качани. Їх звільняють від листя, але обгортку не обрізають, кукурудзяні рильця (тонкі нитки, що огортають качан) прибирають, качани сплітають листям у косичку і підвішують до стелі до повного висихання в добре провітрюваному сухому приміщенні. Качан кукурудзи вважається висушеним, коли при легкому трусінні з нього висипаються зерна.

  Якщо ви збираєтеся зберігати кукурудзу довго, зерна потрібно вилущити, зсипати в пластикові або скляні банки, картонні коробки або полотняні мішечки. Кукурудзу для попкорну зберігають у поліетиленових мішках у морозильній камері, а за необхідності кладуть просто в мерзлому вигляді на сковороду.

  Молочну кукурудзу, призначену для варіння, тримають у холодильнику при 0 ºC не довше трьох тижнів. При зберіганні в вищій температурі кукурудза втрачає півтора і більше відсотків цукру на добу – що вища температура, то більші втрати. Найкраще тримати молочну кукурудзу замороженою або консервованою, оскільки при такому зберіганні не втрачається харчова цінність продукту. Причому, якщо дозволяє морозильна камера, закладати в неї кукурудзу потрібно просто в качанах. Для процесу підготовки кукурудзи до тривалого зберігання готують дві великі посудини – одну з окропом, а іншу з холодною водою і кубиками льоду. Спочатку очищений від обгортки та рилець качан опускають на кілька хвилин в окріп, а потім на такий же час у холодну воду, після чого кукурудзу просушують на тканині, загортають кожен качан у харчову плівку і поміщають у морозилку, де зберігають до 1,5 років без втрати якості.

  Види і сорти кукурудзи

  Сорти культурної кукурудзи поділяються на шість груп: зубоподібна, воскоподібна, кремниста, цукрова, розтріскувана, і крохмалиста.

  Зубоподібна кукурудза (Zea mays indentata)

  У зубоподібної кукурудзи зерна великі, подовжені, а при дозріванні на їхній верхній площині утворюється заглиблення, яке робить їх схожими на зуби. Ці рослини не кущаться, у них потужні стебла, більша частина сортів хоч і урожайна, але пізньостигла. Вирощується ця кормова кукурудза переважно в США і використовується як корм для худоби та для переробки на борошно, спирт і крупу.

  Кукурудза крохмалиста (Zea mays amylacea)

  – один із найдавніших різновидів культури, вельми поширена в країнах Америки. Вона також представлена переважно пізніми сортами середньорослих, середньо- і сильно рунистих рослин. У зерен опукла вершина, матова гладка поверхня, пухка борошниста внутрішність. Виробляють із цих сортів переважно спирт і крохмаль.

  Кукурудза кремениста (Zea mays indurata)

  має найбільший ареал поширення. Зерно у неї гладке, блискуче, з опуклою вершиною, білого або жовтого кольору. Використовують його для виробництва кукурудзяних пластівців, паличок і крупи. Але найбільшим попитом користуються скоростиглі високоврожайні сорти, отримані при схрещуванні кукурудзи кременистої з кукурудзою зубоподібною.

  Кукурудза розтріскувана (Zea mays everta)

  – теж найдавніший із різновидів. Характерною особливістю зерен цієї групи сортів є здатність розтріскуватися при нагріванні. Саме з такої кукурудзи роблять попкорн. Поверхня зерен у сортів цієї групи блискуча і гладка. Сорти поділяються на дві підгрупи – рисову і перлову, які відрізняються формою і смаком зерен. Кущі кукурудзи розтріскуваної добре облистяні і формують багато невеликих, щільно наповнених зернівками качанів. Вирощують кукурудзу розтріскувану по всьому світу.

  Кукурудза воскоподібна (Zea mays ceratina)

  представляє групу видозмінених американських сортів, що вирізняються гладкістю і матовістю зерен, непрозорий зовнішній шар яких нагадує віск жорсткої структури. Середина зерен клейка і борошниста. Найбільшу популярність цей не надто поширений різновид з обмеженою кількістю сортів отримав у Китаї.

  Кукурудза цукрова (Zea mays saccharata)

  є найбільш оброблюваною в аматорському овочівництві культурою, яка широко вирощується і в сільському господарстві. Характерна особливість сортів цього різновиду – накопичення в дозріваючих зернах великої кількості водорозчинних цукрів при невисокому вмісті крохмалю. Саме сорти кукурудзи цукрової використовують для консервування. Представлено різновид невисокими, кущистими рослинами, що формують по кілька качанів із зернами різного забарвлення залежно від сорту. Серед сортів цього різновиду є кукурудза золота, кукурудза червона і навіть чорна.

  Існує також малопоширений і не особливо цінний гібрид – гострозерна, або носата кукурудза і різновид Карагуа – кукурудза на силос, яку вирощують у Північній Америці.

  Пропонуємо вам сорти і гібриди кукурудзи, що мають найвищі якості:

  • Лакомка 121 – високоврожайний і стійкий до хвороб сорт із терміном вегетації 70-75 днів. Рослина є кущем заввишки до півтора метрів, на якому формуються качани циліндричної форми завдовжки до 20 см із широкими подовженими соковитими солодкими зернами. Сорт підходить для заморожування і для їжі в відвареному вигляді;
  • Добриня – ранній гібрид заввишки до 170 см із великими качанами, наповненими солодкими зернами. Сорт стійкий до іржі, мозаїки і прекрасно росте на будь-яких ґрунтах;
  • Піонер – один із найкращих гібридів кременистої кукурудзи, перевагами якого є морозостійкість і найвища врожайність кукурудзи за будь-яких погодних умов. Однак для дачного вирощування цей сорт не підходить, оскільки зерна у нього не дуже солодкі і не найкращих смакових якостей. Використовують їх для переробки і на корм худобі;
  • Спіріт – урожайний і стійкий до захворювань та шкідників гібрид, добре витримує обробку отрутохімікатами. Зерна Спірита мають солодкий смак, чим вигідно відрізняються від зерен інших сортів;
  • Сингента – урожайний гібрид австрійської селекції, адаптований до умов середньої смуги. Зубовидні зерна кукурудзи цього сорту містять безліч поживних речовин та є сировиною для виготовлення крупи і кормом для тварин;
  • Рання золота 401 – низькорослий сорт середньостиглої кукурудзи з качанами завдовжки до 19 см і зернами приємного смаку. Сорт підходить для консервування;
  • Ерлікон – сорт кукурудзи розтріскуваної, у якого зерна сильно збільшуються після термічної обробки – попкорн виходить пружний, великий і дуже смачний. У зернах цього сорту підвищений уміст цукру, що не є характерним для розтріскуваних сортів.

  Властивості кукурудзи – користь і шкода

  Корисні властивості кукурудзи

  Кукурудза має лікувальні властивості, які людство використовує з давніх часів. Окрім крохмалю, вона містить фосфор, нікель, калій, мідь і магній, вітаміни D, C, K, PP і групи B. У кукурудзяних рильцях виявлено жирну олію, ефірну олію, сапоніни, камедеподібні й гіркі глікозидоподібні речовини, стероїди стигмастерол і сітостерол. У листі кукурудзи містяться складні ефіри фенолкарбонових кислот (наприклад, кавової і ферулової), кверцитин, флавоноїди, рутин і деякі глікозиди.

  Лікарі вважають, що регулярне вживання в їжу зерен кукурудзи за рахунок поліпшення метаболічних процесів в організмі знижує ймовірність розвитку інсульту, серцево-судинних захворювань і діабету. А дієтологи стверджують, що кукурудза, яка входить у раціон літніх людей, сприяє збереженню та навіть поліпшенню зору, оскільки жовті зерна містять каротиноїди. Потрібно тільки вибирати качани з ніжними молочними зернами, бо перезріла кукурудза погано засвоюється організмом.

  Вживання за сніданком і вечерею столової ложки кукурудзяної олії запобіжить захворюванням шкіри, розвитку астми та мігрені, підвищить тонус жовчного міхура й посилить скорочення його стінок. Цінність кукурудзяної олії також у тому, що вона містить ненасичені жирні кислоти – ліноленову, лінолеву, арахідонову, які беруть участь у метаболічних процесах і регулюють обмін холестерину. Вживанням у їжу кукурудзяної олії можна зменшити у хворих на коронарний склероз схильність до тромбоутворення. Багата олія кукурудзи на біологічно активні фосфатиди, які позитивно впливають на функції тканин мозку, що регулюють уміст в організмі холестерину та сприяють накопиченню в ньому білків – при нестачі фосфатидів в організмі посилено накопичуються жири, а в тканинах відкладається холестерин. Вживати кукурудзяну олію рекомендують також для лікування та профілактики атеросклерозу.

  Кукурудза – протипокази

  Пилок стійкої до шкідників генно-модифікованої кукурудзи містить небезпечну отруту, що вбиває будь-яких комах, тому від вживання в їжу зерен цих сортів слід утриматися доти, доки вчені остаточно не з’ясують, чи небезпечна ця отрута для людини. Сьогодні не є секретом той факт, що вживання харчових мутантів підвищує ризик виникнення алергічних реакцій, розвитку ожиріння та інших наслідків порушення обміну речовин.

  Будь-яка кукурудза протипоказана при загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, оскільки вона викликає здуття кишківника. Небажано їсти кукурудзу при тромбофлебіті і підвищеному згортанні крові, а також людям із низькою масою тіла, оскільки вона сприяє зниженню апетиту. А ось кукурудзяна олія, навпаки, протипоказана людям, що страждають ожирінням, а також тим, у кого спостерігається індивідуальна незносність продукту.

  Сучасна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  Звичайна врожайність кукурудзи в Україні — близько 5,7-6,5 т / га в сухому степу і близько 10-12 т / га в зоні достатнього зволоження та з використанням систем краплинного зрошення 15-20 т / га, в Росії — 4,2 5,2 т / га в богарних умовах. Але у разі дуже серйозного і правильного підходу цілком можливо отримувати врожайність кукурудзи в 12-17 т / га щороку в зонах достатнього зволоження та 7-10 т / га в зоні Степу, а на зрошенні, у разі правильного підходу, дотримання всіх технологічних моментів і обліку всіх факторів, що впливають на врожайність, цілком можливо отримувати 17-25 т / га кукурудзи щорічно! Звертайтеся для цього до УАПГ!

  Світовий рекорд врожайності кукурудзи становить 416,440 т / га або 616,1953 бушель з акру (2019).

  Світовий рекорд врожайності кукурудзи

  Світовий рекорд врожайності кукурудзи в 41,440 т / га або 616,2 бушель з акру був поставлений в 2019 році американським фермером David Hula на фермі Ranwood Farms, штат Вірджинія (VA) в США. Незважаючи на несприятливі погодні умови, це знову стало можливим, завдяки сучасній генетиці гібридів кукурудзи, передовим методам виробництва і використанню інновацій. Були використані технології No-Till, зрошення кукурудзи і сучасна система управління стресами рослин а також Strip-Farming для запобігання ерозії та поліпшення мікроклімату полів

  Світовий рекорд врожайності кукурудзи в 36,468 т / га або 542,27 бушель з акру був поставлений в 2017 році американським фермером David Hula на фермі Ranwood Farms, штат Вірджинія (VA) в США. Це стало можливим завдяки використанню найсучасніших підходів до вирощування кукурудзи. Були використані технології No-Till, зрошення кукурудзи і сучасна система управління стресами рослин (відео Genesis AG)

  Для вирощування кукурудзи велике значення має гарне планування бізнесу, з урахуванням самого передового світового досвіду, правильний розрахунок системи добрив і застосування засобів захисту рослин, а також регулярний моніторинг посівів — тільки в цьому разі можна отримувати високий прибуток від вирощування кукурудзи. Звертайтеся до УАПГ для цього!

  Місце кукурудзи в сівозміні культур

  Одна з кращих сівозмін з кукурудзою, для класичної технології і Nо-Till / Strip-Till — поєднання широколистих і злакових культур. Така сівозміна підвищує врожайність, завдяки хорошому контролю бур’янів і хвороб. Також можна застосовувати покривні культури. Цю сівозміну можна використовувати і на зрошенні. Може використовуватися й в посушливих умовах (наприклад, в США на фермі Mark Rohrich’s Farm, Північна Дакота). Соняшник — звичайний або SU-стійкий. Соя — стійка до гліфосату. Кукурудза і пшениця — звичайні, не стійкі до гербіцидів

  Скільки років поспіль можна вирощувати кукурудзу?

  Я бачив поля у Франції, на яких кукурудзу вирощують понад 50 років беззмінно. Але насправді , у разі повторних посівів, кукурудза знижує свою врожайність і прибутковість її вирощування сильно знижується.

  Найбільш поширений і прийнятний попередник для кукурудзи — це соя або інші зернобобові культури.

  Кукурудза не належить до культур суворого чергування. Використовуючи добру агротехніку вона дає хороший врожай після різних попередників і навіть при монокультурі.

  Краще для кукурудзи ті попередники, які сприяють очищенню полів від бур’янів і накопичення вологи.

  Високі врожаї зерна кукурудза дає після озимих зернових, гречки, зернобобових культур, гірчиці, ріпаку, коріандру, ярих зернових.

  Хороші попередники для кукурудзи — просапні культури (картопля, баштанні та ін.), Особливо у разі використання ґрунтозахисних технологій Strip-Till & No-Till, які сприяють захисту ґрунту від ерозії та підвищують родючість, підвищуючи вміст гумусу в грунті.

  Соняшник і цукровий буряк — одні з кращих попередників для кукурудзи в сучасних сівозмінах, оскільки вони належать до широколистих культур.

  Деякі труднощі виникають під час посіву кукурудзи після проса, сорго і суданської трави, адже це сприяє поширенню їх загального шкідника — стеблового метелика а також при посіві після проса, може бути проблема з падалицею проса.

  Сама кукурудза — дуже хороший попередник для широколистих культур, а в деяких районах й для однорічних трав та ін.

  За даними деяких фермерів, під час посіву після кукурудзи озимого або ярого ячменю, їхня врожайність може знижуватися через поширення фузаріозу та інших хвороб.

  У разі правильного розрахунку технології вирощування, застосування добрив і системи захисту кукурудзи, вона дає дуже високі врожаї і вирощування її буде високоприбутковим!

  Обробка грунту під кукурудзу

  Найчастіше кукурудзу вирощують, використовуючи такі системи основного обробітку грунту:

  • оранка
  • дискування важкою дисковою бороною
  • глибоке розпушування
  • диско-лапові агрегати
  • No-Till
  • Strip-Till

  Обробка грунту (основна і допосівна) під кукурудзу багато в чому схожа з обробкою її під сорго. Після попередників, які прибираються рано, часто застосовують гербіциди Раундап, Гліфос або амінну сіль 2,4-Д (а також їхні бакові суміші), в післязбиральний період — для знищення багаторічних кореневих нащадків . Після пізніх попередників проводять звичайну зяблеву оранку з попереднім дискуванням (після кукурудзи і соняшнику) або без нього (картопля і т.п.).

  Використовуючи якісні машини для основного обробітку грунту, наприклад Horсsh Tiger MT, Lemken Rubin 12, що дозволяють досягти дуже якісної обробки грунту і зворотне вирівнювання поля за один прохід, в такому разі попереднє дискування стерні можна не проводити. На відео — якісна робота Horсsh Tiger MT

  Основний обробіток грунту за допомогою гусеничного трактора і дискового ріпера 2730 Combination Ripper John Deere (відео John Deere). Це хороший класичний варіант осіннього основного обробітку грунту після кукурудзи і під кукурудзу теж

  Кукурудза, потребуючи пухких грунтів, добре реагує на поглиблення оранки на зяб. Під неї зазвичай орють на 25-27 см, а при повторних посівах — до 30 см, для кращого закладення в грунт післяжнивних залишків.

  У районах сухих степів, обов’язковими повинні бути затримання снігу і талих вод.

  Весняна обробка грунту спрямована на збереження вологи і знищення бур’янів. Гребенистий зяб навесні боронують діагонально-перехресним способом, вирівнюють поверхню поля весняною бороною (Штрігель) або зчіпками зубових борін. А іноді проводять 1-2, або 3 культивації у міру відростання бур’янів. На полях, вирівняних восени (напівпар), можна відмовитися від весняного боронування грунту, щоб забезпечити максимальну появу сходів бур’янів і знищити їх подальшою культивацією. Останню культивацію (передпосівна) проводять зазвичай (особливо за безгербіцидної технології обробітку) у разі масової появи дрібних сходів просоподібних бур’янів на глибину посіву насіння після або одночасно з внесенням гербіциду.

  Сучасні методи вирощування кукурудзи дають змогу повністю відмовитися від такого заходу , як культивація.

  Обробка грунту під кукурудзу після пшениці з використанням важкого культиватора Great Plains Simba SLD 460, що дає змогу одночасного сіяти покривні культури, ріпак чи гірчицю. Такі машини можуть використовуватися для посіву покривних культур у разі класичної системи обробки грунту. Найчастіше така обробка грунту + покривні культури використовуються під час вирощування кукурудзи після пшениці

  Демонстрація техніки для обробітку грунту і посіву кукурудзи

  Класична система обробітку грунту під кукурудзу — це оранка. Водночас бажано забезпечити зворотне вирівнювання грунту і щоб трактор не працював в колії

  Закладення рослинних залишків кукурудзи за допомогою важкої дискової борони Rubin 12 і трактора Fendt. Таку борону можна використовувати для основного обробітку грунту

  Живлення кукурудзи

  Кукурудза дуже вимоглива і дуже реагує на внесення органічних і мінеральних добрив.

  На створення 1 т зерна з відповідною кількістю соломи потрібно 24-30 кг азоту, 10-12 фосфору, 25-30 кг калію. При нестачі елементів живлення, особливо азоту, різко зменшується урожай зеленої маси і зерна, а його надлишок уповільнює дозрівання. Приблизні норми внесення добрив під кукурудзу для отримання 50-55 ц / га зерна зазвичай становить N60P60-90K40-60. Хороший ефект має внесення 30-40 т / га наполовину перепрівшого гною. Норми добрив під кукурудзу визначають балансовим методом з урахуванням планованої врожайності, особливостей зони і грунту.

  Основним заходом , під оранку, вносять фосфорно-калійні туки та органічні добрива. Азотні добрива (зокрема в аміачній формі).

  Азот під кукурудзу вносять навесні в різні фази розвитку, залежно від технології і запланованої врожайності:

  • до посіву
  • одночасно з посівом
  • після посіву (підживлення)
  • в період, коли кукурудза викидає суцвіття — за допомогою самохідного обприскувача і спеціальних аплікаторів
  • методом фертигації (постійно з поливної водою)

  Дуже ефективний на кукурудзі безводний аміак. Безводний аміак, зазвичай, вносять навесні, одночасно з посівом. Але також поширене внесення аміаку, під час допосівної культивації або для підживлення при першій обробці міжрядь.

  Підживлення кукурудзи будь-якими добривами ефективне тільки якщо грунт вологий.

  У рядки під час посіву вносять по 20-30 кг / га д.р. фосфору як гранульований суперфосфат. Під час посіву кукурудзи часто вносять й інші добрива.

  Мікродобрива (бор, марганець і цинк) дуже ефективні у разі високих врожаїв кукурудзи.

  Борні добрива (борна кислота та ін.) особливо ефективні під кукурудзу на вапнованих грунтах.

  Цинкові добрива (сірчанокислий цинк та ін.) — дуже ефективні під кукурудзу на чорноземних, карбонатних, особливо піщаних, грунтах.

  Марганець під кукурудзу ефективний на вилужених чорноземах, сірих лісових ґрунтах, мідні добрива — на торф’яних ґрунтах.

  Для підвищення вмісту протеїну в зеленій масі та зерні кукурудзи можна застосувати позакореневе азотне підживлення через 10-15 днів після цвітіння 30% -вим розчином сечовини (30-45 кг / га д.р.).

  Але в будь-якому разі , застосовуючи будь-які добрива під кукурудзу, слід зробити аналіз грунту і вносити добрива з урахуванням того, чого не вистачає в грунті, а також ефективний буде аудит лімітуючих факторів (не тільки елементів живлення)

  Кукурудза відмінно реагує збільшенням врожайності на зелені добрива — покривні культури і сидерати. При вирощуванні кукурудзи також важливо правильно підібрати і правильно використовувати системи машин. На фото — закладення гірчиці — біофуміганта за допомогою плуга Gregoire Besson

  Підживлення кукурудзи

  Для тих регіонів, де достатньо вологи, рекомендується внесення азотних добрив методом розкидання за допомогою спредерів (лійок). У посушливих умовах цей агрозахід окупиться лише в разі внесення добрив у вологий грунт. Слід розуміти, що добрива кукурудза зможе засвоїти тільки якщо вони розчинятися у волозі, що міститься в грунті і будуть доступні корінням рослин

  Найбільш поширений в Європі метод підживлення кукурудзи — внесення сечовини (карбаміду в ґрунт міжрядь)

  Розрахунок доз мінеральних добрив проводять з урахуванням вмісту поживних речовин у грунті та виносу їх з запланованим урожаєм. Найчастіше практикують такі види підживлення кукурудзи або їхні різні поєднання:

  • Внесення аміаку в грунт в міжряддя аплікатором
  • Внесення комплексних мінеральних гранульованих добрив в грунт в міжряддя аплікатором
  • Внесення мінеральних гранульованих добрив в грунт в міжряддя за допомогою міжрядного культиватора з бочками для добрив
  • Внесення мінеральних рідких добрив в грунт в міжряддя аплікатором (КАС, РКД або аміачної води)
  • Розкидання мінеральних добрив (ефективне тільки в зонах достатнього зволоження)
  • Поверхневе внесення рідких мінеральних добрив (ефективне тільки в зонах достатнього зволоження)
  • Фертигація кукурудзи (додавання мінеральних добрив в поливну воду, при здійсненні наземного або підземного крапельного зрошення)
  • Обприскування кукурудзи баковою сумішшю, що містить карбамід або сульфат амонію
  • Обприскування кукурудзи баковою сумішшю, що містить хелатні або інші мікродобрива
  • Внесення рідких органічних добрив (наприклад гною) в грунт в міжряддя аплікатором
  • Підживлення рідкими мінеральними добривами на пізніх стадіях вегетації кукурудзи в грунт в міжряддя за допомогою самохідних обприскувачів, обладнаних спеціальними аплікаторами (Nitrogen Toolbar, Injection Toolbar)
  • Використання поверхневого внесення рідких мінеральних добрив на пізніх стадіях вегетації кукурудзи за допомогою самохідних обприскувачів, обладнаних спеціальними аплікаторами або трубками для КАС — NutraBoss Nitrogen Applicators або Undercover та ін. (Ефективне тільки в зонах достатнього зволоження)
  • Підживлення рідкими органічними добривами на пізніх стадіях вегетації кукурудзи в грунт в міжряддя за допомогою спеціальних самохідних машин з великим кліренсом, обладнаних спеціальними аплікаторами

  Кукурудзу не тільки можна підживлювати рідким аміаком в грунт в міжряддя, а й вносити його перед посівом і одночасно з посівом!

  Кукурудза дуже добре реагує збільшенням врожайності на підживлення рідким гноєм

  Підживлення КАС в грунт в міжряддя культиватором КРН з долотоподібними робочими органами

  Посів кукурудзи

  Кукурудзу висівають відсортованим, відкаліброваним і протравленим кондиційним насінням, що мають схожість не нижчю 98%. Для підвищення енергії проростання насіння після калібрування піддають протягом 5-6 днів сонячному або повітряно-тепловому (в теплому приміщенні) обігріву, насіння протруюють сучасними протруйниками.

  Основні типи протруйників для насіння кукурудзи:

  1. інсектицидні
  2. фунгіцидні
  3. інсектици+дно-фунгіцидні

  Іноді використовують протруйники з включенням мікроелементів (відсутніх в грунті) і покриттям їх плівкотвірним складом (інкрустація). Насіння до посіву готують на насіннєвих заводах або в агрофірмах.

  Термін сівби кукурудзи вибирають з урахуванням погодних умов, засміченості поля, скоростиглості і т.п. Посів проводять зазвичай у разі стійкого прогрівання посівного шару грунту до 10-12 ° С (на чистих полях холодостійкі сорти — при 8-10 ° С). У разі застосування безгербіцидної технології кукурудзу висівають після знищення масових сходів просоподібних та інших бур’янів передпосівної культивації.

  Основний спосіб посіву кукурудзи пунктирний з міжряддями 70 см сівалками старого зразка (СУПН-8, СПЧ-6М, ЗККП-12) або сучасними сівалками з дисковою бороною, що мають просапні секції або сівалками для прямого висіву для просапних культур.

  Ширину міжрядь у вологих районах для низькорослих скоростиглих гібридів зменшують до 60 см, а в посушливих умовах і для високорослої пізньостиглої кукурудзи її збільшують до 90-140 см.

  Посів кукурудзи на гребені (які нарізають з осені) гребеневою сівалкою проводять в перезволожених північних районах вирощування кукурудзи на важких грунтах. Грунт в гребенях швидше підсихає і прогрівається, краще аерується, що дає змогу раніше посіяти і отримати сходи.

  Норма висіву насіння кукурудзи сильно варіюється залежно від умов, висоти стеблостою, родючості, вологості грунту і т.п. Оптимальна густота стояння кукурудзи в посівах залежить від зони і скоростиглості гібридів. У лісостеповій зоні ЦЧР оптимальна густота стеблостою ранньостиглих гібридів зернової кукурудзи до збирання повинна становити 65-80 тис. рослин на 1 га (45-56 рослин на 10 м рядка з міжряддями 70 см), а в степовій зоні — 60-65 тис / га (42-45 рослин на 10 м) у разі використання ранньостиглих і 45-50 тис / га (32-35 рослин на 10 м) — при посіві середньоранніх гібридів.

  Посів кукурудзи з одночасним внесенням добрив

  Кількісна норма висіву насіння кукурудзи повинна перевищувати кінцеву густоту стеблостою на 20-25 (до 30)%. Вона становить в лісостепу 80-100 тис. шт. зерен на 1 га (56-70 зерен на 10 м рядка), а в степовій зоні — 55-60 тис. / га (38-42 зерна на 10 м рядка) для середньоранніх і 75-80 тис / га (52-56 зерен на 10 м рядка) для ранньостиглих гібридів. Витрата насіння кукурудзи на 1 га посіву коливається від 10 до 25 кг.

  Оптимальна глибина посіву в оптимальні терміни — 4-5 см.

  Під час посіву в підсохлий грунт, щоб насіння покласти у вологий шар, доцільно поглибити посів до 10-12 см (це вкрай небажано і призводить до значного зниження врожайності).

  Сучасна наука говорить, що кукурудзу треба сіяти строго на певну глибину — оптимально 4-5 см

  Насіння кукурудзи може проростати з глибини в 12-15 см, але водночас різко знижується польова схожість, виснажуються проростки і сильно затримується поява сходів, а також такі посіви дають значно нижчу врожайність.

  Зрошення кукурудзи

  Підземне крапельне зрошення кукурудзи Netafim. Підземне крапельне зрошення, ще більш ефективне, ніж звичайне крапельне зрошення кукурудзи

  У разі застосування крапельного зрошення буде більш висока ефективність використання води та добрив. Рівномірний розподіл води по полю, особливо на межі ділянки. Потрібен менший тиск. Зниження витрат енергії. Відсутність впливу вітру. Система може використовуватися в усі години, протягом доби. Скорочення росту бур’янів між рядками рослин. Більш високі врожаї до +25%, порівнюючи з дощувальними машинами

  Під час вирощування кукурудзи також часто використовують зрошення за допомогою дощування. Сучасні машини для зрошення дощуванням показані на цьому відео

  Догляд за посівами кукурудзи

  В суху вітряну погоду відразу після посіву кукурудзи проводять коткування. Воно вирівнює поверхню, зменшує висушування грунту і підвищує дружність появи сходів бур’янів (які будуть знищені наступними обробками) і кукурудзи. У вологу погоду коткування зайве і навіть шкідливе.

  Через 4-5 днів після посіву поле боронують поперек рядків посіву для руйнування ґрунтової кірки і знищення ниткоподібних паростків бур’янів. Глибина розпушування грунту боронами БЗСС-1 повинна бути на 1-2 см мілкішою за глибину посіву насіння.

  Обприскування посівів кукурудзи за допомогою висококліренсного обприскувача. Інвестування в таку техніку буде завжди виправданим!

  Боронування по сходам проводять у фазі 3-4-х (до 5-6-ти) листків кукурудзи поперек рядків вдень , коли слабшає тургор. Воно особливо ефективне у разі появи ниткоподібних проростків бур’янів і ґрунтової кірки. Надмірно раннє боронування сходів сильніше зріджує посів. Боронування до і після сходів знищує 70-85% сходів бур’янів.

  Для боротьби з бур’янами і розпушування грунту проводять 2-3 ( використовуючи гербіциди — 1-2) міжрядні обробки. Першу — в фазі 3-5-ти листків культиватором, обладнаним спареними голчастими дисками або прополювальними боронками, що знищують дрібні бур’яни в захисній зоні, другу — у разі появи бур’янів або ґрунтової кірки, приблизно через два тижні після першої, і третю — при висоті рослин 60 -70 см.

  Першу культивацію міжрядь проводять на глибину до 12 см, залишаючи вузькі захисні смуги (10-15 см). Під час наступних культивацій глибину у міру розростання коріння в міжряддях зменшують до 7-4 см, ширину захисних смуг збільшують до 20-25 см. Під час останньої обробки культиватори, обладнані лапами з відвальчиками , присипають і знищують в рядках сходи бур’янів.

  Передпосівна нарізка щілин глибиною до 35 см (астраханська технологія) дає змогу прискорити посів і культивацію міжрядь, виключити підрізання рослин в рядку і зменшити захисні смуги, оскільки ножі-копіри, закріплені на сівалці та культиваторі, рухаючись вздовж напрямних щілин, утримують сівалку або культиватор від зсувів. Нарізку щілин можна поєднати з стрічковим внесенням гербіциду в зону рядка.

  Використання якісного культиватора — запорука успіху в боротьбі з бур’янами на кукурудзі (на фото культиватор Bednar Row Master 6)

  Міжрядна культивація кукурудзи за допомогою культиватора TRV Radrenser

  Культивацію міжрядь на кукурудзі можна поєднати з внесенням мінеральних рідких або сухих добрив (на фото культиватор Bednar row master + бак для добрив FERTI-TANK під час проведення міжрядної культивації з одночасним внесенням рідких добрив)

  Застосування гербіцидів для захисту посівів кукурудзи

  Розрізняють агротехнічні, хімічні та біологічні заходи.

  Агротехнічні заходи

  Для знищення однорічних бур’янів у разі їхнього проростання після сівби проводять дворазове, а в разі потреби — триразове боронування: після появи сходів кукурудзи, в фазі 2-3 і 4-5 листків. Під час вегетації проводять міжрядні культивації на глибину 6-8 см.

  Хімічні заходи боротьби

  Для ефективного хімічного захисту зараз існує безліч різних препаратів, які з урахуванням зональних та місцевих особливостей, згубно діють на суто специфічні хвороби, шкідники та бур’яни.

  Хімічні заходи боротьби з бур’янами, використання гербіцидів, найбільш часто застосовуються на промислових посівах кукурудзи.

  Розрізняють гербіциди грунтові (базові), їх вносять під передпосівну культивацію або досходове боронування, і допоміжні (страхові), що застосовуються в період сходів. Вносять їх завдяки суцільному обприскуванню грунту або сходів кукурудзи, витрачаючи по 300-400 л / га робочого розчину. Більш в економічно та екологічно доцільним є стрічкове внутрішньогрунтове або поверхневе внесення гербіциду. Необхідна умова ефективності гербіциду — збіг спектру його дії з видовим складом бур’янів.

  Падалиця соняшнику, навіть CL або SU — стійкого, знищується в кукурудзі завдяки обприскуванню препаратами, що містять д.р. дикамба, наприклад Діанатом 0,8 л / га. На даній фотографії: обробка гербіцидом Стеллар 1,2 л / га

  Робочі розчини гербіцидів іноді готують спеціальними машинами. Але частіше гербіциди додають безпосередньо в змішувальний пристрій обприскувача, безпосередньо в полі. Вносять їх сучасними обприскувачами різних марок, дотримуючись інструкції та необхідні заходи безпеки.

  Внесення гербіцидів загальної дії для підготовки поля під посів цукрового кукурудзи

  За 3 тижні до посіву в разі появи кореневищних бур’янів вносять гербіциди з діючою речовиною гліфосат.

  Для знищення бур’янів до посіву або до сходів кукурудзи, можна застосовувати гербіциди суцільної дії:

  • Раундап Макс (450 г / л гліфосату в кислотному еквіваленті (551 г / л у формі калійної солі гліфосату) 1,5-5,0 л / га
  • Ураган Форте (500 г / л калійної солі гліфосату) 2-4 л / га
  • Можна використовувати й інші оригінальні препарати на основі гліфосату

  Внесення ґрунтових гербіцидів на кукурудзу

  Грунтові гербіциди мають широкий спектр дії. Вони згубні для однорічних одно- і дводольних бур’янів. Їх застосовують до посіву під передпосівну культивацію. Основні з них такі: примекстра, 50% к.с. — 4-6 л / га. Їх застосовують під кукурудзу, після якої буде знову вирощуватися кукурудза, сорго, суданська трава та інші стійкі до них культури. Більшість польових рослин навпаки пригнічуються їх післядією.

  Досходові гербіциди широкого спектру дії. Перед посівом кукурудзи вносять спеціалізовані гербіциди:

  • Бакова суміш Стомп® 330 (330 г / л пендиметалін) 3,0 л / га + Фронтьєр® Оптима (720 г / л диметенамід-П) 0,8 л / га
  • Акрис (280 г / л диметенамід-П + 250 г / кг тербутилазин) 2,5-3,0 л / га
  • Примекстра Голд (400 г / л S-металохлор + 320 г / л атразин) 2,5-3,5 л / га
  • Примекстра TZ Голд (312,5 г / л S-металохлор + 187,5 тербутилазин) 4-4,5 л / га
  • Дуал Голд (960 г / л S-метолахлор) 1,2-1,6л / га
  • Трофі (900 г / л ацетохлор) 2-2,5 л / га

  Внесення страхових гербіцидів на кукурудзу

  Післясходові або страхові гербіциди — вибіркової дії. Їх застосовують після появи сходів проти бур’янів, які не загинули від дії грунтового гербіциду. У фазу 3-5-ти листків кукурудзи використовують такі гербіциди: амінна сіль 2,4-Д, 40% в.р. — 1,5-2,5 л / га (проти дводольних однорічних бур’янів), базагран, 48% в.р. -2-4 л / га (проти дводольних, стійких до 2,4-Д), лонтрел-300, 30% в.к. — 1 л / га (проти осоту, ромашки). Найбільш чутливі до гербіцидів сходи бур’янів у фазі 1-2-х листків.

  Найбільш популярними післясходовими гербіцидами на кукурудзі, є:

  • Майстер (Байєр)
  • Стеллар (БАСФ)
  • Діанат (БАСФ)

  Під час вирощування кукурудзи дуже ефективні такі бакові суміші гербіцидів:

  Післясходові гербіциди — проти однорічних і багаторічних злакових і дводольних бур’янів (обприскування в фазі 3-7 листків кукурудзи) застосовують:

  • -Стелар (топрамезон, 50 г / л + дикамба, 160 г / л) 1,0-1,25 л / га + ПАР «Метолат» 1,0-1,25 л / га
  • Бакова суміш гербіцидів Стеллар (топрамезон, 50 г / л + дикамба, 160 г / л) 0,8-1,0 л / га + ПАР Метолат 0,8-1,0 л / га + Фронтьєр Оптіма (720 г / л диметенамід-П) 0,8-1,0 л / га в фазу 3-6 листків кукурудзи. Така бакова суміш під час обприскування посівів кукурудзи забезпечує високу ефективність і тривалий період контролю бур’янів. Це відбувається завдяки ґрунтовій дії топрамезону та диметенаміду-П — посилюється ефективність проти однорічних злакових і дводольних бур’янів та забезпечується тривалий захисний період, включаючи наступну хвилю бур’янів
  • Фронтьєр Оптіма (720 г / л диметенамід-П) 0,8-1,0 л / га та Акрис 1,5-2,0 л / га (280 г / л диметенамід-П + 250 г / кг тербутилазин) мають здатність покращувати ефективність бакової суміші, водночас вона не стає агресивною для кукурудзи, оскільки ці гербіциди є дуже толерантними до неї і не спричиняють пошкоджень до 6-8 листків та можуть стати не тільки оптимальним рішенням для довсходового внесення, але й бути надзвичайно ефективним компонентом бакової суміші зі страховим гербіцидом, наприклад з Діанатом. Ці гербіциди мають хорошу грунтове дію і працюють проти наступних хвиль бур’янів
  • Тітус 25 в.г. (250 г / кг римсульфурон) 20-50 г / га + ПАР Тренд 90
  • -Проти злакових бур’янів: Мілагро 240 KS (240 г / л нікосульфурону) 0,16-0,2 л / га + ПАР Експедитор 0,16 л / га
  • Грамініцид Мілагро 240 KS * добре працює в баковій суміші з іншими гербіцидами. наприклад:
  • Мілагро 240 KS (0,15-0,16 л / га) + Діанат (0,4- 0,6 л / га) у фазі 3-5 листків
  • Мілагро 240 KS (0,15-0,16 л / га) + Прима (0,4- 0,6 л / га) у фазі 3-5 листків
  • Прима 0,4-0,8 л / га (6,25 г / л флорасуламу + 452,5 г / л етилгексиловий ефір 2.4-Д)
  • Естерон 0,7-0,8 л / га (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д (850 г / л)
  • Люмакс 3,5-4 л / га (375 г / л S-металохлору, 125 г / л тербутилазину + 37,5 г / л мезотріону)
  • Ланцелот 0, 033 кг / га (300 г / кг амінопіраліду + 150 г / кг флорасуламу)
  • Елюміс 1,25-2 л / га (30 г / л нікосульфурону + 75 г / л мезотротіону)
  • Діален Супер 1-1,25 л / га (120 г / л дикамба + 344 г / л Д-диметиламінної солі)
  • Лонтрел Гранд 0,2 кг / га (750 г / кг клопіралід)

  Але вони можуть мати грунтову післядію, тому є обмеження в сівозміні для наступних культур.

  * Зверніть увагу на кількість діючої речовини, так дизайн торгових знаків «Мілагро 40» і «Мілагро 240» однаковий за розміром, кольором та формою логотипу. Це означає, що перед використанням треба уважно дивитися на каністру, адже застосування Мілагро 240 з нормою витрати, як для Мілагро 40 призведе до повної загибелі кукурудзи. Тому, будь ласка, перед внесенням перечитайте вміст нікосульфурону на етикетці:

  • Мілагро 40 містить 40 г / л нікосульфурону, а Мілагро 240 містить 240 г / л нікосульфурону
  • Мілагро 40 має меншу концентрацію і більшу норму використання — 1,0-1,25 л / га.
  • В бакових сумішах використовують зазвичай 1 л / га Мілагро 40 (40 г / л нікосульфурону)

  Захист кукурудзи від шкідників, бур’янів та хвороб

  У даній системі захисту кукурудзи від бур’янів гербіцид ШТЕФАНІКА ефективно контролює злакові бур’яни і основну масу дводольних бур’янів, але для більш ефективного впливу на злакові та кореневі нащадки ми додаємо Штефамбу, або Штефаране, при виборі варіанту страхового внесення гербіцидів потрібно враховувати стадію розвитку культури і видовий склад. Штефамба краще діє на білу, а Штефаране на берізку польову. Норму внесення Масла-Тензіофікс (Ріпо) коригуємо залежно від фази розвитку бур’янів і наявності воскового нальоту на листках бур’янів. Штарнес потрібно вносити до або після посіву, грунт повинен бути зволожений, добре розпушений і подрібнений, в разі недостатньої зволоженості грунту максимально збільшити норми робочого розчину 300-400 л / га. Під час післяпосівного внесення гербіцид потрібно закласти механічним способом (боронування, коткування).

  Шкідники кукурудзи

  Основні шкідники кукурудзи: стебловий метелик, дротяники, несправжні дротяники та ін.

  У боротьбі проти стеблового метелика застосовують правильне чергування культур у сівозміні, прибирання на низькому зрізі, глибоку оранку, випускають трихограму (100-300 тис особин на початку льоту метеликів і повторно через 6-7 днів), а при масовій появі гусениць, кукурудзу обприскують карате , 5% к.е. — 0,2 л / га або нуреллом, 20% к.е. 0,4 л / га.

  Проти дротяника і несправжнього дротяника під час сівби разом з насінням вносять в грунт діазинон, 5% р — 40-50 кг / га або каунтер, 10% р — 15 кг / га при кількості личинок 3-10 шт / м.

  • Попелиця — звичайна злакова, кукурудзяна, волохата кукурудзяна (Schizaphis graminum Rond, Rhopalosiyhum maidis Fitch.)
  • дротяник (Elateridae) — широкий, буроногий, темний, посівний, степовий (Selatosomus latus F., Melanotus brunnipes Germ., Agriotes obscurus L, Agriotes sputator L, Agriotes gurgistanus Schall)
  • Мідляк піщаний, кукурудзяний і степовий (Opatrum sabuloSum L, Pedinus femoralis L, Blaps halophila Tisch.)
  • Південний сірий довгоносик (Tanymecus dilaticollis Gyll)
  • Озима совка, а також інші види совок (Agrotis segetum Schiff.)
  • Кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
  • Шведська (мінуюча) муха (Oscinella pusilla Mg (frit L.)

  Інсектициди для кукурудзи

  Для протидії шкідникам застосовують дозволені та рекомендовані препарати зважаючи на конкретну комаху.

  Біологічні заходи.

  Для боротьби з шкідниками досить ефективним є використання трихограми. Використання трихограми (Т. ostriniae) може зменшити або усунути необхідність в хім. обробках, тим самим заощаджуючи час, працю, пестициди і паливо.

  Фунгіциди для кукурудзи

  Захист від шкідників і хвороб повинен бути інтегрованим, що включає комплекс агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби.

  Внесення фунгіцидів на кукурудзу за допомогою висококліренсного обприскувача Hagie STS16

  Для протидії хворобам, застосовують дозволені і рекомендовані препарати зважаючи на наявність тієї чи іншої хвороби.

  Найчастіше на цукровій кукурудзі застосовують такі фунгіциди (в фазі появи волоті):

  • Абакус (62,5 г / л епоксіконазол, 62,5 г / л піраклостробін) — 1,5-1,75 л / га
  • Рітенго (Оптіма) (піраклостробін, 200 г / л) — 0,5 л / га

  Збирання кукурудзи

  Найпоширеніший метод збирання кукурудзи — пряме комбайнування. Але іноді зустрічаються й інші методи збирання.

  У разі вологості зерна менше 30% фуражну зернову кукурудзу прибирають, обмолочуючи качани будь-яким зернозбиральним комбайном з кукурудзяною жаткою.

  При вирощуванні кукурудзи, слід уникати розвитку на зерні кукурудзи фузаріозу та іншої цвілі, що призводить до утворення мікотоксинів.

  Прибирання рослинних залишків соломи в США на фермі Gable Farms: 1) спочатку йде машина, яка подрібнює рослинні залишки і робить валки; 2) потім йде байлер (прес-підбирач) з візком для тюків

  Збирання кукурудзи на насіння

  Збирання качанів кукурудзи без обмолоту (з очищенням або доочищенням їх в стаціонарних умовах, на насіннєвому заводі) починають при вологості зерна 40-35% самохідним комбайном. Раніше використовували самохідний шестирядний комбайн КСКУ-5 «Херсонець-200» або причіпний трирядний пристрій — ККП-3 «Херсонець-9». Зараз існують й більш ефективні, сучасні комбайни для збирання кукурудзи в качанах на насінняі, наприклад Bourgoin B610.

  Прибирання качанів кукурудзи на насіннєві цілі за допомогою комбайна Bourgoin B610

  Листостеблову масу кукурудзи подрібнюють і збирають. Раніше качани насіннєвої кукурудзи піддавали наступним технологічним процедурам:

  • очищали від обгорток на стаціонарному очищувачі качанів ОП-15
  • сортували вручну на стрічковому конвеєрі
  • сушили їх повітронагрівачем ВК-1 або ін.
  • обмолочували на МПК-30
  • насіння очищали і калібрували на Петкусі або інший насіннєочисній машині
  • протруювали насіння
  • упаковували насіння в мішки

  Зараз ці процеси автоматизовані і виконуються на насіннєвих заводах.

  Післязбиральна обробка та зберігання зерна кукурудзи

  Вологе зерно кукурудзи сушать до стандартної вологості за допомогою різних сушарок.

  Вологе зерно зберігають в облицьованих траншеях в подрібненому вигляді (корнаж). Подрібнюють зернодробарками. Траншея повинна бути заповнена за 5-6 днів, маса в ній добре утрамбована і загерметизована за допомогою плівки. Для захисту від гризунів її присипають вапном, покривають щитами і шаром землі.

  Вологе зерно, після подрібнення і обробки інокулянтом (консервантом), можна також зберегти в герметичному бетонному бункері або полімерних рукавах, якщо зерно кукурудзи швидко і рівномірно обробити на спеціальних машинах.